Шанс победить "Зеленых": благодаря чему партия Меркель может сохранить лидерство

Среда, 9 июня 2021, 10:25 — , для Европейской правды
Фото: Imago Stock and People/East News
Канцлерка Ангела Меркель та новий голова ХДС Армін Лашет, 31 травня 2021 року

Цими вихідними у німецькій федеральній землі Саксонія-Анхальт відбулися чергові вибори до регіонального парламенту (ландтагу). На дільниці того дня прийшли понад 60 відсотків з майже 1,8 млн виборців, внесених до списків.

І хоча на тлі цілої Німеччини з понад 80-мільйонним населенням це дуже невелика цифра, втім, приводів стежити за цією кампанією вистачало.

По-перше, це було останнє регіональне голосування перед виборами до Бундестагу, які пройдуть 26 вересня.

По-друге, до цих виборів усі парламентські партії федерального рівня підійшли, вже маючи обраних "перших номерів" у списках на виборах до Бундестагу. Тож вони могли розглядатися як свого роду "вотум довіри" для цих осіб.

І, по-третє, Саксонія-Анхальт належить до "нових земель" ФРН зі значною чисельністю "протестного електорату".

Відповідно, після березневих кампаній у західних землях – Баден-Вюртемберзі та Райнланд-Пфальці – постало питання про те, як на нові обставини політичного життя реагуватимуть виборці на сході.

ХДС ще зарано "списувати"

Згадані регіональні вибори у Баден-Вюртемберзі та Райнланд-Пфальці, що відбулися в березні цього року, оглядачі часто описували як "вотум недовіри" німецьким християнським демократам з боку виборців.

Читайте также
Конец эпохи Меркель: как главная партия Германии теряет власть и влияние

І це не випадково – в обох федеральних землях Християнсько-демократичний союз (ХДС) суттєво втратив голоси. Подібна картина спостерігалася в квітні й у загальнонімецьких соціологічних опитуваннях, за якими продовження обмежень, пов’язаних з триваючою пандемією, та боротьби за перше місце у списку християнських демократів на виборах до Бундестагу сприяли падінню симпатій до правоцентристів.

Зрештою, ситуація з падінням рейтингів досягла апогею після 20 квітня, коли було оголошено, що кандидатом в канцлери від ХДС/ХСС стане прем’єр-землі Північний Рейн-Вестфалія й нещодавно обраний голова партії Армін Лашет.

Тоді ж із помітним відривом християнських демократів у опитуваннях обійшов "Союз90/Зелені". Більш того, проти ХДС тоді грали розбіжності між Лашетом та його конкурентом у битві за перше місце в списку, баварським прем’єром Маркусом Зьодером, а також програмна невизначеність у самій партії.

Враховуючи таке тло на федеральному рівні та відверто мляву кампанію на теренах самої Саксонії-Анхальт, завданням місцевих християнських демократів було радше вистояти, ніж перемогти.

Однак, попри всі проблеми, ХДС вдалося здобути більш ніж переконливу перемогу.

Християнські демократи отримали понад 37% голосів, суттєво наростивши свою підтримку в порівнянні з попередньою кампанією 2016 року.

Більш того, за підсумками цих виборів ХДС здобув практично всі одномандатні округи у федеральній землі. Як йому це вдалося?

По-перше, на користь ХДС в цьому випадку зіграв так званий "бонус перебування при владі". Провідною правлячою партією у регіоні є християнські демократи на чолі з чинним прем’єром Райнером Хазеловим.

Тож кампанія ХДС багато в чому будувалася саме на особистому іміджі голови земельного кабінету та його походженні, адже Хазелов народився та зробив політичну кар’єру в регіоні.

Відповідно, християнським демократам вдалося конвертувати високий рівень особистих симпатій до свого "першого номера" у виборчий успіх.

По-друге, голосів християнським демократам додали центристські виборці. В цьому випадку чи не основним чинником стало "відмежовування" ХДС від євроскептиків з "Альтернативи для Німеччини" (AfD).

За кілька днів до голосування лідер християнських демократів Армін Лашет заявив, що "тим, хто асоціюється з AfD, не місце в партії". До того ж одним із провідних меседжів кампанії були "відмежування від AfD" та захист "цінностей центру".

Це дозволило не лише утримати "ядерний електорат", але й переконати частину виборців, котрі на минулих виборах підтримували соціал-демократів або "Зелених".

І, насамкінець, християнські демократи змогли перетягти на свій бік виборців, які в 2016 році підтримали AfD, однак нині невдоволені її радикалізацією.

Три уроки для всієї Німеччини

Вибори у Саксонії-Анхальт стала першим "бойовим хрещенням" для нового лідера ХДС й кандидата в канцлери Арміна Лашета.

Тож, враховуючи цей успіх, можна вважати, що у внутрішньопартійних боях Лашету вдалося захистити власні позиції. Та чи означає це, що вже можна святкувати перемогу на виборах до Бундестагу?

З одного боку, приводи для оптимізму є, адже вибори в Саксонії-Анхальт багато в чому демонструють загальні суспільно-політичні настрої на Сході Німеччини.

А відтак ХДС потенційно має шанс на збереження своїх позицій у "нових землях" під час осіннього голосування.

З іншого ж, ця вдала кампанія не знімає інших дилем, які стоять перед християнськими демократами. В даному випадку йдеться передусім про партійну програму та передвиборчі меседжі.

Адже виборці навряд чи задовольняться самим лише "чітким відмежуванням від AfD", оскільки їх турбує ціла низка інших питань, починаючи від оподаткування й закінчуючи захистом довкілля.

Без цих важливих аспектів християнським демократам не варто сподіватися на передвиборче диво. Тим більше, що за кілька місяців рейтинги ще мають шанси впасти як через нові витки "маскових скандалів", так і через потенційні нові хвилі пандемії.

Другий висновок цих виборів – помірний успіх "Союзу90/Зелених", які, попри високі рівні симпатій на федеральному рівні, у Саксонії-Анхальт змогли покращити свій результат менше ніж на один відсоток.

Одна з причин цього – голосування сільських мешканців, незадоволених обіцянками кандидатки в канцлери Анналени Бербок підняти ціни на пальне.

І це питання вочевидь стане однією з дилем, котру "Зелені" мають вирішити до парламентських виборів – пояснити виборцям, як обіцяний "переворот у кліматичній політиці" вплине на їхні доходи.

Від цього, зокрема, залежатиме й те, чи повернуть "Зелені" собі перше місце в рейтингах громадської думки, адже нині вони поступаються ХДС.

І нарешті, вибори в Саксонії-Анхальт також продемонстрували, що євроскептики з "Альтернативи для Німеччини" залишаються впливовою політичною силою в "нових землях".

І хоча політичній стабільності у федеральній землі присутність AfD в ландтазі вже не загрожує,

результат правих популістів, який перевищує 20%, все ж є приводом для занепокоєння.

Багато в чому це сталося тому, що до числа виборців "Альтернативи" належать не лише особи, які підтримують праворадикальну риторику цієї політсили, але й виборці віком від 35 до 55 років, які або відчувають на собі структурні проблеми місцевої економки, або ж не змогли знайти себе після соціальних трансформацій, які відбулися після 1990 року.

Тож навіть попри відсутність конкретики у своїх обіцянках AfD вдається виступати в ролі сили, яка "захищає звичайних людей".

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua