Беспилотники, туристы и украинские спасатели: что объединяет Украину и Турцию

Среда, 18 августа 2021, 14:30 —

Найближчим часом у Туреччині запрацює новий посол України - ним призначено заступника голови МЗС Василя Боднара. 

"Європейська правда" вирішила скористатися можливістю й обговорити ключові аспекти співпраці двох країн - від військової співпраці  до умов допуску туристів. 

А разом з цим - поставити досить гострі питання, на кшталт того, чи не завадить тісна співпраця із Туреччиною євроінтеграційним планам Києва. Або - який союзник для Анкари більш важливий: Україна чи РФ? 

Відповіді дипломата можна як прочитати нижче, так і переглянути у відеоформаті на каналі ЄвроПравди.

Туреччина – союзник України чи РФ?

Туреччина є нашим стратегічним партнером і це для нас найголовніше.

Нас об’єднують інтереси: у розвитку двосторонньої співпраці, торгівлі, політиці. І, звичайно, спільним є підхід до агресивної Росії, зокрема, у Криму.

Туреччина чітко заявляє про невизнання анексії Криму, підтримує Україну в боротьбі з російською агресією.

З іншого боку, і фактор кримських татар та безперечна підтримка кримських татар з боку Туреччини, і політика України щодо корінного народу України, кримських татар, збігаються як спільний інтерес.

Взаємодія з Росією у Туреччини відбувається паралельним треком. Для нас важливо, щоб ця співпраця не несла нам загроз. Коли ці загрози виникають, а були такі декілька нюансів, ми голосно і відверто про це говоримо – і досі завжди знаходили розуміння наших турецьких партнерів.

Безпекова співпраця Києва та Анкари

Маю великі сумніви, що Росія взагалі може впливати на українсько-турецькі відносини.

Те, що розкручується в медіа (щодо вимог РФ до Туреччини заморозити військову співпрацю з Україною), насправді не є реальністю.

Безпілотники – один із перспективних напрямків нашої співпраці. І це не просто купівля безпілотників з Туреччини, а й  спільне виробництво.

На сьогодні у нас є поставки турецьких безпілотників "Байрактар-ТБ2", які вже стоять на озброєнні української армії. В перспективі не виключене перенесення виробництва на територію України.

І мова не лише про безпілотники. Співпраця у сфері військово-технічного сектору розвивається зі стількома напрямками, що навіть вам не можу перерахувати. Адже, по-перше, це закрита інформація. А, по-друге, це ті теми, які так само викликають бурхливу реакцію інших сторін.

Але можу сказати, що цих сфер багато. Це і автомобілебудування, і системи захисту, і системи контролю, і системи зв’язку.

І тут ми також говоримо не просто про купівлю-продаж: це спільне виробництво, можливості виходу на ринки третіх країн і можливості до взаємного обміну технологіями.

Давайте будемо чесними: деякі інші партнери не завжди йдуть нам назустріч з точки зору допомоги у зміцненні нашої безпеки. Тому в даному разі Туреччина - це чесний партнер, з яким ми розвиваємо взаємовигідну співпрацю.

Чи вплине на Україну конфлікт Туреччини та ЄС?

Нам треба реалізовувати свої інтереси. У нас є інтереси з турецькою стороною, і у нас є стратегічний напрямок для інтеграції до Європейського союзу.

Якщо виникають тертя по тих чи інших питаннях, ці питання стосуються Кіпру чи відносин Туреччини та Греції,  де завжди була  конфліктність, то нам треба відстоювати свої інтереси, не псуючи відносин ані з ЄС, ані з Туреччиною.

На щастя, з європейського боку до нас немає вимог чи прохань про приєднання до критики на адресу турецької влади.

Туреччина та НАТО-перспективи України

Наразі ми маємо підтримку від турецької сторони на посилення взаємодії України та НАТО.

І я жодного разу не чув будь-якого заперечення з турецького боку щодо перспективи членства України в Альянсі.

Більше того, турецька сторона розвиває якраз співпрацю в рамках взаємодії Україна-НАТО і є одним з таких ініціаторів зміцнення цієї практичної взаємодії.

Що стосується вже безпосередньо прийняття рішень про, наприклад, надання нам ПДЧ чи напряму членства, то щодо цього ми будемо говорити вже безпосередньо тоді, коли така ситуація виникне.

Але наразі жодних проблем в інтеграції України до НАТО з боку Туреччини чи з боку турецького політикуму я не бачу.

Обмеження для туристів

Туреччина пішла на повернення ПЛР-тестів для українських туристів через складну епідеміологічну ситуацію в регіоні.

Ще раніше таку вимогу було введено щодо громадян Туреччини – при заселенні до готелю від них вимагається ПЛР-тест.

Це викликало внутрішній тиск: фактично турецькі громадяни вважали себе обмеженими у порівнянні з іноземцями.

Тому було вирішено зрівняти ці правила. В тому числі - щоб не створювати додаткових загроз для турецьких громадян, які працюють в готелях чи зупиняються там само, де й  українські туристи.

Інший момент: ми досягли домовленості про взаємне визнання сертифікатів вакцинації.

Наші вакциновані громадяни також можуть вільно їхати з вітчизняним сертифікатом, і він спокійно приймається турецькою стороною.

Захід турецьких суден до окупованого Криму

Така проблема існує, але зараз вона набагато менш актуальна.

З 2014 року міністерство транспорту Туреччини проінформувало всіх власників суден про те, що порти в Криму закриті українською владою, проте деякі судновласники на свій страх і ризик направляли ці кораблі до Криму. Були й такі гібридні випадки, коли порт призначення вказувався інший, наприклад, - Новоросійськ, але судна прямували до Криму.

Ми відслідковували ці випадки, в тому числі - завдяки спостереженню з боку волонтерів, а потім - доводили цю інформацію безпосередньо до турецької сторони і вимагали вжити заходів.

Я пам’ятаю, як у 2015 році ми від обміну нотами перейшли до розмов з безпосередніми власниками суден, проводили з ними  інформаційну роботу.

Зараз ця проблема втратила актуальність.  Є поодинокі випадки, на які ми реагуємо і які знаходять адекватну реакцію з боку турецьких партнерів.

Канал "Стамбул"

Проєкт покликаний в першу чергу на те, щоб збільшити безпеку Стамбулу, оскільки прохід через Босфор великотоннажних,  суден з небезпечним вантажем створює реальну загрозу Стамбулу.

Тому ідея полягає у тому, щоб створити платний шлях для проходження різного типу кораблів, який не становитиме загрозу для міста.

Для нас тут можуть бути певні як виклики, так і переваги.

Перевагою може бути, наприклад, якщо ми домовимось про прохід LNG-танкерів. Тоді можна буде говорити про створення цього заводу або створення підприємства на території українського побережжя для того, щоби переробляти скраплений газ.

При цьому я не вірю, що стосовно цього каналу будуть змінені правила міжнародного проходження чорноморськими протоками.

Чи вигідне це для України? Тут питання полягає в наступному – хочемо ми збільшити чи зменшити прохід військових кораблів до Чорного моря?

Для нас вигідно було збільшення приступності у Чорному морі кораблів НАТО, щоб вони могли перебувати там довше, ніж 21 день, як вимагає Конвенція Монтре.

З іншого боку,  чи будуть цим каналом користуватися російські окупаційні сили чи зможуть вони вивозити ще більше своїх військових вантажів до Сирії чи до інших країн?

Тож це питання залишається двояким.

Українські рятівники у Туреччині

Це безпрецедентний крок, оскільки вперше за останні, мабуть, роки, Україна надала посильну допомогу Туреччині. Українська авіація вже декілька тижнів гасить пожежі.

Це не тільки літаки МНС, це і  приватна вертолітна компанія, яка в дуже унікальний спосіб в ночі за допомогою новітніх технологій допомагає гасити ті осередки пожарів, які починають розгорятися вночі. Досі їх ніхто вночі не гасив авіаційною технікою.

Завдяки цьому ми спостерігаємо досить позитивні відгуки в турецькому суспільстві. Особливо, зважаючи, що це не є платні послуги. Це наша гуманітарна допомога, яка досить серйозно посилює позитивний імідж України.

Гуманітарна співпраця

З точки зору захисту прав і підтримки кримськотатарського народу надзвичайно важливою була угода, підписана нещодавно під час зустрічі двох президентів про виділення чи будівництво 500 квартир для кримських татар.

Її ратифікація фактично завершена і ми сподіваємося, що незабаром почнеться саме будівництво. Вони будуть побудовані у різних місцях -  від Миколаївської області до Києва, всюди, де зараз проживає найбільше тих, хто вийшов з Криму, хто не погодився з окупацією і зараз потребує забезпечення житлом.

Крім того, в нас є питання, пов’язані зі зміцненням української громади в Туреччині - це більше, ніж 25 тисяч наших громадян. І це так само ми маємо підтримку з боку турецької влади в розвитку їх об’єднань, але ми, так само як українська держава, маємо докладати більше зусиль для зміцнення діаспори та її інституалізації.

Ми будемо так само над цим працювати, щоби голос українців в Туреччині було чути не тільки в піснях чи в танцях, але в роботі, в пропагуванні українських ідей, в зміцненні міжлюдських контактів.

Розмовляв Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"

Відео Володимира Олійника

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.