"Золотая" немецкая акция: кто станет младшим партнером в новой коалиции

Пятница, 24 сентября 2021, 09:33 — , для Европейской правды
Фото: Martin Meissner/Associated Press/East News
Протистояння ХДС та соціал-демократів дає меншим партіям шанс на "золоту акцію"

Від кого залежатиме, яким буде новий уряд Німеччини і якою буде його політика?

Звичайно, принципово важливим стане те, яка з партій – ХДС чи соціал-демократи – делегують свого кандидата у канцлери. Втім, не менш важливою стане й позиція політсил, що за всіма оцінками займуть третє та четверте місця – "Союз 90/Зелені" та Вільна демократична партія (ВДП).

За різними даними, "Союз90/Зелених" готові підтримати від 15% до 18% німців. Натомість на користь вільних демократів висловлюються від 11% до 13%.

Нинішні розклади показують, що за будь-якого варіанта щонайменше одна з цих партій увійде до нової коаліції. А цілком ймовірно – й обидві.

А відповідно, саме тут треба шукати "золоту акцію", яка може мати чималий вплив на подальшу німецьку політику.  

Напівуспіх "зелених"

Ще у квітні минулого року, коли в таборі християнських демократів точилися чвари за перший номер у списку, а рейтинг Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) коливався біля позначки 15%, здавалося, що "Зеленим" гарантоване перше місце в цій кампанії.

Партія, що була молодшим партнером у коаліції ще у кабінеті Герхарда Шрьодера, раптом отримала шанс на канцлерство.

Це вдалося завдяки тому, що за роки канцлерства Ангели Меркель "Зеленим" вдалося трансформуватися в ідеологічному плані й вийти за рамки іміджу політичної сили, сконцентрованої переважно на природоохоронній чи кліматичній тематиці.

Читайте также
Жизнь после Меркель: кто такая Анналена Бербок и какой будет "зеленая" власть Германии

Водночас їхній виборець теж певною мірою змістився з лівої частини політичного спектра до центру.

Крім того, невдалі переговори про "чорно-зелену" та "ямайську" коаліції 2013 й 2017 років продемонстрували, що "Зелені" усвідомлюють потребу брати на себе відповідальність за уряд і, що головне, готові її приймати.

Зрештою, до кампанії "Союз90/Зелені" увійшов із амбітною передвиборчою програмою. Основна увага в ній приділялася не тільки традиційним для політсили питанням клімату й довкілля, але й пропонувалася низка змін в плані соціальної політики.

Партія змогла запропонувати порядок денний для змін, котрий виглядав як ковток свіжого повітря на тлі вже звичних гасел сил "малої великої коаліції"".

Не менш вдалим на початках видавався і вибір кандидатки в канцлери від "Зелених". Нею стала 40-річна співголова й представниця більш центристського "реалістського" крила партії Анналена Бербок.

Втім, "ефект Бербок" виявився недовгочасним – вже у травні рейтинги "Зелених" почали повільно падати.

Причинами цього є низка помилок, котрих припустилася кандидатка "Зелених".

Йдеться не лише про особисті промахи на кшталт підкорегованої біографії і неточностей у фінансовій звітності чи запозичення у публікаціях.

Позиції партії "посипалися" не в останню чергу через брак спроможності пояснити виборцям власні позиції. Доброю ілюстрацією такої проблемної риторики є фраза Бербок про "заборони як двигун змін", котру вона вжила під час останніх тристоронніх дебатів з кандидатами від ХДС/ХСС та есдеків.

В підсумку центристський виборець, котрий ще навесні був готовий ставити хрестик за "Зелених", повернувся до вже звичних йому "народних партій".

Проте навіть третє місце в рейтингу – не привід для політсили посипати голову попелом.

Адже партія має шанси не просто подвоїти свій результат 2017 року, але й потрапити до коаліції. Принаймні, більшість з потенційних коаліційних форматів враховує участь "Союзу90/Зелених" в уряді.

Шанс для вільних демократів

Чотири роки тому голова Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер залишив перемовини стосовно "ямайської коаліції" з ХДС/ХСС та "Зеленими" зі словами "краще не урядувати, ніж урядувати погано".

Тепер же партія налаштована вийти з опозиції та взяти участь у формуванні уряду. Проте не все так просто.

З одного боку, участь у потенційному кабінеті означатиме для партії в будь-якому випадку поступки, які суперечать її більш ліберальній, передовсім економічній риториці. А це може означати втрату виборця.

Але з іншого – чергова відмова брати участь у коаліції означатиме практично неминучу відставку Лінднера. А разом з тим – і зниження симпатій до ВДП, рейтинги котрої багато в чому побудовані на його особистій кампанії.

Саме тому під час недільного з’їзду вільні демократи так і не ухвалили жодних рішень стосовно того, з ким би вони хотіли піти у коаліцію.

Звісно, ще з кінця весни Лінднер так чи інакше давав зрозуміти, що розраховує на спілку з ХДС/ХСС. Такий підхід був вмотивований, адже в більшості аспектів, зокрема й економічних, партії є доволі близькими з точки зору риторики.

Втім, у цього плану є принциповий недолік – рейтинги християнських демократів ніяк не дозволяють сформувати альянс лише з вільними демократами.

Саме тому основні спікери вільних демократів утримуються від критичних заяв як на адресу соціал-демократів, так і "Зелених".

Більше того, 21 вересня під час дебатів з співголовою "Зелених" Робертом Габеком очільник вільних демократів неочікувано висловився на підтримку кліматичних цілей, встановлених Паризькою угодою.

Навіть більше, він визнав, що Німеччина несе "глобальну відповідальність" за зниження викидів парникових газів у світі.

Зі свого боку, "Зелені" під час з’їзду не так різко артикулювали свої наміри стосовно підвищення податків.

Тож, вочевидь, обидві політсили посилають одна одній сигнали про потребу "говорити", адже в тому чи іншому випадку вони можуть стати частиною однієї коаліції.

"Світлофор" чи "Ямайка"?

Виходячи з даних соціологічних опитувань, чи не найбільш ймовірним форматом майбутньої коаліції є варіант "світлофорної коаліції", що складається із соціал-демократів (партійний колір – червоний), "Зелених" (тут все зрозуміло) та ВДП (жовтий).

Шанси такої коаліції підсилює той факт, що лідери і соціал-демократів, і "Зелених" є представниками центристських кіл своїх партій. Відтак вони не воліли б укладення угоди з партією "Ліві", хоч цього хочуть "партійні ліві" в середовищі есдеків й близько 70% виборців "Союзу90/Зелених".

Проте це буде досить строката коаліція, що об’єднуватиме як право-, так і лівоцентристів. А це вимагатиме від політсил цілої низки поступок.

Точніше – вимагатиме багато поступок від вільних демократів.

Не виключено, що одночасно із ВДП почнуться й коаліційні перемовини із "Лівими" (в разі, якщо вони пройдуть до Бундестагу), проте це буде швидше засобом спонукання ВДП до більших поступок у коаліційних перемовинах

Певні напрацювання щодо плану дій "світлофорної коаліції" вже окреслені.

Зокрема, СДПН і "Зелені" підтримують підвищення мінімальної заробітної плати до 12 євро на годину. Проти цього не заперечують і близько 45% виборців ВДП.

Аналогічно простір для перемовин є і в плані податкової політики. Кандидат в канцлери від СДПН Олаф Шольц ще наприкінці літа дав зрозуміти, що готовий відмовитися від впровадження нових податків.

Іншим варіантом для "Зелених" та вільних демократів була б домовленість з ХДС/ХСС. Завдяки чорному партійному кольору ХДС ця коаліція називається "ямайською".

Хоча 53% симпатиків ВДП вважають таку коаліція добрим варіантом, її відкидають три чверті виборців "Союзу90/Зелених".

Зрештою, не факт, що такий формат влаштує ХДС.

Отримавши друге місце, вони можуть вирішити піти в опозицію та сконцентруватися на пошуках нового лідера після відходу Арміна Лашета.

Або вони можуть надати перевагу перемовинам про коаліцію "в кольорах німецького прапора" з СДПН та ВДП.

Що це означає для України?

Що означатимуть такі формати коаліції для відносин з Україною?

В цьому питанні багато чого залежить від того, хто отримає портфель керівника зовнішньополітичного відомства. Зазвичай цю посаду отримує молодший коаліційний партнер. Однак, у випадку трипартійної коаліції інтрига щодо контролю над МЗС зберігатиметься до кінця перемовин.

Звісно, позиція "Зелених" є чи не найбільш сприятливою для України.

У своїй передвиборчій програмі вони згадують про потребу збереження санкційного режиму проти РФ у зв’язку з анексією Криму та агресією на Сході України, а також виступають за припинення реалізації проєкту газогону "Північний потік 2".

Більш того, саме з їхнього боку пролунала практично проривна для німецької зовнішньої політики останніх років заява про можливість постачання оборонних озброєнь до України.

Втім, позиція вільних демократів з "українського питання" практично не відрізняється від порядку денного, котрий пропонують "Зелені".

ВДП також згадує про підтримання санкційного режиму, можливість його посилення в разі подальших провокаційних дій Кремля й потребу реалізації Мінських домовленостей.

Вільні демократи також підтверджують свою позицію про необхідність гарантувати статус України як транзитної держави й виступають за призупинення будівництва "Північного потоку-2" у зв’язку з недостатніми гарантіями для нашої держави та отруєнням російського опозиціонера Навального.

Обидві політсили готові також підтримувати реформи та права людини в нашій країні, а також розвивати співпрацю з громадянським суспільством. Тож в разі приходу обох політичних сил до кабінету слід розраховувати на послідовну підтримку офіційного Києва з боку нового уряду ФРН.

Автор: Віктор Савінок,

політолог, з Берліна (Німеччина)

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua