Триморье становится ближе: что поможет Украине в центральноевропейской инициативе

Вторник, 25 января 2022, 16:58 — , для Европейской правды
Фото: Bulgarian News Agency (BTA)/3SI
Урочисте відкриття форуму Тримор'я. Софія, 9 червня 2021 року

Чи має Україна шанси долучитися до Ініціативи Тримор’я (3SI)?

Зміни, що нині відбуваються у цій ініціативі, однозначно грають на користь Києва.

До реалізації ініціатив Тримор'я дедалі тісніше залучаються національні парламенти, а це мінімізує ризики того, що через зміну влади ця ініціатива стане нецікавою для якоїсь із країн-членів.

Відкриваються і нові можливості для розширення Тримор’я. А зважаючи на те, що головування у 3SI перейшло до Латвії, Україна може суттєво поглибити співпрацю, а в перспективі – говорити й про повноцінне членство.

Президенти втратили монополію

Перша помітна зміна – президенти та уряди втрачають монополію на представництво своїх держав у 3SI.

До діяльності Тримор’я долучаються національні парламенти та місцеве самоврядування. І це безумовно позитивна та логічна тенденція.

Перш за все, не забуваймо про роль парламентів у державах-членах 3SI.

Окрім Литви, що за формою правління є президентсько-парламентською республікою, та Польщі з Румунією, що, навпаки, є парламентсько-президентськими, решту держав-членів Тримор’я складають саме парламентські республіки, де роль президента значно обмежена конституцією.

Це наштовхує на думку, що такі активні лобісти 3SI, як нинішні та колишні президенти Анджей Дуда, Керсті Кальюлайд, Румен Радев чи Колінда Грабар-Китарович, є конституційно скутими в діях та, окрім власної політичної волі, потребують співпраці та лояльності парламентарів.

Без синергії із законодавчою гілкою уряд не в змозі втілювати ключові стратегічні проєкти. Такі флагманські ініціативи, як автомагістраль Via Carpathia чи газовий коридор Північ-Південь, потребують участі якомога більшої кількості стейкхолдерів для трансформації законодавства, виділення ресурсів чи дозволів, тому пасивність парламентів держав-учасниць є неможливою.

Наостанок парламент, як колективний орган влади, здатен нівелювати критику Тримор’я з вуст окремих політиків.

Для прикладу, новий президент Хорватії Зоран Міланович (який, до речі, активно критикує європейський шлях України) виступає різко проти участі своєї країни в 3SI – на противагу своїй попередниці Колінді Грабар-Китарович, яка стала однією із засновників та ключових лідерів Ініціативи.

Влітку 2021 року Ініціатива Тримор’я провела перший парламентський форум, в якому взяли участь очільники парламентів держав-членів. Литва навіть створила парламентську групу співпраці з 3SI.

Тримор’я якісно перейшло на наступний етап співпраці – парламентський, і це однозначно створює для України додаткове поле для маневру.

Києву потрібно залучати до діалогу щодо Тримор’я Верховну раду.

Це продемонструє нашу готовність до ширшого партнерства.

Окрім цього, залучення Ради дозволить парламентарям налагодити міжпарламентські зв’язки та в майбутньому оперативніше підтримувати участь країни у проєктах Тримор’я.

Можливість розширення

Додаткові можливості для України може також створити і нинішнє головування у Тримор’ї дружньої нам Латвії.

Помітним стає тренд, коли головуюча держава залучає треті країни до співпраці, виходячи з власних інтересів та амбіцій.

Зокрема, в останньому саміті 3SI-2021 в Софії брала участь президентка Греції Катерина Сакелларопулу, яка стала певним хедлайнером заходу.

Залучення Греції у процеси Тримор’я було закономірним. У флагманському інфраструктурному проєкті Via Carpathia кінцевою точкою виступає грецьке місто Салоніки.

Окрім цього, саме Болгарія є лобістом участі Афін у Тримор’ї через потенційний інтерес до майбутнього грецького термінала СПГ в Александруполі. Президент Болгарії Румен Радев наголошував на необхідності співпраці в газовому секторі, адже Південний газотранспортний коридор, через який азербайджанський газ надходить у Південну Європу, проходить саме через північну Грецію неподалік кордону Болгарії (газопровід TAP – Trans Adriatic pipeline). Енергетика виступила ключовою причиною залучення держави-нечлена до 3SI.

"Грецький" прецедент дає додаткові аргументи на користь тіснішого залучення Києва.

Латвія вже висловлювала свою підтримку участі України у Тримор’ї.

Ще влітку під час презентації дослідження Українського інституту міжнародної політики "Тримор’я – дорожня карта для України" представникам дипломатичних місій та міністерств було заявлено про намір головуючої Латвії запросити Україну на найвищому рівні на форум Тримор’я, що очікується в червні у Ризі.

Окрім України, кандидатом на поглиблену участь може виступити і Фінляндія.

Залучення Гельсінкі виглядає географічно логічним, адже не змушує змінювати формат на "Ініціативу чотирьох морів", як це було б у випадку з Грецією. Тим більше, Фінляндія і так має чимало спільних транспортних проєктів із країнами 3SI: залізничну гілку Rail Baltica, автомагістраль Via Baltica, будівництво термінала СПГ в Палдіскі (Естонія).

Шанс для України

Нашій державі є що запропонувати Тримор’ю.

Україна зацікавлена у диверсифікації постачання енергоносіїв та вже зараз є учасником проєкту газового коридору Північ-Південь, через який транспортуватиметься норвезький газ у 2023 році.

Польща таким чином виступатиме для України транзитером, що фінансово вигідно і для Варшави. Більш того, потенціал національних підземних газосховищ є нашою сильною стороною.

У транспортній інфраструктурі Україна є учасником логістичного проєкту 3SI Viking Train, що з’єднав порт в Одесі з країнами Балтії. Київ також задекларував своє бажання долучитися до транспортного коридору Via Carpathia, що потенційно може об’єднати обласні центри на заході та в центрі України, Київ та Одесу разом з транспортною мережею Центральної і Східної Європи.

Україна має кращі практики та досвід участі в багатосторонніх форматах. З листопада 2021 року Україна вперше з держав поза Євросоюзом головує в одній із чотирьох макрорегіональних стратегій ЄС – Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону (ЄСДР).

В ЄСДР співпраця відбувається і у сферах 3SI: енергетиці, інфраструктурі та цифровізації.

Ці аргументи посилюють українську заявку.

З огляду на все це, за головування Латвії наша країна отримує важливий шанс наблизитися до 3SI та в перспективі розраховувати на статус спостерігача чи навіть члена.

Втім, щоб на саміті в Ризі добитися позитивного для себе результату, українським стейкхолдерам необхідно провести ґрунтовну "домашню роботу".

Значна її частина лягає і на парламент. Участь Верховної ради в парламентських форумах та ініціативах Тримор’я продемонструє європейським партнерам ключове – зацікавленість колективного органу влади України, а не окремих українських політиків чи експертів.

Автор: Олександр Сливчук,

Український інститут міжнародної політики

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.