"Байрактары" и туристы из России: какую позицию заняла Турция в нынешней войне

Пятница, 29 апреля 2022, 08:00 — ,

До якої міри Україна може покладатися на допомогу Туреччини – нашого стратегічного партнера? Війна з Росією додатково актуалізувала це питання.

З одного боку, неможливо переоцінити важливість безпілотників "Байрактар" для української армії. А закриття Босфору зробило неможливим посилення Чорноморського флоту РФ для атаки на Україну з моря. 

Але водночас Туреччина є єдиною країною-членом НАТО, яка відмовилася запровадити санкції проти РФ. Більш того, намагається заробити на закритті Європи для російських туристів. 

То чого Україні варто чекати від Туреччини? І як така позиція впливає на позиціювання Анкари на Заході? 

Ці питання ми поставили старшому аналітику Центру дослідження сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенії Габер. 

Як завжди, повну версію нашої розмови можна побачити на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Як війна змінила ставлення турків до України?

Я пам’ятаю настрої в Туреччині після 2014 року, тоді я працювала в посольстві і можу порівняти їх з настроями 2022 року.

Почнемо з позитиву: України стало безумовно більше в турецькому інформаційному просторі. І зараз це вже більш об’єктивне висвітлення тих подій, які відбуваються в Україні, в тому числі через візити до нас турецьких журналістів.

В 2014 році нас запитували: "Що ви за країна? Як ви могли віддати Крим взагалі без жодного пострілу, просто поступитися частиною вашої території?".

Зараз турки бачать перемоги української армії, спротив суспільства. І ця стійкість та хоробрість України зумовлюють те, що тепер симпатії явно на нашому боці.

Але нерідко на цьому позитив закінчується і починається виключно турецький контекст, який часто не пов'язаний з Україною, але опосередковано впливає на сприйняття.

По-перше, йдеться про антизахідні настрої, які в Туреччині дуже сильні.

Понад 80% населення підтримує Україну в цій війні. Але разом з тим 48% турків вважають, що винні в цій війні або НАТО, або США.

І тільки близько 30% вважають винною Росію.

Також йде зсув фокусу від того, що це агресія РФ – а що це нібито погані США зацікавлені в тому, щоб послабити Росію і послабити Туреччину через дестабілізацію регіону

Ще один деструктивний наратив – що Туреччина нібито має бути нейтральним посередником у цих переговорах. Тому для того, щоб бути спроможною запросити до себе президентів і України, і РФ, Анкара нібито має підтримувати відносини з обома сторонами.

Дуже часто, на жаль, такою логікою виправдовують продовження курсу business as usual у відносинах з росіянами.

Чим Туреччина допомагає Україні?

Почнемо з головного – "Байрактари". Політичне  рішення про їхній продаж Україні було ухвалено ще до початку війни.

Знову-таки, це не є допомога турецької держави, це комерційний контракт приватної компанії, яка виробляє ці безпілотники. Але звичайно, що у випадку з такою зброєю рішення завжди є політичним.

Чи продовжується продаж безпілотників зараз? Очевидно, що ті контакти і той діалог продовжуються. Але звичайно, що в умовах війни коментувати подібні речі ніхто не буде.

Другий момент – це те, що стосується перекриття Чорноморських проток (Босфору та Дарданелл). Цей приклад дуже показовий.

Звичайно, закриття цих проток для військових кораблів РФ – це плюс для України.

Але тут теж треба зробити декілька обмовок. Офіційно за тією статтею Конвенції Монтре, за якою ці протоки перекриваються, вони перекриваються тільки для військових кораблів Російської Федерації, у яких базування є не в Чорному морі.

Ще один важливий момент – де-факто протоки закриті і для натовських кораблів з нечорноморських країн.

Це свідчить про те, що Туреччина, звичайно, підтримує Україну, але при всьому тому має постійний страх мілітаризації чорноморського регіону, в тому числі з боку країн НАТО.

"Сирійський експрес"

Водночас Туреччина заявила про те, що Росія не може не тільки вводити кораблі в Чорне море, а й виводити звідти кораблі Чорноморського флоту.

Таке рішення пов’язане з так званим "сирійським експресом" – логістичною підтримкою з окупованого Криму в Тартус, в інші сирійські порти. Для Туреччини сирійський напрямок є ключовим, тому, перекриваючи протоки для російських кораблів і тим самим допомагаючи Україні, Туреччина також сама підстраховується від подальшої ескалації в Сирії.

Аналогічні причини, до речі, й у недавнього рішення про перекриття повітряного простору для російських літаків, які летять до Сирії.

Цей крок ускладнює перекидання з Сирії військових підрозділів або додаткової зброї РФ.

Але, з іншого боку, звернемо увагу на те, коли саме булі прийняті ці рішення.

Вони  не були прийняті на тому етапі, коли ми активно обговорювали можливість постачання сирійських бойовиків в Україну і така загроза дійсно існувала. Тоді повітряний простір залишався відкритим.

Однак тепер, коли Туреччина веде в північному Іраку операцію з нейтралізації курдських бойовиків, вона перекриває повітряний простір для РФ, щоб заблокувати можливість ескалації за іншими напрямками.

Турецька співпраця з РФ та туристи

Війна не вплинула на економічну співпрацю.

Ба більше, російські фірми, компанії, які хочуть покинути Росію, але не можуть собі дозволити працювати в сусідніх країнах, приїжджають в Туреччину і достатньо комфортно тут почуваються.

За різними джерелами, з початку війни до Туреччини переїхали понад тисячу компаній з російським капіталом або російськими власниками.

Те саме стосується і відкритого повітряного простору, і російських туристів. Були навіть заяви про створення спеціальний фонду державних гарантій для тих компаній, які планують працювати виключно з російськими туристами.

Є бажання і плани щодо створення окремих авіакомпаній, які працюватимуть лише з туристами з Росії.

Проблема в тому, що Росія постачає чи не найбільше туристів до Туреччини кожного року. Тому ми навряд чи побачимо вільні від російських туристів турецькі пляжі.

Навпаки, мені здається, що Туреччина скористається закриттям Європи для російських туристів, щоб отримати свою вигоду від цього.

Українські переселенці у Туреччині

Зараз максимальне перебування у Туреччині обмежено 90 днями.

Щоправда, були неофіційні заяви турецької сторони, що цей термін можна буде продовжувати без штрафних санкцій. Водночас жодного документа, який би це підтверджував, я не побачила.

Можливо, так воно і буде.

Але зараз немає ніяких нових законодавчих актів, які б дозволяли триваліше перебування у Туреччині для українців.

Ще один шлях – отримати тимчасову посвідку на проживання. Тут, якщо вірити органам турецької влади, для України створений особливий режим.

Проте і тут все не просто. Для отримання такого статусу ви повинні надати квиток, який підтвердить, що ви приїхали до країни після початку війни, і завірену нотаріусом копію договору оренди з власником квартири. Зрозуміло, це підходить не всім – багато хто живе у друзів чи знімає житло неофіційно.

Водночас треба сказати, що Туреччина активно включилася у допомогу українським сиротам, допомагає з розселенням тих дітей, які залишилися без батьків.

Те саме можна сказати про гуманітарну допомогу, яка фурами відправляється в Україну.

Але здебільшого такі гуманітарні ініціативи дуже помірковані – щоб не дратувати РФ.

"Золотий квиток" для Туреччини

Війна в Україні може стати для Туреччини "золотим квитком" для повернення в родину НАТО.

Багато експертів від самого початку звертали увагу, як позитивно на Заході сприймають турецьку допомогу Україні та її миротворчі зусилля.

Лунало дуже багато сигналів, що нарешті Туреччина відійшла від співпраці з Росією і діє у спільній позиції з іншими країнами Альянсу.

Проте цей "золотий квиток" може бути у будь-який момент втрачено.

Річ у тім, що інші країни НАТО щодня збільшують підтримку України.

А допомога Туреччини, яка почалася з продажу "Байрактарів", далі не просувається.

Натомість я бачу набагато більше розмов про те, що Туреччина – це єдина у світі країна, яка може дозволити собі спілкування з Путіним, а тому вона має продовжувати контакти з Росією.

І це вже не стільки допомагає, скільки відверто шкодить Туреччині.

Адже самій Туреччині має бути важливо залишатися на правильному боці історії та бути частиною цивілізованого світу.

 

Розмовляв Юрій Панченко, 

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: