"Началась скоординированная российская спецоперация по срыву поставок оружия из США"

Среда, 20 июля 2022, 16:25 — , Европейская правда

Україна готується радикально змінити розклад сил на фронті.

А це можливо доти, доки не відбудеться щось принципово нове у питанні постачання західної, передусім американської зброї доводить екс-посол України у США (2015-2019 роках) та відомий експерт у питаннях зовнішньої політики Валерій Чалий.

Він впевнений, що у Вашингтоні ще не з’явилося тотального розуміння того, що  стратегією США повинен бути рух до військової перемоги України та до повної деокупації – але потроху розуміння цього приходить.

І водночас з’явився новий серйозний виклик: Росія розгорнула інформаційну спецоперацію зі зриву постачання зброї  до України.

Ми говорили з послом Чалим до початку зустрічі щодо зброї Рамштайн-4, але коротко зачепили також її.

Для тих, хто віддає перевагу читанню, пропонуємо також короткі вижимки зі сказаного Валерієм Чалим. Далі – прямі цитати, розбиті за темами

Про те, чому так і не запрацював ленд-ліз

Зараз часто кажуть, що ленд-ліз не працює, і це правда: вся допомога, яку США надають Україні, виділяється не за механізмом ленд-лізу.

Але для нас не головне, як надходить озброєння в Україну; головне, щоб воно постійно надходило і в потрібному обсязі

Зараз США - найбільший постачальник важких озброєнь для ЗСУ. З лютого Штати надали зброї  на $7 млрд. Ця зброя надходить за різними програмами. Є Ukraine Security Assistant Initiative (по ній зараз Конгрес виділяє $1 млрд на наступний рік), є Foreign Military Financing, де Держдеп з Пентагоном надають нам озброєння, є  Foreign Military Sales, тобто закупівля Україною озброєння у США, є окрема програма на $40 млрд для підтримки України, у якій частина (близько $6 млрд) йде на сприяння безпеці України, є ще кілька програм.

І окремо від цих програм, що переважно надають Україні зброю, є також механізм ленд-ліз, за яким США можуть "позичити" свою зброю. Деталі цієї позики – окреме питання про нього далі.

Отже, зараз ми отримуємо зброю безплатно, коштом бюджету США (закупівлі за українські кошти теж є, але їх мало в загальному обсязі.

І головне: кошти, виділені на це, треба витратити до 1 жовтня, до кінця бюджетного року в США.

Якщо вчасно не використати бюджетні кошти, вони "згоряють", але уряд США за цим слідкує і веде витрачання так, щоб вичерпати наявні програми до кінця вересня.

Тому зараз завдання – вибрати ці кошти, а вже якщо не буде вистачати, то Білий дім використає механізм ленд-лізу.

Чи треба повертати США те, що Україна отримає за ленд-лізом

Назва "ленд-ліз" сама по собі передбачає, що щось із отриманого треба буде повертати. Але механізму цього повернення ще не існує – для цього потрібна міжурядова угода чи інші документально прописані правила, які Україна та США ще мають узгодити.

Наразі можна говорити лише про історичні аналогії: про ленд-ліз часів Другої світової війни, коли США уперше задіяли такий механізм.

Тоді щось зі зброї справді повертали, все те, що було використане на полі бою (як-то набої, снаряди), чи то знищено (як-то техніка) – не підлягало поверненню.

По ленд-лізу може йти не тільки зброя, а також матеріали, устаткування (таке у війну отримував і Радянським Союзом, і Британія, і Китай і інші). Ці речи поверталися і угоди ці всі довго-довго закривалися.

В США ставлять питання контролю, бо це ж бюджетні кошти – але це суто політичні дискусії. В ленд-лізі механізм контролю вже закладений, і я взагалі не бачу із цим проблеми. Одна перед виборами це питання починаю використовувати.

Про озброєння, яке здатне змінити перебіг війни

Бюджети на постачання у нас є, і це добре. Але не завжди є політична готовність з боку США давати те, що необхідно. Давайте будемо чесними, в основному західне постачання зараз замінює те, що у нас просто витрачається та втрачається у війні з Росією. А потрібна принципова зміна.

Будемо відвертими, без постачання танків, без збільшення кількості БТРів, без серйозного збільшення ракетних систем та важкої артилерії, без штурмових літаків тощо – Україна не зможе контратакувати.

Зараз ключове питання у всіх партнери включаючи США: чого вони прагнуть в Україні?

Яка у них стратегія?

Чи вони діють шляхом стримування Росії, недопущення її перемоги? Чи вони працюють над тим, щоби Україна перемогла і допомагають досягти перемоги?

А перемогти – означає витіснити російських військових, деокупувати території.

Зараз у США справді почали більше говорити про потребу досягти перемоги України. На початку повномасштабної війни про це не йшлося. Пентагон, державний департамент, особисто президент Байден - говорять про перемогу України.

Але якщо ви подивитеся на заяви не особисто президента, а Білого Дому чи ЦРУ, то позиція звучить ще не так однозначно. Тому наше завдання дотиснути, переконати усіх, хто ще має сумнів, бо вони вже почали змінювати думку на нашу користь.

Це цілком реально зробити. Наш козир у тому, що 70% американців поділяють позицію, що Україна має перемогти - і вони, виборці, тиснуть на своїх політиків.

Про очікування від зустрічі у форматі "Рамштайн"

Невдячна справа – давати прогнози напередодні зустрічі.

Але я думаю, що Рамштайн-4 має бути зустріччю, після якої нинішнє постачання "для збалансування сил" має змінитися на те, що дає можливість почати деокупацію територій.

Сподіваюся, тут нарешті прозвучить слово "танки". Наприклад, іспанські "Леопард 2Б", німці довго не давали згоду. США можуть надіслати "Абрамси" на заміну в деяких країнах, щоби ті передали танки в Україні.

Але для реальних змін буде потрібно 300-400 танків, а не 50.

"Гепарди" нарешті може прийдуть.

А от на початок постачання літаків розраховувати поки нема підстав. На жаль. Хоча можливе знову поповнення банку запчастин, щоб наші можливості літати зросли.

Також я б дуже хотів очікувати ударні вертольоти, як-то американські "Апачі", але поки що це не звучить.

Крім того, потрібне збільшення того, що вже постачають: це гаубиці, це HIMARS і достатньо боєзарядів до них, це, можливо, додаткові MLRS M270, які потужніші за HIMARS.

Все разом може дати якийсь результат.

А крім того, дуже хотілося би бачити додаткові американські "дрони-камікадзе", новітніх моделей. Але тут щось застопорилося з боку США. Інший напрямок, по якому є потреба, але немає готовності – судна-безпілотники, у тому числі безпілотні субмарини. Це все дуже важливо для певних операцій. І поки що ми маємо тут дуже обмежені потужності.

Про зобов’язання України "не стріляти в РФ"

Справді, ми дали таку обіцянку: не застосовувати саме новітні типи озброєння, отримані у США, для ударів по території РФ.

Це в принципі була умова останніх постачань. Ну, що поробиш – значить, доводиться працювати за цієї умови.

Але це не означає заборони обстрілу РФ.

Ми можемо це робити, якщо будемо застосовувати свою зброю. Не можна використовувати лише окремі типи західної зброї.

І я вважаю, що тема, із сумнівами, чи буде Україна цього дотримуватися – має бути закрита. Бо які ще гарантії потрібні? Публічно міністр оборони України пообіцяв виконувати таку домовленість.

У нас є достатньо легітимних цілей для ударів всі по нашій території, в тому числі по Криму. Там всі цілі легітимні.

Про звинувачення, що зброя з України кудись зникає

Я не хочу зупинятися на тому, що говорила Вікторія Спартц. Це – частина політичної боротьби на передодні виборів в США, це їхній порядок денний, і журналісти вже розкрили цю тему, чому це лунає.

Але є друга частина цієї історії.

Одночасно із цими заявами, ми бачимо, як синхронно у західних ЗМІ з’явилося багато матеріалів про те, що Україна, мовляв, може кудись продавати чи віддавати озброєння.

Це – скоординована російська спецоперація.

Вона має зрозумілі цілі і викликана втратами РФ на фронті. Коли обстріли ЗСУ почали знищувати склади РФ – амуніцію, боєкомплект, то вони почали працювати, щоби зупинити це.

Днями багато обговорювали статтю у "Financial Times", а я її навіть не читав, тому що достатньо було подивився, хто її автор.

Так от, одному з авторів, який дуже переживає за Україну, я раджу згадати досвід 2016 року, коли йому направили матеріали про "втручання України в вибори США", і він ці матеріали опублікував. А за 2 роки у розслідуванні Сенатського комітету по розвідці розкрили з’явилася є доповідь, де описано, як агент Росії (імовірно йдеться про Кілімніка - ЄП) направив своєму керівництву е-мейл і написав, що спробував поміняти нарратив "втручання Росії в вибори США" на "втручання України", що Україна втручається в вибори США. І що "журналісти, дурні, купилися".

Тому треба розуміти, що журналіста інколи можуть використати "в темну".

Підсумовуючи: я бачу кампанію, спробу розігнати тему, що Україна може віддавати "на сторону" зброю, але ця кампанія не має під собою ніякого ґрунту.

Як цьому протидіяти?

Треба більше пояснень для американських ЗМІ та для Конгресу.

Треба профілактично давати США всю інформацію, яка їм потрібна, щоби переконатися, що важка зброя в Україні, що вона на фронті, бо росіяни не припинять тиснути в цьому напрямі, вони будуть намагатися досягти, щоб нам не давали озброєння. Бо зараз це ключове питання, яке визначає на фронті результати не тільки наступних двох місяців, а взагалі переламу у війні з Росією.

 

Розмовляв Сергій Сидоренко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.