От освобождения Крыма до пути в ЕС. Объясняем суть решения саммита Украина-ЕС

Пятница, 3 февраля 2023, 16:16
Фото пресслужби президента України

3 лютого у Києві відбувся саміт Україна-ЄС – головна двостороння подія, що збирає разом президентів України, Єврокомісії та Європейської ради.

Результатом саміту є спільний документ, що відбиває позиції та вимоги обох сторін. Утім, це документ, написаний дипломатичною мовою. Щоби пояснити його суть, ми публікуємо коментований переклад цього документа. Темно-зеленим кольором у ньому позначені коментарі та пояснення значень окремих деталей спільного документа.

* * * * *

Спільна заява
за підсумками
24-го Саміту Україна-ЄС


1.

Ми зібралися сьогодні (у Києві) під час триваючої неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України. Ми найрішучішим чином засудили ці дії та обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила війну та вивела свої війська.

Це – перша згадка у документі про наміри посилити санкції проти РФ. До цього зобов’язання ЄС повертатиметься неодноразово.

ЄС підтримуватиме Україну та український народ у боротьбі з триваючою агресивною війною Росії стільки, скільки буде потрібно. Ми підкреслили історичну важливість рішення Європейської Ради від 23 червня 2022 року про визнання європейської перспективи та надання Україні статусу країни-кандидата. Ми підтвердили, що майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі.

Головний сигнал, з яким лідери ЄС їхали до Києва – це те, що Україна точно буде членом ЄС. Переважно про це говорила президентка Єврокомісії – наприклад, у цій промові. Рішення саміту, яке проходило погодження з усіма країнами-членами ЄС, виявилося менш яскравим, але все одно чітким у формулюваннях.

Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Блок щодо зближення та вступу України до ЄС

2.

Ми підтвердили нашу відданість подальшому поглибленню наших відносин на основі спільних цінностей і тісних та привілейованих зв’язків. Угода про асоціацію між Україною та ЄС мала і продовжує мати важливе значення для посилення та просування подальшої інтеграції України в ЄС. ЄС нагадав про рішення Європейської Ради визнати європейську перспективу України та надати Україні статус країни-кандидата. ЄС підтвердив свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України. ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку Комісії, будуть повністю виконані. Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ.

Співрозмовники в Брюсселі одностайні: щоби переконати всіх скептиків у ЄС та розпочати переговори про вступ, Україна має виконати усі 7 критеріїв, не сподіваючись доробити щось згодом. Саміт на цьому додатково наголошує. А Київ запевнив, що розуміє це.

3.

ЄС підтвердив, що Комісії було запропоновано надати звіт про виконання умов, зазначених у висновку Комісії щодо заявки України на членство, в рамках її регулярного пакета щодо розширення у 2023 році. Без шкоди для цього всебічного регулярного звітування ми беремо до уваги намір Комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку також буде передано Україні відповідними каналами.

Ця бюрократична фраза є, поза сумнівом, головною перемогою України у тому, що стосується просування до вступу в ЄС. Саме вона може дозволити (звісно, якщо Київ втілюватиме реформи!) розпочати переговори про вступ вже у 2023 році. Досі ЄС відмовлявся надати Україні раніше, ніж у жовтні-2023, письмову оцінку того, що лишається зробити для виконання вже згаданих 7 критеріїв. Тепер ЄС погодився передати її навесні, та ще й у письмовому вигляді, виходячи з контексту.

Це дозволить зробити "роботу над помилками" і восени, можливо, навіть отримати рішення ЄС про початок переговорів щодо вступу. Головна вимога – повноцінне та щире проведення реформ.

4.

ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України у такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, визначені у висновку Комісії щодо заявки України на членство, з метою просування до майбутнього членства в ЄС.

Загалом ЄС задоволений темпом реформ в Україні, з огляду на воєнний час.

5.

Ми підтвердили, що комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, у тому числі реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду, залишається життєво важливим для посилення стійкості України та для забезпечення прогресу у процесі розширення.

Хоча заява саміту є спільним документом, цю норму записали за наполяганням сторони ЄС, щоби підкреслити, що спроби України обійти вимоги щодо реформи КС не будуть вдалими – як і щодо судової реформи. В оцінці дій України з боку ЄС ці пріоритети є ключовими.

Ми визнали роль цивільної Консультативної місії ЄС. Ми привітали збільшення узгодженості України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП) і нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, в тому числі в статті 7(2). Ми привітали прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Зробивши зауваження щодо КС (що є на першому місці у переліку 7 критеріїв, необхідних для руху до членства), Брюссель, утім, визнав, що за двома пунктами прогрес є цілком достойним. Цікаво, що серед них – боротьба з корупцією, яку зазвичай включають до числа проблемних.

Україна і ЄС підтвердили свою відданість повній повазі прав осіб, які належать до меншин, як це закріплено в конвенціях ООН і Ради Європи та відповідних протоколах. У зв’язку з цим Україна продовжуватиме консультації та співпрацюватиме з Венеційською комісією, продовжуватиме чинний предметний діалог з представниками осіб, які належать до меншин, у тому числі щодо відповідного законодавства. ЄС готовий і надалі допомагати Україні в її зусиллях щодо реалізації реформ. 

Традиційна проблемна тема у заявах щодо України – питання нацменшин. Зараз воно активізувалося через ухвалення рамкового закону про меншини, що входить до 7 критеріїв. Цей закон викликав заперечення від Угорщини та Румунії, хоча експерти вважають, що він відповідає нормам. За спільною згодою України та ЄС суперечку має розв’язати Венеційська комісія.

6.

ЄС привітав намір України підготувати Національну програму адаптації аcquis (НПАА) на основі Аналітичної доповіді про відповідність українського законодавства праву ЄС відповідно до Висновку Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. ЄС готовий надати технічну підтримку Уряду України у цьому важливому кроці на шляху приведення українського законодавства у відповідність до права ЄС.

Це – ініціатива України, яка заслуговує на підтримку (і не лише з боку ЄС). Уряд має намір почати адаптацію права ЄС (тобто проходити глави переговорів з ЄС) ще до того, як ці переговори офіційно розпочалися.

7.

Ми підтвердили намір повною мірою використати потенціал Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ), з метою створення умов для поглиблення економічних та торговельних відносин, що ведуть до інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Оновлений План пріоритетних дій щодо посилення імплементації ПВЗВТ на 2023-2024 роки стане дорожньою картою, що окреслить подальші кроки для спрощення доступу України до внутрішнього ринку ЄС.

Згаданий план є справді вагомим документом, ЄвроПравда описала зобов’язання, які у ньому взяли Україна та ЄС.

ЄС підтвердив свою готовність надавати необхідну підтримку для проведення асоційованих реформ. ЄС підкреслив сприятливий торговельний ефект від тимчасового призупинення дії всіх тарифів та інструментів торговельного захисту на імпорт з України до ЄС з червня 2022 року. ЄС розгляне запит України на продовження дії цих заходів на період після закінчення їхнього поточного терміну дії.

Йдеться про продовження ще на один рік особливого режиму для українських товарів, що йдуть на експорт до ЄС. Цей режим ЄС запровадив, щоби допомогти українським виробникам у часи війни.

Беручи до уваги позитивний вплив заходів ЄС з лібералізації торгівлі, обидві сторони зобов'язалися забезпечити, щоб будь-які заходи торговельного захисту вживалися у повній відповідності до вимог СОТ та Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми привітали реформи України у сфері спрощення митних процедур та торгівлі, а також приєднання до Конвенції про спільний транзит. Україна привітала поточні налаштованість та зусилля ЄС, спрямовані на якнайшвидше включення України до європейського роумінгового простору.

Україна та ЄС невдовзі мають взаємно скасувати плату за роумінг, рішення планують ухвалити у найближчі місяці.

ЄС відзначив зусилля, докладені Україною для приведення свого телекомунікаційного сектору у відповідність до європейських норм, і закликав країну продовжувати рухатися цим шляхом. Ми домовилися активізувати роботу місій ЄС з попередньої оцінки та інші необхідні кроки з метою початку переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA).

Ця угода більше відома як "промисловий безвіз". У іншій публікації ми описали, що ЄС уперше назвав імовірну дату укладання угоди – 2024 рік.

8.

ЄС підтвердив своє зобов’язання надавати постійну підтримку в рамках поточних проєктів і програм. Ми вітаємо вступ України до програм ЄС "МИТНИЦЯ" і "ФІСКАЛІС", її приєднання до програм "Горизонт Європа", "Євратом", "Цифрова Європа" та Програми ЄС "Єдиний ринок", а також її участь в Органі європейських регуляторів електронних комунікацій.

Блок щодо опору російській агресії та підтримки України 

9.

Ескалація агресивної війни Росії проти України є явним порушенням міжнародного права, включаючи принципи Статуту ООН. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та солідарність з Україною перед лицем російської агресивної війни, що триває. Ми засуджуємо систематичне використання Росією ракет і безпілотників для нападу на цивільне населення, цивільні об’єкти та інфраструктуру по всій Україні, у порушення міжнародного гуманітарного права.

Україна просить ЄС запровадити проти РФ додаткові санкції, що вплинуть на її здатність виробляти безпілотники. У спільній заяві про них згадано двічі, саме для того, щоби формувати грунт для санкцій.

Ми рішуче відкидаємо та однозначно засуджуємо спробу незаконної анексії Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Як і у випадку з Кримом та Севастополем, Європейський Союз ніколи не визнає законними спроби незаконної анексії будь-яких частин української території. Ми вимагаємо від Росії негайно, повністю та безумовно вивести всі свої військові сили з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

ЄС визнає, що немає відмінності між окупацією й анексією Криму і областей півдня та Сходу України. Це – правильне визнання.

10.

ЄС високо оцінив мужність і рішучість українського народу та його керівництва в боротьбі за захист суверенітету, територіальної цілісності та свободи України. Відповідно до Статуту ООН і міжнародного права Україна реалізує невід'ємне право на самооборону від російської агресії. Україна має право звільнити та відновити повний контроль над усіма окупованими територіями в межах своїх міжнародно визнаних кордонів.

Це, напевно, головна фраза "військового блоку" рішення. Уперше у міжнародному документі йдеться про право України звільнити військовим шляхом окупований Крим.

11.

У контексті триваючих атак Росії на цивільну та критичну інфраструктуру, що загрожує наданню основних послуг, ЄС повністю відданий продовженню надання та координації повного спектра гуманітарної допомоги та допомоги українському суспільству у тісній співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями.

Блок про відповідальність РФ та санкції

12.

Ми підкреслили, що воєнні злочини та інші найсерйозніші злочини, вчинені під час агресивної війни Росії проти України, доказів яких стає все більше, є грубим порушенням міжнародного права. Ми підкреслили нашу підтримку розслідувань прокурора Міжнародного кримінального суду. Росія та всі виконавці та пособники будуть притягнуті до відповідальності. Ми домовилися продовжити спільну роботу над забезпеченням повної відповідальності, у тому числі шляхом створення відповідного механізму для злочину агресії, переслідування якого становить інтерес для міжнародної спільноти в цілому. Україна підкреслила, що надає перевагу створенню Спеціального трибуналу.

Створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії – чи не головний пріоритет Києва у сфері міжнародного правосуддя. Саме цей орган зможе засудити російську політичну та військову верхівку. Те, що ЄС (а отже, всі його держави-члени!) підтримав створення такого механізму, можна вважати серйозним здобутком, бо донедавна такої підтримки не було.

Ми підтримуємо розвиток Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії в Україні (ICPA) у Гаазі з метою координації розслідування злочину агресії проти України, збереження та зберігання доказів для майбутніх судових процесів. Цей координаційний центр буде пов’язаний з існуючою Спільною слідчою групою, яку підтримує Євроюст. 

ЄС поки не готовий ухвалити остаточне рішення про формат спецтрибуналу, але запроваджує міжнародний механізм, що готуватиме до цього.

13.

Ми обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила свою агресивну війну та вивела свої війська з України.

14.

ЄС ще більше посилив і розширив свої обмежувальні заходи проти Росії, в тому числі шляхом ухвалення дев’ятого пакета обмежувальних заходів ЄС та запровадження міжнародного обмеження цін на нафту та нафтопродукти. ЄС готовий продовжувати посилювати обмежувальні заходи в тісній координації та співпраці з глобальними партнерами, одночасно забезпечуючи їх ефективне впровадження, запобігаючи обходу санкцій та його сприянню. У цьому контексті ЄС повторює свій заклик до всіх країн приєднатися до санкцій ЄС.

Отже, санкції будуть посилюватися! Про це документ згадує кількаразово. До того ж у Європі вже запроваджується кримінальна відповідальність за обхід санкцій.

15.

Ми рішуче засудили військову підтримку агресивної війни Росії, яку надає влада Ірану. Її необхідно припинити. У цьому контексті Україна привітала обмежувальні заходи ЄС, прийняті 12 грудня 2022 року. Ми закликали білоруську владу припинити сприяти російській загарбницькій війні, дозволивши російським збройним силам використовувати територію Білорусі та надавши підтримку та можливість навчання російським військовим. Білоруський режим повинен повністю дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом. ЄС продовжуватиме реагувати на всі дії, що підтримують незаконну та невиправдану агресивну війну Росії, і залишається готовим швидко вжити подальших обмежувальних заходів проти Білорусі.

У тому числі йдеться про можливі нові санкції проти білоруського режиму.

Блок про військову підтримку та умови поразки Росії

16.

ЄС підтвердив свою готовність підтримати ініціативу України щодо справедливого миру, заснованого на повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. На сьогоднішній день Росія не виявила жодної справжньої готовності до справедливого та сталого миру.

Усі пропозиції РФ, що пов’язані із втратою Україною частини території та/або суверенітету, відкинуті.

Ми висловили підтримку Формулі миру Президента Зеленського та нашу прихильність активно співпрацювати з Україною над Мирним планом із 10 пунктів. У зв’язку з цим ми підтримуємо ідею Саміту Формули Миру з метою початку її реалізації. Ми співпрацюватимемо разом для забезпечення якнайширшої міжнародної участі.

"Мирний план" Зеленського – це документ, який президент представив на саміті G20. Це, по суті, українське бачення умов капітуляції РФ, яке передбачає звільнення всієї території України, фінансування Росією відбудови України тощо. Зараз Київ будує світову коаліцію на підтримку цього плану, і те, що ЄС погодився його просувати, однозначно добре.

17.

Україна привітала зобов’язання ЄС продовжувати надавати політичну та військову підтримку стільки, скільки буде потрібно. Це включає військову допомогу в розмірі понад 3,6 мільярда євро в рамках Європейського фонду миру та запуску Місії ЄС з військової допомоги Україні для тренувань на початковому етапі 30 тисяч військових у 2023 році. Разом із військовою підтримкою, яку надають держави-члени ЄС, загальний об’єм військової допомоги Україні з боку ЄС оцінюється приблизно в 12 мільярдів євро.

18.

ЄС підтвердив свою солідарність з Україною у протидії гібридним загрозам і кібератакам та своє зобов’язання продовжувати підтримку в цьому відношенні. Ми підкреслили нашу посилену співпрацю у сфері кібербезпеки та нашу відданість досягненню подальших конкретних результатів. Ми визнали важливість посилення співпраці у боротьбі з маніпулюванням і інформаційним втручанням російської держави, включаючи дезінформацію, а також у зміцненні стійкості цифрової трансформації України.

Блоки про інші типи підтримки України

19.

ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде потрібно. Україна вітає надану ЄС допомогу у відповідь на агресивну війну Росії. Загальний обсяг допомоги, наданий Україні Європейським Союзом та його державами-членами, наразі становить близько 50 млрд євро, що включає фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку.

Ця допомога також включає в себе зобов’язання надати пакет "макрофінансової допомоги+" розміром 18 млрд євро як швидку фінансову допомогу ЄС для фінансування негайних потреб України та відновлення критичної інфраструктури у 2023 році. Додатково було надано 10 млрд євро на підтримку біженців. Україна привітала виплату першого траншу розміром 3 млрд євро, який сприяв зменшенню гострої ліквідності, яка виникла на початку року.

20.

Близько 8 мільйонів українців отримали прихисток в ЄС унаслідок агресивної війни Росії проти України. Переміщені особи з України, які шукають прихистку в ЄС, продовжуватимуть користуватися захистом, як це передбачено Директивою про тимчасовий захист, принаймні до березня 2024 року.

Українці, а передусім українки та їхні діти зберігатимуть право на прихисток у державах Євросоюзу. Фактично, це дозвіл буде продовжуватися до завершення війни та деякий час після цього.

21.

Триваюча кампанія Росії зі здійснення систематичних ракетних ударів та атак безпілотниками по українському цивільному населенню, цивільних об’єктах, енергетичній і телекомунікаційній інфраструктурі та інших інфраструктурних об’єктах завдає ще більше страждань українському народу та є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.

22.

У цьому контексті ми привітали механізм координації, узгоджений на Паризькій конференції щодо стійкості та відновлення України 13 грудня 2022 року, а також роль Механізму цивільного захисту ЄС в його реалізації та підкреслили важливість тісної співпраці з "Групою семи" (G7) та всіма міжнародними партнерами.

23.

Ми засудили російські дії на українській Запорізькій атомній електростанції та закликаємо Росію негайно припинити дії, які загрожують безпеці цивільних ядерних об’єктів. Ми підкреслили нашу повну підтримку діяльності Міжнародного агентства з атомної енергії щодо допомоги Україні у забезпеченні ядерної безпеки. ЄС залишатиметься єдиним перед обличчям використання Росією енергетики як зброї.

24.

Європейський Союз та його держави-члени надали Україні допомогу в натуральній формі на суму 527 млн євро, у т.ч. у сфері енергетики, через Механізм цивільного захисту ЄС та гуманітарну допомогу на суму 485 млн євро для України у 2022 році.

Це перша оцінка вартості енергетичного обладнання, яке Україна отримала від ЄС від початку масованих ракетних атак проти об’єктів енергосистеми.

Ми обговорили продовження надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги цивільного захисту, у тому числі у натуральній формі, а також сприяння у відновленні критичної інфраструктури України, щоб допомогти країні пережити зиму, а також забезпечити населення засобами до існування та базовими послугами, включаючи відновлення житла для внутрішньо переміщених осіб, шкіл для українських дітей та дуже невідкладне енергетичне обладнання, таке як автотрансформатори, енергогенератори та світлодіодні лампи.

25.

ЄС нагадав про своє зобов’язання надавати підтримку, разом із партнерами, щодо швидкого відновлення (Fast recovery) та реконструкції України, включаючи відбудову соціальної інфраструктури та допомогу у розмінуванні, а також у наданні підтримки у сфері охорони здоров’я і психологічної реабілітації та реінтеграції до активного соціального життя.

Йдеться про те, що ЄС почне допомагати відбудовувати об’єкти критичної інфраструктури, не чекаючи на завершення війни. Уряд оцінює цю потребу у 17 млрд євро.

У цьому контексті ЄС оголосив новий пакет допомоги для підтримки гуманітарної протимінної діяльності у розмірі до 25 млн євро. ЄС підтвердив свій намір відігравати провідну роль, зокрема через інклюзивну міжвідомчу координаційну платформу донорів, узгоджену між Україною, "Групою семи" (G7), міжнародними фінансовими установами та іншими ключовими партнерами, спираючись також на результати міжнародних конференцій з питань відбудови України в Лугано та Берліні. ЄС та Україна підкреслили, що допомога, реконструкція, реформи та європейський шлях України взаємодоповнюються, підтримуючи зусилля України щодо її модернізації та приведення у відповідність до стандартів ЄС. Ми визнали вирішальну роль громадянського суспільства, місцевих адміністрацій і приватних акторів у відбудові України.

26.

Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо стратегічного партнерства щодо відновлюваних газів під час Саміту, який зміцнить нашу енергетичну безпеку, підтримає нашу боротьбу зі зміною клімату та матиме позитивний вплив на економічне відновлення та подальшу інтеграцію наших енергетичних ринків.

27.

Ми підкреслили важливість подальшої імплементації Ініціативи Україна-ЄС "Шляхи солідарності". Охоплюючи торгівлю в усіх секторах та сполучаючи Україну з ЄС та рештою світу, Шляхи солідарності стали життєво важливими для економіки України. З травня по грудень 2022 року вони дозволили експортувати близько 45 мільйонів тонн українських товарів та, що не менш важливо, імпортувати до України близько 23 мільйонів тонн необхідних товарів. Таким чином українські фермери і бізнес отримали дохід у розмірі близько 20 млрд євро. Ми погодилися пріоритизувати зусилля для подальшого зміцнення зв’язків між Україною та ЄС, зокрема шляхом вдосконалення інфраструктурних сполучень, у тому числі шляхом розвитку сумісної залізничної інфраструктури, продовження Угоди про автомобільний транспорт між Україною та ЄС і мобілізації фінансової підтримки ЄС для розвитку Шляхів солідарності, як це було оголошено у Спільній декларації Україна – ЄС від 11 листопада 2022 року.

Блоки про конфіскацію активів РФ, дипломатію та інше

28.

ЄС також активізує свою роботу щодо використання заморожених активів Росії для підтримки відновлення України та з метою відшкодування збитків відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права. 

Маємо політичну підтримку ЄС щодо того, що кошти РФ мають бути конфісковані і повинні піти на фінансування відбудови України.

29.

ЄС і надалі посилюватиме свої поточні дипломатичні зусилля на підтримку України на всіх відповідних міжнародних форумах, закликаючи до непохитної солідарності з Україною проти агресивної війни Росії.

30.

Ми нагадали, що дії Росії із використання продовольства як зброї у своїй загарбницькій війні проти України призвели до глобальних збоїв у сільськогосподарському виробництві, ланцюгах постачання та торгівлі, що підняло ціни на продукти харчування та добрива до безпрецедентного рівня. Ми відзначили важливість та необхідність у подальшому посиленні реалізації Шляхів солідарності, які з травня по грудень 2022 року сприяли експорту понад 23 млн тонн українського зерна, олійних та іншої продукції на світові ринки. Спільно з Зерновою ініціативою ООН через Чорне море та програмою "Зерно з України" (Grain from Ukraine), Шляхи солідарності мають важливе значення для нашої спільної мети із забезпечення постійної наявності та доступності продовольства та добрив. Ми повністю солідарні з партнерами по всьому світу, посилюючи дипломатичні контакти та підтримку глобальної продовольчої безпеки.

31.

Паралельно із зусиллями України щодо європейської інтеграції, Україна та ЄС визнали важливість подальшого зміцнення персоналізованої регіональної співпраці, включаючи Східне партнерство, яке завдяки своєму диференційованому підходу сприяє підвищенню стійкості нашого Східного сусідства, сприяючи також співпраці у сфері безпеки, включаючи енергетичну безпеку та гібридні загрози.

32.

Україна та ЄС привітали успішну першу зустріч Європейської політичної спільноти, яка відбулася 6 жовтня 2022 року в м. Прага. Зустріч забезпечила платформу для політичної координації та можливість для поглибленого обміну думками з актуальних питань, що стосуються всього континенту. Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі, яка відбудеться в м. Кишинів у першій половині 2023 року.


Президент України Володимир Зеленський

Президент Європейської Ради Шарль Мішель

Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн

Київ, 3 лютого, 24-й Саміт Україна-ЄС

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.