Принуждение к компромиссу: как Запад избавляет Сербию от российской зависимости

Понедельник, 6 февраля 2023, 11:42 — , Европейская правда
Фото: Darko Vojinovic/Associated Press/East News
Спеціальне засідання парламенту Сербії щодо косовського переговорного процесу. Опозиція тримає транспаранти з написами: "Ні ультиматуму!" та "Вучич зрадив Косово". Белград, 2 лютого 2023 року

Захід крок за кроком "дотискає" Сербію до компромісу з Косовом, а водночас – до введення санкцій проти РФ.

Ще кілька місяців тому такий розвиток подій вважався малоймовірним. Та погрози введення санкцій щодо самої Сербії спрацювали.

Сербський президент Александар Вучич тепер заявляє, що вже не знає, скільки ще Белград зможе утримуватися від цього кроку.

А у питанні Косова вже відбулися докорінні зміни.

Сербська влада не лише погодилася на франко-німецький план порозуміння, але й зуміла добитися схвалення цих дій у парламенті.

Від досягнення історичного компромісу відділяє лише один крок – згода Косова на створення Асоціації сербських муніципалітетів. І як стало відомо "Європейській правді", тут також є суттєвий прогрес.

Угода щодо Косова здатна повністю змінити ситуацію на Балканах, адже Сербія більше не потребуватиме допомоги РФ. А це не лише спрощує введення Белградом антиросійських санкцій, але й може розвернути зовнішньополітичну орієнтацію Сербії.

 

Вучич "продавлює" поступки

Гарячі два дні у парламенті Сербії: крики "Ганьба" і "Не віддамо Косово" та навіть бійка між опозицією і депутатами правлячої Сербської прогресивної партії.

Саме так пройшов кінець минулого тижня, коли президент Сербії Александар Вучич звітував про переговори із Заходом щодо Косова.

Напередодні стало відомо, що сербський президент дав згоду на розроблений Францією та Німеччиною план налагодження відносин із Косовом. І це не могло не сколихнути опозицію, яка вимагає відкидати будь-яку пропозицію, що не містить повернення суверенітету Белграда над цим регіоном.

Косово в обмен на санкции: почему Белград пошел на уступки в принципиальном для себя вопросе

Варто уточнити, франко-німецький план не містить вимог до Сербії визнати незалежність Косова. Йдеться лише про відмову від блокування вступу Косова до міжнародних організацій, в першу чергу – до ООН. Цей план копіює відносини часів холодної війни між ФРН та соціалістичною Німецькою демократичною республікою.

Втім, навіть така поступка ще донедавна вважалася неможливою. Варто нагадати, що зусилля сербської дипломатії були кинуті на переконання країн, що визнали незалежність Косова, відмовитися від цього кроку. Це було потрібно в першу чергу, щоб не допустити зростання кількості країн, що визнають Косово, до рівня, достатнього для прийняття в ООН.

Александар Вучич, пояснюючи такий розворот, заявляв, що Сербія зазнала безпрецедентного тиску, а західні дипломати напряму пригрозили йому замороженням економічних програм у випадку відмови від франко-німецького плану. Детальніше це описано у статті Косово в обмін на санкції: чому Белград пішов на поступки у принциповому для себе питанні.

Події у Скупщині (парламенті Сербії) виявилися дуже показовими. Після всіх криків, образ та бійок парламентарії підтримали звіт щодо Косова – 154 голоси "за" і лише 23 "проти". Тим самим Александар Вучич показав, що, як і раніше, контролює парламент і здатний провести будь-яку ініціативу.

Не менш показовими стали події під парламентом, де мав відбутися мітинг проти компромісів щодо Косова.

Цей мітинг відверто провалився – за даними сербських ЗМІ, протестувати з питання, яке довгий час подавалося державною пропагандою як ключове для країни, прийшло лише кілька десятків осіб. І це переконливо доводить, що й суспільство в принципі згодне на такі компроміси.

Єдиний момент: Белграду вкрай потрібно зберегти обличчя, показавши, що на поступки пішли обидві сторони. Поступкою з боку Косова має стати згода на створення Асоціації сербських муніципалітетів – крок, який подається Вучичем як єдина можлива гарантія захисту для етнічних сербів, що залишилися жити у Косові.

Тож успіх історичного порозуміння на Балканах залежить від того, чи погодиться Приштина на створення цієї асоціації. Наразі уряд Косова виступає категорично проти.

Втім, схоже, і тут зусилля дипломатів США та ЄС все ж матимуть успіх.

Спецстатус без додаткових ризиків

"Заходу не варто забувати про сумний досвід Боснії та Герцеговини", – каже прем’єр-міністр Косова Альбін Курті. Мається на увазі рішення Заходу піти на поступки сербській меншині, створивши у складі цієї країни окремий ентитет Республіка Сербська, наділений значними політичними правами.

Порівняння з Республікою Сербською є неминучим при обговоренні питання Асоціації сербських муніципалітетів Косова. Хай би як західні політики не заявляли, що не допустять створення другої Республіки Сербської, не можна ігнорувати той факт, що в обох випадках спеціальний статус отримають громадяни, які не хочуть жити у складі цієї країни, більш того – переконані в її штучності та нежиттєздатності.

Як у таких умовах знайти компроміс між політичними поступками для косовських сербів та збереженням їх у політичному полі Косова? Які повноваження має отримати Асоціація сербських муніципалітетів, щоб це заспокоїло сербів, але водночас було прийнятним для Косова, не створюючи для них додаткових ризиків?

Відповідь на це питання містить статут цієї асоціації, який Захід наразі узгоджує з обома сторонами. ЄвроПравді вдалося ознайомитися з фінальним драфтом цієї угоди.

Ключовий висновок із цього документа полягає в тому, що

асоціація не створює нових привілеїв для косовських сербів, проте гарантує збереження низки існуючих.

Ключовим здобутком сербів стане саме по собі створення нового органу, з власним прапором та гербом, який матиме право говорити від імені всіх 10 муніципалітетів Косова, де серби складають більшість. Офіційна назва нового об'єднання досить складна – Асоціація/Громада муніципалітетів у Республіці Косово, в яких косовські серби становлять більшість. 

Одна з головних можливостей, прописаних у проєкті статуту: асоціація отримає право залучати іноземне фінансування, що легалізує сербські інвестиції в ці муніципалітети.

Ще одна важлива норма: статут гарантує збереження територіальної цілісності муніципалітетів, що входять в асоціацію. Це важливо, зважаючи на те, що сербська меншина складає лише близько 2% населення Косова, проте територія їхніх муніципалітетів займає непропорційно більшу площу.

Також асоціація займатиметься облаштуванням репатріантів. Йдеться про сербів, що мешкали у Косові, але покинули регіон під час війни. Таким чином у Сербії сподіваються зберегти сербську присутність у регіоні. 

На відміну від Республіки Сербської у складі Боснії та Герцеговини, косовська Асоціація сербських муніципалітетів не отримає права блокувати рішення центральної влади або впливати на зовнішню політику. Втім, тут робиться виняток для прямих переговорів із Сербією з питань визнання дипломів та сертифікатів, а також інших питань, пов'язаних із вільним пересуванням людей та торгівлею.

Більш того, статутом асоціації сферу її діяльності обмежено питаннями місцевого самоврядування, в першу чергу освіти, охорони здоров'я та захисту культурної ідентичності. При цьому окремо підкреслюється, що діяльність у цих сферах не має суперечити законодавству Косова.

А на додачу в запропонованому варіанті статуту окремо підкреслюються, що "в будь-якому аспекті своїх цілей… Асоціація/Громада не буде підривати або обходити конституційні та законодавчо передбачені повноваження та повноваження муніципалітетів-учасників, ані будь-яким способом змінювати або підривати визначені конституцією та законодавством відносини між центральними та місцевими органами влади в Республіці Косово".

Ще один запобіжник: угода імплементується рішенням уряду Косова після перевірки Конституційним судом. При цьому вона набирає чинності лише за рік після схвалення, що дає владі Косова час для визначення відповідності всіх деталей роботи асоціації національному законодавству.

А у разі виникнення суперечок щодо положень угоди питання буде передане для вирішення у Конституційний суд Косова.

Цих гарантій, на думку Заходу, цілком достатньо, щоб не допустити активізації сербського сепаратизму.

Тут варто уточнити, що у Косові працюють й інші запобіжники від сепаратизму, в першу чергу – миротворча місія НАТО KFOR.

Втеча від РФ

Чи вдасться Заходу переконати владу Косова погодитися на цей компроміс? Ймовірно, так.

Вже зараз видно, як змінюється позиція косовського прем’єра Альбіна Курті. Він тепер не відкидає напряму цю ідею, але заявляє, що це можливо лише у разі взаємного визнання Косова та Сербії.

Зрештою, влада Косова досі демонструвала здатність казати "ні" дипломатам із Євросоюзу, проте завжди йшла на поступки, коли її про це просили Сполучені Штати. А на додачу у Приштині розуміють, що зрив з їхньої вини угоди, в яку так багато інвестували США та ЄС, стане чудовим подарунком Сербії, ще більшим – для РФ, проте явно не принесе нічого доброго Косову.

Натомість 

"косовський компроміс" зможе докорінно змінити баланс сил на Балканах, суттєво вдаривши по інтересах РФ.

Досі Сербії була вкрай потрібна допомога РФ для блокування усіх питань, пов’язаних із Косовом, у Радбезі ООН. І заради цього Белграду доводилося йти на численні поступки РФ.

Тепер ця залежність зникає. А відповідно, спрощується питання введення Белградом санкцій проти РФ.

Досі у Белграді стверджували, що до кінця будуть пручатися введенню санкцій, навіть попри тиск Заходу. Це давало підстави припускати, що Белград буде торгуватися, обмінюючи поступки по Косову на збереження статус-кво щодо санкцій.

Проте останні заяви президента Вучича свідчать: у Сербії готові до змін і в цьому питанні.

Більш того, одночасно із засіданням Скупщини по переговорах щодо Косова відбулася інша важлива подія – з офіційним візитом до США відбув начальник Генерального штабу сербської армії Мілан Мойсилович.

Як очікується, за його результатами Сербія може скасувати своє рішення заморозити всі військові навчання та тренування з іноземними партнерами. Це рішення було прийняте 25 лютого минулого року і напряму пов’язане з російською агресією проти України.

Розблокування військових навчань із країнами-членами НАТО стане дуже потужним сигналом, що Белград більше не збирається оглядатися на РФ у своїй політиці.

Навряд чи Росія буде спокійно дивитися, як від неї тікає останній (після режиму Лукашенка) союзник у Європі.

Втім, у разі схвалення компромісу щодо Косова можливостей РФ буде явно недостатньо, щоб заблокувати "розворот" Сербії.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.