Саммит рядом с войной. Зачем Зеленский поехал на встречу лидеров Европы в Молдове

Четверг, 1 июня 2023, 10:18 — , Европейская правда, из Молдовы
Фото Европейской правды

У перший день літа 50 європейських лідерів, президентів та прем’єрів зібралися на саміт у невеличкому молдовському селі Бульбоака, що розташоване неподалік від межі окупованого росіянами Придністров’я та лише за 22 кілометри від українського кордону.

На саміт, який став безпрецедентним не лише для Молдови, а й для регіону загалом, приїхали лідери усіх держав Європи, включно з очільником України Володимиром Зеленським – хоча його візит намагалися тримати в секреті до останньої миті.

Розуміючи, що це до певної міри "антиросійський" саміт, сюди все одно приїхали також ті політики, яких є всі підстави називати друзями РФ (забігаючи наперед, їхня присутність є одним з обґрунтувань, навіщо Зеленському їхати на цю зустріч до Молдови). Утім, саміт побудований таким чином, що жоден із лідерів не може "заблокувати" його результати та його користь для України. 

А на окрему увагу заслуговує те, що цей саміт означає для Молдови. Тут міжнародне зібрання стало подією року, заради якої країна відмовилася від низки повсякденних благ – аби лише перша в історії Молдови зустріч такого рівня лишила у гостей приємні враження. Рішення про "самообмеження заради саміту" ухвалила влада, але вони не викликали жодних заперечень з боку молдован, для яких євроінтеграція, схоже, стає об’єднуючою ідеєю.

Якщо для вас важливо сприймати інформацію візуально – ми розповіли про це у короткому відео, записаному в Кишиневі.

А тих, хто віддає перевагу вдумливому читанню, запрошуємо до більш детальної текстової версії.

Свято для Санду – вихідний для народу

Можна з певністю говорити: якби українська влада вирішила провести міжнародний саміт та робила це так, як це зараз відбувається у Молдові – це викликало б неабияке обурення та протести українців.

Адже саміт у Бульбоаці реально поламав плани багатьох молдован, причому обмеження, запроваджені владою, є безпрецедентними і не завжди видаються виправданими. Схоже, що влада Молдови, яка ніколи в історії не приймала міжнародні події подібного масштабу, вирішила зробити все можливе, щоб не сісти в калюжу. За будь-яку ціну.

А шанс на невдачу справді був.

Минулої осені, коли Санду вирішила претендувати на проведення цього саміту, дипломати хапалися за голову: місто для цього просто не готове! У Кишиневі бракує сучасних приміщень, придатних для таких подій. Трафік перевантажений. А аеропорт Кишинева – єдиний міжнародний аеропорт країни – просто не здатен прийняти стільки чартерів! Там немає навіть стільки місць для стоянки літаків, що повинні привезти іноземних лідерів, не кажучи вже про термінал аеропорту, який давно потребує розширення та "загинається" навіть з обслуговуванням регулярних цивільних рейсів.

Вирішити останню проблему виявилося справді неможливо. Тому замість розв’язання цього вузла влада його "розрубала".

Повітряний простір Молдови та аеропорт Кишинева просто закрили для усіх цивільних рейсів, не пов’язаних із самітом. Взагалі. Рейсові літаки, призначені на 1 червня, і частину тих що мали прилітати напередодні або відправлятися після – скасували, щоб звільнити аеропорт взагалі. І схоже, що частина чартерів з VIP-ами, які прибули до Кишинева, були змушені відбути звідти, щоби звільнити місце на аеродромі для наступних.

Та зупинився не лише аеропорт! 1-2 червня оголосили вихідними по всій країні.

Де ще ви бачили, щоб міжнародний саміт ставав святковим днем у національному масштабі? Молдова створила цей прецедент.

Річ у тім, що нормальне життя у Кишиневі, та й не лише у ньому, все одно було б неможливим.

"Про всяк випадок" на весь день перекрили увесь центр міста, а також ключову транспортну артерію, що веде від центру до околиць – бульвар Дачія, а також трасу на Тирасполь. Повністю! (Для аналогії, у масштабах Києва це означало би перекриття усього Берестейського проспекту разом з Житомирською трасою, а також Хрещатика і прилеглих вулиць.) І це далеко не повний список обмежень.

Примітно, що ці заходи, які паралізували місто, запровадили на весь день – хоча міжнародні гості від ранку до вечора будуть далеко за містом, поруч із Придністров’ям, де, власне, і відбувається саміт. Але, "як би чого не сталося", уряд Молдови вирішив, що громадяни можуть і потерпіти трохи зайвого часу.

Але найцікавіше те, що жорсткі та очевидно надлишкові обмеження не викликали жодних обурень у Кишиневі. Усі, з ким ЄвроПравда спілкувалася у молдовській столиці, наголошували, що готові потерпіти заради події, яку там щиро вважають історичною, ледь не доленосною для держави.

Це, до слова, не зовсім правда – і у Санду розуміли, що завищили очікування людей, тож мали надати їм хоч щось. Тому 31 травня президентка Молдови разом із президенткою Єврокомісії оголосили про історичну домовленість – скасування плати за роумінг для абонентів з Молдови. Але згодом з’ясувалося... що заява не була правдою. Про це – трохи згодом.

Що це за саміт?

Зустріч лідерів Європейської політичної спільноти (ЄПС) – це справді дуже особливий саміт. Але "особливий" не завжди означає "впливовий".

Така подія відбувається лише вдруге. Перший саміт відбувся торік, у Празі, та був суміщений зі звичайним самітом ЄС; саме там право на другу зустріч лідерів отримала Молдова.

Формат ЄПС – зовсім новий. Його вигадав президент Франції Макрон як таке собі геополітичне об’єднання Євросоюзу та його сусідів на європейському континенті. Члени ЄС та сусіди входять до ЄПС на рівних засадах. Там є як держави, що прагнуть долучитися до ЄС (як Україна), так і ті, що виключають таку можливість (як Азербайджан); є і відверто антиросійські держави і неприховані друзі Кремля (як-от Сербія або Угорщина), і ті, хто досі зберігає "нейтралітет" (як Швейцарія).

Словом, збірна солянка держав, багато з яких об’єднує лише географія.

А це означає, що в цьому форматі жодні серйозні спільні рішення просто неможливі. Тому саміт у Молдові їх і не намагатиметься ухвалити. Не буде навіть так званої "спільної заяви" саміту.

Однак ще на празькому саміті ЄПС з’ясувалася, що якраз топ-політикам та лідерам держав подібні спільні рішення, заяви та декларації не дуже й потрібні! Натомість їм важливі зустрічі тет-а-тет з колегами, групові дискусії з іншими президентами і прем’єрами та інші формати відвертих розмов, що відбуваються без преси.

І саме для таких зустрічей до Молдови приїхав також Володимир Зеленський.

Що важливо для України?

Отже, як йшлося вище, результатом саміту не стануть якісь проривні для України рішення. Але це не робить його менш важливим.

Кількість зустрічей з європейськими лідерами, які президент Зеленський зможе провести за один день, є величезною. Нагадаємо, у Бульбоаці будуть присутні 50 європейських лідерів (якщо враховувати також керівників інституцій ЄС). Єдиним, хто за чутками відмовився приїздити до Молдови, став президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, однак щодо нього повної ясності досі немає.

Чим це важливо для України?

Конкретний приклад: хоча саміт не буде присвячений зброї – на ньому у двосторонньому та груповому форматах точно буде обговорюватися постачання винищувачів та, можливо, навіть створення "коаліції єврофайтерів", тобто передачі до ЗСУ бойових літаків EuroFighter Typhoon, що виробляються у Європі та стоять на озброєнні багатьох наших європейських союзників.

Також неважко спрогнозувати, що з кількома лідерами український президент буде обговорювати питання наступного саміту – зустрічі лідерів НАТО у Вільнюсі. Адже його можливі рішення для нас критично важливі, і вони зараз саме розробляються.

Та серед усіх двосторонніх зустрічей варто особливо відзначити одну, яка точно не завершиться проривними домовленостями. Бо тут задача у тому, як вийти з небезпечної кризи. А вже потім можна буде думати про рух до "прориву".

Це – зустріч з угорським авторитарним лідером Віктором Орбаном.

Зеленський та Орбан після початку великої війни бачилися лише один раз, на саміті ЄС у березні, і навіть ту їхню коротку розмову команди обох лідерів вважають важливою, і нібито велися розмови про подальшу повноцінну зустріч – але далі Будапешт зробив крок назад.

Побачимо, чи стане в Орбана політичної волі, щоби зважитися на розмову з українським колегою для пошуку шляхів виходу з кризи.

До слова, на цьому саміті мають зустрітися навіть більш закляті вороги. Лідери Вірменії та Азербайджану – держав, що перебувають у війні – як очікується, мають провести переговори у Молдові.

Чого досягне Молдова

І насамкінець – коротко про те, що отримає та що не отримає від Заходу господарка саміту – Молдова, а передусім її чинна президентка Мая Санду.

Спершу – про історію з роумінгом, бо вона важлива також для України.

На жаль, заяви Санду та фон дер Ляєн про роумінг були дещо перебільшеними. Ні, Молдова не домовилася про скасування роумінгу. Навіть про тимчасове, на кшталт того, яке діє зараз для України – хоча у середу була справді підписана певна угода на рівні мобільних операторів.

"Європейська правда" поспілкувалася з однією з підписанток, генеральною директоркою компанії Moldcell (ключовий мобільний оператор Молдови) Кароліною Бугаян. "Це лише меморандум про порозуміння, який підписали три мобільні оператори Молдови та три оператори з ЄС – Orange, Deutsche Telekom та іспанська Telefonica, про те, що ми хотіли би зменшити роумінгові тарифи, якщо зможемо домовитися також з іншими операторами в ЄС", – пояснила вона. Домовленості про "безроумінг" немає, йдеться лише про зменшення тарифів і лише на добровільних засадах.

Чому це важливо для України? Бо у Молдові кажуть, що з’ясували неможливість погодити з Єврокомісією постійний "вільний роумінг" рішенням Єврокомісії для будь-якого не члена ЄС.

А отже – і для України.

В Молдові стверджують, що це можливо тільки тимчасово, на підставі доброї волі європейських операторів – як це діє для України зараз. Між тим Київ не полишає спроб домовитися про постійну схему, щодо якої Молдова отримала відмову.

Поза тим, для Санду саміт стане величезним досягненням.

Те, що Молдова показала здатність провести саміт з такою кількістю лідерів, саме по собі має вагу.

Крім того – і це не варто недооцінювати – дуже важливим є особистий приїзд Зеленського, міжнародна популярність якого, а також популярність у Молдові, є дуже високою. Тому він став перши лідером, з яким Санду зустрілася у "Мімі", а також пішла на окрему зустріч, щоби встигнути провести переговори до прибуття інших гостей.

І насамкінець, навіть якщо саміт не ухвалюватиме офіційних рішень, він все одно має символічну важливість. Молдова, де нещодавно зібрався рекордний для новітньої історії мітинг за європейський вибір (деталі – у статті "Антиросійська Молдова"), зараз змінюється, євроінтеграція поволі стає об’єднуючим фактором для суспільства. А Мая Санду укріплюється у ролі лідера, який очолює цей процес, що цементує її шанси на переобрання на наступних виборах.

Особливо якщо європейська інтеграція нашої сусідки – разом з Україною – просуватиметься далі.

 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",

з Бульбоаки, Молдова

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.