"Мы знаем, что значит оккупация". Чего ждать Украине от председательства в ЕС Кипра в 2026 году

1 січня 2026 року Республіка Кіпр розпочинає піврічне головування у Європейському Союзі. Точніше – у Раді ЄС, яка є своєрідним форумом керівництва усіх держав-членів, що приймає рішення стосовно всіх напрямків діяльності Євросоюзу. 

Після дуже дружніх для України головувань Польщі (перша половина 2025 року) та Данії (друга половина 2025 року) були занепокоєння, чи не знизить Кіпр планку підтримки України Євросоюзом, і навіть до брюссельських медіа потрапляли "зливи" про таку можливість. Утім, усі негативні прогнози не виправдалися. 

Кіпр не просто обіцяє лишатися прихильним до інтересів Києва. Підтримку України у Нікосії вже назвали "найвищим пріоритетом" свого головування. А розпочатий Данією "львівський формат", або Frontloading, що дозволяє йти до вступу в обхід угорського вето, продовжиться і у 2026 році.

Така позиція, за твердженням кіпріотів, пов’язана у тому числі з тим, що на Кіпрі прекрасно знають, що таке вторгнення сусідньої держави та окупація частини території.

Чого очікувати Україні від головування Кіпру, розповідаємо у цьому тексті.

Що таке головування в ЄС і чому це важливо

Буквально кілька слів про головування у Раді ЄС. Цей обов’язок та одночасно привілей терміном на шість місяців отримує кожна держава-член ЄС по черзі. Таким чином, за нинішнього кількісного складу Євросоюзу кожна держава стає очільником Ради ЄС приблизно раз на 13 років.

Протягом піврічного періоду головуюча держава очолює засідання Ради ЄС та її підготовчих органів на всіх рівнях, а також відповідає за підготовку порядків денних цих засідань. 

З цього правила є окремі винятки – наприклад, на зустрічах міністрів закордонних справ головує очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас. Утім, саме від головування залежить, які питання будуть висунуті на обговорення – спочатку на рівні засідань робочих груп, потім дипломатів, а потім і профільних міністрів на відповідній Раді ЄС. 

Саме головування має можливість сприяти, щоб якісь теми з’являлися на порядку денному ЄС, якісь – розглядалися швидше, а якісь, навпаки, пригальмували.

Для України, що розпочала рух до вступу в ЄС, це особливо важливо.

До прикладу, свого часу загальні перемовини про вступ України в ЄС поспішали відкрити до 1 липня 2024 року, за головування Бельгії – бо у другому півріччі розпочиналося головування Угорщини, яка була здатна призупинити цей процес. А пошук креативних шляхів для переговорів за окремими кластерами в обхід угорського вето цілком залежав від головуючої донедавна Данії.

Втім, влада головування – не безмежна. Навіть у формуванні порядку денного.

Щоб забезпечити сталість пріоритетів, головуючі держави тісно співпрацюють у групах по троє – так званих трійках (trio). Саме трійка визначає довгострокові цілі та готує спільний порядок денний головувань на 18 місяців. На основі програми трійки кожна з її учасниць готує більш детальну шестимісячну програму.

Чинна трійка складається з Польщі, Данії та Кіпру. Наступна трійка почне роботу з 1 липня 2026 року, і до неї увійдуть Ірландія, Литва та Греція. 

Місце України у пріоритетах ЄС

Програма чинної трійки Польща-Данія-Кіпр охоплює період з 1 січня 2025 до 30 червня 2026 року та зауважує, що трійка прагнутиме забезпечити "постійну та непохитну політичну, економічну, військову, енергетичну, фінансову та гуманітарну підтримку Україні, що протистоїть неспровокованій і невиправданій російській агресії, скільки знадобиться". 

Також Польща, Данія та Кіпр зобов’язалися, що на чолі Ради ЄС "надаватимуть подальшу гуманітарну допомогу та координуватимуть довгострокову фінансову підтримку, спрямовану на зміцнення оборонних спроможностей, стійкості та відбудови України". 

"Ми також працюватимемо над санкціями і над посиленням та інтенсифікацією боротьби з їх обходом", – йдеться в програмі чинної на сьогодні трійки. Є згадки і про інвестування в оборонні інновації, і про розвиток оборонної промисловості ЄС, у тому числі з потужностями в Україні.

Тобто Кіпр ще рік тому взяв політичне зобов’язання будувати власну програму головування у цих рамках – зокрема і стосовно підтримки України. 

Тож коли восени у брюссельському виданні Euractiv з’явилися дані про можливе зменшення уваги Кіпру до України, російської війни та спільної оборони, а також був опублікований один з проєктів програми головування, датований серединою жовтня, де кількість згадок про Україну дійсно різко впала – це додало тривожності.

Утім, кіпріоти відразу наголосили, що документ буде змінений. І ці зміни виявилися на нашу користь. 

Наразі можна говорити, що головування Кіпру обіцяє бути прихильним до України.

Та перш ніж перейти до аналізу вже оприлюдненої фінальної програми головування Республіки Кіпр, наведемо трохи статистики – як часто слово "Україна" згадувалося у програмах держав, які головували до 1 січня 2026 року. 

Цікаво, що у програмах головування Польщі і Данії слово "Україна" згадувалося однакову кількість разів – 41. Для порівняння: Угорщина, що очолювала Раду ЄС у другій половині 2024 року, згадала Україну у програмі лише 7 разів.

Перед цим, у зворотному хронологічному порядку, були головування Бельгії (20 разів), Іспанії (27 разів), Швеції (35 разів). 

Особливою була увага Чехії, що очолювала Раду ЄС у другій половині 2022 року та готувала свою програму на початку повномасштабної агресії РФ: вона згадала Україну у своїй програмі рекордні 74 рази. 

Натомість Франція (перша половина 2022 року, програма готувалася у 2021-му) не згадала Україну в документі жодного разу. Так само, як і два попередні головування, Словенії та Португалії.

Та повернімося до програми головування Кіпру: в ній Україна згадується 28 разів, суттєво більше, ніж у тому не підтвердженому і не фіналізованому проєкті, який "злили" в ЗМІ у жовтні. 

Що ж планує Кіпр щодо України

"Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься найвищим пріоритетом нашого головування. Інакше й бути не могло, зважаючи на те, що ми, Кіпр, кіпрська демократія, знаємо з перших вуст, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення базових засадничих принципів", – заявив президент Кіпру Нікос Христодулідіс, презентуючи основні пріоритети кіпрського головування 21 грудня.

Агресія РФ проти України, у поєднанні з гібридними загрозами, є викликом для безпекової архітектури Європи і "підкреслює нагальну необхідність зміцнення оборонної готовності та стратегічної автономії Євросоюзу", йдеться в програмі.

Тому кіпрське головування підтримуватиме ключові оборонні ініціативи та флагманські проєкти ЄС та зробить пріоритетом швидке впровадження Білої книги про майбутнє європейської оборони та супровідної Дорожньої карти готовності до 2030 року.

"Україна буде центральним пріоритетом. Головування продовжить просувати дипломатичну, політичну, економічну, військову, енергетичну та гуманітарну підтримку України з боку Євросоюзу", – наголошує документ.

Кіпр наголошує на підході "мир завдяки силі" (peace through strength). "Визнаючи, що сильні, спроможні та стійкі Збройні сили України є найефективнішою гарантією безпеки для Києва, разом із процесом вступу України до ЄС, головування підтримуватиме… допомогу оборонній промисловості України", – йдеться у програмі. 

Кіпр наголошує, що підтримка Євросоюзом суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, включно з непорушністю її кордонів, залишається стійкою та непохитною.

Кіпрське головування також прагнутиме тіснішого діалогу та координації між ЄС та США щодо України, включно з дипломатичними зусиллями, спрямованими на досягнення мирної угоди. 

При цьому російські злочини мають призвести до справедливого покарання.

"Кіпрське головування підтримуватиме зусилля для просування боротьби з безкарністю", – йдеться в документі.

Також головування вважає за пріоритет повернення викрадених українських дітей та забезпечення відповідальності Росії за її воєнні злочини, у тому числі через підтримку Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, що відомий в Україні за медійною назвою "трибунал для Путіна".

Кіпр обіцяє працювати над забезпеченням постійної фінансової підтримки України та "забезпечить швидкий розгляд нових законодавчих пропозицій щодо майбутнього фінансування України, включно з її відбудовою після закінчення війни", – наголошується у програмі головування.

Не менш важливо, що вступ України до ЄС теж лишається пріоритетом.

Кіпр чітко дав зрозуміти, що збирається продовжувати шлях "фронтлоудингу", розпочатий Данією. Це той самий "львівський формат", що дозволив Україні продовжити рух до вступу попри вето Віктора Орбана. І тут перед кіпріотами стоять цілком конкретні завдання.

Нагадаємо, у Львові данське головування запустило "де-факто відкриття" трьох переговорних кластерів для України на рівні робочих груп. Але це означає, що лишаються ще три кластери, які данці не встигли фіналізувати, лишивши це наступникам. Усі співрозмовники "ЄП" підтверджують, що Нікосія пообіцяла продовжити цю роботу.

"Україна є частиною Європи, частиною архітектури безпеки Європи… Ми поділяємо думку, що переговори про вступ України мали б розпочатися ще вчора", – заявила у неформальній розмові з журналістами в Брюсселі постійна представниця Кіпру в ЄС Крістіна Рафті, яка з 1 січня стає однією з основних політичних фігур, причетних до "внутрішньої кухні" з підготовки європейського порядку денного. Вона також наголосила що підтримує "львівський формат". "Ми маємо намір дотримуватися цього і просуватися далі з іншими розділами для України", – додала дипломатка.

Посол Рафті наголосила, що Кіпр водночас буде наполягати і постійно вимагати офіційного відкриття переговорних розділів та кластерів для України. 

Також головування обіцяє підтримувати зусилля зі збільшення тиску на Росію. "Підхід до санкцій буде зосереджений на просуванні роботи над новими заходами, а також на забезпеченні ефективного впровадження та дотримання вже наявних", – стверджує офіційна програма головування. 

Крістіна Рафті запевнила кореспондентку "Європейської правди", що разом з Єврокомісією Кіпр працюватиме над підготовкою та ухваленням 20-го пакета санкцій проти Росії, а також над посиленням санкцій проти тіньового флоту РФ.

"Ми поділяємо думку, що можемо продовжувати розширювати списки (підсанкційних суден тіньового флоту РФ) окремо від пакетів (санкцій). Ми підтримували це раніше і продовжуємо підтримувати, але будемо набагато активнішими під час нашого головування", – наголосила посол Кіпру в ЄС, відповідаючи на запитання "ЄвроПравди".

Авторка: Тетяна Висоцька,

кореспондентка "Європейської правди",
з Брюсселя