Трамп нарезает округа: как власти США идут на сомнительные шаги ради победы на выборах

Джеррімандеринг – практика формування виборчих округів винятково для отримання партійної переваги – належить до найстаріших політичних практик в США.

Назву вона отримала від одного із засновників країни Елбріджа Джеррі – п’ятого віцепрезидента США. У 1812 році, коли Джеррі був губернатором Массачусетсу, він домігся ухвалення закону про перекроювання сенатських округів таким чином, щоб забезпечити непропорційне представництво Демократично-республіканській партії – попередниці сучасної Демократичної. 

Форма одного з цих округів нагадувала саламандру (англійською – salamander), що й надихнуло одну з газет на створення нового терміну.

Війни за зручні округи

Останніми десятиліттями джеррімандеринг став переважно інструментом республіканців. 

Війни навколо перекроювання виборчих округів у США вийшли далеко за межі навіть найсміливіших їхніх уявлень. Завдяки підконтрольним законодавчим органам штатів і покірній судовій системі те, що починалося як спроба Республіканської партії зменшити свої втрати на проміжних виборах, перетворилося на екзистенційне протистояння щодо самого сенсу політичного представництва.

За два президентські терміни Барака Обами Республіканська партія здобула майже тисячу мандатів у законодавчих органах штатів, перетворивши раніше конкурентні парламенти на консервативні супербільшості, які докорінно змінили обличчя влади на місцях. 

Демократи теж не цуралися маніпуляцій із межами округів.

Нібито заради "справедливішого представництва".

Але водночас здебільшого нехтували виборами до законодавчих органів штатів, будучи переконаними: справжня влада зосереджена у Білому домі та Конгресі.

Ще важливіше те, що демократи систематично недооцінювали, на що готові піти їхні республіканські опоненти заради влади. 

Особливо очевидним це стало після того, як приблизно десять років тому Дональд Трамп встановив контроль над Республіканською партією. Відтоді здобуття, закріплення та розширення влади фактично стали єдиним пунктом її порядку денного.

Минулого року низка республіканських штатів ухвалила або спробувала ухвалити нові карти виборчих округів до Конгресу, покликані посилити електоральні переваги Республіканської партії перед листопадовими проміжними виборами 2026 року.

Демократи вирішили відповідати тим самим. У рідкісному прояві відвертого партійного прагматизму Каліфорнія через всенародний референдум ухвалила Закон про реагування на маніпуляції виборами (Election Rigging Response Act) – законодавство, яке фактично усунуло майже всі республіканські місця в делегації штату до Конгресу.

Проте в цій боротьбі демократи знову не бачать ані загальної картини, ані деталей. 

Насамперед, не всі їхні спроби джеррімандерингу дали бажаний результат. Коли у Вірджинії було ухвалено виборчу ініціативу, покликану забезпечити Демократичній партії 10 з 11 місць штату в Палаті представників, Верховний суд штату скасував її з технічних підстав. 

Співвідношення 6 до 5 у делегації залишилося незмінним.

Згодом судова система завдала демократам ще сильнішого удару. 

Оскарження джеррімандерингу часто спиралося на Закон про виборчі права 1965 року, який мав захистити право громадян голосувати. Проте протягом останнього десятиліття Верховний суд США послідовно послаблював цей закон. А в кінці квітня 2026 року його консервативна більшість фактично забила останній цвях у труну документа – практично нівелювавши дію Розділу 2, який забороняє расову дискримінацію у виборчих процедурах.

Буквально за кілька хвилин після оголошення рішення кілька республіканських штатів почали демонтовувати виборчі округи з більшістю темношкірого населення. 

А губернатор Луїзіани, республіканець Джефф Лендрі, пішов ще далі й видав указ про призупинення партійних праймеріз, які вже розпочалися – щоб можна було перекроїти конгресові округи.

Позбавлення виборчих прав громадян, які вже встигли проголосувати, було безпрецедентним кроком і не мало жодного виправдання. Лендрі просто видав цей указ, нечітко посилаючись на повноваження щодо "захисту безпеки виборців, участі у виборах та цілісності процесу", а місцеві виборчі чиновники виконали його. 

Це продемонструвало вразливість децентралізованої, недостатньо фінансованої та кадрово ослабленої виборчої системи США.

А кампанія щодо проміжних виборів знову демонструє найгірші риси обох партій. 

Лише близько 10% із 435 місць у Палаті представників США є такими, де між республіканцями та демократами точитиметься боротьба без наперед визначеного результату, порахувала Ballotpedia. У решті партія-переможець вже відома.

Поганий вибір і ще гірший

Це результат двопартійного й цілком свідомого процесу: обидві партії мають слабкі пропозиції для виборців. 

Республіканці ведуть кампанію на основі вигадки про те, що за Трампа світ став безпечнішим, економіка сильнішою, а життя американців – кращим. Демократи ж знову обіцяють змінити правила гри через реформи та законодавчі ініціативи.

Демократи повинні були би запропонувати щось краще. 

Трамп є глибоко непопулярним політиком.

Не в останню чергу через його війну з Іраном, яка загострила кризу вартості життя. Це забезпечує демократам значну перевагу серед незалежних виборців у соціологічних опитуваннях. Але партія й досі не спроможна сформулювати послідовне бачення майбутнього для представників середнього та робітничого класів.

Ситуацію погіршує те, що протягом останніх 18 місяців демократи постійно демонстрували небажання або нездатність діяти як справжня опозиційна партія. 

Через це навіть гучні заяви – наприклад, нещодавнє твердження лідера демократичної меншості в Палаті представників Гакіма Джеффріса про те, що "ми переможемо в листопаді" і "розіб’ємо душі ультраправих екстремістів" – звучать непереконливо.

Якщо додати до цього судову поразку у Вірджинії та фактичне знищення Закону про виборчі права, нескладно зрозуміти, чому донори й активісти Демократичної партії знову почуваються деморалізованими.

Звичайно, республіканці також не пропонують переконливого меседжу американському середньому та робітничому класам. 

Не маючи привабливої програми, заснованої на послідовному та конструктивному баченні майбутнього США, обидві партії зрештою покладаються лише на тактичні маневри. 

Саме таким є похмурий урок війн за перекроювання округів. 

Американські виборці, як завжди, мають лише два варіанти: поганий і ще гірший. І який би вибір вони не зробили наступного листопада, найнагальніші проблеми Америки залишаться невирішеними.

Стаття початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника

Автор: Рид Гейлен,

основатель Civic Forum, соучредитель The Lincoln Project,
президент коалиции JoinTheUnion.us, которая занимается защитой американской демократии и противодействием авторитарным кандидатам