"Европейцы, пробудитесь!" – открытое обращение французских экспертов об Украине

Пятница, 5 февраля 2016, 15:10 — Сирил Брет, Александр Малафей, Флоран Парментье, Synopia

Наприкінці тижня в європейській експертній спільноті активно поширювали відкрите звернення авторитетного французького аналітичного центру Synopia до європейців, яке стало особливо доречним після пропагандистської атаки на Україну на французькому каналі Canal+.

В оригіналі цей текст можна прочитати, зокрема, на ресурсі theconversation.com, доступний він також англійською.

ЄвроПравда публікує українську версію звернення.

 * * * * *

Здається, до європейців повертається "українська втома".

Цей цікавий синдром вперше з’явився всередині 2000-х, коли процеси реформування України, які почалися одразу після Помаранчевої революції, досить швидко зупинилися. Здавалося, політична свідомість тоді була притаманна громадянам більше, ніж урядовцям. Останні втратили нагоду здійснити перетворення політичної економічної та соціальної системи країни, головним чином – через тиск олігархів.

Новий шанс Україна отримала восени 2013 року разом з Євромайданом, однак за цими маніфестаціями розпочався конфлікт на Донбасі, до якого причетна і Росія. Це показує, якщо хочете, що Україна є ключовою державою, яка забезпечує рівновагу в Європі. Європі, яка відчуває свою відповідальність щодо сусідів, зокрема – з огляду на бажання мати стабільність на власних кордонах.

Та спробуємо оцінити нинішні очікування (і громадян, і кредиторів України, і міжнародної спільноти) щодо спроможності до змін української влади та суспільства.

Ті, хто чекає на швидкі зміни, будуть до певної міри розчаровані. Та головне – щоби зміни стояли в порядку денному.

В 2016-му – так само, як і в 2004-му (очевидно, йшлося про 2005 рік. – ЄП), – в Європі знову відчувають певну втому від неквапливості українських реформ.

Але європейці, не втрачайне так швидко інтерес до українського питання!

Перехід країни від керованої економіки та пострадянської системи до ліберальної демократії та ринкової економіки – це тривалий процес. Особливо – коли він супроводжується військовим конфліктом.

Український дисбаланс

Зі свого боку, і Євросоюз далеко не в тій формі, що був десять років тому. Розширення на Схід чи на Балкани тепер – не на часі. Водночас, можливість Brexit – від’єднання Великої Британії від ЄС – турбуватиме високі кабінети протягом нинішнього року. До того ж, грецька драма, без сумнівів, лишила свої наслідки...

Напруга у відносинах між ЄС та РФ досягла найвищого ступеню з часу розпаду СРСР, тоді як в Угорщині та Польщі проявляються ознаки авторитаризму.

Отже, "втома від України" має іншу, небезпечнішу причину: Європа спить... Хоча зараз зовсім не час дрімати!

Європа повинна залишатися живою, пильною та уважною, особливо – до світу, що її оточує.

Водночас, щодо частини причин (втоми від України) немає розбіжностей: теракти 13 листопада у Парижі разом з міграційною кризою дійсно призвели до того, що сирійська криза посунула українське питання на другий план.

Менше з тим, було б неправильним залишати Україну на самоті з її проблемами, закриваючи очі на них чи то через те, що так зручніше, чи то через боягузтво.

Навпаки, як ніколи важливо звернути на них увагу саме зараз, адже частина проблем, які потрясають європейський континент, знайдуть своє вирішення в Україні.

У військовому плані стабілізація на фронті України дасть змогу знизити рівень напруги на континенті в цілому. Хоча мінські домовленості сприяли зменшенню активності військових дій, вони так і не припинилися. Від лютого 2015 року був досягнутий певний прогрес, і сторони-учасники конфлікту погодилися, що вирішення кризи лежить саме в політичній, а не у військовій площині.

У 2016 році саме за умови виконання цих угод буде можливе зняття санкцій, які накладені на Росію.

Безумовне ж скасування санкцій дискредитує зовнішню політику Європи, яка і так піддається постійній критиці.

Тим не менше, той, хто обізнаний про ступінь напруженості в самій Україні, у її відносинах з Росією, а також у недоліках мінських угод, розуміє, що Донбас залишатиметься гарячою точкою в Європі, від якої ми не можемо відвернутися.

Поступово вгамовувати нестабільність в Україні вкрай важливо, щоби зберігати збалансованість у самій Європі.

Без важелів розширення ЄС

Що стосується економіки, то Україна наблизилася до європейського ринку завдяки застосуванню з 1 січня 2016 року угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Основна її задача – переформатувати українську економіку, зробити її конкурентоздатною, такою, що діє за європейськими стандартами.

Боротьба з корупцією лишається неймовірним викликом, адже багатства зосереджені в кількох руках тих, хто зумів вибудувати систему на власну користь.

Досі ключовою рушійною силою реформ вважали обіцянку подальшої інтеграції тієї чи іншої країни до ЄС. Нині ж доведеться шукати нові мотивації для подальших перетворень, адже перспектив розширення ЄС, принаймні, у найближчі роки, очікувати не доводиться.

Реформи енергетичного сектора та газотранспортної системи – це проекти та задачі континентального масштабу, які стоять перед нами. І саме Україна матиме найбільше зиску від зближення ЄС та Євразійського союзу.

Що стосується сфери державного управління, то на українців чекають масштабні проекти – такі, як децентралізація. Країни-члени ЄС мають необхідний досвід, щоб допомагати Києву у таких глибоких перетвореннях.

* * * * *

Насамкінець, з політичної точки зору та беручи до уваги попередні два пункти, для нормалізації відносин між Євросоюзом та РФ обов’язково потрібно буде досягти покращення ситуації всередині Україні, а не її роздратованого уникання.

Не є альтернативою варіанти відмови від України, щоби догодити Москві, або ж війни з Росією задля задоволення Києва. Натомість ідеться про те, щоби поєднати різні інтереси та вирішити конфлікт.  

Без Києва неможливе покращення відносин між Європою та Росією, а без покращення російсько-європейських відносин не буде основи для того, щоби сусідні з нами держави розвивалися в хороших умовах. 

"Право на розумне управління" не має кордонів: це є ключовою тезою на Європейському континенті, особливо для французів, які опинилися на передовій мінських угод і повинні й надалі брати участь у цьому проекті.

Майбутнє України буде прямим віддзеркаленням здатності Європи будувати своє майбутнє в дусі свого основоположного ідеалу – миру,

а також розвивати ширші та більш збалансовані відносини в своєму географічному, історичному, культурному та політичному оточенні.

Європейці, пробудіться!

Те, що відбувається в Україні, також є частиною нашої спільної долі і нашої здатності долучитися до вирішення проблем країни-партнера, водночас не пропонуючи їй перспективи негайного приєднання до Європейського союзу.

Редакція висловлює подяку групі "Безпека та розвиток" за допомогу у перекладі статті.

 

Автори:

Сиріл Брет, викладач Паризького Інституту політичних досліджень і член робочої групи по Україні в think-tank Synopia.

Флоран Парментьє, викладач у Школі зв’язків з громадськістю Паризького Інституту політичних досліджень, член робочої групи по Україні в Synopia.

Александр Малафей, президент Synopia.

Synopia – французький аналітичний центр, що спеціалізується на управлінні в державному та приватному секторі у Франції та Європі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua