Евроинтеграция в Раде: от офшоров до браконьеров – что рассмотрят депутаты перед отпуском

Понедельник, 4 июля 2016, 15:18 — Парламентская экспертная группа по евроинтеграции

Останні тижні роботи парламентарів перед літньою відпусткою насичені законопроектними ініціативами, серед яких є проблемні і є просто красиві, ті, що… нічого не вирішують.

Під боротьбу з офшорами потраплять європейці?

Найактуальніша ініціатива - посилення боротьби з офшорами.

Після панамського скандалу тема офшорів у контексті ухиляння від податків вкрай турбує Євросоюз, Брюссель розробляє нові норми та рекомендації для країн спільноти. Нам би радіти, що й наші депутати почали опікуватись цим важливим питанням.

Але радість зникає з тим, як починається порівняння підходів європейських та українських правників.

Отже, законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про податковий суверенітет України та офшорні компанії" №4381 декларує як мету зменшення рівня ухилень від оподаткування з використанням офшорних компаній, однак документ встановлює низку обмежень, які не відповідають міжнародно-правовим нормам. Він пов'язаний також із законопроектом №4380, тому розглянемо обидва документи в комплексі.

Щодо пропозиції про заміну термінів "господарська операція" та "операція" на термін "правочин", яку містить законопроект №4381, слід зазначити таке: в бухгалтерському обліку поняття "господарська операція" не завжди відповідає терміну "правочин". Відповідно до ст. 387 Угоди про асоціацію, Україна має поступово наближати стандарти у сфері бухгалтерського обліку до права ЄС, а в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку вживається саме термін "операція".

Щодо податкової дискримінації офшорних компаній, слід зазначити на невідповідності законопроекту чинним міжнародним угодам України.

Так, відповідно до Додатку 1.10. "Індикативний перелік окремих типів офшорних компаній, які мають ознаки офшорних компаній" законопроекту "Про податковий суверенітет України та офшорні компанії" (№4380), на низку європейських компаній, зокрема, австрійських, почнуть поширюватись усі податкові обмеження, визначені в законопроекті (в тому числі додаткові ставки щодо оренди нерухомості і земельних ділянок), оскільки вони підпадатимуть під визначення офшорних компаній. 

Водночас, між Україною та Австрією підписана Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно від 16.10.1997 року, і законопроект вступає у протиріччя з цим міжнародним договором.

Крім того, деякі положення законопроекту суперечать ст. 88 Угоди про асоціацію.

Відповідно цієї статті, Україна має забезпечити не менш сприятливий режим стосовно дочірніх підприємств, філій та представництв юридичних осіб ЄС, ніж той, який надано її власним юридичним особам.

Як зазначено в Угоді про асоціацію, сторони не повинні приймати будь-яких нормативно-правових актів або заходів, які запроваджують дискримінаційні вимоги стосовно заснування юридичних осіб України або Сторони ЄС на їхній території чи стосовно їхньої діяльності після заснування порівняно з їхніми власними юридичними особами.

На нашу думку, у питання деофшоризації не варто "придумувати велосипед" та краще вивчити нинішні ініціативи ЄС.

Зокрема, Єврокомісія вже представила так званий Пакет проти ухилення від податків. Він включає Директиву проти ухилення від податків, Рекомендації щодо перегляду конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, Директиву щодо адміністративної співпраці та Комунікації щодо зовнішньої стратегії для ефективного оподаткування, які вже надані Європарламенту для консультацій та Раді для ухвалення.

Пропоновані заходи базуються на BEPS (від англ. "Base erosion and Profit Shifting) - проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку. Зокрема, вони передбачають введення наступних правил:

- Правила контрольованої іноземної компанії (CFC rule), що дозволяє державі, в якій розташована материнська компанія, оподатковувати будь-які доходи, які така компанія розміщує в низькоподаткових юрисдикціях. Це правило застосовується, якщо в таких юрисдикціях податок нижче на 40% і більше;

 - Правила перескакування (Switchover rule), що дозволяє не застосовувати зменшення від оподаткування певних доходів за конвенціями про усунення подвійного оподаткування, якщо ланцюг виплати таких доходів побудований таким, чином, що у випадку застосування звільнення від оподаткування, такий дохід не буде оподаткований взагалі;

- Правила вихідного оподаткування, що дозволяє оподатковувати майнові права, які компанія переміщує в низькоподаткові юрисдикції з метою ухилення від сплати податків;

- Правила відсоткових обмежень, що дозволяє обмежити розмір відсотків, що можуть бути вирахувані із загального оподатковуваного доходу;

- Правила гібридних невідповідностей, за яким трактування понять і їх юридична сутність у країні отримання доходу повинна базуватись на трактуванні таких понять в країні виникнення такого доходу;

- Загального правила проти зловживання, яке дозволяє застосувати будь-які заходи, якщо дії з агресивного податкового планування не підпадають під обмеження, введені іншими правилами; за цим правилом податкові органи застосовують оподаткування за економічною суттю операції та ігнорують будь-які юридичні обмеження.

Отже, всі заходи, що прийняті або готуються до запровадження в ЄС,

мають на меті забезпечити справедливе оподаткування компаній на рівні тих, що не застосовують схеми податкової оптимізації з використанням офшорних юрисдикцій, а не створити штучну податкову дискримінацію 

суб’єктів, пов’язаних із транснаціональним корпоративним складом, як це бачить собі український законодавець.

Тобто законопроекти №4381 та №4380 не відповідають багатьом засадничим принципам, запропонованим ОЕСР та в ЄС.

Водночас авторами зазначених законопроектів передбачені деякі позитивні зміни. Наприклад, це стосується закріплення принципу "витягнутої руки", який пропонується в BEPS. Але необхідно внесення пояснень щодо застосування цього принципу.

Загалом же законодавчі зміни, що пропонуються, порушують норми міжнародних домовленостей України (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування), не відповідають стандартам, рівнозначним тим, які були прийняті ЄС, а також тенденціям щодо зміни acquis communautaire.

Захист прав у третейських судах – передбачено, але…

Законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" щодо приведення його у відповідність із вимогами міжнародних правил арбітражу" № 3660 спрямовано на уточнення деяких положень законодавства про третейське судочинство.

Пропоновані уточнення п. 11 ст. 6 до чинного Закону України "Про третейські суди" щодо захисту прав споживачів, є звичайно, позитивним кроком, але недостатнім: у законодавстві України містяться положення, що забороняють передавати на розгляд третейського суду спори стосовно захисту прав споживачів, це суперечить нормам acquis ЄС, а законопроект не усуває невідповідності.

Нагадаємо, згідно зі ст. 417 Угоди про асоціацію, Україна наближає законодавство до acquis ЄС, уникаючи створення бар’єрів у торгівлі.

При цьому Директива 2013/11/ЄС про засоби альтернативного врегулювання спорів для споживачів зазначає, що держави-члени ЄС повинні забезпечити доступ споживачів до альтернативних заходів врегулювання спорів і гарантувати, що суперечки, охоплені цією Директивою та пов'язані з торгівлею, можуть бути об'єктом альтернативного врегулювання.

Чинна ж редакція ст. 30 Закону України "Про третейські суди" обмежує  права сторін при розгляді спору у постійно діючому третейському суді, що суперечить не тільки міжнародним договорам, а й суті третейського судочинства, як більш диспозитивного та вільного для сторін засобу розгляду спорів.

Кримінальна норма, що… загубилась

В цілому не суперечить євроінтеграційним пріоритетам і законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків" №2897, але й він містить невідповідності.

Одразу підкреслимо, що згідно з ч. 1 ст. 83 Договору про функціонування ЄС, Європейський Парламент та Рада за допомогою директив можуть встановити мінімальні правила визначення кримінальних злочинів та санкцій лише у сфері особливо тяжкої злочинності транскордонного змісту.

Йдеться про злочини, пов’язані із створенням і функціонуванням організованих злочинних груп, тероризмом; торгівлею людьми; відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму; торгівлею наркотиками; расизмом і ксенофобією  тощо.

Законопроект загалом відповідає положенням Угоди про асоціацію та acquis ЄС в тій частині, в якій він підпадає під дію цієї Угоди та норм права Євросоюзу, зокрема, у визначенні кримінальних злочинів та санкцій лише у сфері особливо тяжкої злочинності транскордонного змісту. Інші його положення не входять до сфер, що охоплюються правом ЄС.

Проте, окремі положення потребують доопрацювання.

Зокрема, пропонується внести зміни до ст. 49 КК України, де передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому у поточній редакцій цієї статті міститься норма щодо незастосування строків давності "у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у ст. ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442 цього Кодексу".

Вказана норма не знайшла відображення у законопроекті № 2897.

Водночас, низкою міжнародно-правових договорів, сторонами яких є держави-члени ЄС та Україна, передбачено відповідне зобов’язання не застосовувати строків давності до злочинів проти миру і безпеки людства. Така норма міститься і в Римському Статуті Міжнародного Кримінального Суду.

Отже, норма про незастосування строків давності щодо злочинів проти миру та безпеки людства обов’язково має бути збережена у КК України.

Охорона довкілля – не вистачає системності

У сфері охорони довкілля відповідно до Додатку XXX Угоди про асоціацію Україна зобов’язана імплементувати Директиву 2009/147/ЄС (так звана "Пташина директива") та Директиву 92/43/ЄЕС (так звана "Оселищна директива), однак у законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни, флори та посилення боротьби з браконьєрством)" №1665 ці документи європейського права не враховані.

Зокрема, Україна повинна забезпечити ефективне впровадження у свою національну правову систему положень Директиви 2009/147/ЄС, які передбачають встановлення спеціальних природоохоронних територій (Special Protection Areas), і саме вони разом з об’єктами природи загальноєвропейського значення (Sites of Community Importance) формують мережу NATURA 2000.

Також наша держава має забезпечити ефективне впровадження положень Директиви 92/43/ЄЕС, а саме щодо підготовки реєстру місць (природних середовищ існування), пріоритетів управління ними; запровадження заходів, необхідних для їх збереження.

Загалом положення обох цих директив відповідають глобальним цілям створення та функціонування  мережі природоохоронних територій NATURA 2000 і суворої системи охорони видів. Співробітництво між Україною та ЄС у цій царині має на меті збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів та заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем.

І хоча законопроект не суперечить статтям директивам ЄС та Угоди про асоціацію, не варто забувати, що однією з загальних проблем екологічного законодавства України є надмірна  розгалуженість, тому недоцільно вносити фрагментарні зміни до законодавства, тим більше без урахування директив та регламентів ЄС.

Натомість мають бути розроблені системні зміни до законодавства України у сфері довкілля, збереження та охорони флори, фауни.

Не вистачає системного підходу і ще одному умовно екологічному законопроекту - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни згідно з міжнародними угодами)"  №3445, яким пропонується викласти у новій редакції термін "жорстоке поводження з тваринами", уточнити перелік тварин, заборонених для полювання (занесених до Червоної книги України і Списку II Бернської Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі) тощо.

Законопроект №3445 в цілому відповідає Директивам №2009/147/ЄС та №92/43/ЄС, але пропонує фрагментарні зміни до різних законодавчих актів України, які містять перелік заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу (зміни до  статті 52-1 Закону України "Про тваринний світ", статті 20 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" і з пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Доцільно уніфікувати перелік заборонених для використання засобів і внести однакові заборони до всіх законів України.

До того ж не відображені вимоги статті 6 Директиви №92/43/ЄС, яка регулює питання охорони заповідних територій: держави-члени ЄС вживають необхідних заходів для уникнення в особливих заповідних територіях погіршення природних середовищ існування та середовищ існування видів, а також уникнення турбування видів, для яких були визначені такі території. Будь-який план чи проект, який не має прямого відношення до управління заповідником, повинен проходити належну оцінку впливу з огляду на охоронні цілі місця.

Ще одна ініціатива законопроекту - можливість проводити господарську діяльність (рубку лісу, розміщення звалищ, видобування корисних копалин, будівництво споруд, шляхів) на території біосферного заповідника, національного природного парку, регіонального ландшафтного парку.

Враховуючи право ЄС, такі дозвільні заходи необхідно виключити із законопроекту.

 

Автори: Тетяна Анакіна, Олександра Карпенко, Денис Черніков,

Парламентська експертна група з євроінтеграції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua