Заработать на имени: поможет ли украинскому экспорту защита географических указаний

Понедельник, 13 мая 2019, 08:30 — , "Ильяшев и Партнеры"
Фото: zakarpattya.net.ua

Чи здатна Україна збільшити свій експорт, використовуючи механізм захищених географічних зазначень?

Цей механізм активно застосовує Євросоюз – в тому числі задіює всі шляхи блокування використання географічних назв, які є власністю членів ЄС, третіми країнами.

Зокрема, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна з 2026 року повинна відмовитись від географічних зазначень товарів українського виробництва, які є захищеними в Європейському Союзі, наприклад "Шампань" ("Champagne"), "Коньяк" (Cognac), "Мадера" ("Madera"), з 2023 року – таких як "Фета" ("Feta"), "Пармезан" (Parmigiano Reggiano).

Занепокоєння ЄС можна зрозуміти. Адже географічні зазначення повиннi гарантувати, що відповідна продукція має певні якості, зумовлені характерними для даного місця природними умовами та/або людським фактором.

Проте чи здатна Україна, відмовившись від "контрафактного" використання європейських назв, повторити шлях ЄС, заробляючи на власних географічних зазначеннях?

Вже незабаром ми побачимо перші реальні кроки в цьому напрямку. Наразі урядом затверджено перелік пріоритетних вітчизняних географічних зазначень, які будуть зареєстровані найближчим часом.

Серед них – географічні зазначення для вина ("Шабський", "Ялпуг", "Закарпаття", "Білгород-Дністровський"), сиру ("Гуцульська овеча бриндзя"), кавуна ("Херсонський кавун"), черешні ("Мелітопольська черешня") та меду ("Карпатський мед").

Реєстрація цих географічних зазначень в Україні означає, що вони автоматично охоронятимуться і в Європі, тобто їх окрема реєстрація (перереєстрація) в Європейському Союзі не потрібна.

Що дасть Україні такий крок? І чи вплине на продажах цих товарів?

Адже ключова ідея такого брендування – можливість уникнути введення споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Проте запропоновані для реєстрації назви не є добре відомими поза межами нашої країни, а відповідно, невідомо i про приклади "незаконного" використання цих назв.

Тим більше, що і для українських споживачів географічні зазначення поки не є добре зрозумілими, оскільки вітчизнянi виробники широко використовують для своєї продукції захищені в Європі географічні зазначення (моцарела, пармезан, коньяк, шампанське). А відповідно, споживачі повною мірою не можуть пов’язувати товари під оригінальними географічними зазначеннями з будь-якими особливими характеристиками та якістю.

Водночас європейський досвід дає приклади, коли надання правової охорони географічним зазначенням товарів призводило до різкого зростання продажів. Наприклад, за шість років після реєстрації 2009 року Aceto Balsamico di Modena PG обсяг його виробництва в грошовому вираженні виріс на 67%, а експорт – на 57%.

Як показує практика, при розмежуванні товарів під географічними зазначеннями і товарів, які не мають до них стосунку, споживачі починають надавати перевагу товарам, які виробляють у певному регіоні.

Чи спрацюють ці правила в Україні?

Безперечно, так. Адже тепер зазначення, що вказують на походження товару, які споживачі обирають завдяки певним характеристикам, матимуть належну правову охорону. Це дозволить вітчизняним виробникам використовувати унікальність продукції для привертання уваги споживачів.

Втім, варто пам’ятати, що реєстрація географічних зазначень – це лише перший крок. І основна робота ще попереду.

Для того щоб найбільш ефективно використовувати зареєстровані географічні зазначення, необхідно буде активно просувати продукцію, марковану вiдповiдним чином, шляхом інформування споживачів про зареєстровані географічні зазначення та про характеристики продукції (її якість та репутацію), а також шляхом її рекламування. При цьому дуже важливо, щоб географічні зазначення не сприймалися споживачами самі по собі, а лише у поєднанні з певною продукцією.

I найважливішою умовою ефективного використання географічних зазначень є якість самої продукції (у випадку, коли присутній людський фактор).

А разом із тим треба запобігати порушенню прав власників свідоцтв про реєстрацію права на використання географічних зазначень, притягаючи до відповідальності за їх незаконне використання (в тому числі й до кримінальної).

При цьому дуже важливо відстежувати всі випадки незаконного використання географічних зазначень та активно боротися з ними. І тут не варто перекидати всю відповідальність на державу.

Запорукою ефективного використання географічних зазначень є створення колективних організацій (асоціацій), які об’єднують основних гравців (в тому числі дрібних виробників), що мають відношення до продукції, яка охороняється географічними зазначеннями.

Основними завданнями таких організацій мають бути координація діяльності всіх учасників, контроль за відповідністю характеристик продукції під географічним зазначенням, напрацювання єдиної маркетингової стратегії стосовно географічних зазначень, допомога у вирішенні суперечок між учасниками.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua