Антивирусный фронт: как НАТО противостоит коронавирусу

Понедельник, 1 июня 2020, 07:55 — , Институт евроатлантического сотрудничества

Пандемія додала нового значення статті 5 Вашингтонської угоди про створення НАТО.

Оскільки коронавірус однозначно є викликом національній безпеці, таке тлумачення відкриває для Альянсу можливість діяти згідно з концепцією спільної оборони.

Протягом березня-квітня Альянс здійснив цілу низку операцій у напрямку протидії COVID-19. Вантажі медичної допомоги з країн-членів спрямовують туди, де вони найбільш необхідні.

Вже зараз Альянс готує розробку можливих сценаріїв щодо наступної хвилі пандемії, тоді як більшість національних урядів все ще очікують можливості послаблення обмежень.

Потрійний удар проти COVID

Згідно зі Спільною союзною доктриною медичної підтримки (AJP-4.10), Альянс може проводити операції невеликого і масового характеру у протидії епідемічній загрозі.

Навіть в умовах кризи чи війни мета полягає в тому, щоб забезпечити рівень медичної допомоги максимально наближеним до медичних стандартів у мирний час, враховуючи складність цього у надзвичайних умовах.

Це означає, що НАТО може відреагувати на загрозу пандемії як на виклик на рівні з військовою загрозою.

А крім того, Альянс має ресурси і стратегії щодо протидії таким загрозам.

Вже зараз з бюджету Альянсу надходять ресурси на найнеобхідніші матеріали та забезпечення мобільності задля протидії коронавірусу. Проте країни-партнери можуть розраховувати лише на часткову допомогу, а саме на витрати з цивільної частини бюджету, котра може бути використана для спільних заходів або дій з партнерами НАТО.

На частку військового бюджету (що є основним розділом) можуть претендувати лише країни-члени НАТО (за винятком країн, де сили Альянсу перебувають у ході виконання операції). Для порівняння, у 2019 році цивільний бюджет Альянсу становив 250,5 млн євро, а військовий – 1 млрд 395 млн євро.

У протидії COVID-19 слід відзначити три структурні одиниці країн-членів Північноатлантичного договору.

Наразі більшість матеріального забезпечення у протидії коронавірусу фізично забезпечується Силами стратегічних авіаперевезень, що координуються Агентством матеріального забезпечення та координації НАТО.

Перельоти відбуваються за програмою SALIS – Strategic Airlift Solution, що започаткована 2003 року та передбачає залучення авіації пострадянських країн. Від кінця березня було виконано понад сто авіаперевезень вантажів, в яких було задіяно понад десять країн-членів, а також дві країни-партнера НАТО.

Третій важливий орган – Центр передового досвіду НАТО з військової медицини (NATO MILMED CoE).

Фактично все агентство локалізоване в Будапешті, де проводяться дослідження потенційних та сучасних медичних загроз, вивчення досвіду країн-членів НАТО та партнерів.

Саме ця структура наразі займається вивченням оптимальних шляхів протидії коронавірусу в тісній співпраці з COMEDS.

Переваги сумісності

Оперативній координації зусиль сприяє наявність універсальних медичних стандартів НАТО.

Будь-який італійський військовий медик, залучений до боротьби з коронавірусом, діятиме ідентично до такого ж французького чи бельгійського.

Це дозволяє мобілізовувати ресурси у потрібному місці.

Найяскравішим прикладом цього є медичні дослідження для протидії вірусу.

Завдяки стандартизації Альянс зумів мобілізувати понад 6 тисяч науковців своєї платформи для вивчення методів протидії COVID-19.

Бюро підтримки співробітництва НАТО в Парижі наразі координує унікальну мережу науковців з усіх країн-членів Альянсу задля обміну здобутками та інформацією у протидії пандемії.

Також це дозволяє акумулювати всі ці знання у Морському дослідно-експериментальному центрі в Ла Спеції, що займається імітацією різних сценаріїв та моделюванням прийняття рішень.

Така система стандартизації спрощує процедури з передислокації медиків, персоналу та будь-яких ресурсів Альянсу всередині.

Іншими словами, сумісність у сфері медицини дозволяє НАТО набагато швидше інтегрувати персонал та налагоджувати комунікації для захисту від епідемії, оскільки такі дії не потребують додаткових узгоджень типу медикаментів тощо.

На яку допомогу може розраховувати Україна?

Євроатлантична інтеграція певною мірою вже дозволяє Україні розраховувати на підтримку Альянсу. Зокрема, низка країн-партнерів вже отримала допомогу від НАТО після відповідного звернення.

Україна також подала заявку, що дозволяє очікувати на підтримку найближчим часом.

Також у нас є можливість долучитись до науково-дослідної роботи та підтримки спільної координації дій.

Чимало країн-партнерів вже беруть активну участь у заходах щодо протидії COVID-19, в тому числі й Україна (перш за все, йдеться про перевезення вантажів за участі АН-124 "Руслан" у рамках програми SALIS).

 

Альянс вже давно не є оборонним союзом проти комуністичного блоку. НАТО є важливим елементом міжнародної системи безпеки в умовах будь-якої кризи чи загрози.

Україна вже залучена в операції НАТО із протидії коронавірусу.

І ми відіграємо вагому роль у програмі SALIS, що наразі є ключовою у забезпечені медичними вантажами критичних регіонів та забезпеченні допомоги країнам-членам Альянсу та союзникам.

Це ще раз демонструє, що Організація Північноатлантичного договору – це не тільки про військову оборону проти агресора, а повноцінна система захисту національної безпеки кожної з країн членів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua