Второе дыхание ВТО: при каких условиях мир отменит патенты на COVID-вакцины

Четверг, 13 мая 2021, 13:07 — , , Sayenko Kharenko
Фото: DPA/East News
Мітинг на підтримку скасування інтелектуальної власності на COVID-вакцини під офісом перед штаб-квартирою компанії Pfizer, Берлін, 23 січня 2021 року

Пандемія COVID-19 вкотре продемонструвала суттєву залежність усього світу від найрозвинутіших країн в частині доступу до вакцин, ліків та тест-систем.

Через значну смертність від COVID-19 і нездатність багатьох країн ефективно боротися з пандемією ще у жовтні минулого року Індія та Південна Африка подали до Ради Світової організації торгівлі (СОТ) з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (надалі – Рада TRIPS) пропозицію рекомендувати Генеральній раді прийняти рішення про звільнення від зобов’язань за деякими положеннями TRIPS для цілей попередження, утримання та лікування COVID-19 – так званий ‘waiver’.

Це питання ставили та обговорювали багато разів на різних майданчиках, аж поки 6 травня США заявили про готовність підтримати ‘waiver’. І хоча цю ініціативу не підтримав Європейський Союз, протилежної думки, згідно з публічними даними, дотримуються близько 100 країн, тобто переважна більшість держав світу.

Очікується, що найближчим часом ЄС розглядатиме це питання зі свого боку. Спробуємо розібратися, що таке ‘waiver’ у контексті СОТ.

Патентний захист за угодами СОТ

СОТ є майданчиком для врегулювання питань торгівлі, у тому числі вакцинами, лікарськими засобами тощо. Зважаючи на те, що в розвинених країнах усі відповідні розробки мають патентний захист, цілком зрозуміло, що в СОТ також є окрема Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (надалі – Угода TRIPS), яка покликана забезпечити дотримання прав інтелектуальної власності у міжнародній торгівлі.

Читайте также
Залить мир Pfizer'ом: что изменит снятие защиты с вакцин против коронавируса

Варто зазначити, що у світі неодноразово виникало питання про необхідність відходу від прав інтелектуальної власності для того, щоб дати доступ малорозвиненим країнам до лікарських засобів в умовах епідемій, і, як правило, воно вирішувалось ad hoc.

Початково були передбачені статті 30 та 31 Угоди TRIPS, які передбачали примусове ліцензування, однак цей механізм був практично недоступний малорозвиненим країнам.

З-поміж іншого передбачались умови, що держава-член повинна була спочатку намагатись отримати дозвіл на використання патенту, перш ніж застосовувати механізм примусового ліцензування, а також саме використання патенту повинно було відбуватися для забезпечення лише внутрішнього ринку держави-члена, що не завжди доступно для малорозвинених країн.

При цьому власник прав на патент мав отримувати адекватну компенсацію в обставинах кожного випадку, що також покладає додаткове навантаження на малорозвинені країни.

Лише у січні 2017 року набула чинності стаття 31 bis Угоди TRIPS, яка прямо передбачила механізм примусового ліцензування на експорт запатентованої фармацевтичної продукції, коли така продукція недоступна в країні, яка не має або має недостатньо виробничих потужностей.

Разом з цим, навіть цей механізм є досить складним з практичної точки зору.

Зокрема, він передбачає виконання багатьох процедурних кроків для того, щоб країна могла скористатися промисловою ліцензією.

Відповідна країна повинна заздалегідь визначити кількість лікарських засобів, які їй необхідні; довести, що в неї недостатньо виробничих потужностей для того, щоб самостійно виробляти такі лікарські засоби на своїй території; відповідні лікарські засоби повинні бути спеціально марковані; країна повинна забезпечити неможливість реекспорту таких лікарських засобів тощо. І це вже не кажучи про те, що потрібно повідомляти відповідні органи СОТ про застосування примусових ліцензій.

Зрозуміло, що в умовах пандемії, коли вакцини, лікарські засоби, тест-системи потрібні тут і зараз, механізм примусового ліцензування, очевидно, не може кардинально змінити ситуацію і стати ефективним інструментом для забезпечення доступу всім країнам до новітніх механізмів лікування.

Саме тому члени СОТ почали розглядати можливість застосувати ‘waiver’.

Що таке ‘waiver’?

На сьогодні члени СОТ обговорюють саме ‘waiver’ щодо зобов’язань в рамках Угоди TRIPS, а не механізм примусового ліцензування.

Читайте также
Вакцины без ограничений: пойдет ли ЕС на эпохальное решение

Передбачається, що він буде глобальним, стосуватиметься не тільки патентів (але й охоплює розділи 1, 4, 5 та 7 частини II  TRIPS, тобто передбачається звільнення від зобов’язань щодо авторських та суміжних прав, промислових зразків, патентів та захисту нерозкритої інформації), не передбачатиме окремих переговорів щодо кожного окремого товару з окремими державами, не матиме процедурних та територіальних перепон, дозволить експорт усім країнам, що потребують товари для боротьби з COVID-19 без жодних обмежень.

Такий ‘waiver’ має на меті забезпечити виробництво вакцин на незадіяних виробничих потужностях країн, що розвиваються, без перешкод, які наразі створюють вищенаведені права інтелектуальної власності. Це неодмінно мало б прискорити припинення пандемії, оскільки забезпечило б ліками, вакцинами та тестуванням країни, що розвиваються, які б своєю чергою менше залежали від імпорту.

Слід наголосити, що Угода TRIPS не передбачає можливість застосування ‘waiver’. Такий інструмент закріплений в Угоді про заснування СОТ, яка прямо передбачає, що у виняткових обставинах можуть бути ухвалені рішення про звільнення від зобов’язань за угодами СОТ.

Практика ухвалення рішень щодо тимчасового звільнення від зобов’язань за угодами СОТ не є новою.

За період діяльності організації декілька з них стосувалися зобов’язань за TRIPS – а саме (1) waiver щодо примусового ліцензування, який діяв до вступу в силу стаття 31 bis Угоди TRIPS, та (2) waiver щодо зобов’язань найменш розвинутих країн за ст. 70.9 Угоди TRIPS щодо фармацевтичних товарів та патентних прав на них (чинний до 2033 року).

Однак основною специфікою запропонованого ‘waiver’ є те, що він буде дуже широким, якщо порівнювати його з подібними як у рамках TRIPS, так і в рамках інших угод.

Фактично основна частина угоди на період дії ‘waiver’ не буде застосовуватись до великого переліку продукції, тому не дивно, що досі немає консолідованого рішення членів СОТ з цього питання.

Питання кількох тижнів? Чи місяців?

Прийняття ‘waiver’ належить до компетенції Міністерської конференції, яка збирається що два роки. Між зібраннями Міністерської конференції її функції на себе переймає Генеральна рада.

Запит на ‘waiver’ до зобов’язань за угодою TRIPS подається до Ради TRIPS, яка протягом 90 днів повинна подати звіт щодо такого запиту на розгляд Міністерської конференції, або відповідно до органу, який виконує її функції – Генеральної ради.

Рішення щодо ‘waiver’ до зобов’язань за угодою TRIPS приймається, якщо за нього проголосують три чверті держав-членів СОТ.

Оскільки запит на ‘waiver’ було подано ще пів року тому, слід очікувати, що вже на наступному засіданні Ради TRIPS, яке відбудеться 8-9 червня, буде досягнуто якоїсь домовленості серед членів СОТ та подано відповідну пропозицію та звіт на голосування в рамках Генеральної ради.

Тож можна цілком припустити, що якщо рішення щодо ‘waiver’ не буде погоджено влітку, то кінцевим дедлайном буде винесення цього питання на Міністерську конференцію, яка запланована на 30 листопада – 3 грудня.

Безперечно, ‘waiver’ забезпечив би максимально ефективний доступ усіх країн до вакцин, лікарських засобів та тест-систем, необхідних для подолання пандемії, і дозволив би врятувати багато життів.

Окрім того, якщо членам СОТ вдасться погодити ‘waiver’, для Організації це може стати "другим диханням", адже свідчитиме про відновлення переговорної функції СОТ, яка останнім часом фактично була втрачена.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua