Сладкий запрет: потеряет ли украинский мед рынки США и ЕС

Вторник, 22 июня 2021, 08:00 — ,
Фото: DPA/East News

Український мед може втратити ринок Сполучених Штатів. А можливо, і європейський. 

Наприкінці квітня American Honey Producers Association (AHPA) та the Sioux Honey Association (SHA) ініціювали в США антидемпінгове розслідування щодо імпорту сирого (необробленого) меду з Аргентини, Бразилії, Індії, В’єтнаму та України. Причина – імпорт за ціною, нижчою, ніж справедлива ринкова (fair value), що, як наслідок, заподіює значну матеріальну шкоду національним виробникам меду в США.

Заявники просять застосувати до українського меду антидемпінгове мито від 10% до 94,5%. По суті, схвалення цих вимог означатиме фактичне закриття цього ринку для українського меду. 

Покарання за мовчання

Чи можливе схвалення США цього мита?

Процедура антидемпінгового розслідування в США є складною і здійснюється паралельно двома незалежними інституціями – International Trade Commision (ITC) та The Commerce Department (Commerce). Кожна інституція виконує свою роль в антидемпінговому розслідуванні: ITC розслідує питання наявності та розміру шкоди, яку заподіює імпорт меду сукупно з усіх країн-учасників розслідування, з огляду на обсяги та ціну імпорту. Станом на сьогодні попереднє розслідування в ІТС завершено і визначено попередній розмір заподіяної шкоди.

Наступним кроком для експортерів українського меду є заповнення опитувальників, які ІТС надсилатиме в лютому 2022 року. Крім цього, вони зможуть подати свої письмові пояснення та донести свою позицію щодо розміру шкоди перед ITC під час офіційних слухань, які плануються на квітень 2022 року. Як результат, у травні 2022 року очікується остаточне рішення ІТС щодо розміру заподіяної шкоди національному виробнику меду в США.

Роль Commerce – визначення розміру антидемпінгової маржі, тобто різниці вартості продажу українського меду в Україні та/або інших країнах, наприклад ЄС, та експортною ціною такого меду в США. На підставі розміру маржі Commerce визначає розмір антидемпінгового мита.

4 червня Commerce визначило двох найбільших експортерів українського меду та надіслали їм опитувальники. При проходженні обраними компаніями-експортерами опитування та подальшої перевірки Сommerce визначатиме індивідуально розмір антидемпінгового мита для кожної компанії окремо.

Якщо обрана компанія-експортер відмовляється від опитування, то Commerce визначає іншого експортера для опитування, а щодо експортера, який відмовився, застосовує найвищу ставку мита, яку просять заявники (94,5%).

Крім цього, Commerce має право застосувати і вищу ставку мита, ніж 94,5%.

Остаточне рішення щодо розміру антидемпінгового мита Commerce прийматиме у квітні-червні 2022 року, і воно ґрунтуватиметься на результатах перевірки (можливо, виїзної) обраних компаній-експортерів та письмових поясненнях учасників розслідування.

Фактично доля усіх експортерів українського меду на ринку США залежить від найбільших компаній, від їхньої позиції щодо участі в розслідуванні. Звичайно, не менш важливою є і позиція українських дипломатичних представництв.

Як захистити український мед

Що з цим всім робити українським експортерам?

Передовсім, важливо брати активну участь в розслідуванні, тобто надавати максимальну інформацію та чітко і послідовно формулювати власну позицію.

Не менш важливо, щоб позиція експортерів була також висловлена і через дипломатичні канали: як представництва в США, так і шляхом участі у відповідних органах у Світової організації торгівлі. Також не зайвим буде заручитися підтримкою бізнес-партнерів у США, які постачають або переробляють українську сировину для кінцевих споживачів, адже застосування антидемпінгових заходів також матиме вплив і на їхній бізнес.

З організаційної точки зору варто подбати про юридичних радників, котрі і виробляють позицію спільно з експортером. Проте для формулювання аргументів та вироблення позиції дуже важливо надавати повну та точну інформацію, тому варто уповноважити одного з працівників на надання такої інформації.

Дуже важливим є і медійний супровід, наприклад проведення спільних круглих столів експортерів тощо. Це може допомогти зробити позицію більш публічною, а відтак – сильнішою.

У разі, якщо все-таки антидемпінгове розслідування завершиться застосуванням антидемпінгового мита, таке рішення можна оскаржити.

Існують два варіанти: оскарження в національних судах в США або ініціювання торговельної суперечки в СОТ.

В рамках СОТ вже існує практика щодо торговельних суперечок проти антидемпінгових заходів, застосованих США. Більше того, існують окремі практики розрахунку демпінгової маржі, як-от "zeroing", які у багатьох справах були визнані такими, що порушують Угоди СОТ.

Незважаючи на таку значну практику, ініціювання торговельної суперечки є важливим політичним кроком, адже суперечку ініціює держава, а не експортер. Тому експортерам важливо докласти максимум зусиль на етапі антидемпінгового розслідування для досягнення бажаного результату.

Приклад для ЄС

Американське розслідування має ще один ризик для України – воно може стати прикладом і для ЄС. 

В останні кілька років імпорт українського меду до Євросоюзу значно зріс. Так, за 11 місяців 2020 року Україна експортувала 69,8 тис. тонн меду, що є рекордом за останні три роки. А в кінці січня 2021 року Україна вичерпала річну квоту на безмитний імпорт меду.

Активне зростання імпорту меду до ЄС спричинило занепокоєння європейських виробників.

Так, за словами Етьєна Бруно, голови робочої групи з питань виробництва меду Асоціації фермерів в ЄС COPA-COGECA, "якщо ситуація на ринку не покращиться, значна частина європейських пасічників не зможуть продовжувати працювати, а це понад 10 мільйонів вуликів по всьому ЄС".

В цій ситуації результати антидемпінгового розслідування в США стають стратегічно важливими для українських експортерів. У разі, якщо США встановлять антидемпінгове мито для українського меду, є висока ймовірність порушення аналогічного розслідування в ЄС.

Саме тому зараз дуже важливо паралельно з роботою на американському ринку готуватися до потенційного розслідування в Євросоюзі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Автори висловлюють подяку Ірині Павленко, адвокату First Chair Legal, за допомогу в підготовці матеріалу

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: