Домашняя работа по экологии: что может вывести отношения с США на новый уровень

Понедельник, 6 сентября 2021, 09:26 — , народный депутат Украины
Фото пресслужби президента України
Підписання Стратегічного діалогу про енергетику та клімат між Україною та США. Вашингтон, 31 серпня 2021 року

Що може стати "трампліном", здатним вивести україно-американські стосунки на принципово новий рівень партнерства?

Новими маркерами для поглиблення міжнародних відносин стали енергобезпека, сталий розвиток та кліматичний діалог. І тут Україна вже зробила перші кроки до поглиблення енергетично-кліматичної трансатлантичної інтеграції.

31 серпня і під час візиту української делегації до Вашингтона міністри енергетики України Герман Галущенко та США Дженніфер Гренголм підписали спільну заяву під назвою Стратегічний діалог про енергетику та клімат.

Сам документ поки що доволі декларативний — "про все хороше", як то кажуть. В ньому знайшлося місце і взаємопідтримці для розвитку енергоринків, і декарбонізації економіки, і спільним заходам з енергетичної безпеки.

Щоб усе це стало реальністю, а не черговими деклараціями політиків, є кілька домашніх завдань, над якими доведеться попрацювати. Причому не лише Україні, але й Сполученим Штатам. 

Домашнє завдання 1. Енергетична безпека

США мають прийняти той факт, що сьогодні лише їхні санкції дають хоч і не великий, але й не примарний шанс у боротьбі з російською енергетичною агресією в Європі.

Без американських санкцій щодо "Північного потоку-2" поняття "енергетична безпека" ризикує залишитися просто словосполученням.

Сьогодні енергетична незалежність України, та й усієї Європи, під питанням.

А зняття санкцій з оператора нового газопроводу не вселяє надії щодо міцності україно-американського партнерства у сфері енергетичної безпеки. Принаймні в короткостроковій перспективі.

Разом з тим довгострокова енергетична безпека передбачає спільний план дій, спрямований на подолання сучасних викликів, пов’язаних з декарбонізацією та змінами клімату. І тут обидві сторони мають підготувати конкретні розрахунки показників впливу на довкілля та економічних показників, розробити проєкти, підрахувати необхідні інвестиції, зібрати соціальні дані тощо.

Без конкретики це буде не план дій, а ще один популістський політичний документ.

Домашнє завдання 2. Зелені фінанси та зелені технології

Завдання для американської сторони: прискіпливо спостерігати за інвестиційними проєктами і всім, у що вкладають гроші в Україні.

Політика банків і кредитних установ має бути спрямована на фінансування екологічних бізнесів, відновлюваної енергетики, новітніх технологій та всього того, що не містить вуглецевого сліду. Зелені фінанси — найпотужніший стимул для зелених технологій та екологізації забруднювачів.

З іншого боку, Україна має колосальний потенціал, аби стати лідером з розробки зелених технологій (грін-тек) і рівноправним партнером у екосекторі.

Для цього фокус державної підтримки має бути зміщений на екологічні стартапи та науково-технічні розробки. Уряд має звернути увагу на фінансування наукової та науково-технічної діяльності як в енергетичній, так і в екологічній сфері. Поки що обидві ці статті бюджету мізерні (8 млн грн і 57 млн грн відповідно, сумарно це еквівалент трохи менш як 2,5 млн доларів).

Україно-американське партнерство в цьому аспекті має будуватися навколо спільних наукових проєктів, обміну інформацією, досвідом та знаннями. Інвестиції в науку — це інвестиції в людський ресурс.

Важливо наголосити на тому, що партнерство між нашими державами має будуватися не на створенні умов для відтоку мізків з України за кордон, а навколо створення умов для розкриття потенціалу кожної країни.

Домашнє завдання 3. Перехідний період до кліматично нейтральної економіки

Шлях до вуглецево-нейтральної економіки не назвеш простим. З появою нових технологій і видів діяльності деяким секторам доведеться відійти у минуле.

Населення, яке працює на шахтах та підприємствах, що використовують традиційні види палива, буде потрібно перевести на нові види діяльності. Іноді це може означати демографічні зміни для цілих міст або навіть регіонів.

Для того щоб ці зміни не супроводжувались довгостроковими негативними наслідками, потрібно забезпечити умови справедливого переходу від традиційного викопного палива до екологізованої економіки.

Відмова від викопних видів палива для України має цілу низку безпекових аспектів.

Найбільша кількість шахтарських міст зосереджена на Сході України – в регіоні, де восьмий рік поспіль триває війна. Якщо просто одномоментно "забрати" вугілля, матимемо бомбу масового ураження для держави.

У найпростішому випадку шахтарі з сім’ями просто покинуть свої домівки в пошуку роботи. Колишні шахтарські поселення перетворяться на міста-привиди. Покинуті території — легка здобич для Росії, яка радо чекає можливості змістити лінію розмежування ще на кілька кілометрів.

Аби запобігти таким гіпотетичним ризикам, Україна та Америка мають посилити партнерство перехідного періоду. План трансформації вугільних регіонів і створення відповідного окремого фонду — те, з чого варто таке партнерство розпочинати.

Ці та будь-які інші завдання мають чітко вкладатися в комплексне стратегічне бачення.

Державні енергетичні стратегії наших двох країн мають бути співзвучними та узгодженими. І тут не підходить стандартний український метод "заговорювання" проблеми.

Доведеться вже нарешті деталізувати та прийняти всіма обговорювану оновлену енергетичну стратегію до 2050 року. І, знову ж таки, вже не пройде історія з документом без конкретних показників, розрахунків і формул. Якщо ми дійсно прагнемо партнерства для розвитку відновлюваної енергетики, водню, відновлення потенціалу українських АЕС — всі деталі того, що ми маємо, що ми хочемо і що ми можемо, мають бути викладені на папері.

Державна енергетична стратегія з конкретними обґрунтованими показниками є першим кроком до зрозумілого партнерства та довіри між сторонами. Без цього фундаментального документа марно сподіватись на ефективну взаємодію. Партнери хочуть (і це логічно) бачити числа, строки й чіткі правила гри, які не змінюються після початку спільної роботи.

До речі, про правила гри. Вже під час перших заяв наголос був зроблений на реформі корпоративного управління державними енергетичними компаніями. І це взагалі не дивно, враховуючи останні скандали навколо раптової заміни наглядової ради "Нафтогазу", причини якої, м'яко кажучи, взагалі не зрозумілі в Америці.

На додаток маємо ще розслідування щодо "Енергоатому", які тривають вже більше року з моменту висунення звинувачень керівництву в розкраданні коштів компанії.

Ця ситуація особливо важлива, адже нещодавно Westinghouse та "Енергоатом" підписали меморандум про будівництво енергоблоку Хмельницької АЕС.

Загальна сума меморандуму становить $30 млрд. Сума вражаюча. Масштаб проєкту — теж.

До того ж саме по Хмельницькій АЕС досі невирішеними лишаються такі питання: стабільність конструкцій енергоблоків; можливість інтеграції нових безпекових технологій у старі зношені радянські конструкції; питання, де брати воду на додаткове охолодження енергоблоків у найбільш непередбачуваній в плані гідроресурсів області України; як і куди везти відпрацьоване ядерне паливо, а також скільки це коштуватиме громаді; чи справді додаткові блоки ХАЕС забезпечать енергонезалежність від Росії, зважаючи на "російський слід" у будівництві.

Перш ніж радіти отриманню означених інвестицій, слід вирішити нагальні безпекові питання для населення Хмельницької області та всієї України. Ретельно оцінити довгострокові та короткострокові наслідки.

Адже існують цілком реальні ризики, що мільярди просто зникнуть у кишенях чиновників, а держава знову червонітиме перед інвесторами. І це лише в кращому випадку. В гіршому (і, на щастя, набагато менш імовірному) світ отримає ще одну ядерну катастрофу.

Все ж хочеться завершити на ноті позитиву.

Дійсно, ми виходимо зараз на новий рівень партнерства з США. Не менторства чи повчання, а саме партнерства.

Сталий розвиток, кліматичний діалог і енергобезпека — все це трамплін до поглибленої трансатлантичної інтеграції.

Ця взаємодія має свої нюанси, для відпрацювання яких нашим країнам слід провести попередню підготовку, "зробити домашнє завдання".

Після цього ми дійсно перейдемо на новий рівень співпраці.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua