Энергетический фронт: как международные партнеры могут помочь Украине

Среда, 2 февраля 2022, 17:47 — , Оператор ГТС Украины
Фото: AFP/East News

Енергетична криза – один із викликів, що наразі стоять перед Україною.

Така криза суттєво послабить країну перед численними безпековими загрозами. І це – виклик, який стоїть як перед Києвом, так і перед нашими міжнародними партнерами. 

Щоб уникнути поглиблення кризи в енергетиці, Україна потребує збереження транзиту, безперебійного постачання якомога доступнішого газу, а також початку перших прагматичних кроків до декарбонізації.

При цьому втілення жодного з цих завдань неможливе без участі та співпраці з нашими міжнародними партнерами та колегами. 

Збереження транзиту

З 2020 по 2024 рік між українською стороною і "Газпромом" діє транзитна угода за принципом "ship or pay" ("качай або плати"), проте вона не гарантує фізичного транспортування газу до Європи.

Україні ж для забезпечення енергетичної та національної безпеки необхідні не тільки сплата за якісне надання послуги, а й фізичні обсяги транспортування. Збереження транзиту на наступні 10 років обсягом 40-45 млрд куб. м/рік є основною метою Оператора ГТС України (ОГТСУ).

Заяви про збереження транзиту українським маршрутом адміністрацій США, Німеччини та ЄС – оптимістичний намір щодо збереження транзиту, проте лише підписання найближчим часом нової угоди про транзит зможе зняти побоювання України та недовіру до декларацій. 

Для цього Оператор ГТС України продовжує співпрацювати з експертами та посадовцями в ЄС, інформуючи про можливості нашої газотранспортної системи та ризики інших обхідних маршрутів.

Ми підтримуємо наміри політиків США, ЄС та окремо Німеччини щодо запровадження санкцій стосовно "Північного потоку-2". Проте вже сьогодні ніщо не заважає продовжити угоду.

Зараз ОГТСУ як учасник активно моніторить процес сертифікації "Північного потоку-2". Наша мета – не допустити маніпуляцій фактами та домогтися відповідності газових компаній європейському законодавству, без жодних винятків.

Відкриття нових маршрутів імпорту газу

Розвиток українського газового ринку диктує нескладна формула – співвідношення споживання газу Україною (30 млрд куб. м на рік) до обсягів видобутку (20 млрд куб. м на рік).

З огляду на те, що Україна на третину лишається імпортозалежною, ОГТСУ веде активну роботу з міжнародними партнерами над диверсифікацією джерел постачання газу та створенням нових маршрутів для фізичного імпорту газу в Україну. 

З усіх точок з'єднання між ЄС та Україною (Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія) Словаччина є найбільш значущою з огляду на транзитні можливості – приблизно 84 млрд куб. м на рік у напрямку Схід – Захід.

Газовий коридор складається з чотирьох газопроводів однакового діаметра, проте два з них фактично не використовуються через зниження транзиту через територію України. Переведення в реверсний режим одного з незадіяних газопроводів в напрямку Захід – Схід (з Баумгартена в Україну) стане найбільш значущою зміною в існуючій архітектурі транзиту газу в Східній Європі.

Це суттєво підвищить надійність газових постачань в Україну та Молдову.

Причому такі зміни не потребують нової інфраструктури, їх можна запровадити протягом кількох місяців, а не років. 

Польща – важливий стратегічний партнер Оператора ГТС України, з яким у нас є спільний інтерес: зміцнення енергетичної безпеки обох країн та регіону в цілому.

Україна зацікавлена в диверсифікації джерел постачання газу через доступ до LNG-терміналів у Польщі. Після введення в експлуатацію інтерконектора в Польщі з Балтійськими країнами, відкриття якого очікується цього року, з’явиться можливість отримувати газ з LNG-термінала у Клайпеді (Литва).

У польської сторони вже є можливість отримувати газ із Норвегії, США, Катару та інших країн, і цей напрямок – унікальний для диверсифікації джерел постачання. Для реалізації цих можливостей необхідне сприяння в запровадженні гарантованих потужностей з боку Польщі, над чим працюють обидві країни.

У напрямку Угорщина – Україна нам вже вдалося досягти значних результатів у вигляді першого в історії фізичного імпорту газу.

Угода між ОГТСУ та угорським FGSZ дозволяє фізично транспортувати до 8 млн куб. м природного газу щодоби (2,9 млрд куб. м на рік). Разом із наявними 27 млн куб. м добової потужності зі Словаччини це збільшує загальний обсяг гарантованих можливостей для імпорту газу до України до 35 млн куб. м на добу. Крім того, відкриття цього напрямку створює можливість для трейдерів організовувати постачання в Україну скрапленого газу з LNG-термінала в Хорватії (острів Крк). 

Можливості для імпорту СПГ можуть бути ще більшими в разі активізації Трансбалканського газового коридору.

Пропускна спроможність цього маршруту становить 27 млрд куб. м на рік, але він фактично простоює, оскільки газові потоки були відведені від нього через обхідні газопроводи "Газпрому" ("Турецький потік"). Однак інфраструктура дозволяє здійснювати двосторонній потік і транспортування газу з Туреччини, Греції.

Для відновлення роботи Трансбалканського маршруту ми потребуємо сприяння з боку наших колег з Болгарії та Туреччини, зокрема, йдеться про створення гарантованих потужностей в напрямку Туреччина – Болгарія з можливістю доступу третіх сторін.Також необхідні зміни в законодавстві наших партнерів з Молдови відповідно до Третього енергетичного пакета ЄС.

Всі ці заходи дозволяють суттєво зміцнити енергетичну безпеку країн Східної та Центральної Європи. 

Нові можливості, що надає біометан 

Переорієнтація на екологічні види палива – це невідворотний процес еволюції в енергетичній сфері.

Проте якщо водень – перспектива майбутнього, то біометан – це прагматичний сценарій і найвигідніший варіант сьогодення.

Транспортування цього екологічного газу не потребує будівництва чи модернізації газотранспортної інфраструктури, він має попит в Європі та в Україні, з огляду на історично високі ціни на природний газ.

Біометан – це вигідний бізнес для багатьох українських підприємців, важливий ресурсозамінник і реальна можливість для завантаження української ГТС без суттєвих інвестицій у її модернізацію.

Але це нова галузь, яка потребує від українських інституцій регуляторної підтримки, а від наших міжнародних партнерів – прямих інвестицій і сприяння в забезпеченні попиту на біометан з України. 

Звісно, найбільшим ризиком для подальшої діяльності газотранспортної системи України є коливання обсягів транспортування (у бік зменшення) чи повна зупинка фізичного транзиту газу через незалежні від українського оператора обставини.

Така ситуація призведе до суттєвої дестабілізації усього регіону та ще більшого цінового шоку як в ЄС, так і в Україні.

Зазначені вище ключові напрямки залучення міжнародної підтримки покликані мінімізувати ризики для України та Європи за всіх можливих сценаріїв.

Та головна взаємовигідна передумова розвитку й стабілізації європейського ринку газу – довгострокове активне використання української ГТС для транзиту газу до країн ЄС і задоволення потреб внутрішнього ринку з поступовим переходом на відновлювані гази.

Це – в спільних інтересах України та ЄС. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.