Бегство бизнеса: как убедить украинские компании не переезжать в ЕС

Четверг, 19 мая 2022, 09:45 — , "Бюро инвестиционных программ"
Фото: Yomiuri Shimbun/Associated Press/East News
Чи зможе влада знайти стимули для бізнесу залишитися в Україні? На фото: будівництво тимчасового житла для вимушених переселенців на Київщині. 15 травня 2022 року

Країни ЄС пропонують програми релокації для українського бізнесу. Таким чином Україна починає поступово втрачати інтелектуальний та підприємницький капітал.

Вже цього року через війну ВВП України може впасти на 30-40%, в тому числі через відтік підприємців, які складають додану вартість економіки.

Якщо у 2023 році кількість економічно активного населення України знизиться на 20-30%, то відновити ВВП до рівня довоєнного стану, на жаль, не вийде. 

Вже другий місяць поспіль країни ЄС, як-от Польща, Чехія, Естонія, Португалія, почали впроваджувати програми релокації для українських громадян, і, зокрема, підприємців.

За нашими оцінками, за перші два місяці війни в Європу виїхало вже більше тисячі українських підприємств, а з ними і близько 20 тисяч співробітників.

І це за умов обмежень переміщення чоловіків призовного віку. А якщо війна буде тривати до кінця року, то ця цифра сягне десятка тисяч бізнесів і, відповідно, близько пів мільйона робітників цих компаній.

А це економічно активне населення України, яке купує товари, послуги, платить податки. І ми остаточно їх втратимо. Якщо у 2023 році знизиться кількість економічно активного населення України на 30-40%, то відновити ВВП на рівень довоєнного стану вже не вийде.

Приклад внутрішньої релокації: машинобудівна компанія Corum Group Ріната Ахметова перемістила виробничі потужності у Хмельницьку та Волинську області. А далі компанія працює над налагодженням виробництва запчастин вало-шестерної групи на території Польщі.

Таким чином, вони один раз перенесуть завод, і навіть коли закінчиться війна, повертати його назад в Україну навряд чи будуть.

Адже ця вся історія з релокацією – не дешева і дуже трудомістка. Щоб перевезти з Харкова середнє виробництво товарів, наприклад, на 50 людей і дві-три виробничі лінії в Європу, потрібно близько двох тижнів підготовки, тиждень-два логістики, плюс два-три тижні на монтаж і наладку на новому місці, плюс питання комунікацій, нового персоналу і так далі. Не кажучи вже про кошторис такого логістичного проєкту, який легко може сягнути 100 тис. євро тільки на переїзд. 

Чому підприємцям цікаві європейські перспективи релокації?

Перш за все, бізнесменам, підприємства яких знаходяться у містах, де відбуваються найгарячіші військові дії, треба вивезти бізнес та співробітників у безпечне місце. Де не стріляють з усіх видів зброї. Це очевидно і зрозуміло.

Звичайно, можна вивезти у більш безпечні регіони України: Волинська, Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області.

Але в нас немає державної програми, яка б запропонувала низку вкрай необхідних зараз пільг, як-от безкоштовне розміщення виробництва, забезпечення житлом співробітників, повна або часткова компенсація перевезення бізнесу "від дверей до дверей".

Вже не кажучи про податкові пільги, яких вкрай не вистачає у такі фінансово складні часи для підприємств.

Знаю деяких бізнесменів зі списку українського Forbes, які наразі змушені самі їздити по Україні і шукати можливості перевезти свою компанію в більш безпечний і комфортний регіон. Але у власника середнього та малого бізнесу, наприклад з Харкова, який щодня сидить під обстрілами, немає можливости сісти за кермо і поїхати по країні у пошуках кращого місця для свого виробництва.

Тому можливості релокації, які пропонують наразі країни Європи, стають найкращим способом зберегти та продовжити розвивати свій бізнес.

Що в такій ситуації варто вже зараз зробити українській владі? Кілька простих кроків: 

1.Виділити 3-4 безпечні регіони в Україні, де буде концентрація тилової економіки держави. По суті, їх щонайменше чотири: Волинська, Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області.

2.Створити у кожній області хоча б по одному реальному індустріальному парку / промисловому хабу / майданчику.

Нехай територія буде не 100 га, а хоча б 15 га у кожній області, для початку.  Головне – вона має бути огороджена, з швидко зведеними легкими виробничими ангарами та складськими приміщеннями. Щоб поруч була дорога та залізнична колія для організації логістики.

Все це – коштом державного бюджету, тобто з наших податків. Безкоштовно відразу підвести комунікації – електрику, газ, воду, каналізацію.

Деякі українські підприємці хочуть зайти в індустріальний парк на Львівщині та Волині. Але поки що це тільки на рівні обговорення можливостей з місцевою владою та варіантів підведення комунікацій. Проте часу у нас немає – все це необхідно робити тут і зараз.

3. Забезпечити безкоштовне перевезення підприємств на ці території, всього обладнання та складів "від дверей до дверей". Укрзалізниця вже стала потужним партнером в програмі внутрішньої релокації бізнесу, але цього недостатньо, має працювати повноцінний державний сервіс, можна на платформі "Дія".

Якщо зараз не розробити державну програму для внутрішньої релокації бізнесу, то країна втратить значну частину економічно активного населення, підприємств і свого потенціалу. І вже в цьому році через війну український експорт може впасти на 40-50%, в тому числі через відтік людей та зупинку роботи багатьох підприємств, які складають значну додану вартість у ВВП країни.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.