Евроинтеграция по почте: соответствует ли директивам ЕС закон о почтовой связи

Вторник, 8 ноября 2022, 12:25 — , Институт экономических исследований и политических консультаций

3 листопада 2022 року Верховна Рада України прийняла нарешті "Закон про поштовий зв’язок".

Втім, прийняття закону супроводжувалося скандалом − поштовий оператор "Нова пошта" розкритикував закон і заявив, що він не відповідає європейським директивам. Компанія направила відкритий лист комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, де виклала свої зауваження.

Тож варто розібратися із цим законом, щоб дати відповідь: чи дійсно він суперечить євродирективам і чи немає там інших проблем?

Закон із запізненням

Положення Директиви 97/67/ЄС мали бути запроваджені в Україні ще на початку 2019 року (на це відводилося два роки). Відповідний законопроєкт розроблявся Мінінфраструктури ще з 2015 року.

Основні зміни, які вносив законопроєкт, − це розмежування послуг поштового зв’язку та суміжних послуг (наприклад, перевезення товарів). А отже, компанії, які займаються доставлянням великої побутової техніки, не вважаються поштовими операторами.

Також законопроєкт визначав, які послуги належать до універсальних. Законопроєктом до універсальних послуг були віднесені поштові відправлення вагою до 2 кг, посилки вагою до 10 кг, секограми (друковані видання для незрячих) вагою до 7 кг, а також реєстровані та з оголошеною цінністю поштові відправлення.

Це означає, що компанії, які надаватимуть універсальні послуги, мають вести роздільний облік доходів та витрат за кожною універсальною послугою поштового зв’язку та окремо за іншими видами діяльності. Таке розділення дозволило б урегулювати відповідальність поштових операторів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків.

Ще тоді законопроєкт наштовхнувся на критику поштових операторів.

Оператори ринку вважали, що нова редакція закону повертає ліцензування поштових операторів і встановлює регулярну звітність. Також вони побоювалися, що регулятор (НКРЗІ) отримає доступ до інформації про бенефіціарів, власників і керівних осіб і що саме НКРЗІ визначатиме, що таке якісна поштова послуга.

Крім того, поштові оператори та Мінінфраструктури розходились у трактуванні норми закону, чи матиме оператор, який надає універсальні поштові послуги, виключне право надавати такі послуги та чи буде він монополістом на ринку.

Законопроєкт пройшов кілька кіл обговорень із гравцями ринку, пропозиції поштових операторів були значною мірою враховані.

"Нова пошта" проти

16 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону "Про поштовий зв’язок", відповідно до якого запроваджувались деякі положення Директиви 97/67/ЄС, а вже 3 листопада цього року були прийняті чергові зміни до закону.

Ці зміни і стали об’єктом критики з боку "Нової пошти".

На думку компанії, надання Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКРЗІ), повноважень контролю над усіма послугами та всіма операторами поштового зв’язку (а не лише того, що стосується надання універсальних послуг) є необґрунтованим.

"Нова пошта" справедливо зазначає, що Директива 97/67/ЄС визначає необхідність контролю лише за діяльністю надавача універсальних поштових послуг.

Наступне зауваження "Нової пошти": закон визначає, що міжнародний поштовий обмін можуть здійснювати поштові оператори, які мають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі (ВПС). Наразі такий код має лише "Укрпошта".

А оскільки Україна не впливає на видачу кодів ВПС, то поштові оператори опиняться у нерівних умовах. "Нова пошта" пропонує вимогу щодо необхідності коду ВПС прибрати, а натомість поставити вимогу отримувати погодження в НКРЗІ та Митній службі.

Нумо розбиратися. Дійсно, Угода про асоціацію між Україною та ЄС визначає, що "ліцензія вимагається лише для послуг, що підпадають під сферу дії універсальної послуги". Але ж закон "Про поштовий зв’язок" взагалі не встановлює жодних ліцензій, лише реєстрацію.

Тому можна сказати, що прийнятий закон, навпаки, надто ліберальний.

Адже він мав вимагати ліцензування "Укрпошти" та інших операторів, які захочуть надавати універсальні поштові послуги, але цього не робить.

До речі, сама Директива 97/67/ЄС ліцензування не вимагає, а дає право державам-членам самим вирішувати, яким чином авторизувати поштових операторів.

Крім того, якщо вже слідувати букві закону, то в законі "Про поштовий зв’язок" не вистачає ще деяких визначень, які є в Директиві 97/67/ЄС: "провайдер поштових послуг", "одиниця кореспонденції", "рекомендоване відправлення", "відправлення з оголошеною вартістю", "провайдер загального обслуговування", "загальний дозвіл" тощо.

Закон не описує умови доступу до поштової мережі, тобто не зазначає, що доступ надається до системи поштових кодів, бази даних адрес, абонементних скриньок, поштових скриньок, інформації про зміну адреси, послуг перенаправлення та послуг повернення відправнику. Також у законі немає вимоги до "Укрпошти" (призначеного оператора, який надає послуги в межах універсальної послуги) оприлюднювати інформацію щодо кількості скарг та способу, у який їх було врегульовано.

Директива 97/67/ЄС також передбачає механізм відшкодування у разі надмірного фінансового навантаження на провайдера універсальних послуг, що не передбачено нашим законом.

Щодо міжнародного поштового обміну, то Директива не вимагає, щоб він здійснювався лише призначеним поштовим оператором, і застерігає держави-члени надавати виняткові або спеціальні права на поштові послуги, хоча й прямо це не забороняє.

Дійсно, від України зареєстровано у ВПС лише "Укрпошту", і додати туди інших операторів дуже складно, якщо й взагалі можливо.

Тому тут можна погодитися з "Новою поштою", що вимога членства у ВПС може вважатися встановленням нерівних умов. Проте сам ВПС також розуміє, що ринок поштових послуг розвивається і потрібно включати нових членів.

Саме тому влітку цього року ВПС проводив опитування щодо необхідності розширення членства у ВПС на ширше коло організацій, яке би включало інші поштові оператори країни, кур’єрські служби та інтегратори, електронну комерцію, логістичні компанії, фінансові компанії, авіакомпанії, залізниці та інші транспортні компанії.

Відповідне рішення обіцяють ухвалити вже наступного року.

* * * * *

Якщо підсумувати, то новоприйнятий закон "Про поштовий зв’язок" прямо не суперечить Директиві 97/67/ЄС, хоча й не враховує всіх її положень.

Натомість український закон надає регулятору (НКРЗІ) більше повноважень, ніж передбачено європейськими директивами. Це не є порушенням Угоди про асоціацію, але є відходом від політики зменшення регулювання на ринках та більшої лібералізації послуг.

Чи виправданий такий підхід? Прихильники закону говорять про часті випадки зловживань при перевезенні міжнародної кореспонденції, про необхідність встановлення правил та відповідальності на ринку. Противники – про "не чіпай те, що працює".

Причому обидві сторони мають рацію.

 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: