У центрі державної політики України — дитина. Під час повномасштабної війни цей пріоритет набуває особливої ваги.

Ми не маємо права залишати дітей без захисту, підтримки та можливостей для розвитку — особливо найбільш вразливих, тих, хто вже опинився у складних життєвих обставинах.

Саме тому одним із важливих кроків держави стало рішення про впровадження в Україні Європейської гарантії для дітей. Це не формальне зобов’язання, а продовження курсу на системну зміну підходів до захисту прав дитини.

Адже йдеться про практичні рішення, які мають наблизити підтримку до кожної дитини — там, де вона живе: у державі, у громаді, у школі, у дитячому садку. Це рамка дій, яка допомагає забезпечити доступ кожної дитини до базових прав.

Європейська гарантія для дітей — це ініціатива ЄС, спрямована на запобігання дитячій бідності та соціальному відчуженню.

Вона визначає конкретні напрями підтримки, які мають бути гарантовані для дітей:

• дошкільна освіта,
• послуги з охорони здоров’я,
• здорове харчування,
• належне житло,
• інклюзивне навчання, включно з участю у шкільних заходах та щонайменше одним здоровим прийомом їжі в школі на день.

У 2021 році Рада Європейського Союзу схвалила рекомендацію щодо Європейської гарантії для дітей. Країни-члени мали призначити національних координаторів та розробити національні плани дій до 2030 року.

Країни-кандидати, серед яких й Україна, отримали від Єврокомісії запрошення приєднатися до цієї ініціативи. Наша держава офіційно підтвердила готовність впроваджувати Європейську гарантію для дітей і вже отримала відповідні рекомендації для підготовки Національного плану дій.

Власне, зараз ми працюємо над створенням такого плану — це послідовний крок у межах курсу реформ: від трансформації системи інституційного догляду до розбудови соціальних послуг, інклюзивної освіти й медичної допомоги, орієнтованої на дитину.

Старт публічному діалогу про реалізацію таких гарантій дав форум, який відбувся 24 липня у Києві.

У центрі обговорень — впровадження гарантії на всіх рівнях: від формування політик до дій у громадах. Панельні дискусії були присвячені основним напрямам: освіті, охороні здоров’я, здоровому харчуванню, забезпеченню належним житлом. Учасники розглядали, як гарантії інтегруються у вже наявні національні стратегії — зокрема, у сфері сімейного виховання, демографічного розвитку, інклюзивної освіти, безбар’єрності, шкільного харчування та підтримки національних меншин, зокрема ромської спільноти.

Окрему увагу приділили тому, як гарантії можна реалізовувати в умовах війни.

Адже ми маємо врахувати такі фактори, як переміщення дітей, порушення доступу до послуг, загрози бідності та втрати соціальних зв’язків.

Це надало форуму прикладного характеру: обговорювалися не лише виклики, а й конкретні рішення — необхідність оновлення законодавчої бази, розробки фінансових інструментів та покращення міжсекторальної координації.

Під час форуму було наголошено, що Україна вже реалізує низку заходів, які відповідають цілям Європейської гарантії для дітей:

• понад 60 тисяч дітей з особливими освітніми потребами навчаються в інклюзивних класах і групах;
• понад 220 тисяч дітей отримують підтримку у межах мінімального пакета соціальних послуг;
• у межах реформи шкільного харчування розроблено нові підходи до здорового харчування дітей;
• триває реформа системи догляду та підтримки дітей: 91% дітей, які залишилися без батьківського піклування, виховуються у сімейному оточенні.

Це свідчить про готовність країни будувати інклюзивну систему підтримки дітей. Гарантії — це не лише набір послуг, а підхід, який об’єднує зусилля різних секторів заради добробуту дитини.

Подальші кроки включають розробку національного плану впровадження гарантій, налагодження механізмів моніторингу, збір релевантних даних і запровадження координованої моделі роботи на місцях.

Також важливо забезпечити, щоби підтримка доходила саме до тих найвразливіших дітей, які цього потребують найбільше, — незалежно від місця проживання, статусу чи життєвих обставин.

Європейська гарантія для дітей — це не лише про стандарти, яких потрібно досягти. Це інструмент для реальних змін, які допоможуть подолати нерівність і створити умови для повноцінного розвитку кожної дитини.

В умовах війни це набуває ще більшого значення: діти зустрічаються з втратами, травмами, примусовим переміщенням та депортацією, евакуацією, нестачею ресурсів — і не повинні залишатися без підтримки.

Для України реалізація цієї гарантії — не декларація про наміри. Це стратегічний курс, який підтверджує: захист дітей у нашій державі — не другорядна тема.

Ми не чекаємо, поки з’являться ідеальні умови — ми створюємо їх уже зараз. І робимо це разом із міжнародними партнерами, із громадами, з тими, хто щодня працює для того, щоби кожна дитина в Україні почувалась у безпеці, мала турботу, підтримку й перспективу.

Для країни, яка бореться за своє майбутнє, захист дитини — це основа стійкості. 

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів