Останні місяці стали періодом кадрових змін у Міністерстві охорони здоров’я та низці дотичних інституцій. 

Для зовнішнього спостерігача такі процеси часто виглядають як сигнал паузи або перегляду пріоритетів. 

Втім, трек, пов’язаний з євроінтеграційними зобов’язаннями України в галузі охорони здоров’я, продовжує зберігати інституційну стабільність та чітку координацію.

Робота над фармацевтичною реформою вже перейшла у фазу практичної реалізації.

Запуск Українського фармацевтичного агентства (УФА) має відбутися 1 січня 2027 року, з передбаченим перехідним періодом для забезпечення безперервності регуляторних процедур.

Маркером руху реформи став перехід роботи у публічну фазу. 

Міністерство охорони здоров’я України винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету міністрів України "Про утворення Українського фармацевтичного агентства". 

"Безвиз для лекарств" и новый регулятор: как фармацевтическая отрасль движется к рынку ЕС

Проєкт положення про створення УФА дозволяє професійній спільноті, бізнесу та громадському сектору ознайомитися з архітектурою органу, його повноваженнями, моделлю управління, фінансування, механізмом підзвітності.

В документах одразу закладені ключові європейські принципи. Перший – фінансова стійкість майбутнього регулятора. 

Українське фармацевтичне агентство – самоокупний орган, що функціонуватиме за моделлю європейських регуляторних агентств. Тобто поряд із коштами державного бюджету агентство отримуватиме надходження від ринку, які складатимуть основну частину його фінансування. 

Підхід дозволяє зменшити залежність від бюджетного циклу, забезпечити стабільність роботи та інвестувати в експертну спроможність органу.

Другий принцип – прозора система оплати праці. Конкурентні заробітні плати в регуляторі стануть інструментом запобігання конфліктам інтересів, утримання фахових кадрів і формування професійної інституційної культури. 

Саме за такими принципами працюють сучасні фармацевтичні агентства держав-членів ЄС – спираючись на фінансову стійкість, сильний експертний потенціал, інституційну незалежність і прозорість.

Створення нового органу державного контролю відбувається у кількох паралельних вимірах європейської співпраці. 

Разом з архітектурою майбутнього регулятора формується його професійна спроможність та інтеграція в європейський простір.

Ключовим інструментом інституційної підготовки став Twinning-проєкт, що реалізується у форматі консорціуму за участю держав-членів Європейського Союзу – Литви, Польщі та Німеччини, а також експертів фармацевтичних агентств Хорватії та Франції.

Півтора року українська команда разом з європейськими колегами працюватиме над гармонізацією нормативної бази з правом ЄС.

Методологічний рівень підсилює співпраця зі Швецією. У 2026–2027 роках ми працюємо з Агентством з медичної продукції Королівства Швеції над тим, щоб новий орган державного контролю від самого початку відповідав стандартам ЄС.

Йдеться про бенчмаркінг – по суті, чесну самооцінку регулятора за критеріями, за якими працюють агентства ЄС. Це дозволяє побачити слабкі місця до запуску та виправити їх.

Стратегічний рівень закріплено у співпраці з Данією. У 2024 році міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підписав угоду про секторальне партнерство у сфері охорони здоров’я, яка визначає створення органу державного контролю одним із трьох ключових пріоритетів.

Таким чином реформа інтегрується в довгострокову рамку європейського співробітництва.

У сукупності три треки забезпечують системну інтеграцію України у спільний європейський фармацевтичний простір.

Вже незабаром новостворене Українське фармацевтичне агентство стане частиною мережі регуляторних органів, що співпрацюють з Європейським агентство з лікарських засобів.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів