Повномасштабна війна, що почалася в лютому, різко збільшила потреби України у зовнішньому фінансуванні. Доходило до того, що в кожній гривні виплачених пенсій близько 60 копійок були надані західними країнами чи міжнародними фінансовими організаціями. 

Як довго триватиме така залежність України від зовнішньої фінансової допомоги? Чи зможе Україна після завершення війни обслуговувати цей борг? І які шанси добитися його повного чи принаймні часткового списання?

Ці запитання ЄвроПравда поставила регіональному директору Світового банку у справах країн Східної Європи Арупу Банерджі під час його візиту до Києва.

"Сума наявних грантових коштів є меншою, аніж потреби України"

– Насамперед розкажіть, як змінилася робота Світового банку в Україні з початком війни.

– Як вам, мабуть, відомо, Світовий банк був однією з тих організацій, які найшвидше відреагували на ситуацію, потреби України, як тільки почалася війна.

Вже через 11 днів після її початку ми вийшли на Раду директорів Світового банку з пропозицією щодо пакета на підтримку бюджету України на суму пів мільярда доларів.

Але ще важливішим є те, що ми дуже допомагаємо Україні в тому, щоби продовжувалося надання державних послуг, зокрема в соціальній сфері і у сфері охорони здоров'я, щодо виплати заробітної плати вчителям, державним службовцям та іншим категоріям.

– А в чому полягає ця допомога?

– Ми робимо це за допомогою так званого "інструменту для посилення спроможності держави", англійською мовою це складається в абревіатуру PEACE (Мир). Цей інструмент являє собою цілий набір різного роду фінансових інструментів, які використовуються для надання відповідної допомоги.

До цих інструментів належать міжнародні позики, які надають і Світовий банк, і ціла низка інших міжнародних партнерів (зокрема, європейських). Також Україні надається дуже велика кількість грантів, і тут у першу чергу треба згадати допомогу від Сполучених Штатів. Гранти цієї країни на сьогодні вже склали близько $8 млрд.

У цілому, якщо взяти весь пакет допомоги, який організував Світовий банк, то на сьогоднішній день вже здійснено виплат та прийнято зобов’язань на здійснення виплат на загальну суму $10 млрд.

А згідно з нашими сподіваннями та планами, до кінця року сума допомоги Україні зросте ще на $4-5 млрд. 

Уся ця допомога спрямована на те, щоб в Україні продовжувалося надання таких вкрай необхідних державних послуг.

– Я уточню. Йдеться про кредити чи про грантову підтримку?

– Надається і така, і така підтримка.

– А яке співвідношення?

– На сьогодні грантова допомога, зокрема тут дуже велику роль відіграють Сполучені Штати Америки, складає трохи більше $7 млрд. Усе інше складають позики, які надають Світовий банк та низка інших країн. Ці позики надаються на дуже сприятливих пільгових умовах, під дуже низьку відсоткову ставку.

– Але тим не менш, очевидно, що Україна навіть після війни матиме проблеми з виплатами. Чи готові в банку до того, що буде потрібно цей борг або реструктуризувати, або значну його частину списати?

– Як нам відомо, протягом останніх місяців Україна досягла значного успіху в переговорах щодо кредитів, які вона має на сьогоднішній день. Це, зокрема, переговори, які велися з країнами "Великої сімки", з іншими європейськими країнами. Також ці переговори велися з учасниками ринку єврооблігацій. Дійсно, таких домовленостей досягнуто.

І це дозволило знизити тиск, пов'язаний із необхідністю повернення цих кредитних коштів протягом наступних двох років.

Після завершення війни для України дуже важливим буде фактор часу. Україні буде потрібно достатньо часу для того, щоб відновити зростання економіки та бути спроможною виконувати виплати за своїми кредитними зобов’язаннями.

Зі свого боку ми дуже сильно підтримували ідею про те, що Україні в першу чергу потрібні гранти. Але сума наявних грантових коштів є меншою, аніж потреби України.

Тому наступний фінансовий інструмент, який буде потрібен Україні, – саме позики. І ці позики надаватимуться на дуже привабливих пільгових умовах, зокрема там буде дуже великий пільговий період, протягом якого Україна не повинна буде ані сплачувати відсотків, ані повертати основну суму боргу.

– Але можлива ситуація, що якщо війна затягнеться, то рівень боргу буде вже в кілька разів більший, аніж ВВП країни – тобто це той рівень, за якого вже можливі проблеми з обслуговуванням?

– Так, це можливо. Саме над цим питанням ми дуже тісно співпрацюємо разом з іншими міжнародними організаціями, з урядом України, для того, щоб забезпечити належний моніторинг та управління цим процесом.

І ви абсолютно праві, тому що одна з найважливіших речей для України на майбутнє – забезпечити можливість для країни виконувати свої зобов'язання. При цьому робити це в такий спосіб, щоб це не стало непосильним тягарем для населення України.

"Відновлення України має починатися вже зараз"

– Як ви вважаєте, чи зменшилася потреба України в зовнішній допомозі у порівнянні з початком війни? Чи дозволяє поступове відновлення економіки зменшити рівень залучення кредитних коштів?

– Так, дійсно, ви праві у своєму припущенні, яке відповідає і узгоджується з прогнозами Світового банку.

Навесні Світовий банк прогнозував падіння економіки України на 45%, потім ця цифра була суттєво зменшена – ми побачили покращення економічної ситуації десь у межах 10 відсоткових пунктів. Зараз ми також спостерігаємо дуже значну стійкість української економіки та її здатність до відновлення. А це своєю чергою дає можливість не так сильно збільшувати державний борг.

Ми бачимо, що в Україні йде процес відновлення ділової активності, що створюються нові бізнеси, які працюють так, щоб задовольнити потреби країни, і це дійсно відновлення економічної активності, яке ми зараз спостерігаємо в Україні.

У перші місяці війни потреби України у бюджетній підтримці (щомісячно) складали $5 млрд, а зараз у проєкті державного бюджету на 2023 рік така підтримка державного бюджету передбачена на меншу суму – $3 млрд. Уточню, що йдеться про ту частину бюджетних видатків, які не пов’язані з військовими потребами.

Тобто вже зараз помітно зменшення потреб у бюджетній підтримці.

Як бачимо, громадяни України показують хороший результат у відновленні економіки.

– Чи може тут Україні допомогти залучення коштів РФ, які були заморожені? Наразі Київ ставить питання про передачу цих коштів. Наскільки це реально? 

– Світовий банк не бере участі у цих обговореннях. Усі ці питання лежать у площині міжнародного права, і їхнє обговорення потребує участі експертів з відповідних правових питань, а Світовий банк не є таким експертом.

– Тим не менше, Світовий банк залучений до обговорення масштабної програми післявоєнного відновлення України? Якою є найактуальніша оцінка, скільки буде потрібно Україні для відновлення і яку роль у цьому відіграватиме Світовий банк?

– Тут є два різних моменти.

По-перше, відновлення України (якщо не називати це власне "відбудовою", а будемо говорити "відновлення України") повинно починатися вже зараз, до завершення війни. Тому що, як ви самі зазначили, Україні потрібно буде відбудовувати національну економіку, і економічна активність має відновлюватися просто зараз. І для цього треба буде проводити роботи з невідкладних ремонтів зруйнованих електромереж, систем водопостачання та іншої інфраструктури.

Також потрібно буде проводити відновлення частково пошкоджених будівель, щоб вони були підготовлені до зими.

– Ця сума входить в озвучену вами допомогу на рівні $3 млрд на місяць?

– Ні, це додаткові потреби та додаткові статті видатків. Тому що названа сума – це в основному соціальні видатки, які повинна здійснювати держава Україна.

Але, в міру надходження коштів міжнародної допомоги, Україна буде включати ці кошти до державного бюджету, для того щоби покривати ці необхідні видатки, потрібні для здійснення ремонтів та інших потреб.

Друге питання було про те, які можуть бути загальні потреби. Уряд України разом зі Світовим банком та Європейською комісією провели оцінку таких потреб. Станом на 1 червня цього року ці потреби України загалом складали $349 млрд.

Очевидно, що сюди включені не лише ті потреби, які будуть задовольнятися негайно.

Наприклад, як вам добре відомо, однією з таких нагальних критичних потреб є розмінування тих територій, які уражені війною та замінуванням. Станом на 1 червня ця потреба, за оцінками, складала близько $7 млрд – це дуже велика сума. Але цей процес розмінування розтягнеться на велику кількість років. Для порівняння, у Франції і досі є території, заміновані під час Другої світової війни. Тобто тут фінансування буде виділятися поступово.

Але що потрібно просто зараз і дуже швидко? Розпочати відповідний процес, зокрема на звільнених територіях. Це потрібно для того, щоб фермери могли обробляти землю та вирощувати урожай. А також для того, щоб люди могли повертатися до своїх домівок.

Ці потреби вимагають менших затрат, а тому цей процес можна розпочати досить швидко.

– Знову ж таки, це будуть кредитні кошти чи грантова підтримка?

– Це залежатиме від того, які кошти будуть наявними у міжнародних партнерів, а також від того, які в України будуть внутрішні ресурси.

Станом на зараз дуже багато міжнародних партнерів, зокрема з Європи та США, вже допомагають грантовими коштами. Окрім того, безповоротна допомога буде виділятися не лише грошима, а й обладнанням, а також передачею знань та навичок. 

– Я все-таки уточню. Чи враховує озвучена вами загальна сума потреб України лише об'єкти критичної інфраструктури? Чи тут врахована також вартість відновлення приватного житла?

– Включено все: як державна, так і приватна форми власності. Адже йдеться про фактичні потреби як державного сектора, так і приватного.

Проте наразі не йдеться про те, хто і як ці потреби фінансуватиме.

"Європейська перспектива дає Україні дуже великі можливості для швидкого відновлення"

– Наостанок не можу не спитати. Цього року Україна стала кандидатом у члени ЄС. Як ви думаєте, цей факт може посприяти прискоренню її відновлення чи відновленню української економіки?

– Так. Статус країни-кандидата у члени ЄС – це один із тих факторів, які дають найбільші надії для України.

Адже для повного відновлення української економіки не вистачить публічних ресурсів, державних фінансів. Навіть західної фінансової допомоги на це не вистачить.

А тому Україні обов'язково потрібні будуть приватні інвестиції. А статус країни-кандидата у члени ЄС є дуже сильним стимулом для збільшення обсягів як внутрішніх, так і іноземних інвестицій. Він дає інвесторам бачення ринків, кращий доступ та розуміння потенціалу української робочої сили.

Таким чином, європейська перспектива дає Україні дуже великі можливості для швидкого відновлення економіки.

– Ця логіка відома. Але чи буде вона працювати до завершення війни? 

– Так, це здатне допомогти навіть до завершення війни.

Тому що, зокрема, на заході України, де немає такої близької загрози та актуальних воєнних дій, близькість до європейських ринків дуже сильно допомагатиме подальшому розвитку українського бізнесу. Це забезпечує дуже хороші можливості для експорту вже зараз.

Що ще Україна може зі свого боку зробити для подальшої стимуляції цього процесу? Постійно здійснювати процес вдосконалення регуляторного середовища, правових засад та судової системи, проводити їх наближення до європейських норм і стандартів – це також сприятиме залученню інвестицій.

Спілкувався Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"