Нестрашна СОТ. Бізнес спростовує міфи

Четвер, 17 липня 2014, 16:58 — Оксана Кузяків, для ЄвроПравди

Масова дискусія в українському суспільстві щодо наслідків підписання Угоди про асоціацію з ЄС нагадує, що аналогічні суперечки точилися і шість років тому – під час вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Прихильники членства України у СОТ доводили його позитивний вплив та можливості для подальшого зростання та розвитку як підприємств, так і економіки в цілому. Противники ж, навпаки, вбачали загрози та пророкували колапс системи торгівельних зв’язків Украйни зі світом, закриття виробництв та безробіття всередині країни.

В останньому випадку претенденти на роль лідерів громадської думки з цього питання часто маніпулювали масовою свідомістю, користуючись низьким рівнем обізнаності широких верств населення.

Як результат, було створено серію міфів з цього приводу — про закриття українських підприємств внаслідок вступу в СОТ, про безробіття та падіння виробництва.

Міфологізація масової свідомості, її механізми, шляхи розповсюдження та наслідки для суспільства є темою окремих досліджень та розвідок. Разом з тим, з погляду оцінки економічної політики постає питання: а чим в дійсності був вступ в СОТ для української економіки в цілому та українських підприємств зокрема.

Для вивчення реальних наслідків такого членства протягом 2004-2014 років Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проводить спеціальні опитування керівників промислових підприємств, предметом яких є вивчення думок щодо наслідків вступу України до СОТ.

У 2004-2007 роках, ще до вступу країни до СОТ, досліджувались очікування керівників щодо впливу цієї події на експортну та імпортну діяльність їхніх підприємств, у 2008 році — наслідки впливу за п’ять місяців після підписання та в 2012-2014 — більш віддалені наслідки вступу України до СОТ для діяльності підприємств.

На підставі цих опитувань вже зараз можна стверджувати, що більшість міфів, якими підживлювалася масова свідомість останніми роками, щодо негативного впливу СОТ на українську економіку, не мають жодного об’єктивного підгрунтя.

Факт членства України в СОТ є позитивним, це сприяє та сприятиме українському бізнесу.

2004-2007 роки: підготовчий період

За чотири роки, як Україна вступила до СОТ, 50,1% керівників вважали, що ця подія матиме позитивний вплив на експортну діяльність їхніх компаній, 33,1% оцінювали його як нейтральний і 16,9% очікували погіршення становища на підприємстві. Баланс позитив/негатив становив 33,1%. Керівники підприємств-імпортерів мали приблизно такі ж настрої щодо перспектив після вступу до СОТ — баланс позитив/негатив становив 33,3%, хоча й були дещо обережнішими в своїх прогнозах — невизначеність продемонстрували майже 40% опитаних.

У 2005-2007 роках оцінки респондентів не зазнавали суттєвих змін — частка респондентів, що очікували позитивного впливу від вступу України до СОТ, коливалась від 50% до 56,1%, частки менеджерів з нейтральними та негативними сподіваннями були також відносно постійними в ті роки — 29,6-33% та 14,3-17,2% відповідно.

Очікування імпортерів коливались більше: від оптимістичного 2005 року (58,5%) до більш помірних 2006 (51,1%) та 2007 (49,1%) роках. Разом із цим відсоток опитаних, які очікували негативного впливу, був відносно невеликим — від 12,7% до 16%.        

Час світової фінансової кризи

Рік вступу України до СОТ збігся з часом розгортання найбільшої з часів "великої депресії" світової фінансової кризи. В цей рік банкрутували великі міжнародні компанії, інвестиційні та фінансові установи. Україна в свою чергу стикнулася з найбільшим з 1990-х років падінням промислового виробництва через обмеження попиту на продукцію, в тому числі українських підприємств, на світових ринках внаслідок цієї кризи.

Однак результати опитування не зафіксували зростання негативних очікувань або оцінок впливу СОТ на діяльність підприємств навіть у цей непростий для економіки час.

Хоча частка менеджерів, які оцінили вплив СОТ як позитивний, була суттєво меншою (21,8%), ніж у попередні роки, водночас частка менеджерів, які назвали вплив негативним, скоротилась до 7,9%.

Переважна більшість менеджерів — 70,3% — за п’ять місяців після вступу України в СОТ, в час гострої фази світової економічної кризи в України, повідомила про нейтральний вплив. Такі ж тенденції спостерігались для підприємств-імпортерів: більше двох третин респондентів (67,5%) повідомили, що вступ не вплинув на імпортну діяльність їхніх компаній, 24,1% опитаних назвали вплив сприятливим і лише 8,4% — несприятливим.

Слід звернути увагу, що в період економічної нестабільності та невизначеності економічні оцінки стають або негативними, якщо явище, про яке йдеться, мало дійсно негативний вплив, або нейтральними, якщо такого впливу не було. У випадку з оцінками впливу вступу в СОТ в 2008 році очевидно, що негативного впливу ні у випадку експорту, ні у випадку імпорту не спостерігалось.

Від 2012 року до сьогодні — позитивні оцінки на фоні рецесії

В 2012 році погляди керівників щодо впливу членства України в СОТ стали більш позитивними, ніж 2008 року.

Відсоток опитаних, які повідомили про сприятливий ефект, збільшився до 58,3% в 2012 році, а про негативний вплив говорили лише 5% опитаних. Баланс позитив/негатив зріс з 13,9% в 2008 до 31,3% в 2012 році. Такі ж тенденції спостерігались і щодо впливу членства України в СОТ на імпортну діяльність: 58,8% опитаних оцінили вплив як позитивний, 4,4% — як негативний, баланс позитив/негатив зріс з 15,7% у 2008 до 54,4% у 2012 році.

З середини 2012 року промисловий сектор в країні знову вступив у полосу рецесії, що відобразилось на усіх оцінках та очікуваннях бізнесу в 2013 та, меншою мірою, 2014 роках. В цей період знову, як під час фінансово-економічної кризи 2008 року, оцінки стали більш обережними: більшість респондентів оцінили вплив членства України в СОТ як на експортну, так і на імпортну діяльність як нейтральний (відповідно 59,4% і 52,9% та 61,7% і 52,7%).

Одночасно частка респондентів, які назвали вплив негативним, залишалася у ці роки невеликою — 9,4% та 5,2% для експортної діяльності та 10,7% і 6,1% для імпортної. Частки тих, хто оцінював вплив як позитивний для експортної діяльності в 2013 році, становила 31,3%, для імпортної — 27,5%, а в 2014 році відбулося зростання частки представників бізнесу, що позитивно оцінили такий вплив, відповідно до 41,9% та 51,4%. Баланс позитив/негатив після зменшення в 2013 році за рахунок зростання виключно нейтральних оцінок, до 21,9% для експортної діяльності та 16,8% для імпортної, в 2014 році знову зріс відповідно до 36,7% та 35,1%.

Результати свідчать про позитивний вплив членства в СОТ на діяльність підприємств навіть в умовах кризових явищ в економіці України.

Хто найбільше виграв від вступу до СОТ?

Опитування доводить — керівники великих компаній були більш схильні оцінювати вступ до СОТ позитивно, ніж представники середніх та малих підприємств.

На галузевому рівні найбільш стійку позитивну оцінку впливу давали менеджери підприємств харчової промисловості. Наприклад, 2014 року 57,5% опитаних підприємств цієї галузі відзначали позитивний вплив на експортну діяльність й лише 3,8% давали негативні оцінки. Відповідні показники для імпортної діяльності становлять 65,2% та 0%.

Після приєднання України до СОТ відсоток позитивних думок про вплив вступу до організації найбільше знизився у машинобудуванні. Цей сектор часто згадується як такий, що найбільше програв від членства України в СОТ. Однак, згідно з опитуваннями 2014 року, 34,5% опитаних підприємств цього сектору позитивно оцінювали влив на експортну активність підприємств, про негативний вплив повідомили лише 9,1% респондентів.

Позитивний баланс відповідей доводить, що вступ України до СОТ в цілому сприятливо вплинув і на сектор машинобудування.

Який вплив мало членство в СОТ на експорт українських підприємств*?

Важка промисловість
Легка промисловість 
Машинобудування
Харчова промисловість
Інші галузі промисловості

*Опитування 2014 року

Автор: Кузяків Оксана, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій  

Дослідження проводилися в рамках проекту "Торгівельна політика та практика в Україні", який здійснюється Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua