Платіжний баланс липня. Перший привіт від інвесторів

Понеділок, 1 вересня 2014, 10:55 — Юрій Панченко, ЄвроПравда
polradio.pl

Україні поки вдається уникати масового відтоку валюти із країни, навіть незважаючи на різке падіння економіки. Певною мірою це пов’язано із тим, що відкриття європейського ринку частково компенсувало проблеми на ринках країн Митного союзу.

Про це свідчить статистика платіжного балансу, оприлюднена НБУ. За даними регулятора, відтік валюти із країни у липні склав лише $263 млн, тоді як місяцем раніше ця цифра складала $735 млн. В цілому за сім місяців нинішнього року відтік валюти сягнув майже $4,5 млрд.

Військові дії на сході країни – поганий фон для залучення Україною як інвестицій, так і кредитів.

У липні сальдо капітального та фінансового рахунку було майже нульовим – всього $67 млн.

В нинішніх умовах бізнесу все тяжче залучати інвестиції. А зважаючи на необхідність проводити виплати по раніш залученим вийшло, що за середньо- та довгостроковими кредитами сформувалося від’ємне сальдо на рівні $358 млн. Частково це було компенсовано короткостроковими кредитами - строком на кілька місяців. Позитивне сальдо за ними склало $274 млн. 

Однією з головних позитивних новин липня стало відновлення притоку в Україну прямих іноземних інвестицій.

Обсяг цих інвестицій, звичайно, незначний – $169 млн. Для порівняння, у липні 2013 року інвестицій надійшло на суму більш ніж $1 млрд.

Однак у попередні місяці НБУ фіксував відтік інвестицій із країни (з початку року він склав $836 млн!). Тож нинішній результат означає – інтерес інвесторів до України поступово перетворюється у реальні дії. Нагадаємо, інвестиційні банкіри зазначають, що в Україні вже працюють західні приватні фонди, яких приваблює низька ціна українських активів.

Також важливо, що всі ці інвестиції пішли у реальний сектор, а не на збільшення уставного капіталу банків. Це означає, що вкладені кошти матимуть вплив на відновлення економіки.

Втім, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан вважає, що відновлення притоку інвестицій поки пов'язане із поверненням українських капіталів, що були вивезені за кордон. "Першими заспокоїлися саме національні інвестори", - пояснює вона. В цьому випадку ці капітали формально ідентифікуються як іноземні.

Більшіть таких "іноземних" інвестицій зазвичай приходить в Україну із Кіпру, втім за останній період деталізованих даних наразі немає.

Однак у випадку стабілізації ситуації на сході країни можно очікувати на значний приток і справжніх  іноземних інвестицій.

"Девальвація гривні, а головне - відкриття великого європейського ринку приваблюють інвесторів. Однак події на сході, а насамперед - збитий малайзійський літак, досить сильно налякали їх. Тому на прихід західних інвесторів можна очікувати одразу після зупинення бойових дій", - уточнює фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.

Збалансувати зведений платіжний баланс допомогла краща ситуація із рахунком поточних операцій, основною статею яких є баланс експорту та  імпорту товарів та послуг. Цей баланс, хоч і був негативний, склав у липні лише $274 млн. Зазвичай цей показник буває значно гіршим. Для порівняння, у липні 2013 року дефіцит по цій статті склав $1,54 млрд.

Перш за все, це пов’язане із девальвацією гривні – згідно з даними НБУ, реальний обмінній курс національної валюти з початку року послабився на 24,6%. Девальвація призвела до зменшення купівлі імпортних товарів – в цілому об’єм імпорту товарів у липні впав на 31,1%. Ще одна причина цього - зменшення закупівель газу. Відмовившись від купівлі газу в "Газпрому", Україна у липні імпортувала природний газ лише з Німеччини та Угорщини - всього 0,2 млрд кубометрів.

Девальвація призвела і до поступового відновлення експорту – темпи його спаду скоротилися до 7,4%.

"Така девальвація мала призвести до зростання експорту, однак закриття російського ринку погіршило результат. В цілому різке скорочення дефіциту рахунку поточних операцій - це дуже позитивний сигнал. Для порівняння, рік тому цей дефіцит складав $15 млрд. Однак слід пам'ятати, що Україна не визнає газовий борг, а тому він не врахований у статистиці. У випадку негативного для нас рішення Стокгольмського суду дефіцит може автоматично зрости", - пояснює Віталій Шапран.

Остаточно перебороти спад Україні перешкоджають заборони, введені Росією, а також загострення ситуації на сході країни. Як зазначає НБУ, падіння експорту відбувалося у більшості товарних групах.

Зокрема, експорт продукції машинобудування впав на 31,5%, що зумовлено проблемами у торгівлі із Росією. На 34,5% впало виробництво у хімічній продукції, насамперед - через зупинку виробництва на найбільших підприємствах сходу України.

Незважаючи на позитивний світовий попит, що вже призвело до зростання експорту чорних металів на 2,6%, загальне падіння експорту металургії склало 1.9%. Це пов’язане як із зменшенням поставок труб (на 26,9%) на ринки СНД, так і з проблеми у виробників, що розташовані в зоні АТО (насамперед - Харцизький та Луганський трубні заводи).

Така ситуація частково компенсується збільшенням продовольчих товарів - на 26,2%. Звичайно, більшість із них - зернові нового врожаю, такий експорт зріс на 34,1%.

Одночасно НБУ фіксує збільшення експорту в усіх продуктових групах, щодо яких діють автономні преференції ЄС.

Зокрема, внаслідок скасування обмежень на імпорт української соняшникової олії поставки олії, жирів та насіння олійних культур зросли на 35%.

Така статистика свідчить про перспективи подальшого зростання експорту до ЄС, що в найближчий перспективі зможе компенсувати закриття російського ринку.

Однак для цього українській економіці треба побороти ще одну загрозу. Справа в тому, що нинішня статистика українського експорту не враховує різкого падіння промислового виробництва, що відбулося у липні - за місяць воно поглибилося з 5% до 12,1%.

"Зазвичай такий вплив помітний з лагом у декілька місяців. Саме статистика найближчих місяців покаже реальні перспективи українського експорту", - каже Олена Білан.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua