"Як гартувалися санкції" – репортаж зі Страсбурга

Четвер, 29 січня 2015, 10:00 — Сергій Сидоренко, Європейська правда, Страсбург
Фото автора та Ради Європи

Поточний тиждень в Страсбурзі виявився, мабуть, найбільш напруженим за час участі української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

І, без сумніву, найуспішнішим. Результат голосування перевершив сподівання оптимістів.

За дві доби українці докорінно змінили позицію асамблеї, яка спершу планувала підтримати Росію.

В середу ПАРЄ з величезною перевагою підтримала всі пропозиції українців, а росіяни, як і обіцяли, на знак протесту залишили даний орган.

Кореспондент "Європейської правди" слідкував у Страсбурзі за зміною настроїв європейських парламентаріїв.

Розклад сил

Про те, що настрої на ПАРЄ складаються не надто проукраїнські, було відомо ще до початку сесії. Питання навіть не в тому, що депутати не хотіли підтримати Київ – саме по собі це не викликало би жодних питань.

Перепоною виявився шантаж з боку РФ. Росіяни публічно попередили керівництво ПАРЄ: в разі, якщо російська делегація знову підпаде під санкції, вона залишить асамблею.

Можливо, навіть назавжди.

Вперше в історії стосунків Москви та Страсбурга прозвучала ідея про повне припинення членства Росії в Раді Європи. А це означає не лише втрату 8% фінансування органу, але також повну зміну розкладу сил на континенті та переформатування органів РЄ.

Крім того, існує небезпека "ефекту доміно" - інші не надто демократичні члени РЄ (Туреччина, Азербайджан) після втрати свого головного партнера можуть також замислитися про вихід з організації.

Україні такий варіант також не на користь, але ключовою задачею в Києві визначили збереження санкцій.

Річ у тім, що ПАРЄ на початку квітня 2014 року стала першою міжнародною інституцією, яка наклала на РФ політичні санкції через анексію Криму. Нині термін їхньої дії вичерпався. Тож з'явилася небезпека, що асамблея стане першим органом, який скасує накладені на Росію обмеження.

Звичайно, ПАРЄ може накладати лише політичні обмеження, які не мають впливу на економіку (як, припустимо, санкції ЄС).

Але їхнє збереження – критично важливе. Адже інакше за "ефектом доміно" можуть "посипатися" економічні санкції Євросоюзу.

На щастя, в Києві усвідомлювали небезпеку, тому до Страсбурга відбув повний склад української делегації (12 депутатів). Так само в повному складі сюди прибула російська делегація, та ще й у супроводі "важкої артилерії" - спікера Держдуми Сергія Наришкіна.

"15 євро за вбивство"

На початку тижня росіяни випромінювали оптимізм. Жодних сумнівів  у тому, що вони дістануть підтримку залу, у них, здається, не було.

На боці Росії виявилися глава моніторингового комітету асамблеї, австрієць Штефан Шеннах та президент ПАРЄ Анн Брассер. Остання навіть заборонила проводити в Палаці Європи виставку фото з Донбасу та відверто визнала, що не хоче дратувати росіян.

При чому звичний для українців термін "куплені Кремлем" тут точно не працює.

Жоден із названих політиків не є "проросійським". Питання лише в політичній доцільності та національному менталітеті.

Брассер походить з Люксембургу і це – більш ніж важливо. Цю країну в Києві не зараховують до числа "проблемних", бо вона ніколи не ветує європейські рішення у зовнішній політиці. Водночас, міфи Russia today тут дуже поширені. Авторові нещодавно довелося зустрічатися з представником МЗС Люксембургу, яка переконувала, що в Україні – громадянська війна, причина якої – бажання Сходу повернути президента Януковича (?!).

Звичайно ж, Брассер має й інші джерела інформації, але не варто дивуватися тому, що вона особисто інвестувала чимало зусиль задля повернення РФ до сесійної зали Асамблеї.

Соціаліст-австрієць Шеннах, який готував проект рішення по Росії, був налаштований до РФ значно критичніше – його доповідь називала Кремль ледь не світовим агресором. Але треба буди соціалістом (які зазвичай не ображають Росію) і треба бути австрійцем (які намагаються уникнути конфлікту за будь-яку ціну), щоби після наджорсткої мотивувальної частини запропонувати висновок – зняти з росіян санкції мінімум на півроку.

Штефан Шеннах під час дискусії в середу. Фото ПАРЄ

Саме таким виявився документ Шеннаха.

І, що найголовніше, ще у вівторок вранці Страсбург був готовий на такий сценарій примирення з росіянами.

На засіданні моніторингового комітету проект Шеннаха підтримала більшість депутатів з різних партій та від усіх країн, окрім східноєвропейських. Українська пропозиція зберегти санкції – пролетіла.

Джерела кажуть, що навіть шведи та норвежці – традиційні друзі Києва – підтримали "проросійський" варіант.

Росіяни вже святкували перемогу. Наришкін на прес-конференції оголосив, що переконаний – ПАРЄ знизить рівень санкцій. А Росія за це "великодушно" погодиться лишитися в асамблеї. "Бо якщо ми підемо – це буде на шкоду і Європі, і навіть Україні", - пояснив він.

Вже згодом – під час дебатів на пленарному засіданні, коли перемога Києва була близькою, – глава української делегації Володимир Ар’єв влучно зазначив:

"Ви подивіться на тональність документа. Між частиною доповіді, де викладені факти, та висновками резолюції просто немає зв’язку. Це ніби призначити штраф 15 євро за вбивство!"

Але на той момент – у понеділок та вівторок – це мало кого цікавило. Асамблея хотіла зберегти росіян. За будь-яку ціну.

Торг за Савченко,
торг проти Савченко

Більше того, росіяни вирішили, що перемога настільки гарантована, що вони можуть навіть відмовитися виконувати кулуарні обіцянки.

Очевидно, що зрештою це стало однією з причин їхньої поразки.

Йдеться про непублічні переговори щодо долі Надії Савченко – української льотчиці, а віднедавна – народного депутата, яка перебуває у російській в’язниці. Савченко включили до української делегації в ПАРЄ, щоби вона отримала дипломатичний імунітет. Асамблея, звісно ж, зайняла сторону України, вимагаючи відпустити українку.

Ще в понеділок – на вимогу деяких впливових представників ПАРЄ – росіяни всерйоз розмірковували над ідеєю звільнити Надію. Вони навіть проголосували за відповідну поправку до резолюції по Україні та проводили переговори з депутатами ПАРЄ, декларуючи можливість її звільнення.

Але вже у вівторок вранці – після затвердженні "проросійського" проекту рішення на комітеті Шеннаха – представники РФ відмовилися від своїх слів. Наришкін оголосив, що це питання навіть не дискутується.

Не на руку росіянам зіграла категорична відмова української делегації розглядати можливість того, щоби доля Савченко була предметом торгів.

Власне, після цього серед європейських депутатів ПАРЄ відбувся злам.

Сам факт того, що Росія розглядає Савченко, по суті, в якості заручника, зіграв проти РФ. Тож в середу пообіді, коли росіяни знову спробували повернути "питання Савченко" до переліку пропозицій для торгу (тепер вже публічно!), це лише прискорило погіршення їхніх позицій.

Тож буквально за одну добу вдалося розвернути настрої асамблеї від проросійських до антиросійських.

А вже на початку обговорення стало очевидно, що на Росію чекає фіаско. Асамблея була налаштована чітко проти росіян. Найкраще це демонструє реакція залу на протест російського депутата Желєзняка, який виявив, що не може голосувати, забувши, що росіяни за правилами ПАРЄ не можуть голосувати по резолюції щодо себе.

До слова, в самій Росії цей епізод сприйняли болюче. Russia Today поширила його під заголовком: "Як принижували російську делегацію в ПАРЄ", а згодом - видалила зі свого каналу в youtube.

А крапку в засіданні поставили президент ПАРЄ Анн Брассер. 

Вже після голосування, коли росіяни на знак протесту залишили зал, вона забула вимкнути мікрофон і звернулася до колег в президії з простим людським запитанням: "Хтось хоче випити?"

Розслабитися після цього шаленого дня хотіли всі...

Складові перемоги

Українські депутати не приховують, що самі не очікували такого успіху і такої підтримки залу – резолюцію підтримало 160 депутатів при 42 проти.

"На початку ми рахували голоси політичних групи. Соціалісти, припустимо, були проти, і так далі. У підсумку розподіл голосів виявився складнішим. Навіть серед соціалістів більшість підтримала нас", - пояснив "Європейській правді" Сергій Соболєв.

Ще цікавішою виявилася зміна позиції представників Європейської народної партії (ЄНП).

У вівторок вранці лідер ЄНП в ПАРЄ Педро Аграмунт проголосував на комітеті за проросійський варіант резолюції. Це для нашої делегації було схоже на катастрофу, адже чимало депутатів орієнтуються на позицію лідера політгрупи.

Але ж ЄНП – партія-побратим "Батьківщини" – вважається послідовним прибічником Києва у протистоянні з Росією!

Зрештою, дзвінки з брюссельської  штаб-квартири партії та емоційна дискусія в Страсбурзі дали результат: ЄНП підтримала резолюцію майже одноголосно, проти голосували лише турки.

До слова, підсумковий розподіл голосів мав чітке географічне забарвлення. Росіян підтримали лише їхні давні партнери у ПАРЄ – вірмени, азербайджанці, турки, кіпріоти, серби, австрійці та (меншою мірою) ще декілька країн.

Окремо хочу додати ще одну важливу складову. Вперше за останні 5, а може й 10 років українська делегація дійсно ефективно працювала на перемогу - в кулуарах, в робочих групах. Як зазначив один з дипломатів у приватній розмові з ЄвроПравдою, "нарешті депутати приїхали до Страсбурга не лише для того, щоби твітнути своє фото і підпис "Я відстоюю інтереси України в ПАРЄ". Вперше на моїй пам'яті була справжня робота, до якої долучився практично кожен".

Що далі  і що втрачено

Як завжди, жодна перемога не приходить без втрат. І це – не виняток.

За такого розвитку подій в Страсбурзі звільнення Савченко стає значно менш імовірним. Кремль суто через помсту може свідомо подовжити її перебування під вартою. А рахунок йде на дні – як відомо, Надія вже давно на голодуванні...

Щоправда, ніхто не дасть гарантії, що навіть за іншого сценарію вона могла вийти на волю. Адже навіть протягом цієї сесії росіяни одного разу "кинули" асамблею в цьому питанні – спершу обговорювали можливість звільнення українки, а згодом оголосили, що це не дискутується.

Що стосується політичних наслідків, то найбільшою загрозою є можливий вихід Росії з Ради Європи.

Це означає, що Росія відкличе свій підпис під Європейською конвенцією з прав людини. І, відповідно, на неї більше не поширюватиметься дія рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). А в цій інституції, нагадаємо, перебуває декілька багатомільярдних позовів від України до РФ через анексію Криму.

Хоча, давайте будемо чесними із собою: не факт що Росія виплатила би Києву цю компенсацію навіть після рішення ЄСПЛ...

Та й наразі ніхто достеменно не знає, що стоїть за заявами про можливий вихід Росії з РЄ – чи дійсно Москва має такий намір, чи це – просто черговий блеф у виконанні РФ.

* * * * *

А на завершення дозвольте навести емоційну цитату члена ПАРЄ Ірини Геращенко, яка з'явилася вночі - мабуть, під час святкування перемоги українською делегацією.

"Российские депутаты беснуются. Мы - испытываем глубокое моральное удовлетворение. Еще одна оплеуха стране, которая скоро станет мировым изгоем", - написала народний депутат.

І це, схоже, правда.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua