Детально про новий інвестиційний план ЄС: можливості та виклики для України

Четвер, 14 червня 2018, 09:37 — , Vox Ukraine

Наприкінці квітня єврокомісар Йоганнес Ган у своїй статті для "Європейської правди" запропонував Україні новий контракт "Реформи заради інвестицій". Він пропонує Києву доступ до нового фінансового інструменту ЄС, Зовнішнього інвестиційного плану.

Для цього Україна повинна до парламентських літніх канікул виконати три умови: забезпечити незалежність регулятора у сфері енергетики (НКРЕКП); забезпечити повноцінне функціонування бізнес-омбудсмена; скасувати вимоги щодо е-декларування для антикорупційних активістів.

Що це за План?

Зовнішній інвестиційний план ЄС (далі – План) має об’єднати більшість наявних інвестиційних програм Євросоюзу у країнах сусідства ЄС та тропічної Африки в рамках єдиного інструменту Європейського фонду сталого розвитку.

І хоча основним фокусом Плану є Африка, його дія буде поширюватися також на Україну.

Читайте також
Реформи заради інвестицій: стаття єврокомісара про новий контракт ЄС та України

Його ключові компоненти – мобілізація інвестицій, активізація технічної допомоги, покращення інвестклімату та загальної політичної ситуації в країнах-партнерах. Мета – залучити 44 млрд євро інвестицій до 2020 року через механізм страхових гарантій для інвесторів. Власне ЄС виділить для фінансування Плану 4,1 млрд євро зі свого бюджету.

За найкращих обставин у ЄС планували акумулювати інвестиції в розмірі 88 млрд євро.

При цьому кожна держава-член ЄС, надаючи фінансування до Фонду гарантування EFSD, зможе визначити сектор економіки, регіон або ж країну, де ці кошти будуть використані.

Що може стати на заваді Плану?

Першим і найочевиднішим викликом є час.

Подібних цілей (нагадаймо, йдеться про залучення 44 млрд євро інвестицій) Єврокомісія досягала протягом довшого періоду. Так, асигнування ЄС у сумі 3,4 млрд євро справді допомогли залучити у країнах-партнерах 26 млрд євро кредитів із загальним обсягом інвестицій на суму близько 57 млрд євро. Але на це знадобилося 10 років – з 2007 по 2017.

Між тим, до визначеного в Плані 2020 року залишилось два роки. Мобілізація 44 млрд інвестицій у такий короткий період видається малоймовірною.

Крім того, проекти Плану будуть націлені на створення робочих місць та забезпечення сталого розвитку країн-партнерів ЄС, тому не варто очікувати великої дохідності таких капіталовкладень. А це знижує привабливість проектів EFSD в очах приватних інвесторів. У такому разі найбільшою опорою Плану повинні стати міжнародні фінансові інституції, однак їм не потрібний EFSD – вони самі можуть реалізовувати подібні проекти в країнах Східної Європи та Африки. Більше того, з новим інструментом їм доведеться узгоджувати рішення з керівництвом EFSD, що може викликати додаткові часові та організаційні витрати.

Сумнівною є також спроможність України ефективно використати передбачені Планом кошти. Екс-прем’єр Литви Андрюс Кубілюс раніше зазначив, що Київ не використовує навіть ті кошти, які йому надають. Так, із майже $7 млрд, виділених з 2014 року світовими фінансовими інституціями, Україною було освоєно менше $2 млрд.

Які переваги Плану?

Позитивним сигналом є те, що порівняно з попередньою пропозицією Єврокомісії від 2016 року, яка передбачала, що кожне євро гарантій від ЄС дозволить залучити 15 євро інвестицій, фінальне, схвалене у 2017 році рішення стало реалістичнішим та знизило очікування до співвідношення 1:10.

План зовнішніх інвестицій відкриває перед країнами Східного партнерства (СхП), в тому числі Україною, додаткові можливості для залучення довгострокових інвестицій.

По-перше, у рамках нового інструменту у країн Східного партнерства з’явиться можливість лобіювати більші асигнування своїх партнерів серед країн-членів ЄС (наприклад Німеччини та Польщі) до Фонду гарантування EFSD і, через засідання стратегічної ради, залучати більше інвестицій. Україні, Грузії та Молдові варто створити в рамках Плану окрему Східну регіональну платформу, яка могла б допомогти ефективніше залучати інвестиції саме в ці країни.

Читайте також
Реформи заради інвестицій: ЄК починає впроваджувати "план Маршалла для України"

Це необхідно зробити, оскільки основою для фінансування Плану інвестицій в країнах СхП стане Європейський фонд сусідства, в рамках якого традиційно більше уваги приділятиметься Середземномор’ю – ЄС неухильно притримується пропорції 3:1 на користь південних сусідів. Лобізм партнерів у стратегічній раді фонду зможе допомогти залучити більше інвесторів до проектів у країнах СхП.

По-друге, завдяки підписанню Угод про асоціацію з ЄС Україна, Грузія та Молдова є привабливішими для приватних інвесторів порівняно з іншими країнами сусідства. Наші держави вже четвертий рік впроваджують європейські норми та мають зону вільної торгівлі з ЄС, що може стати перевагою при інвестиціях у проекти, які допомагатимуть генерувати експорт до ЄС.

По-третє, проекти Плану, порівняно із іншими альтернативами для капіталовкладень в Україні, виглядають менш ризикованими для приватних інвесторів.

Наразі у контракті "Реформи заради інвестицій" йдеться про виділення для України 50 млн євро в рамках Плану, що мало би сприяти залученню до 500 млн євро приватних інвестицій. Також у рамках Плану передбачена значна технічна допомога: навички, які здобудуть учасники курсів з написання відповідних інвестиційних проектів, стануть досить корисними для України. Вони зможуть в подальшому допомагати у розробці проектів, що фінансуватимуться іншими інвесторами.

Чи зможе така мотивація стати достатньою для політичних рішень в Україні? Це стане зрозуміло вже на саміті Україна-ЄС, який відбудеться 9 липня, тобто майже перед закриттям літньої сесії Верховної ради.

Автор: Іван Нагорняк, 

аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка

Підготовлено в рамках співпраці з Vox Ukraine

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.