Київський розворот Віктора Орбана: 5 завдань для нового посла Угорщини

Четвер, 8 листопада 2018, 10:05 — , для Європейської правди
Фото: lifegate.it

В останні три тижні в українсько-угорському конфлікті нарешті "замовкли гармати" і заговорили дипломати. Як наслідок, обидві країни зробили хай невеликі, але дуже важливі в нинішній ситуації кроки назустріч.

Будапешт змінив скандальну назву "уповноваженого по Закарпаттю", а Київ дав агреман – згоду на призначення нового посла Угорщини в Україні.

Обидва рішення, а надто останнє, є приводом для стриманого оптимізму, адже вони можуть стати новою точкою відліку у відносинах двох країн – якщо не перезавантажити їх, то принаймні створити додаткові умови для руху від безглуздих протистоянь до відновлення довіри.

Та нині варто розібратися, хто ж стане новим представником Угорщини в Києві, та які завдання поставив перед ним угорський прем’єр Віктор Орбан.

Кадри гальмують все

"Кадрові питання" виникли на порядку денному українсько-угорських відносин ще влітку, і хоча формально вони не пов’язані одне з одним, про ці проблеми стало відомо майже одночасно.

Читайте також
Новий рівень угорського конфлікту: хто стоїть за вимогами відокремлення Закарпаття

Ще на початку серпня Україна публічно обурилася появою в уряді Угорщини посади із провокаційною назвою "уповноваженого по Закарпаттю", у якій Київ побачив зазіхання на свій суверенітет у регіоні. Тоді ж угорські дипломати неофіційно розповіли, що Київ кілька місяці поспіль блокує призначення нового посла, не відповідаючи на запит про агреман для нього.

Невдовзі міністри Клімкін та Сійярто нібито домовилися про "обмін" - взаємне вирішення цих проблем, і навіть оголосили про це публічно.

Та надалі в обох столицях аж три місяці синхронно зволікали із виконанням домовленостей, запевняючи при цьому, що жодних політичних проблем немає, а є лише "технічні питання", які заважають виконати домовленості.

Цікаво, що така тривала пауза насправді шкодила передусім Угорщині.

З одного боку, через те, що в Будапешті, попри домовленість, не змінювали скандальну назву посади "уповноваженого по Закарпаттю", змушуючи урядовця Іштвана Грежу одна за одною скасовувати свої планові поїздки в Україну. Адже приїзд до зміни назви посади створював небезпеку оголошення його персоною нон ґрата.

З іншого – в Києві не квапилися видавати агреман на призначення Іштвана Ійдярто новим угорським послом, тоді як його попередник Ерно Кешкень вже давно "сидів на валізах".  

Та поки сторони демонстрували непоступливість та принциповість з кадрових питань, в українсько-угорських відносинах сталося нове, значно серйозніше загострення. Його спровокувало відео з угорського консульства в місті Берегове, на якому зафіксовано, як громадяни України присягають на вірність Угорщині, а присутній на церемонії представник Будапешта радить їм приховувати цей факт від української держави.

Далі конфлікт лише загострювався: була взаємна висилка консулів, списки "Миротворця", провокаційні борди тощо. Все змішалося докупи – і ситуація знову сягнула тієї критичної межі, яку дві країни вже проходили на початку цього року, коли на тлі конфлікту щодо освітнього закону двічі за місяць сталися вибухи в офісі КМКС в Ужгороді.

Читайте також
Уповноважений на конфлікт: Будапешт дав старт новому загостренню з Україною

Як тоді, так і тепер зрештою стало очевидно, що обидві сторони зайшли занадто далеко в протистоянні, а єдиний, хто має з цього зиск – це Кремль, який давно системно працює на те, аби пересварити двох сусідів.

Зрештою, і в Києві, і в Будапешті усвідомили, що подальша ескалація шкодить їм обом, а тому вгамували пристрасті та спробували рухатися назустріч. Нехай навіть малими кроками.

Автору цих рядків не раз доводилося чути від дипломатів з обох столиць, що важливу роль у відновленні конструктивного діалогу між Україною та Угорщиною вдруге за рік зіграв Вашингтон.

Попри стереотипи про надмірну симпатію угорців до Москви, насправді Будапешт орієнтується на США не меншою мірою, ніж Київ. Зрештою, Петер Сійярто публічно визнав "миротворчу" роль Вашингтона у питанні участі України у саміті НАТО.

 
Радник держсекретаря США Вес Мітчелл, глави МЗС Угорщини та України спілкуються в Парижі, січень 2018 

Фото Hungary Today

Не дивно, що в останні три тижні, після втручання США, події розвивалися за тим самим сценарієм, що й кілька місяців тому: Павло Клімкін та його угорський колега раптово провели відразу кілька зустрічей та оптимістично заявили про готовність шукати компроміс.

Почали вони зі згаданих на початку цієї публікації "технічних питань" – перейменування посади угорського уповноваженого по Закарпаттю, консульських консультацій та агремана для нового посла Угорщини в Києві.

Так, 30 жовтня стало відомо, що Будапешт все ж змінив назву посади Іштвана Грежі, який з уповноваженого міністра з розвитку Закарпатської області нарешті став відповідальним за співпрацю Саболч-Сатмар-Березької та Закарпатської областей.

Як підтвердили джерела "Європейської правди" в МЗС двох країн, цього ж дня посла Угорщини в Україні Ерно Кешкеня запросили в МЗС, щоби вручити йому агреман на призначення його наступника в Києві.

Як і повідомляла ЄП ще на початку вересня, новим послом стане Іштван Ійдярто.

Це питання вирішене. Як і доля Іштвана Грежі: цієї середи, 7 листопада, він нарешті прибув на Закарпаття, де його не бачили з початку серпня. Привіз чергову партію вакцини.

Звісно, це ще не привід говорити про "мир" між Україною та Угорщиною, але "кадровий обмін" може стати першим кроком у цьому напрямку.

Who is Mr. Íjgyártó?

Вже цього четверга, 8 листопада, Іштван Ійдярто прибуде до Києва та фактично розпочне свою дипломатичну місію в Україні. Вручення вірчих грамот, за даними джерел, планується вже у найближчі тижні, точно до кінця листопада.

Окрім офіційної біографії, кількох виступів на міжнародних виставках та у парламенті Угорщини, а також лічених інтерв’ю, важко знайти бодай якусь важливу інформацію про Ійдярто у відкритих джерелах.

Мало знають про цього угорського дипломата навіть провідні міжнародні оглядачі угорських видань, з якими вдалося поспілкуватися, готуючи цей матеріал.

 
Іштван Ійдярто
 Фото Lajos Soós/MTI

На сайті Міністерства закордонних справ та зовнішньої торгівлі він досі фігурує як один із заступників Петера Сійярто, відповідальний за напрямок культурної дипломатії.

Утім, за інформацією кількох джерел у МЗС Угорщини, фактично з травня цього року Іштван Ійдярто лише формально обіймає цю посаду. Натомість він повністю занурився в "українське питання" і готується до роботи в Києві.

Колеги Іштвана Ійдярто, в тому числі ті, хто пам’ятає його по роботі послом у Росії протягом 2010-2014 років, кажуть, що у той час Ійдярто не запам’ятався нічим особливим - він лише озвучував офіційну позицію Будапешта, зокрема і про те, що антиросійські санкції – контрпродуктивні, а Угорщина їх підтримує лише заради єдності в ЄС.

Жодних сумнівів, саме ця сторінка у біографії нового угорського посла стане його найбільш вразливим місцем під час роботи в Україні. Тож тепер Іштвану Ійдярто слід завчасно приготуватися до запитань про санкції. А ще - про російську агресію та про те, чий Крим.

Як свідчить останній досвід екс-першого заступника місії ОБСЄ на Донбасі Александра Хуга, у Києві вже нікого не задовольнять протокольні відповіді на ці запитання з стандартними евфемізмами.

Цікавий факт: угорський дипломат народився на території сучасної України, в Береговому. Це може стати гарним козирем у його спілкуванні зі ЗМІ: мовляв, "я свій, тобто ваш". Хоча цей козир умовний, адже школу пан Іштван закінчував уже в Угорщині, куди переїхала його сім’я, коли він був ще дитиною.

Тому й українську йому довелося вчити з нуля. Але важливо те, що він її справді вчить.

Саме знання української може стати головним козирем нового посла, тим паче, на тлі саме мовного протистояння Києва і Будапешта.

Досі серед угорських дипломатів знання української було рідкісним винятком. Розумів, але не розмовляв нею і останній угорський посол Ерно Кешкень, який спілкувався в Україні або російською, або через перекладача.

До слова, кілька місяців тому, на тлі мовної суперечки з Києвом щодо закону про освіту, в угорському МЗС стартували курси української мови. Не виключено, що їх відвідував і новий посол. Принаймні, про те, що він активно опановує українську, розповідає і Павло Клімкін, і угорські джерела ЄП. А зважаючи на відкриття у Будапешті мовних курсів, Іштван Ійдярто буде не єдиним з дипломатів, хто готується вразити усіх в Києві своїм знанням української мови.

Читайте також
Два варіанти для Орбана: чому Угорщині краще поступитися у новому конфлікті з Україною

 

І це - справді чудово.

Колеги, причому не тільки з угорських дипломатичних кіл, характеризують Іштвана Ійдярто як 100% технократа, дуже розважливого і поміркованого. Інколи - аж занадто поміркованого. Він може бути хоч і більш гнучким у комунікації, але набагато менш публічним та проактивним, ніж його попередник Ерно Кешкень.

Хоча в цьому ключі важливо брати до уваги умови, в яких працював Кешкень і в яких доведеться працювати Ійдярто. 

Якщо попередній посол Угорщини раптово опинився в епіцентрі дуже жорсткого політичного протистояння між Києвом і Будапештом, то новий їде в Україну з досвідом та аналітикою цього протистояння, а також можливістю спробувати допомогти двом країнам перезавантажити відносини.

Щойно виникла суперечка з Києвом, ініціативний Кешкень, схоже, перестав вписуватися в угорську дипломатичну вертикаль, яку очолює особисто Віктор Орбан, який часто ухвалює рішення одноосібно з огляду на власні політичні інстинкти. Власне, останній рік так і відбувалося: Будапешт взяв усе в свої руки і часто не бачив особливої потреби радитися зі своїм посольством у Києві.

Наразі ситуація змінилася, і "технократичний" Ійдярто гарно підходить на роль посла, з яким Віктор Орбан буде не тільки на постійному особистому зв’язку, а й поверне у ланцюг ухвалення рішень щодо України.

5 завдань для нового посла

Хоч рішення про призначення нового угорського посла було ухвалено ще у травні та відповідало плановим ротаціям, але після того, як Київ спершу повернув документи Ійдярто, а відносини між країнами знову загострилися, у Будапешті обговорювали й альтернативний сценарій – не змінювати свого представника, допоки в Україні не пройдуть президентські та парламентські вибори і бодай трохи не проясниться ситуація.

Утім, Віктор Орбан обрав діаметрально протилежне рішення. Схоже, що він хоче зіграти на випередження: розібратися, що ж насправді коїться в Україні, чому ухвалюються самі такі закони про освіту та мову, а зрештою - перезавантажити відносини з Києвом на найвищому рівні, як угорський прем’єр і звик вести дипломатію.

У цих напрямках і працюватиме Іштван Ійдярто та його команда. Вже працює.

І тому до 31 березня 2019 року ми з вами навряд знову почуємо в заявах із Будапешта прямі звинувачення на адресу Петра Порошенка, мовляв, той свідомо утискає угорців заради свого рейтингу.

Ті слова Петер Сійярто сказав у розпал останнього загострення з Києвом, вперше з моменту непорозумінь між країнами персонально звинувативши українського президента й натякнувши, що його час на посаді спливає.

Це було вкрай недалекоглядно навіть для скандального угорського міністра.

І в угорському МЗС дуже швидко це, схоже, зрозуміли. Не без підказок Іштвана Ійдярто, звісно.

Мабуть, головне завдання майбутнього угорського посла вже сьогодні – переконати Віктора Орбана не гарячкувати щонайменше до другого туру, а краще взагалі стати лише глядачем в українському виборчому театрі, не підтримувати жодного з кандидатів до самісінького кінця та дистанціюватися від усіх попередніх меседжів з Будапешта - хай і неофіційних та кулуарах - мовляв, там уже визначилися зі "своїм кандидатом", і ним стала Юлія Тимошенко. 

Натомість краще зосередитися на підготовці ґрунту для співпраці з українською владою після виборів, хто б не очолив країну. І в цьому ключі вкрай доречною є угорська ініціатива, яку нещодавно озвучив все той же Петер Сійярто – укласти двосторонню угоду про захист нацменшин.

Насправді ж йдеться фактично про аудит та впорядкування всієї нормативної бази співпраці двох країн. Наразі видається, що обидві сторони розуміють необхідність такого кроку.

Лише один приклад з останнього скандалу навколо відео з консульства у Береговому. Окрім Віденської конвенції про консульські зносини, Київ та Будапешт уклали у травні 1991 року аналогічний двосторонній документ. Згідно з пунктом 1 статті 29 цієї двосторонньої конвенції, "консульська посадова особа в межах консульського округу має право приймати будь-які заяви, необхідні згідно із законодавством акредитуючої держави, з питань громадянства".

І саме цей пункт статті Будапешт наводить як законні підстави для видачі угорського громадянства українцям у своїх консульствах на території України. Хоча це хай і непрямо, та все ж суперечить українському законодавству про громадянство, а відтак суперечить іншим статтям цієї та Віденської конвенції про консульські відносини.

Це лише один із прикладів колізії, яких насправді в двосторонніх угодах чимало. Синхронізувати все – серйозна дипломатична робота, яку доведеться виконувати в тому числі Іштвану Ійдярто. Це його задача №2.

Третя задача – відновлення позитивного іміджу Угорщини в Україні, який серйозно постраждав  за останні півтора роки суперечки з Києвом, у тому числі на Закарпатті, де також чимало гарних угорських ініціатив затьмарені безвідповідальною політикою.

Було б добре, якби до цього списку задач Іштван Ійдярто додав також мету розширити політику Будапешта щодо України з виключно угорської громади та Закарпаття на всю країну, тим паче, що угорський бізнес непогано в нас представлений – Wizz Air, OTP Bank, Gedeon Richter успішно працюють в Україні вже не перший рік. Це четверта задача.

 
Віктор Орбан та Петер Сійярто
Фото ЕРА

І п’ята, мабуть, найважча, але зі стратегічної точки зору, можливо, найважливіша та точно найскладніша – вичистити угорську зовнішню політику щодо України від гібридного впливу Кремля та російських наративів про українських фашистів, нацистів, хунту, агентів Сороса, Україну як failed state та "буферну зону" Російської імперії.

У Будапешті постійно акцентують на суверенній зовнішній політиці як фундаменті угорської незалежності.

Настав час Віктору Орбану сформувати дійсно суверенний зовнішній курс щодо України.

А також - нарешті усвідомити, що Україна - це не частина "російської зони впливу", а незалежна держава, яка має право на власний курс щодо Угорщини.

На жаль, не для всіх в угорському уряді це є очевидним. Але без цього Будапешту не вдасться відновити дружні відносини з Києвом.

Автор: Дмитро Тужанський, 
політичний експерт

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.