Президент від опозиції: що чекати ЄС та Україні від нового очільника Європарламенту

Четвер, 4 липня 2019, 09:33 — ,
Фото: rfi.fr

Європейський парламент першим з інституцій Євросоюзу змінив свого керівника. При цьому вибір парламентаріїв став до певної міри сенсацією - хоча під час напруженого триденного саміту лідерів ЄС на посаду президента ЄП пропонували представника Болгарії, уродженця України Сергєя Станішева, однак самі євродепутати вирішили інакше.

На найближчі 2,5 роки президентом Європарламенту було обрано італійця Давіда-Марію Сассолі.

Однак частину домовленостей лідерів ЄС Європарламент таки виконав: представник соціалістів очолюватиме Європарламент протягом першої половини мандату нинішнього скликання ЄП, а у другій половині головування перейде до Манфреда Вебера - німця, який тривалий час був головним кандидатом на посаду президента Єврокомісії, а зрештою залишився взагалі без посади.

Дуже схоже на те, що вибір президента ЄП став результатом домовленості політичних груп.

Більше того, для депутатів було вкрай важливо обрати не того, кого їм рекомендував саміт ЄС. Суто на знак протесту.

У політику з журналістики

Давід-Марія Сассолі добре відомий на батьківщині (і не тільки як політик), але його практично не знають за межами Італії. Кандидатуру Сассолі запропонувала політична група "Прогресивний альянс соціалістів і демократів", яка є другою за чисельністю в Європарламенті. 

Його висування стало несподіванкою - до вечора вівторка він не заявляв про свої наміри балотуватися.

Серед його суперників були представники ще трьох політичних сил - з Німеччини, Іспанії та Чехії. 

Причому жодної "політичної зірки" серед номінантів не виявилося.

Зокрема, за посаду не боролися політики, прізвища яких звучали на ранніх етапах, як-то чинний президент Антоніо Таяні (теж з Італії) чи бельгійський євродепутат Гі Верхофстадт.

Та повернемося до Сассолі. 63-річний італієць народився у Флоренції, там вивчав політологію і після закінчення університету розпочав журналістську кар’єру. Протягом понад 30 років співпрацював з низкою видань і телеканалів та став одним з найбільш помітних і популярних журналістів в країні.

Цікаво, що у 1980-ті роки Сассолі подобалася "Ліга Півночі" і він навіть брав участь у її засіданнях. Втім, тоді ця партія ще не була такою, як зараз, за що Сассолі критикує Маттео Сальвіні. 

Поворотним для цього італійця став саме 2009 рік, коли він відмовився від своєї журналістської та телевізійної кар’єри, присвятивши себе політиці. І цей шлях також став для Сассолі успішним: він обрав Демократичну партію і став навіть головним її представником в Європарламенті.

Сассолі чудово комунікує з Паоло Джентілоні, колишнім прем'єр-міністром Італії (представником також Демпартії) і має тісні стосунки з нинішнім очільником Демпартії - Ніколо Дзінгаретті, який і пролобіював його кандидатуру від Італії у Європарламенті. 

На національних виборах у 2012 році Сассолі спробував себе на праймеріз від Демпартії на посаду мера Рима, що досі є єдиною поразкою у політичній кар'єрі. 

Втім, це додало більшої впевненості Сассолі, що його європарламентський мандат – це найкраще рішення для нього. І тому він двічі поспіль успішно балотується від Демпартії до Європарламенту. 

А у вівторок ввечері для Сассолі розпочався зірковий шлях.

Критика правих популістів та голосування за Україну

Новий президент ЄП постійно критикує нинішній уряд в Італії, сформований популістами та праворадикалами. Це не дивно, адже вони змінили при владі саме демократів. 

Особливо дістається від нього главі МВС Італії та лідеру партії "Ліга" Маттео Сальвіні через жорстку антиміграційну політику останнього. 

Нещодавно Сассолі опублікував у Twitter фото мігрантів на кордоні Мексики і США, порівнявши дії Сальвіні з діями Дональда Трампа. "Сара Руїс (18 років) відправляється обійняти свого батька на кордоні з Мексикою. Батька, який не може перетнути кордон. Це світ Трампа. Це світ Сальвіні. Це світ, якого ми не хочемо", - написав він.

Сассолі також різко виступає проти політики правих партій, які закликають до більшої самостійності від Брюсселя.

"Нам потрібно буде відстоювати майбутнє Європейського Союзу, і ми зможемо подолати ці виклики, лише якщо залишимося об'єднаними в нашому розмаїтті і готовими зробити усе можливе з точки зору нашого законодавства і враховуючи думки інституцій", - сказав він перед голосуванням.

В італійському уряді вже встигли заявити про своє розчарування обранням нового президента. "Член "Демократичної партії", колишній журналіст RAI, можливо, з контрактом RAI, лівий президент Європейського парламенту, для Демпартії", - заявив Сальвіні.

Визначити ставлення Сассолі до України та Росії нелегко, у ЗМІ практично немає його заяв на цю тему. 

Однак, що найважливіше - дані голосувань на сайті Європарламенту свідчать, що він підтримував резолюції на підтримку України після російської анексії Криму та агресії на Донбасі.

На його особистому сайті є кілька новин, які стосуються української тематики. Остання датована груднем минулого року і присвячена присудженню Олегу Сенцову премії імені Сахарова, яку вручає Європарламент. Решта новин також пов’язані з реакцією Європарламенту на події в Україні.

В його блозі на сайті італійської редакції Huffington Post є допис, в якому Сассолі закликає Сербію привести свою зовнішню та безпекову політику у відповідність із політикою ЄС, в тому числі - долучитися до санкцій проти Росії, щоби країна в майбутньому могла приєднатися до блоку (як відомо, Белград відмовляється запроваджувати санкції проти Росії, що є несумісним із дотриманням спільної європейської політики).

Гра на користь Брюсселя

Оцінюючи це призначення, варто пам’ятати: цього разу Італія могла взагалі залишитися без посад у керівництві ЄС. 

Причиною такої ізоляції стали постійні нападки на Брюссель з боку популістського уряду Італії, а також неузгоджена з ЄС бюджетна політика, яка веде до збільшення і без того величезних боргів. 

Хто керуватиме Євросоюзом наступні 5 років та що вони думають про Україну

Як результат - за словами президента Єврокомісії Жан-Клод Юнкера про те, що країна фактично  виключена з кампанії за вищі керівні пости в ЄС. І, хоча, "Ліга" лобіювала призначення і свого представника, Мару Біццотті, на крісло заступника Президента Європарламенту, її зусилля залишилися марними.

Однак, "лігісти" іще сподіваються, що кандидатура одного із єврокомісарів, а саме з питань конкуренції, затверджуватиметься із їх представником. Тут, наразі, лунають різні імена, але той факт, що саме це крісло важливе і для Італії, говорить безпосередньо і сам прем'єр Конте.

За словами секретаря італійської Демпартії Ніколо Дзінгареллі, обрання Сассолі стало "тим максимумом, який могла отримати Італія саме від Демпартії в євроінституціях".

При цьому кандидатура Сассолі не стала об’єднуючою для італійців. При голосуванні партія Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італіє" та "Рух 5 зірок" утрималася, а "проти" виступали "Ліга" та ультраправі "Брати Італії", які, втім, не змогли знайти собі партнерів, щоб підтримати власного висуванця.

Розкол серед італійських партій легко зрозуміти - на тлі тривалого протистояння євроінституцій та Рима новий президент Європарламенту схильний грати на стороні Брюсселя. 

Символічно, що одразу після призначення Сассолі президентом Європарламенту єврокомісари вирішила не рекомендувати Раді ЄС відкривати процедуру надмірного дефіциту, пов'язану із завищеними держвидатками Італії. Про таке рішення оголосив єврокомісар з економічних питань П'єр Московісі. "Ми говорили про такі три умови: Італія має у максимальному обсязі компенсувати бюджетний розрив за 2018 рік, показати спроможність знизити дефіцит на 0,3% від свого ВВП у 2019 році і надати гарантії на гарантування бюджетних видатків у 2020-му. Уряд схвалив пакет, який відповідає нашим трьом умовам, і тому процедура санкцій більше не є виправданою", - заявив Московісі.

Гучний конфлікт Риму та ЄС знову перенесено. А це створює шанс для "флорентійського Кеннеді", як називають Сассолі італійські ЗМІ, показати для своєї країни інше, невороже "обличчя ЄС". 

Автори:

Юрій Онищенко, журналіст "Європейської правди",

Вікторія Вдовиченко, кандидат історичних наук, асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.