Подолати Додона: як діаспора та блокада Придністров'я змінили переможця виборів у Молдові

Понеділок, 2 листопада 2020, 15:00 — , Європейська правда, в партнерстві з NewsMaker
SERGEI GAPON/AFP/East News
Опозиційна екс-прем'єрка Майя Санду (праворуч) має високі шанси стати новим президентом Молдови

Президент Молдови Ігор Додон програв у першому турі: такі заголовки облетіли українські ЗМІ. Додон отримав 32,6% голосів, його суперниця Мая Санду – 36,2%.

Увага українців до виборів у сусідній Молдові є цілком виправданою, тим більше, що чинному президенту багато хто не може пробачити його заяву чотирирічної давнини, коли він під час виборчої кампанії, тобто ще до обрання на пост президента, назвав Крим російським.

Але чи можна бути впевненими у поразці Додона і в другому турі, який відбудеться 15 листопада? І як взагалі так сталося, що він програв у першому турі, адже більшість рейтингів вважали його фаворитом на голосуванні 1 листопада?

"Європейська правда", а також наші молдовські партнери, видання Newsmaker, уважно стежили за виборами в Молдові і підготували відповіді на ці і не тільки ці запитання.

"Ми такі ж, як ви!"

Молдовське село Варниця, що розкинулося на правому березі Дністра, історикам відоме насамперед як місце смерті українського гетьмана Івана Мазепи 1709 року.

300 років по тому Варниця знову набула особливого значення – але зовсім з іншого приводу. До села впритул розташовані непідконтрольні молдовській владі Бендери – друге за розміром місто Придністров'я. Тирасполь, столиця самопроголошеної "республіки" – за якихось 10 кілометрів. Тому не дивно, що саме до Варниці їдуть придністровці, які бажають проголосувати на молдовських виборах. На попередніх виборах на дільницях у Варниці традиційно був аншлаг і не вистачало бюлетенів.

Законодавство Молдови гарантує право голосу всім громадянам, в тому числі жителям непідконтрольної території.

От тільки не всі молдовани з цим погоджуються.

Від самого ранку кілька ветеранів війни на Дністрі спробували заблокувати автодорогу з Бендер, а також пішохідний прохід до ліцею, де розташовані чотири дільниці для голосування придністровців.

В руках одного з них, ветерана Думітру Урита – плакат російською мовою "НАМ НЕ ПОТРІБЕН ВАШ COVID-19". У коментарях для журналістів колишні комбатанти пояснюють: вони не хочуть, "щоби придністровці заражали молдовських дітей". Мовляв, у Бендерах і Тирасполі епідемічна ситуація критична, а дільниця розташована у школі.

Втім, достатньо послухати сказане не на камеру, і стає зрозуміло, що річ не в епідемії.

– Ми нічого не порушуємо, – кричав Думітру Урита перехожому, який намагався пройти до дільниці. – Якщо ти такий самий молдованин, як я, йди голосуй там, у Красносельського, у Додона.

Вадим Красносельський – самопроголошений президент Придністров'я (читайте також його інтерв'ю ЄвроПравді). Вважається, що на цих виборах він може допомагати переобранню чинного президента Ігоря Додона.

– Доброго ранку! Чого галасуємо? – втрутився в суперечку глава інспекторату поліції Бендер Іван Чeботару.

– Це не галас. Просто серед нас є провокатори, які приїхали вирішувати долю країни, – говорив Урита, показуючи на тих, хто, схоже, намагався пройти проголосувати.

– Ми такі ж, як і ви, – заперечила йому жінка.

Ветеранів війни цей аргумент не переконав. Після суперечки з поліцією прохід до дільниці вони все ж відкрили, але проїзд автомобілів обмежували, як могли, протягом усього дня – і не лише в Варниці. Щось подібне відбувалося, наприклад, у Резині, де через міст розташоване придністровське місто Рибниця.

"Почути Донбас", молдовська версія

На цих президентських виборах відкрили 42 таких дільниці, як у Варниці – винятково для виборців із Придністров'я.

Те, що ветерани Придністровської війни (причому серед них точно є реальні, які боролися в 1992 році проти російської 14-ї армії, розташованої на окупованій частині Молдови) намагалися зупинити або хоча б ускладнити голосування на них, не стало несподіванкою.

Про такі плани ЄвроПравду попереджали представники опозиції, яким симпатизує значна частина ветеранів (детальніше про це – у статті "Додон проти всіх: як зміниться Молдова та її позиція щодо Криму за нового президента").

Річ у тім, що в держреєстрі зареєстровано понад 250 тисяч виборців, що проживають у Придністров'ї. Це – близько 10% від молдован з правом голосу на підконтрольній території країни. А враховуючи те, що розрив між переможцями виборів у Молдові нерідко буває досить скромним (Додон у 2016 році отримав 52,11%), це – величезний резерв. Навіть якщо проголосує тільки частина виборців.

При цьому електоральні симпатії придністровців – абсолютно однозначні.

Хоча місцеві медіа зараз складно назвати про-Додонівскими, але його головну суперницю Санду тут тим більше не сприймають як свою. Молдовські телеканали на лівому березі не ловлять, але от російські – популярні. А в 2016 році Додона активно підтримувало російське ТБ,

Словом, не дивно, що на придністровських дільницях Додон отримав 74% – більш ніж удвічі більше, ніж загалом. Можна хіба що дивуватися, що так мало.

Опозиція чудово це усвідомлювала і зробила все, щоби зменшити вплив Придністров'я на результат виборів. Як наслідок, проголосувати змогли лише 14 тисяч мешканців непідконтрольної частини Молдови. На парламентських виборах минулого року таких було 37 тисяч.

Однак Придністров'я – не єдина "спецтериторія", мешканці якої хотіли бути почутими на цих виборах. Ще одна, навіть численніша категорія виборців – це громадяни Молдови, які мешкають за кордоном. На цих виборах вони виявилися вирішальною силою.

COVID животворний

Як раніше писала "Європейська правда", головною інтригою було те, як вплине пандемія на підсумок виборів.

Цей вплив виявився просто ідеальним для проєвропейської опозиції Молдови (а отже, і для головного кандидата від опозиції, експрем'єрки Маї Санду).

Річ у тім, що на цих виборах виборці поставили відразу два рекорди.

Багато виборців, які живуть у Молдові, на вибори просто не пішли. Явка була рекордно низькою, вона не дотягла навіть до 43%. На дільницях для придністровців, як вже описано, кількість тих, хто проголосував, стала просто катастрофічно низькою. 

І водночас явка за кордоном побила всі рекорди. Тут проголосувало майже 150 тисяч осіб, або понад 12% (!!!) від виборців, які прийшли на дільниці в Молдові.

І це – не маніпуляції. Активність була просто шаленою.

Участок для голосования в Дублине
Дільниця для голосування в Дубліні
Фото Marin Starsinov

Ще тиждень тому соратники Санду ділилися з ЄвроПравдою побоюваннями, що локдаун, оголошений в низці країн ЄС, підірве голосування, якщо не домовитися з тамтешньою владою про винятки для голосуючих молдован.

Достеменно невідомо, чи були такі домовленості, але жодну зі 139 (!) дільниць, відкритих в 36 країнах світу, не закрили. Втім, з деяких країн надходили повідомлення про скарги місцевих на порушення правил карантину, та де-не-де поліція приїжджала і пояснювала: ми розуміємо, що у вас вибори, але якщо в черзі не буде соціальної дистанції, ми закриємо дільницю.

Порушувати правила ніхто не прагнув, тож все обійшлося.

Навіть більше, подекуди стимулом для мобілізації виборців став саме карантин – так, ЄвроПравді доводилося чути, що для виборців-молдован у Франції це стало одним з небагатьох легальних способів прогулятися (нехай навіть йдеться про прогулянку до дільниці). І дійсно, хоча в офіційному переліку винятків з карантину немає такого пункту, як "вибори в Молдові", про перешкоджання чути не доводилося.

Росія не у тренді

Чи не єдиною країною за кордоном, де на минулих виборах президента були величезні черги, а зараз люди взагалі не пішли на дільниці, виявилася Росія.

І це стало ще однією цеглинкою, з яких складається перемога Санду в першому турі.

У 2016 році до дільниць у великих російських містах стояла черга молдован, які прийшли проголосувати за Додона.

Фото избирательного участка в Москве
Фото виборчої дільниці в Москві
Newsmaker

Річ у тім, що чотири роки тому російське ТБ буквально агітувало їх зробити це, представляючи вибори як історичний момент в історії Молдови, як вибір між добром (тобто Кремлем) і злом (Заходом).

В цьому році нічого подібного немає.

Як наслідок, навіть у Москві на дільницях, де проходили молдовські вибори, було порожньо.

А загалом у закордонному виборчому окрузі Додон набрав... лише 3,6% голосів!

Це, звісно, не означає, що Росії вибори зовсім не цікаві. Адже, наприклад, у Варниці – в "гарячій точці" дня виборів – з'явилися не просто росіяни, а два депутати Держдуми РФ – Анатолій Середа і Казбек Тайсаєв, які приїхали на вибори як спостерігачі від СНД.

Російські парламентарії привернули увагу журналістів, коли почали сперечатися з молдовським колегою, опозиційним депутатом Ігорем Гросу, який намагався перекрити автодорогу з Бендер у Варниці.

– Ми блокуємо процес підвезення, підкупу виборців на правий берег, – пояснив свої дії Гросу, запевнивши, що придністровці отримують по 400-500 леїв за голос, а купувати голоси – погано.

– Тисяча леїв, – вигукнув хтось із натовпу.

– Навіть за 1000, так. Тому громадяни, в тому числі і я, вирішили перешкоджати цьому процесу, тому що це не демократія, – продовжив депутат.

– Тобто ви заважаєте громадянам в їхньому виборчому праві? – запитав Середа.

Після короткої перепалки Гросу відповів, що він "у себе в країні" і передасть інформацію компетентним органам.

– Не заважайте нам захищати нашу демократію! – додав він

– Ви порушуєте закон, – вступив в діалог Тайсаєв.

– Пане спостерігачу, ви перевищуєте свої повноваження, – підсумував діалог Ігор Гросу.


Козир Усатого

Для України обрання Маї Санду, безумовно, було б вельми прийнятним варіантом. "Європейська правда" вже писала про те, як її команда планує змінити відносини з нашою країною; та й те, що у експрем'єрки непогано налагоджені відносини із Заходом, теж не можна заперечити. (Хоча перебільшувати повноваження президента Молдови також не варто, основні важелі влади у наших сусідів має парламент.)

Однак чи можна стверджувати з упевненістю, що перемога у Санду вже в кишені?

Точно ні.

Шанси на зміну президента Молдови дійсно великі, але вони далеко не гарантовані.

До слова, сам Додон, як і раніше, впевнений у своїй перемозі. "Вибори показали, що лівоцентристський електорат становить 55-60% від загальної кількості виборців. Я твердо переконаний у масовій мобілізації всередині країни і в тому, що переможу 15 листопада", – заявив він на брифінгу в понеділок, привітавши суперницю з перемогою в першому турі.

Розрахунки засновані на тому, що Санду зібрала велику частину виборців правого флангу, а ось на лівому Додон був далеко не один.

На третьому місці з 16,9% – кандидат-популіст Ренато Усатий, який донедавна вважався повністю проросійським.

На четвертому з 6,5% – ще одна популістка, Віолета Іванов з партії "Шор". Для цієї партії обрання Додона є безальтернативним: з нинішньою владою реально домовитися про недоторканність майна лідера партії Ілана Шора, який втік з країни від кримінального переслідування з приводу його причетності до крадіжки 1 млрд доларів, в той час як для Санду затримання Шора і конфіскація його майна в разі, якщо вдасться довести його провину – важливі передвиборчі обіцянки.

Ще одне ймовірне джерело голосів за Додона в другому турі – підключення "важкої артилерії російського агітпропу" для мобілізації виборців в РФ і проросійських виборців в Молдові з числа тих, хто вирішив не йти на перший тур.

Однак головна інтрига пов'язана з Ренато Усатим.

І він, поза сумнівом, усвідомлює, що став володарем "золотої акції".

І вона є особливо вагомою, якщо врахувати, що Усатий – не просто політик, а й шоумен за своєю суттю. Його відео на facebook збирають сотні тисяч переглядів, а історію про те, як він зірвав один з мітингів Додона, подивилися більшість виборців Молдови!

Поки що з ходу передвиборчої кампанії складно уявити, щоб Усатий закликав своїх виборців голосувати за Додона, який був головним об'єктом його критики останнім часом. Але політика іноді робить сюрпризи.

До того ж вибір у нього є завжди. Підтримати Санду? Закликати своїх прихильників не йти на вибори, оскільки там вже немає хороших кандидатів? Просто промовчати, розраховуючи, що його електорат, значною мірою лояльний до РФ, автоматично перейде Додону?

Вага цих варіантів – дуже різна. І стимули вибрати один з них будуть дуже вагомими.

Втім, варто повторити: навіть у найгіршому для Санду разі у неї залишаються досить високі шанси на перемогу. Однак ця перемога може виявитися дуже нестійкою.

Перший тур виборів Санду виграла за рахунок голосів з-за кордону, де її підтримали 70% виборців. А ось якщо порахувати голоси без закордонних дільниць, то переможцем виявився б Додон. У другому турі, в разі перемоги Санду, ця ситуація майже напевно повториться.

Як це – бути президентом країни, де у тебе навіть на момент обрання немає підтримки більшості людей? Відповідь на це питання незабаром може з'явитися у першої жінки-президента Молдови.

Автор:

Сергій Сидоренко, "Європейська правда"

за участі видання NewsMaker, Кишинів – Варниця

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua