Шантаж історією: навіщо Болгарія заблокувала шлях Македонії до ЄС

Понеділок, 9 листопада 2020, 09:20 — , для Європейської правди
JOHN THYS/AFP/East News
Президент Північної Македонії Стево Пендаровскі має вирішити ще одну суперечку із сусідом на шляху його країни до ЄС

Чи можна зробити питання історії умовою членства у Євросоюзі?

Відповідь на це запитання дала Болгарія, яка фактично заблокувала старт переговорів Північної Македонії про приєднання до ЄС.

Софія висловила до Скоп’є претензії, суть яких можна переказати так: македонці мають визнати своє болгарське походження. Останні з цим категорично не погоджуються і розраховують якось по-іншому порозумітися із сусідами.

Теоретично суперечка має бути завершена компромісними домовленостями. Але якими саме і коли?

Держава компромісів

Уся історія колишньої югославської республіки Македонія від моменту набуття нею незалежності – це історія поступок та компромісів.

Спочатку республіці довелося змінювати прапор. На першому варіанті державного символу незалежної Македонії у 1991-95 роках було зображено так звану Вергінську зірку, що стало причиною конфлікту із сусідньою Грецією.

Зображення Вергінської зірки або Вергінського сонця було знайдене в 1977 році під час археологічних розкопок в першій столиці Стародавньої Македонії – Вергіні (сучасна Греція). Зірка прикрашала золоту гробницю Філіпа ІІ Македонського, батька Александра Великого. Греки впевнені, що Стародавня Македонія – частина еллінської культури, історії та національної грецької ідентичності і сучасні мешканці колишньої республіки СФРЮ не мають прав на цю спадщину.

Врешті-решт Скоп’є пристало на вимоги Афін – вперше, але не востаннє.

Наразі Вергінська зірка зображена на прапорі грецького регіону Македонія, а в Північній Македонії використання цього символу заборонене.

Довелося відмовлятися македонцям і від претензій на самого Александра Македонського. У Скоп'є на честь великого полководця і царя Македонії були названі аеропорт та головна магістраль, що простяглася від сербського до грецького кордону. 2018 року летовище перейменували на "Міжнародний аеропорт "Скоп'є", а траса Македонського стала дорогою Дружби.

Читайте також
Шлях до НАТО: як Македонія вирвалася з кола "друзів РФ" та стає членом Альянсу

Але найболючішим компромісом стала зміна назви держави.

У червні 2018-го, після 27 років переговорів, Греція та колишня югославська республіка Македонія підписали історичну угоду про зміну назви. Після ратифікації договору парламентами обох країн, в лютому 2019 року, Республіка Македонія офіційно стала називатися Республіка Північна Македонія.

Досягнуті з Грецією домовленості дозволили розблокувати процес вступу балканської країни до НАТО, який Афіни – через неприйнятну для них назву сусідньої держави – блокували з 2008 року. 27 березня Північна Македонія стала 30-м членом Альянсу.

Перейменування мало розблокувати і процес вступу колишньої югославської республіки до Європейського Союзу. Але раптом Північна Македонія зіткнулася із перепонами з боку іншого сусіда – Болгарії.

"Етнічна та лінгвістична інженерія"

У вересні минулого року президент Болгарії Румен Радев повідомив, що Софія підтримає рішення Європейського Союзу про початок переговорів про вступ зі Скоп’є, але лише якщо під час переговорів Північної Македонії та ЄС будуть вирішені спірні (гуманітарні) питання між Софією та Скоп’є.

Цю позицію підтримали прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов, уряд та депутати.

У жовтні 2019 року болгарський парламент проголосував за схвалення урядової декларації, яка – формально – була спрямована на підтримку початку переговорів Північної Македонії та ЄС. Але в реальності документ містив перелік вимог, які мало виконати Скоп’є для того, щоб Софія включила зелене світло приєднанню колишньої югославської республіки до Європейського Союзу.

І от у вересні цього року Болгарія надіслала робочій групі із розширення при Раді Європейського Союзу Меморандум про відносини із Північною Македонією.

Офіційна Софія вимагала, щоби "процес розширення ЄС" не легітимізував "етнічну та лінгвістичну інженерію, що мала місце за колишніх авторитарних режимів".

Претензії Болгарії стосуються визначних для обох країн історичних подій та постатей часів Османської імперії, які науковці двох країн трактують абсолютно по-різному.

Зокрема, йдеться про Гоце Делчева, який наприкінці ХІХ – на початку XX століття був одним з визначних діячів національно-визвольного руху балканських народів проти османського панування на території сучасних Греції, Болгарії та Північної Македонії.

Наразі Болгарія вважає Гоце Делчева своїм національним героєм, Північна Македонія – своїм.

Але Софія наполягає на тому, що обидві країни повинні "гармонізувати" історію ХІХ та XX століть.

"Проєктом югославської влади" вважають у Болгарії і македонську мову, про існування якої, як зазначається в Меморандумі, було оголошено лише в серпні 1944 року.

"Підстави, на якій була проведена кодифікація, та спосіб її проведення свідчать про те, що офіційна мова, що використовується в сучасній Республіці Північна Македонія, може розглядатися лише як письмова регіональна норма болгарської мови", – підкреслюється в документі.

Відповідно, вимагається, щоб документи ЄС (як до, так і після вступу до ЄС) посилалися на "офіційну мову Республіки Північна Македонія" або на "македонську мову" із зірочкою та поясненням "згідно з Конституцією Республіки Північна Македонія".

Загалом офіційна Софія вважає "перегляд спільної історії", "заперечення спільного етнічного та мовного коріння" або "необґрунтовані твердження про існування в Болгарії "македонської меншини" "проявами антиболгарської ідеології", яка суперечить європейським цінностям і не повинна "легітимізуватися приєднанням до ЄС".

Євроінтеграція "на паузі"

Черговим етапом боротьби Болгарії проти "легітимізації македонського проєкту Тіто" шляхом старту процесу вступу Північної Македонії до Євросоюзу стала позиція Міністерства закордонних справ Болгарії, яке минулого тижня відмовилося підтримати запропоновану ЄС платформу для початку переговорів з Північною Македонією.

Проєкт відповідної резолюції Європейського Союзу мав бути затверджений 17 листопада, але, на думку офіційної Софії, документ "не передбачає гарантій", що умови, висунуті Болгарією, будуть виконані.

Така позиція болгарської влади означає фактичне блокування приєднання Північної Македонії до ЄС. Переговорну платформу можна затвердити пізніше, але без неї переговори про членство в ЄС розпочатися не можуть.

Чи вдасться ЄС владнати цю кризу?

"За планом" усі спірні питання між Болгарією та Північною Македонією мав розв’язати Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво двох країн, який був підписаний ще в серпні 2017 року.

В рамках імплементації угоди була створена спеціальна спільна комісія експертів, яка має на меті зробити висновки щодо видатних особистостей та історичних подій загальної історії до 1944 року, дати рекомендації щодо гармонізації та внесення змін до навчальних програм з історії та літератури, підручників, музейних експозицій, документальних фільмів.

Але цього не сталося – поки що не вдалося домовитися не тільки на політичному, але й на експертному рівні.

Наразі прем'єр-міністр Зоран Заєв, який очолював уряд, коли Північній Македонії вдалося домовитися із Грецією, демонструє впевненість у позитивному вирішенні ситуації шляхом переговорів. 8 листопада він поговорив телефоном зі своїм болгарським колегою Бойко Борисовим і зазначив, що переговори слід продовжувати, щоб знайти рішення відкритих двосторонніх питань.

Але як довго триватиме пошук цих рішень?

На думку експертів – дуже довго. "Якщо прогрес щодо євроінтеграції на Балканах залежатиме від того, що та чи інша держава нав’яже якусь "історичну істину", ми можемо бути впевнені, що нічого не відбудеться протягом покоління чи двох", – песимістично стверджує Карл Більдт, колишній прем’єр-міністр Швеції, співголова Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) та один з найкращих балканістів Європи.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua