Проблеми, як в Україні: чи здатний ЄС захистити реформу судочинства в Грузії

Четвер, 27 травня 2021, 15:00 — , Європейська правда
Фото: Shakh Aivazov/Associated Press/East News
Святкування Дня незалежності Грузії, Тбілісі, 26 травня 2021 року

Чи здатний ЄС переконати країни, навіть ті, які прагнуть членства, провести реальну судову реформу?

Це питання актуальне не лише для України – з таким викликом Євросоюз зіткнувся в Грузії.

Саме судова реформа (а точніше, неготовність грузинської влади проводити її повноцінно) виявилася тим фактором, який вже поставив під сумнів вихід країни з глибокої політичної кризи.

Чи зможе ЄС знайти відповідь на цей виклик? Це вкрай важливо і для України.

"Подарунок" на свято

26 травня Грузія святкує День незалежності. Зазвичай у такий день стрічка новин складається в основному з привітань та святкувань. Проте не цього разу.

Одночасно проходила конференція суддів, що також стало топ-новиною того дня.

І це не дивно: засідання конференції супроводжувалося масштабним мітингом представників грузинських громадських організації, що скандували "Ганьба". А головне,

напередодні із закликом відкласти цю конференцію виступили посли і ЄС, і США.

Річ у тім, що на конференції мали обрати чотирьох членів Вищої ради юстиції (ВРЮ) – а це підривало домовленості влади та опозиції щодо судової реформи.

Читайте також
Переконати навіть Саакашвілі: як ЄС вдалося примирити владу та опозицію у Грузії

Варто нагадати, піврічна глибока політична криза у Грузії завершилася підписанням владою та частиною опозиції "меморандуму Шарля Мішеля" – документа, до створення якого доклався нинішній голова Європейської ради.

Окрім опису умов, за яких у Грузії можуть бути проведені дострокові парламентські вибори, меморандум являє собою перелік реформ, які мають демократизувати політичну систему країни. В першу чергу, йдеться про дві реформи: судову та виборчу.

Підписання меморандуму поклало край політичній кризі. Частина опозиції (окрім партії експрезидента Саакашвілі "Єдиний національний рух" та "Європейської Грузії") погодилася увійти до парламенту та розпочати роботу над втіленням меморандуму.

Своєю чергою грузинська влада виконала одну з умов опозиції: випустила із в'язниці лідера ЄНР Ніку Мелію.

Вже у червні очікується старт судової реформи – узгоджений владою та опозицією документ вже вивчила Венеційська комісія, висунувши свої пропозиції.

Цей закон планується прийняти протягом цього року. Серед іншого, він має змінити правила призначення суддів та членів Вищої ради юстиції.

Цей орган складається з 15 членів, що обираються на чотири роки. При цьому наразі одна вакансія (яка має призначатися парламентом) вже є вільною, а у червні звільняються ще вісім (чотири – від суддів та чотири – від парламенту).

Усе це створювало шанс повністю перезавантажити судову систему Грузії – але для цього нові члени ВРЮ мали бути обрані вже після зміни законодавства.

Саме тому нинішня конференція викликала таке обурення не лише опозиції, але й західних дипломатів.

"Не маємо права чекати"

"Дух угоди буде збережений, якщо зміни (у судове законодавство) будуть внесені до призначення нових членів Вищої ради юстиції та до початку голосування за кандидатів. Дійсно, термінова пауза в процесі цього призначення свідчитиме про прихильність до реформ, спрямованих на підвищення прозорості та довіри до судової влади", – йдеться в оприлюдненому напередодні спільному листі послів ЄС та США Карла Харцеля та Келлі Дегнан.

Більш того, дипломати не обмежилися закликами. У цьому ж листі вони нагадали, що це може поставити під сумнів отримання Грузією макрофінансової допомоги.

Втім, навіть такі аргументи залишили грузинську владу байдужою.

26 травня судді заповнили всі чотири "свої" вакансії до Вищої ради юстиції. І як зазначають грузинські медіа, всі новообрані члени ВРЮ мають за собою чималий корупційний слід.

Більш того, не збирається дослуховуватися до ЄС та США і парламентська більшість.

"Парламент Грузії не має права чекати внесення законодавчих змін на весняній сесії 2022 року, залишивши незаповненими протягом наступного року п'ять вакансій", – заявив спікер Каха Кучава.

За його словами, такі призначення є вимогою законодавства, а тому парламент не може їх ігнорувати. Щоправда, опозиційна партія "Лело за Грузію" вже представила законопроєкт, який дозволяє вирішити цю проблему, проте у більшості його воліють просто не помічати.

Все це означає, що навіть після прийняття найпрогресивнішої судової реформи її дія буде нівельована збереженням ручного складу ВРЮ.

Це далеко не перша спроба грузинської влади виконувати меморандум Шарля Мішеля в максимально вигідній для себе редакції.

Тут немає нічого дивного, навряд чи хтось очікував чогось іншого вже при підписанні цієї угоди.

Проте досі корекція документа стосувалася питань амністії опозиції – питань важливих, проте які не впливали на принципові для Заходу реформи.

Але цього разу все інакше.

Фокус на Україну

Формально призначення нових членів ВРЮ не суперечить меморандуму Шарля Мішеля. Проте варто погодитися із дипломатами: ці кроки явно суперечать духу угоди.

І це створює справжній виклик для Євросоюзу, який погодився на статус гаранта виконання сторонами їхніх зобов'язань.

Якщо ЄС і США заплющать очі на ротацію в ВРЮ, грузинська влада отримає сигнал, що можна й надалі "корегувати" угоду в своїх інтересах. І як наслідок, на виході вийде суто декларативна реформа, не здатна вирішити політичної кризи.

А на додачу слабкість Заходу може розчарувати опозицію у можливості цивілізованого виходу з кризи. І тоді наступне загострення політичної кризи виявиться набагато гострішим, аніж події осені минулого року.

Такі виклики були очевидні ще з моменту підписання меморандуму. Проте чи готовий ЄС показати твердість у своєму статусі посередника?

Зрештою, це не лише питання грузинської кризи.

Провал у Грузії суттєво ускладнить роботу ЄС із просування реформ і в інших країнах, в першу чергу в Україні.

За словами очільниці посольства Німеччини в Україні Анки Фельдгузен, судова реформа – це та сфера, "де Україна ходить немов по замкненому колу".

Щоб вийти з цього кола, від Києва чекають виконання двох домашніх завдань: "шляхом прозорої процедури відбору" створити нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також створити комісію з питань етики з міжнародною участю, яка би перевірила доброчесність нинішніх членів Вищої ради правосуддя.

Як і у випадку Грузії, стимулом для Києва має бути макрофінансова допомога: ці реформи мають бути прийняті до вересня, інакше країна не отримає другий транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн євро. 

"Ми продовжуємо просувати і підтримувати перезапуск комплексної реформи цієї сфери, що буде охоплювати у тому числі органи суддівського самоврядування та Конституційний суд. Не менш важливо покращити довіру суспільства до судів", – пише в статті на ЄвроПравді керівниця Групи підтримки України у Єврокомісії Катаріна Матернова.

Однак мовчазна згода ЄС на профанацію такої реформи у Грузії може стати сигналом і для української влади: це ж саме може вийти і в неї. І тоді українська судова реформа, як і грузинська, продовжить ходити по замкненому колу.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua