Розворот Братислави: чи можливо уникнути проросійського реваншу в сусідній Словаччині

Вівторок, 5 вересня 2023, 17:25 — , Європейська правда, з Братислави
Фото пресслужби парламенту Словаччини

"Я не розумію президентку та уряд нашої країни, які толерують прояви нацизму в сусідніх країнах", – таку антиукраїнську заяву минулого тижня зробив колишній прем’єр Словаччини та лідер найпопулярнішої зараз партії країни Smer-SD Роберт Фіцо.

Антиукраїнські заяви – складова передвиборчої кампанії у Словаччині.

30 вересня там відбудуться дострокові парламентські вибори, за результатами яких влада у країні може перейти до сил, що виступають проти допомоги Україні зброєю, за мир з Росією та навіть за вихід Словаччини з НАТО.

Як наслідок, вже більш ніж 20% словаків вважають, що новий уряд має зайнятися виходом країни зі складу Альянсу.

Передвиборчий накал впливає й на становище українців у Словаччині.

Рената, українка, яка вже багато років живе у цій країні, розповідає, що в останні місяці різко збільшилися випадки пошкоджень автомобілів з українськими номерами. "А нещодавно на заправці до мене підійшов чоловік, побачивши українські номери, та питає: 'А ти знаєш, скільки зараз коштує бензин? Це все через вас, українців'", – розповідає вона.

Чи дійсно ситуація у сусідній країні виглядає настільки небезпечною для Києва? І що зміниться в українсько-словацьких відносинах після 30 вересня?

Щоб знайти відповіді на ці питання, "ЄвроПравда" поїхала до Братислави, щоб на власні очі подивитися на перебіг виборів у сусідів.

Уряд або в’язниця

1 вересня Словаччина святкує День конституції. На честь цього свята Братиславський замок став місцем проведення низки заходів: і концерту духових оркестрів, і виставки озброєння словацької армії з виступом спецпризначенців.

Також на подвір’ї перед замком проводили дещо незвичний мітинг – свої намети виставили усі провідні партії, що беруть участь у майбутніх виборах. Спілкуватися з виборцями прийшли не лише рядові кандидати у депутати, але й лідери партій. Зокрема, "ЄвроПравді" вдалося побачити експрем'єра Едуарда Гегера та спікера парламенту Бориса Коллара.

Втім, найбільш популярними були ятки партії Smer-SD. І це не дивно – виборців щедро обдаровували різноманітними сувенірами з партійною символікою, пригощали лимонадом та смаколиками, організували художній розпис облич для дітей.

І звичайно, можна було поспілкуватися з політиками та зробити з ними фото (яке на місці роздруковували).

Серед іншого, виборці цікавилися Україною, і відповіді політиків від Smer-SD були набагато відвертішими за офіційну позицію партії.

"Треба зупинити все там, де зараз воно є. Україна контролює Херсон – нехай залишається з ним. Натомість Росія контролює Маріуполь – то нехай він залишиться їй", – пояснював своє бачення мирної угоди кандидат від Smer-SD Маріан Кері.

Кореспондент "ЄвроПравди" спробував поставити йому кілька додаткових запитань, але той, зрозумівши, що розмовляє з іноземцем, заявив, що відповідає на питання лише своїх виборців.

Партія Smer-SD наразі є лідером перегонів, за неї готові віддати голоси близько 18% словаків.

Причому протягом останніх років риторика партії щодо України різко загострилася.

Наразі ця позиція є близькою до риторики угорського прем'єра Віктора Орбана – Роберт Фіцо визнає, що Україна має право стати членом Євросоюзу (звичайно, не найближчим часом, а колись), проте виступає категорично проти як допомоги зброєю, так і вступу України до НАТО. Останнє, на думку Фіцо, неодмінно призведе до війни Росії з Альянсом, брати участь в якій Словаччина не повинна.

Провідний експерт Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба пояснює зміну поглядів Фіцо страхом потрапити до в’язниці.

"Він у досить непростій ситуації – триває розслідування численних злочинів часів його прем’єрства і звинувачення висунули вже двом десяткам людей з його оточення. Якби вибори не були достроковими, то можна було б очікувати, що протягом року звинувачення висунули б і самому Фіцо. Тож у нього немає вибору – або за будь-яку ціну сформувати свій уряд, або в’язниця", – пояснює експерт.

Угорський прем'єр Віктор Орбан (зліва) не приховує, що чекає перемоги Роберта Фіцо
Угорський прем'єр Віктор Орбан (ліворуч) не приховує, що чекає перемоги Роберта Фіцо

Коаліція з неонацистами

Нещодавно у словацьких соціальних мережах поширилися світлини з новими рекламними білбордами Smer-SD – з гаслом "Ні українському нацизму". Ці фото виявилися фейковими, хоча багато хто повірив у їхню справжність, зважаючи на зміни у риториці Роберта Фіцо.

Втім, наразі Smer-SD намагається зберегти залишки респектабельності.

Натомість у Словаччині є партія зі схожими поглядами щодо України – ба більше, яка у своїй рекламній кампанії робить ставку на припинення військової допомоги. Йдеться про партію "Республіка".

Ця політсила, лідером якої є Мілан Угрик, заснована вихідцями з відверто неонацистської партії "Наша Словаччина" Маріана Котлеби. Різниця між цими партіями полягає лише у тому, що Котлеба робив ставку на епатаж: фотографувався у словацькій військовій формі часів Другої світової (Словаччина тоді була союзницею Гітлера) або на посаді голови Бансько-Бистрицького краю видавав грошову допомогу малозабезпеченим родинам у сумі 1488 євро (ця цифра є одним із символів сучасних неонацистів).

"Наша Словаччина" також бере участь у виборах, роблячи ставку на ідею референдуму про вихід з НАТО. Проте партія Котлеби має мінімальні шанси на проходження до парламенту, тоді як "Республіка" має підтримку близько 10% словаків та посідає третю-четверту сходинки у виборчому рейтингу.

Саме ультраправа "Республіка" вважається найімовірнішим коаліційним партнером Smer-SD.

І хоча такий альянс здатний остаточно позбавити партію Фіцо респектабельності (аж до виключення партії зі складу європейських соціалістів), вибору в нього небагато.

Також у таку коаліцію, ймовірно, увійде Словацька національна партія ексспікера парламенту Андрея Данко (підтримка на рівні 6%). Ця партія – традиційний коаліційний партнер Smer-SD, а сам Данко і раніше був відомий проросійськими заявами.

Втім, швидше за все, мандатів цих трьох партій буде недостатньо для здобуття більшості.

Тому наразі Фіцо намагається залучити до коаліції партію "Голос" ще одного колишнього прем’єра Петера Пеллегріні.

"Голос" був заснований вихідцями зі Smer-SD, яким не хотілося залишатися у партії з токсичним іміджем. Втім, цей план не спрацював – після кількох років лідерства серед виборчих симпатій рейтинги "Голосу" почали стрімко падати – наразі партія ділить з "Республікою" третє-четверте місця.

Як наслідок, багато партійців "Голосу", а також значна частина його електорату підтримують альянс зі Smer-SD. Щоправда, такий крок видається небезпечним особисто для Пеллегріні, проте, як кажуть у словацьких політичних колах, Фіцо зробив йому дуже щедру пропозицію – посаду прем’єра, залишивши собі лише неофіційне лідерство.

Також за потреби до такої коаліції можуть спробувати залучити партію "Ми – родина" чинного спікера Бориса Коллара. Це відверто популістська політична сила, яка без проблем може увійти у коаліцію будь з ким.

Щоправда, як зазначає посол України у Словаччині Мирослав Кастран, вона не є антиукраїнською: "За останній час словацький парламент прийняв дуже важливі для нас рішення: про визнання російського режиму терористичним, а Росії – державою, що підтримає тероризм, а також про засудження незаконної депортації українських дітей та жінок на територію країни-агресора. Це було б неможливо без активної роботи голови парламентської групи дружби з Україною Петера Пчолінського, який є представником "Ми – родина", і звичайно – без підтримки спікера", – зазначає український дипломат.

Це дає підстави сподіватися, що навіть у разі входження до коаліції з Фіцо "Ми – родина" буде там пом’якшувати антиукраїнські ініціативи.

Завдання з багатьма невідомими

Чи можливо зупинити сценарій створення коаліції з антиукраїнських сил? Так, але це буде дуже непросто.

Головна проблема полягає в тому, що три роки гучних скандалів всередині чинної коаліції призвели до падіння рейтингів партій, що її створили.

Наразі відносно високі шанси пройти у парламент має партія SaS колишнього міністра економіки Ріхарда Сулика.

Також проходить і партія OL’ANO експрем'єра Ігоря Матовича. Втім, зважаючи на те, що саме Матовича вважають ініціатором більшості конфліктів у коаліції, блокування з його партією виключають для себе як прозахідні сили, так і євроскептики.

В гіршому становищі нині партія "Демократи" ще одного колишнього прем’єра Едуарда Гегера. Наразі її рейтинг – близько 3,6-4%, що явно замало для подолання виборчого бар’єра.

Проходження цієї партії до парламенту – одна з ключових умов формування за результатами виборів прозахідної коаліції.

Натомість шанс увійти до парламенту отримали сили, наразі в ньому не присутні.

Зокрема, усі шанси повернутися до парламенту мають християнські демократи – одна зі старійших партій Словаччини, яка два останні скликання була поза парламентом.

Проте головним відкриттям цих виборів може стати ліволіберальна "Прогресивна Словаччина".

Ця партія була головним невдахою виборів 2020 року – опитування гарантували їй проходження, а тому вона пішла на вибори не окремою силою, а блоком (для них виборчий бар'єр складає не 5%, а 7%). Однак в останні дні перед голосуванням рейтинг партії впав – їй не вистачило лише 0,03% для проходження 7-відсоткового бар'єра. При тому, якби вони пішли на вибори окремою силою – то гарантовано були б у парламенті.

Минула поразка, втім, може виявитися перевагою зараз. "Прогресивна Словаччина" та її лідер Міхал Шимечка не брали участі у конфліктах всередині коаліції.

Тож тепер вони є одним із фаворитів перегонів, за деякими даними, вже наздогнавши партію Фіцо.

Коаліція між лібералами та консерваторами – непроста річ, проте усі прозахідні сили готові на поступки, щоб запобігти зовнішньополітичному розвороту Словаччини.

Втім, проблема полягає в тому, що і їм для отримання більшості потрібно залучити до коаліції "Голос" та, ймовірно, "Ми – родина".

Теоретично це можливо, проте більш реалістичною наразі виглядає коаліція євроскептиків.

Звичайно, до 30 вересня все може змінитися. Александр Дулеба припускає, що на результати виборів можуть вплинути військові успіхи України: "Якщо до кінця вересня ЗСУ візьмуть Токмак, а краще – проб’ють коридор до Азовського моря, це може повністю змінити виборчі розклади у Словаччині".

Втім, можливий і протилежний сценарій – у разі скасування Єврокомісією мораторію на експорт української агропродукції Фіцо та союзники отримають можливість істотно наростити рейтинг, спекулюючи на побоюваннях пересічних словаків. 

Зброю не даватимуть, але….

Що чекати Україні, якщо євроскептики сформують нову коаліцію, а уряд очолить Роберт Фіцо – або напряму, або в статусі сірого кардинала?

"У внутрішній політиці це буде абсолютно орбанівський курс: атаки на недержавні організації, спроби взяти під контроль медіа", – розповідає політолог та співзасновник Adapt Institute Матей Кандрик.

Також Фіцо, ймовірно, виконає свою обіцянку припинити допомогу Україні зброєю. Проте у словацькому уряді готові до цього.

"Ми суттєво пришвидшилися у передачі зброї. Ще пару пакетів – і більше ми нічим допомогти не зможемо. Залишаються замовлення на виготовлення зброї для України, які фінансуються Заходом, та українсько-словацькі угоди про виготовлення зброї. Але це те, що вигідно Словаччині, і їх Фіцо скасовувати точно не буде", – на умовах анонімності розповідає політик, близький до словацького уряду.

Матей Кандрик уточнює: зовнішня політика Словаччини також залежить від ситуації у сусідів. Зокрема, від того, чим завершаться парламентські вибори у Польщі, що пройдуть 15 жовтня.

"Якщо польська влада стане більш антизахідною, то можна очікувати тріо Угорщина – Польща – Словаччина, яке піде на загострення відносин із Брюсселем. Та якщо ні, а головне – якщо збережеться проукраїнський курс Варшави, то Фіцо уникатиме різких рухів, намагаючись маневрувати між Угорщиною та Польщею", – вважає експерт.

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", з Братислави (Словаччина)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: