Зміцнить чи послабить європейську спільноту держав російсько-українська війна?

Фрази на кшталт "Україна не має програти" або "РФ не повинна перемогти" лише спричиняють політичну невизначеність і шкодять Німеччині.

Надання Києву перспективи членства в ЄС стане відповіддю на масовану атаку Путіна на життя, батьківщину та ідентичність українців.

Києву варто переосмислити акценти своєї зовнішньої політичної, економічної та культурної політики. Одним із напрямків можуть стати відносини України з Німеччиною...

Більшість аналітиків вважають, що санкції скасують у середньотерміновій перспективі. Однак навіть якщо санкції будуть повністю скасовані, торговельні та інвестиційні потоки з Росії навряд чи повернуться до докризового рівня.

Естонія, Латвія чи Литва не мали б жодних шансів вступити в НАТО, якби вони не зробили цього 2004 року... Україна та Грузія отримають шанс вступити в Альянс лише тоді, коли їхні конфлікти з Росією будуть повністю погашені, тобто коли вони більше не потребуватимуть захисту НАТО.

В майбутньому знадобиться ще більш тісне співробітництво українських реформаторів і зарубіжних друзів України. Не менш важливо мотивувати Кремль припинити "гібридну війну" проти України. Інакше допомога Заходу, що вже обчислюється мільярдами, може виявитися безрезультатною.

Ключовий аспект "гібридної" війни Кремля полягає зовсім не в безпосередньому військовому впливі. Українці мають бути змучені станом невизначеності, що триває протягом багатьох років, постійно перебуваючи між спокоєм і напруженістю, між війною та миром.

Вага Туреччини на міжнародній арені набагато вища, ніж усіх тих країн, з якими Росія конфліктувала раніше – Молдови, України чи Грузії... Зростання напруженості у російсько-турецьких відносинах може – разом з низкою інших проблем – стати початком кінця путінської системи в Росії...

Напад Росії на Україну підриває саму базову логіку Договору 1968 року про нерозповсюдження ядерної зброї. Саме тому китайський уряд, а також деякі провідні французькі політики своєю неоднозначною оцінкою дій Росії фактично допомагають Кремлю підривати режим нерозповсюдження.

ЄС може ввести спеціальні ввізні мита на деякі товари з Росії шляхом так званого "Податку на окупацію Криму". Пропонується початкова ставка на рівні 5%, яка могла б зрости до 25% до 2018 року... Постачання зброї можливі лише за умови розпуску батальйону "Азов" та інших, де домінують расисти і радикальні націоналісти...