Резолюція Сенату Франції – крок до зняття санкцій чи до виборів на Донбасі?

Четвер, 9 червня 2016, 08:25 — Богдан Яременко, Майдан закордонних справ
Фото Ansa.it

Хтось із колег-дипломатів, які на загал не позбавлені снобізму, якось зауважив мені, що після Наполеона французька державність і дипломатія лише деградують.

Розчаровує не так сама резолюція французького парламенту із закликом скасувати санкції проти Росії (ці настрої добре відомі).

Шокує розподіл голосів – 302 проти 16.

І суто по-людськи співчуваю тим шістнадцятьом...

Ризикну спрогнозувати, що ця резолюція буде в якийсь спосіб проігнорована нинішнім французьким урядом і санкції проти Росії на наступні півроку будуть продовжені (хоча варіанти можливі).

Але це аж ніяк не робить ситуацію кращою для України.

Ризикну зробити ще один прогноз: сьогоднішній демарш парламенту Франції, як би парадоксально це не звучало, стане підставою посилити міжнародний тиск на Україну з метою примусити виконувати Мінські домовленості – змінювати Конституцію, приймати закони, проводити вибори на тимчасово окупованих територіях.

Нам так і пояснюватимуть, що санкції даються завеликою ціною, щоб дозволити Україні викаблучуватися. Тим більше, що Україна не може порадувати ані втішними новинами про свою економіку, ані реформами, ані боротьбою з корупцією.

Така собі вимальовується пастка імені безальтернативності Мінських домовленостей як засобу створення розрекламованої "міжнародної коаліції на підтримку України".

У ситуації, якщо за Францією аналогічні події посиплються і в інших країнах, то благенька фантазія (яка звучить від українських посадовців нині) про проведення виборів в ОРДЛО під контролем ОБСЄ без відновлення там української влади остаточно перетвориться на міраж і ми почуємо від наших друзів і партнерів жорстке і однозначне: хочете нашої підтримки - проводьте вибори в окупованому Донбасі.

Окрім того, щоб серйозно замислитися про перспективи "нормандського формату", ну хоча б подальшої участі в ньому Франції (як слабої ланки), про що ще мала би подбати у цій ситуації наша країна?

Перш за все, потрібно остаточно зрозуміти, що в існуючому вигляді санкції проти Росії не будуть ані вічними, ані навіть тривалими.

Тому вершиною дипломатичної тупості буде жертвувати будь-чим заради їхнього продовження. Санкції були суверенним рішенням відповідних країн, вводилися ними добровільно, а не через якісь зобов'язання чи домовленості з Україною. Так само можуть бути і скасовані.

Тому краще не кістками лягати за цей інструмент стримування Росії, а активно подискутувати різні варіанти.

Також ми маємо дати чітко зрозуміти нашим друзям і партнерам: ми не відчуваємо поспіху повертати Донбас ані на умовах Мінських домовленостей, ані без Криму.

Обираючи між двома варіантами:

1) продовженням ще на півроку санкцій проти Росії без чітких гарантій того, що відбудеться далі (ціною проведення таких виборів на Донбасі), та

2) перспективою залишитися незалежною унітарною державою, хоч без частини своїх територій протягом тривалого часу,

ми безперечно обираємо другу опцію.

"А якщо, позбувшись санкцій, Росія почне широкомасштабну війну?" - можливо, спитає хтось із наших партнерів, спробувавши продовжити грати в дитячі ігри.

На це питання є проста недитяча відповідь: в цьому разі Україна не матиме змоги перешкодити переростанню такої війни у світову.

 

Автор: Богдан Яременко,

голова правління "Майдану закордонних справ"

републіковано з дозволу автора (перейти на оригінал)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua