Нові завдання для МЗС: експертний погляд на зовнішню політику

П'ятниця, 18 січня 2019, 15:27 — , "Українська призма"

Традиційно середина січня має декілька знакових подій, що проливають світло на утвердження чи корегування орієнтирів у сфері зовнішньої політики. Заходи спрямовані на різні аудиторії, але взаємопов'язані.

16 січня президент провів зустріч з іноземними дипломатами, де у промові представники дипкорпусу зазвичай намагаються виловлювати сигнали гаранта, які, власне, і орієнтовані на їхні вуха. А вже за два дні міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів широку прес-конференцію за підсумками реалізації зовнішньої політики у 2018 році.

Свої оцінки зовнішній політиці держави у 2018-му виставили і експерти. В дослідженні "Української призми" взяли участь 120 українських аналітиків, науковців та журналістів, що спеціалізуються на питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики.

Гадаємо, що такий зворотній зв'язок від експертного середовища має стати корисним у доопрацюванні планів на поточний рік та середньострокову перспективу в профільних установах. А може і лягти у передвиборчі програми кандидатів у президенти та потенційних парламентських партій.

Загальна оцінка – між "задовільно" та "добре".

Почнемо із загальної оцінки, яку за 5-бальною шкалою традиційно експерти виставляють за реалізацію зовнішньої політики кожного року. Цього разу по 44% опитаних виставили оцінки "задовільно" та "добре".

У порівнянні з 2017 роком ситуація змінилася в позитивний бік: стало майже на 20% більше експертів, які характеризують реалізацію зовнішньої політики як добру.

Цікаво також глянути на успіхи за окремими зовнішньополітичними напрямами, які були найбільш успішними. Найвищі результати простежуються за такими п’ятьма напрямами: формування міжнародної підтримки у протидії російській агресії, співпраця з міжнародними організаціями, міжнародними фінансовими інституціями, а також захист громадян України за кордоном і розвиток публічної дипломатії.

Як бачимо, переважно ці сфери докладання зовнішньополітичних зусиль поєднані з особливим періодом у житті держави, що безпосередньо пов'язаний з фактором російської агресії у всіх її гібридних проявах. У 2017 році до п'ятірки найрезультативніших нив зовнішньої політики експертами також було віднесено забезпечення енергетичної безпеки України.

 

Втім, досягнуті результати не настільки й радужні, якщо говорити про тло негативних оцінок, які значно переважають позитивні напрацювання за більшістю із запропонованих експертам позицій. Тут варто звернути увагу на ті проблеми, які заважають більш ефективній реалізації зовнішньої політики.

Традиційно на перше місце виходить відсутність стратегії зовнішньої політики України (67% у 2018 проти 73% у 2017). На другому і третьому очікувано опинилися кадрове питання (58% як у 2018, так і 2017) та координація дій між органами влади (52% проти 41% у 2017 році). Динаміка першої трійки демонструє зростання занепокоєння з боку експертів щодо координації та міжінституційної співпраці. Напевно, тут треба більше попрацювати українській зовнішньополітичній збірній у поточному році.

Поза першою трійкою серед чинників зниження ефективності зовнішньої політики зросла вага зовнішньої агресії (41% у 2018 проти 29% у 2017), та одночасно експерти менше кивають в бік недостатніх фінансових ресурсів (37% проти 41% у 2017 році).

Цікаві також результати щодо відповідності очікуванням експертів реалізації зовнішньої політики щодо ЄС, США та Росії. 83% опитаних схвально сприймають політику щодо США ("повною мірою відповідає" - 26% і "деякою мірою відповідає - 67), 79% – щодо Європейського Союзу (15% і 64% відповідно).

Політика щодо Росії, що реалізується Україною нині, для 15% експертів повною мірою відповідає очікуванням, а для 54% – певною мірою.

На що ж експерти радять звертати увагу під час вироблення та реалізації зовнішньої політики України?

У середньотерміновій перспективі для України найвищий ступінь пріоритетності матимуть такі напрями: протидія російській агресії (40%), європейська (23%) та євроатлантична інтеграція (23%), просування іміджу України за кордоном (18%), економічна дипломатія (18%), формування політики сусідства (15%) та поглиблення співпраці зі США (10%).

Симптоматично, що перші 4-5 пріоритетів зовнішньої політики однакові на офіційному та експертному рівнях. Такі ж акценти розставляють у своїх виступах і президент та міністр закордонних справ.

Серед перспективних регіонів світу, де Україна має просувати свої національні інтереси, респонденти експертного опитування відзначили перш за все країни ЄС (55%) та країни Центрально-Східної Європи (52%), а також Чорноморський регіон (46%). Далі йде Китай та Центральна Азія (29%), наступним – регіон Східного партнерства (Східна Європа та Південний Кавказ) з 18%.

Однак тут важливо сприймати відповіді на попереднє питання і те, як і де експерти бачать лідерство України, принаймні потенційне. Це дозволяє говорити про необхідність диференціації зовнішньополітичних інструментів, які фокусуються на присутності й представленості України в регіоні, та дипломатичного портфеля, спрямованого на лідерство.

 

16% експертів скептично ставляться до можливості України бути лідером хоч в якому-небудь регіоні. Втім, 48% вбачають лідерський потенціал нашої держави у Східному партнерстві, 13% – в Східній Європі, а 11% – в Чорноморському регіоні. Гарна новина, як на мене, і в тому, що порівняно з даними за 2017 рік кількість скептиків зменшується, а оптимістів більшає по кожній з названих позицій.

Ну і завершимо огляд опитування проекціями на 2019 рік. Серед завдань на новий рік експерти вказують таку пріоритетність: протидія російській агресії (88%), євроатлантична інтеграція (60%), залучення іноземних інвестицій в Україну (50%), виконання Угоди про асоціацію з ЄС (40%), просування позитивного іміджу України (30%).

Цікаво, що у порівнянні з попередніми настановами експертів на 2018 рік, в порядку денному 2019 року більш затребуваними стали інтеграція до структур НАТО та пошук інвестицій.

Наразі обмежусь лише цими оцінками, які надали наші експерти. Адже тут є вдосталь над чим помізкувати у кабінетах на Банковій та Михайлівській площі.

Збільшення позитивних оцінок не повинно розхолоджувати.

Одночасно перспективи мають знаходити реальне втілення, а не просто кочувати з опитування в опитування.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua