Гаазький суд відкинув історичне право КНР на частину Південно-Китайського моря

виправлено
Вівторок, 12 липня 2016, 16:15

Постійна палата арбітражного (третейського) суду, розташованого в Гаазі, встановила, що Китай не має "історичного права" на спірні території у водах Південно-Китайського моря.

Про це повідомляє Reuters.

"Арбітражний суд ухвалив у вівторок, що у Китаю немає "історичного права" на води Південно-Китайського моря і що він порушив суверенітет Філіппін своїми діями у цій частині моря", – йдеться у повідомленні.

У рішенні суду йдеться про те, що Китай порушив право на суверенітет Філіппін, коли почав розвідку нафти і газу в районі спірного архіпелагу Спратлі.

"Належність островів і рифів архіпелагу Спратлі до Китаю не дають йому юридичного права вносити їх до своєї 200-мильної виняткової економічної зони", – йдеться у рішенні суду.

В МЗС Китаю рішуче засудили вирок міжнародного суду і підкреслили, що "територіальний суверенітет і морські права та інтереси Китаю у Південно-Китайському морі ні за яких обставин не будуть визначатися цією постановою суду".

"Китай виступає проти (рішення суду) і ніколи не буде визнавати будь-які претензії або позови, що будуть обґрунтовані цим рішенням", – йдеться у заяві МЗС КНР.

Як відомо, Китай  вже кілька десятиліть сперечається з деякими країнами регіону з приводу територіальної приналежності низки островів у Південно-Китайському морі, на шельфі яких були виявлені значні запаси вуглеводнів. Йдеться, в першу чергу про архіпелаг Сиша (Парасельські острови), островах Наньша (Спратлі) і Хуанянь (риф Скарборо).

Свої територіальні претензії Китай представляє у вигляді так званої карти дев'яти пунктирів. До територіальної суперечки втягнуті  Філіппіни, Китай, Бруней, Малайзія, Тайвань і В'єтнам та деякі інші країни регіону.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Статті

120 днів боротьби за статус кандидата: погляд із Банкової

Так швидко не рухався до ЄС жоден із нинішніх членів чи кандидатів. І навряд чи хтось зможе це повторити. Але ми не зупиняємось і переходимо до наступних етапів.

Робота над помилками: чому у ЄС має з'явитися прагнення до возз'єднання з Україною

Європі доведеться змінювати стратегію своєї поведінки у відповідь на нинішню геополітичну кризу. Розширення – гідна відповідь на виклики сьогодення.

Що чекає на Україну після рішення про статус кандидата та коли реально вступити до ЄС

Коли реально досягти повноцінного членства в ЄС? Чи не підемо ми шляхом Туреччини, яка загрузла на стадії кандидатства на багато років?