Топ-6 евроинтеграционных задач для Рады: проблемные места в выполнении Соглашения

Понедельник, 26 февраля 2018, 09:27 — , , для Европейской правды

Досвід виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС свідчить: нашим "слабким місцем" є Верховна рада.

З різних причин багато важливих євроінтеграційних законопроектів лежали роками, гальмуючи омріяну інтеграцію з європейським правовим простором. Як наслідок, станом на кінець 2017 року Україна навіть на чверть не виконала своїх зобов’язань.

Нинішній рік для Ради має стати передвиборчим. Тож чи побачимо ми ривок перед фінішем?

З початком 2018 року під прицілом євроінтеграторів опинилося 16 сфер, імплементація вимог Угоди щодо яких залежить від волі народних депутатів.

Це технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні заходи, реформування митної сфери, конкуренція, громадське здоров’я, транспортні послуги, інтелектуальна власність, дерегуляція, діяльність кампаній, електронна торгівля та торгівля послугами, оподаткування, статистика, енергетика, навколишнє середовище, соціальна політика та транскордонна співпраця.

Майже всі передбачені Угодою на цей рік законопроекти уже зареєстровані у Верховній раді.

Технічні бар’єри у торгівлі

Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності" (№6235) уже вносився до порядку денного, однак черга до голосування до нього не дійшла.

Він пропонує зміни до норм вже існуючого законодавства, а також імплементацію важливих норм актів ЄС. Також даний проект закону слід розглядати як підготовку до підписання АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів).

Нагадаємо, що після підписання АСАА торгівля товарами між Україною та ЄС у визначених секторах (для початку – машини, низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність) відбуватиметься майже на таких же умовах, як між країнами-членами ЄС.

Відтак, прийняття цього проекту закону наблизить Україну до омріяної інтеграції з промисловими ринками ЄС.

Безпечність харчової продукції

Незважаючи на значні досягнення у цій сфері (ухвалення законопроектів про державний контроль, безпеку та гігієну кормів тощо), які уже відкривають двері перед експортом харчової продукції до ЄС, перед Україною стоїть ще значне домашнє завдання.

Так, уже цьогоріч у парламенті необхідно розглянути законопроект "Про інформацію для споживачів харчових продуктів" (№ 4126-1 – попередній текст, не узгоджений зі стейкхолдерами). Положення проекту, за попередньою оцінкою, відповідають Регламенту 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти.

Відповідно до нього інформація про харчові продукти має забезпечувати високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів та попереджувати такі ситуацій, коли споживачі можуть бути введені в оману.

Наступний важливий законопроект – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур" (№ 6673) – має незначні технічні зауваження. Однак такі зміни можна узгодити між першим та другим читанням.

Два інших законопроекти не лише не отримали негативну оцінку експертів, а й можуть знівелювати уже отриманий прогрес.

Так, законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчових продуктів" (№ 4589) суперечить прийнятому закону "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти", який базується на положеннях актів ЄС, визначених в Угоді про асоціацію.

Ще один законопроект – "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" (№ 4611) – взагалі не відповідає вимогам європейського законодавства і потребує розробки нового тексту.

Реформа митної сфери

Ця сфера чи не найбільше показує відсутність волі народних депутатів виконувати свою роботу. Так, п'ять важливих для міжнародної торгівлі законопроектів більше двох років не виходять з профільного комітету. Хоча по суті норм законопроекти відповідають вимогам європейського законодавства.

Перший – проект закону "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення транзитних процедур у відповідність із Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами" (№ 5627).

Він вносить до Митного кодексу норми, які "відсилають" до конвенції NCTS (в частині транзитних переміщень товарів між Україною та ЄС) та конвенції SAD (в частині заповнення митних декларацій). Однак конкретні зміни та механізми впровадження спільної процедури транзиту в законопроекті відсутні.

Приєднання України до конвенції NCTS неможливе без імплементації Україною основних положень Митного кодексу ЄС щодо транзиту товарів, митного боргу, гарантування сплати митних платежів тощо. Тому необхідно доопрацювати окремі норми законопроекту під час його підготовки до другого читання.

Два інших – законопроекти "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами" (№ 4776) та "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора (УЕО) та спрощень митних формальностей)" (№ 4777).

Ці законопроекти вносять в українське законодавство положення Митного кодексу ЄС, зокрема, в частині спрощення митних формальностей для уповноважених економічних операторів, подання короткої ввізної декларації перевізниками, запровадження постмитного контролю після завершення митного оформлення, скорочення обсягу паперових документів, необхідних для митного оформлення тощо.

До цієї групи також варто віднести проект закону "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони") № 7473, який вводить перехідний період до трьох років для поступового впровадження інституту УЕО в Україні, до слова "перейменовуючи" його на авторизованого економічного оператора.

Останній – проект закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України" (№ 7010).

Він створює законодавчу бази для функціонування механізму "єдиного вікна" при переміщенні товарів через митний кордон.

Хоча попередня оцінка експертів є позитивною, під час подальшої роботи над законопроектом мають узгоджуватися між собою норми інших наявних у парламенті проектів законів у сфері нетарифного регулювання.

Загалом для якісної адаптації митного законодавства України до права ЄС  необхідно розробити єдиний комплексний законопроект про внесення змін до Митного кодексу.

Такий законопроект мав би фокусуватися на положеннях Митного кодексу ЄС, у тому числі щодо організації митного контролю та перевірки митних декларацій, концепції "митного боргу", гарантування сплати митного боргу, системи митних режимів, оскарження рішень митних органів тощо.

Захист конкуренції

У парламенті вже давно зареєстровано законопроект "Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (№2431).

Спочатку цей проект закону містив прогресивну норму, яка передбачала судовий перегляд розміру штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом на компанію. Однак профільний комітет вирішив прибрати цю новацію.

Проте залишилась важлива норма, яка перетворює Методику щодо накладення штрафів на компанії за порушення конкуренції на обов’язковий до виконання документ, на який можна посилатися у суді.

Громадське здоров’я

У сфері, що стосується трансплантації органів, важливим залишається законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині" (№2386а-1), який прийнято в першому читанні.

Після цього була створена робоча група, яка внесла до тексту законопроекту основні положення директив щодо трансплантації клітин та тканин. Проте вже більше року законопроект не розглядається профільним комітетом ВРУ.

Цікавою є ситуація щодо законопроектів, які стосуються сфери тютюнопаління.

Так, зареєстровано два законопроекти: (№ 2820 та № 2430). Вони відображають діаметральні позиції різних груп стейкхолдерів: організацій, які борються з тютюнопалінням (законопроект базується на новій Директиви 2014/40/ЄС, що містить більш жорсткі вимоги до тютюнових кампаній), та тютюнових кампаній (їхній законопроект базується на старій Директиві 2001/37/ЄС, яка містить менш жорсткі вимоги до тютюнових кампаній).

На нашу думку, для успішної подальшої адаптації законодавства у цій сфері необхідно узгодити консенсусний варіант, який задовольнить зацікавлені сторони.

Транспортні послуги

Ця сфера, як і митниця, на жаль, тривалий час знаходилася на периферії пріоритетів парламентарів. Тому накопичився чималий список необхідних для ухвалення законопроектів.

Почнемо з ложки дьогтю – законопроекту №7317, який отримав відверто негативну оцінку експертів, – щоб уникнути подальших маніпуляцій навколо його розгляду.

Цей документ спотворює норми директиви щодо перевірок з придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів, а також містить значні корупційні ризики щодо нової системи проведення технічних оглядів приватних автомобілів. Також у ньому не враховано більшість норм щодо початкової кваліфікації і періодичної підготовки водіїв деяких видів автомобільного транспорту для перевезення товарів або пасажирів.

Наступні законопроекти у сфері транспортних послуг мають позитивну оцінку.

Так, проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу" (№ 7386) має більш вдалу спробу імплементації законодавства ЄС у сфері автомобільного транспорту, ніж вищезгаданий №7317, але до нього є певні зауваження, що можуть бути виправлені між читаннями.

Також позитивно оцінені законопроекти "Про залізничний транспорт України" (№ 7316), "Про внутрішній водний транспорт" (№ 2475а), "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів" (№ 7387). Їх можна приймати в першому читанні, доопрацьовувати і ухвалювати в цілому.

Тож сподіваємося, що хоча б перед черговими виборами парламент таки спроможеться на історію успіху щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань і покаже продуктивних півтора року роботи.

Автори:

 

Любов Акуленко,

виконавчий директор
ГО "Український центр європейської політики",

Світлана Майструк,

експерт ГО "Український центр європейської політики"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua