Деньги Китая или поддержка США: какие опасности несет Украине продажа "Мотор-Сичи"

Пятница, 30 августа 2019, 11:05 — , для Европейской правды
Фото УНИАН

До першого засідання оновленої Верховної ради американські колеги підготували неприємний "подарунок".

Президент Трамп призупинив виділення коштів на військову допомогу Україні у розмірі 250 млн доларів США, пояснюючи це необхідністю вивчити ефективність використання тієї американської допомоги, що вже надавалася.

І хоча новина про замороження коштів саме зараз пролунала як грім серед ясного неба, та повною несподіванкою вона не стала. Зрештою, схожі проблеми має не лише Україна – раніше Трамп оголосив про зупинку виплати 4 млрд доларів США на міжнародну допомогу та доручив держсекретарю Майку Помпео, керівнику Пентагону Марку Есперу і раднику з національної безпеки Джону Болтону проаналізувати можливий перелік програм допомоги, що підпаде під скорочення для економії коштів у бюджеті.

Про можливе замороження коштів для України з іншого боку Атлантики обережно говорили ще напередодні саміту G7 – тоді це було подано як реакція на скандал в "Укроборонпромі" та як бажання впевнитися в ефективності витрат.

А Болтон у Києві, намагаючись заспокоїти українську владу, наголосив, що йдеться не про скасування, а саме про замороження і аудит.

Що ж стало реальною причиною заморозки?

Заявлений зв’язок зі скандалами в українському ОПК – дуже сумнівний.

Річ у тім, що допомога США йшла на закупівлю американської військової техніки та навчання американських інструкторів для подальшої роботи в Україні (тобто кошти витрачали самі американці). А отже, корупційну складову як підґрунття цього рішення можна виключити.

До слова, рішення Трампа у США критикують: навіть у Держдепі та Пентагоні натякнули, що аудит потрібний, але не виділяти кошти – неправильно.

Тим часом, в українському інформпросторі точаться дискусії про те, чи сприяла замороженню військової допомоги історія з продажем "Мотор-Січі" китайській компанії Beijing Skyrizon Aviation.

Хоча прямо ці події не пов’язані, ці домисли не такі вже й безпідставні.

Відомо, що Вашингтон вже тривалий час закликає Україну блокувати контракт як такий, що несе загрозу національній безпеці. Та й Болтон приїхав до Києва з чітким завданням вплинути на процес та зупинити продаж корпорації.

І це не лише прагнення США протидіяти китайцям там, де це можливо. Є реальні підстави для занепокоєння: доступ до технологій та патентів, які використовує "Мотор-Січ" у виробництві двигунів, дозволить китайцям розвинути виробництво власних військових гвинтокрилів.

Варто зауважити, що Китай не вперше користується моделлю інвестування/купівлі елементів ОПК чи високотехнологічного виробництва з метою присвоєння технологій (згадати хоча б спільне підприємство з Airbus та пізніше виробництво китайцями літаків, які дуже нагадують французькі А320). Немає жодної впевненості, що українські розробки не потраплять до конструкторських бюро китайських колег, це навіть може бути прямо прописано у договорі.

Ба більше, раніше в ЗМІ вже потрапляли дані про те, що цей план Китай не приховує.

Адже історія продажу "Мотор-Січі" зовсім не нова.

Минулої осені йшлося навіть про переміщення до Китаю деяких потужностей спільного підприємства та ключових фахівців. А оскільки американські партнери ще тоді слідкували за оборудкою та застерігали Київ від неї – можна припустити, що ця історія також вплинула на рішення про замороження траншів, хоч і опосередковано.

Тепер українська влада стоїть перед непростим вибором.

В команді Зеленського прагнули налагодити співпрацю не тільки з Європою та США, але також із Китаєм.

Однак тісна взаємодія Києва з Пекіном, особливо у високотехнологічних галузях, ніяк не узгоджується з безпековими та економічними інтересами США. У Вашингтоні неодноразово наголошували, і не лише у діалозі з Україною, що держави, які потрапляють у безпекову архітектуру Китаю, не можуть зберігати старе місце у безпековій архітектурі США.

Це, зокрема, означає, що якщо Україна залучає Китай до спільних розробок в частині ОПК, то може поставити хрест на і без того не легкодосяжній перспективі вступу до НАТО.

Це питання з категорії стратегічних пріоритетів, які Київ повинен визначити заздалегідь, щоб уникати будь-яких подібних ситуацій і можливих спекуляцій.

Зараз м’яч на боці України.

Болтон у Києві прозоро натякнув, що партнер Штатів мав би заблокувати цю оборудку, і навів як приклад американську систему затвердження міжнародних операцій у чутливих секторах, яка нізащо не схвалила би продаж Китаю таких технологій.

І якщо Україна вирішить зупинити продаж "Мотор-Січі", то для США не важливо, як саме вона це робитиме.

Зараз угоду про купівлю та перерозподіл акцій компанії розглядає Антимонопольний комітет України і про нього часто згадують як про того, хто поставить останню крапку.

Але ці очікування – завищені.

Купівля акцій китайцями "Мотор-Січі" вже відбулася, і рішення АМКУ не зробить цю операцію недійсною. Максимально можна очікувати на штраф у зв’язку з відсутністю рішення АМКУ до фактичного укладення угоди.

25% акцій за угодою має відійти державному "Укроборонпрому", що за задумкою мало би гарантувати контроль операцій. Але цей запобіжник не знімає ризики, які непокоять США, і не сприймається як достатній.

Ще один шлях – Україна може частково заблокувати угоду, розпочавши детальні перевірки юридичних осіб, які купили підприємство, оскільки продаж відбувався із порушеннями законодавства в частині концентрації (навесні 2018 року суд вже арештовував 9,99% акцій заводу, які купила кіпрська компанія Likatron Enterprises Limited, і 5% громадянина Китаю Ван Цзина).

Зрештою, за великого бажання Київ може піти на якісь неочевидні кроки, обґрунтувавши дії міркуваннями національної безпеки. Так, це несе ризики позовів з боку покупця – але, як вже зазначено вище, Києву доведеться робити вибір. І він цього разу буде дуже непростим.

Що робити, якщо продаж все ж відбудеться?

Перш за все, Україна у цьому разі має сформувати жорсткі вимоги для мажоритарного власника стосовно виробництва: розташування потужностей, передачі технологій за кордон тощо.

І треба бути готовими до негативної реакції з боку наших західних партнерів, якщо ми не зможемо обґрунтувати, що їхні інтереси захищені. Приклад того, якою ця реакція може бути, ми вже побачили у вказівках Дональда Трампа щодо безпекової допомоги.

Питання як розмороження військової допомоги США, так і співпраці з Китаєм точно повинні були б підніматися на зустрічі президентів у Варшаві цими вихідними, однак, як відомо, ця зустріч була скасована, оскільки Трамп скасував свій візит до Польші. Чи зустрінеться із Зеленським віцепрезидент США Пенс – наразі невідомо, але не виключено, що Києву доведеться ухвалювати рішення і без зустрічі на найвищому рівні.

У кожному разі, Україна має розробити ефективні механізми управління підприємствами ОПК на засадах державно-приватного партнерства. Незважаючи на країну походження інвесторів, ми не можемо нехтувати необхідністю самостійної розбудови оборонно-промислової політики, стрижнем якої має бути забезпечення наших, українських національних інтересів.

Автор: Дмитро Шеренговський,

старший викладач кафедри політичних наук, керівник академічного відділу Українського Католицького Університету,

для "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua