Ястреб против Трампа: какие последствия будет иметь отставка Джона Болтона

Среда, 11 сентября 2019, 08:23 — ,

"Я повідомив Джону Болтону минулої ночі, що його послуги в Білому домі більше не потрібні. Я дуже не погоджувався з багатьма його пропозиціями, як і інші в адміністрації", – цим записом у Twitter президент США Дональд Трамп оголосив про звільнення свого вже третього радника з питань національної безпеки.

Болтона, який мав стійку репутацію "яструба", було призначено на цю посаду в березні минулого року. Тоді таке призначення трактувалося як курс на посилення протистояння з "віссю зла", до якої традиційно записують Іран, Північну Корею та РФ.

Частково ці прогнози реалізувалися, зокрема – через вихід США з "ядерної угоди" з Іраном. Разом із тим, поради Болтона щодо Росії та Північної Кореї ігнорувалися Трампом, що зрештою зробило розставання неминучим.

Дві версії одного звільнення

Високу посаду Джону Болтону пророкували вже з перших днів президентства Трампа. Втім, згідно з книгою "Вогонь та лють: всередині Білого дому Трампа" Майкла Вулффа, перешкодою став зовнішній вигляд політика, а саме його вуса.

Однак, спробувавши двох інших радників, Трамп був вимушений повернутися до кандидатури Болтона, який за нинішнього глави Білого дому наразі довше всіх обіймав посаду радника з питань нацбезпеки (як відомо, перший радник Трампа Майкл Флінн побив антирекорд перебування на цій посаді, а його наступник Герберт Макмастер протримався на ній трохи більше як рік).

Водночас розставання з Джоном Болтоном вийшло найбільш скандальним.

У своєму Twitter-повідомленні Трамп недвозначно висловив незадоволення роботою Болтона. "І тому я попросив Джона про його відставку, яку мені подали сьогодні вранці", – пише президент США.

Натомість через 12 хвилин після цього поста Болтон на своїй сторінці у Twitter подав зовсім іншу версію – ніби він сам подав у відставку. "Вчора ввечері я запропонував піти у відставку, а президент Трамп сказав: "Поговорімо про це завтра", – пише він. 

Як би там не було, відставку Болтона не можна назвати неочікуваною.

Серед причин цього – й особисті риси характеру Болтона. І питання навіть не у тому, що він не був "своїм" у команді Трампа.

Політик, який завжди був "одинаком", за яким не стояли потужні організації або політичні групи, завжди мав славу людини, зверхньої до інших й не дуже соціальної. А отже – був би "чужим" у будь-якій команді. 

Зрештою, саме тому й попередні приходи до влади Джона Болтона виявилися нетривалими – в американській політиці навички налагодження соціальних відносин давно вважаються життєво необхідними. А із цим вмінням у ексрадника Трампа були явні проблеми. 

Войовничіший за Трампа

Ще важливішим є те, що погляди Трампа та його радника у багатьох зовнішньополітичних питаннях часто виявлялися протилежними.

Джон Болтон, по суті, залишився в адміністрації Трампа останнім представником ідеології неоконсерваторів, такої потужної за часів президентства Буша-молодшого.

Відповідно до цієї ідеології, Болтон вважав військову потужність останнім аргументом, в якому США мають абсолютну перевагу перед усім світом, а тому використовувати цей аргумент варто якнайчастіше.

Натомість Трамп прийшов до влади з гаслом про необхідність зосередження Америки на внутрішніх питаннях та відмови від обтяжливої допомоги союзникам по всьому світу.

За таких різних підходів конфлікт був неминучий.

Навіть у випадку з Іраном, де президент підтримав жорсткий підхід свого радника, розірвавши ядерну угоду з Тегераном та наклавши на нього санкції, він не був готовий "йти до кінця", аж до оголошення війни.

Попри те, що Дональд Трамп намагається створити імідж брутального лідера, "яструбом" його назвати важко – до жорстких погроз він вдається радше для отримання більш вигідної переговорної позиції.

Різниця між Трампом та його радником особливо яскраво проявилася в діалозі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. Для Болтона, якій підтримував план військового розв'язання цієї проблеми, шлях дружніх обіймів, обраний Трампом, був абсолютно неприйнятний.

Дійшло до смішного – остання зустріч із Кім Чен Ином та візит на 38-му паралель відбулися без Болтона, його терміново було направлено з дипломатичною місією в Монголію.

Аналогічно – з Росією. Болтону (який завжди був прихильником посилення санкцій) доводилося миритися із зовсім протилежною політикою Трампа. Політикою, яка била по його репутації "яструба".

Однак останньою краплею став Афганістан та анонсоване Трампом виведення американських військ звідти. Крок, який не зустрічає підтримки у переважної більшості політиків.

На додачу президентського радника було відсторонено від мирних переговорів із талібами – ними займається Залмай Халілзад. Дійшло до того, що Болтону навіть спробували відмовити у доступі до дипломатичних звітів про підготовку переговорної позиції з талібами.  

Нарешті – вишенька на торті – Трамп запросив талібів на переговори до своєї резиденції у Кемп-Девіді.

Причому прямо напередодні чергової річниці терористичної атаки 2001 року!

Звичайно, що ідея запросити в Кемп-Девід людей, які останні 18 років вбивали американців, викликала гучне невдоволення у США.

Саме тому версія Болтона про добровільну відставку виглядає цілком логічною – подальше перебування на посаді могло остаточно зруйнувати його репутацію "яструба".

Четвертий радник

"Я назву нового радника з національної безпеки наступного тижня", – пише президент США. Особливістю його кадрової політики стала непередбачуваність.

Наразі в експертних колах не існує навіть приблизного уявлення про те, хто може стати вже четвертим радником Трампа радника з питань національної безпеки.

Читайте также
Трамп в режиме экономии? Что показал скандал вокруг "Мотор Сич"

Очевидно лише одне – зіткнувшись зі скандалами навколо розбіжностей у баченні зовнішньої політики зі своїми попередніми радниками, Трамп шукатиме максимально комфортну для себе кандидатуру, чиї погляди не будуть входити у конфлікт із його власним баченням місії Америки.

Останнє вкрай важливе в контексті наближення президентських виборів – гучні скандали у команді можуть дорого коштувати будь-кому.

Та чи означатиме це, що отримавши нового радника, Трамп остаточно позбавиться усіх перепон для реалізації "великої угоди" з Росією?

В тому числі – ціною України?

На щастя, підстав для таких песимістичних прогнозів немає.

Так, у команді Трампа Джон Болтон мав яскраві антиросійські/проукраїнські погляди, яких може бути позбавлений його наступник. Втім, навіть за таких умов підстав говорити про "зовнішньополітичний розворот" та "відмову від України" не доводиться.

Консенсус щодо РФ та України вже давно сформовано у Вашингтоні.

Його дотримуються як сенатори й конгресмени обох партій, так і керівництво (як вище, так і середньої ланки) усіх силових відомств. Ці погляди домінують в американських медіа, і зрештою – у значній частині суспільства.

Хто б не став новим президентським радником з питань нацбезпеки, йому доведеться це враховувати. 

Автори:

Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень і доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені І. Мечникова;

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua