Зе-марафон глазами Запада: что услышали от Зеленского о Трампе, Европе и России

Пятница, 11 октября 2019, 18:15 — , Европейская правда
Фото пресслужби Офісу президента України

"Президент України просто не може припинити говорити" – такими словами Associated Press, світова агенція зі штаб-квартирою у США, почала підсумкову новину про пресмарафон Володимира Зеленського.

Розрахунок Банкової на те, що нестандартний формат може спрацювати, справдився повністю. Про пресконференцію рекордної тривалості написали всі міжнародні новинні агенції, які формують левову частку повідомлень про Україну в закордонних ЗМІ. Більша частина з них згадали також про встановлений і, як стверджує ОПУ, зафіксований світовий рекорд тривалості пресконференції глави держави.

Деякі медіа (як, приміром, це робив той же Associated Press) описували пресмарафон з особливою емоційністю.

"Щетина пробивалася на його щоках. На вулицях Києва засвітили ліхтарі. А Зеленський і досі говорив", – йдеться у нічній новині агенції.

Та геть лірику. Набагато цікавіше те, що сказав президент і що почули в його словах західні медіа.

Короткі підсумки

"Європейська правда" проаналізувала всі відповіді Зеленського протягом 14-годинного марафону, які стосувалися зовнішньої політики та відносин України з державами-партнерами, а також те, як ці заяви були сприйняті у західних медіа.

Ми свідомо не брали до уваги заяви, які стосуються виключно внутрішньої політики, соціалки чи економіки, та сконцентрувалися виключно на "міжнародці".

Головний висновок: обійшлося без проблем.

Міжнародна тематика не є для Зеленського "рідною", тому його відповідям часто бракувало конкретики. Часом президент припускався помилок у назвах та термінах.

Та попри прогнози опонентів, за 14 годин від нього не пролунало жодної заяви, яка створювала би для України проблеми на зовнішній арені.

Особливо важливо, що критичних помилок не було в "американському блоці" – тобто щодо контактів із Трампом, щодо роботи Байдена-молодшого у компанії Burisma та щодо українського "втручання у вибори". За день прозвучали десятки запитань до Зеленського з цього приводу, окремі американські журналісти повторювали їх по п'ять разів, але президент обрав єдину правильну тактику.

Хоча кілька разів він балансував буквально "на межі". В тому числі – через власні мовні помилки.

Американська лінія Банкової

Останніми тижнями згадки про Україну не сходять з перших шпальт американських видань – із нашою державою пов’язана суперечка двох ключових партій Штатів, через яку вже стартувала офіційна процедура імпічменту президента.

Ці події може й тішать тих, хто хотів би побачити у нашій державі "геополітичну силу", здатну скинути лідера США, але для майбутнього українсько-американських відносин вони є дуже небезпечними.

Читайте также
Украина в эпицентре кризиса: что показали записи Волкера и чего не стоит делать Киеву

Ми вже неодноразово писали, що за цих умов Київ має слідувати стратегії, безпечних альтернатив якій просто немає.

Україна має дистанціюватися від будь-якого впливу на американську політику і не проявляти жодної активності у допомозі ані Трампу, ані його опонентам.

Пресконференція довела, що саме такий шлях, на щастя, обрали на Банковій. Зеленсьский намагався не образити Трампа, але щоразу підкреслював, що він відмовляється від будь-яких дій та заяв, які можуть бути сприйняті як підтримка однієї зі сторін.

"Шантажу не було", – кілька разів повторив Зеленський у своїх відповідях. Цю фразу з радістю підхопив президент США, заявивши, що тепер підстав для імпічменту немає. Однак у реальній юридичній процедурі імпічменту ці слова Зе навряд чи допоможуть американському лідеру.

Володимир Зеленський не має наміру свідчити у конгресовому розслідуванні щодо імпічменту (а отже, не зможе особисто запевнити конгресменів у тому, що Трамп на нього не тиснув): "Я не порушував жодного закону і не розумію, про що я маю свідчити в США. І я не впевнений, чи я скажу своєму помічнику Андрію Єрмаку це робити".

"Я не хочу втручатися жодним чином у вибори в США. І тому я не хочу коментувати це, щоби жодним чином це не впливало на вибори", – пояснив він журналістам.

Одна з небагатьох програмних заяв Зеленського у сфері зовнішньої політики також стосувалася Штатів. Президент оголосив, що має мету: привезти до Києва президента США (без уточнення, чи йдеться про Трампа, чи вже ні).

"Ми працюємо над тим, щоби упродовж моєї каденції, не знаю коли, відбувся візит президента США до України. Для нас це іміджево дуже важливо і це важливий сигнал для інших наших партнерів, що Сполучені Штати загалом підтримують стратегію і політику України", – заявив президент.

На межі помилки

Пресмарафон Зеленського окреслив також офіційну лінію, якої буде дотримуватися Україна щодо прохань США розслідувати "справу Байдена" та "втручання у вибори".

Отже, Київ готовий до розслідування якщо будуть надані докази порушення законів України або якщо розпочнеться спільне розслідування за ініціативою США.

При цьому коментарі Зеленського дозволяють припустити: він не вірить, що докази, які дозволили би почати розслідування, будуть надані. "Пан президент США не може впливати на розслідування в Україні. Він може казати: у нас є деталі, у нас є бачення, але за всі слова треба відповідати. Я завжди казав: дайте деталі. США не надали жодних деталей. Вони не надали нам нічого", – розповідав Зеленський.

Однак на одній з обідніх панелей, за чотири-п'ять годин після початку марафону президент кілька разів припустився двозначних заяв, які цілком могли викликати скандал. Зокрема, з його слів можна було зробити висновок, що Україна самостійно, нічого не чекаючи, має намір почати розслідування. Ситуацію зробило ще небезпечнішою те, що президент часом вживав термін "втручання України у вибори в США" так, немов це – доконаний факт, а не звинувачення, від якого наша держава чимдуж намагається відбитися.

Чому це прозвучало? Можна лише припустити, що далася взнаки втома.

Принаймні, ці згадки суперечили сказаному Зеленським на початку марафону.

"Зараз є багато такої інформації, і коли я говорив із президентом Трампом, то сказав йому: так, було втручання, і є дуже багато інформації, яка може бути реальністю. Українці повинні розслідувати це самі. Ми повинні це розслідувати. Це дуже важливо для нас, щоб ми ніколи у майбутньому не втручалися у вибори в будь-якій країні... Україна повинна це розслідувати, але поки що результатів немає", – плутаючись у думках, пояснював, зокрема, президент.

На щастя, американські ЗМІ не вчепилися у ці фрази.

"Європейська правда" переглянула публікації багатьох американських ЗМІ і не знайшла використання цих обмовок.

Не використав їх також кореспондент ABC news Том Ямас, який влаштував на цій панелі справжній допит Зеленського, намагаючись "витягнути" з нього хоча б слово на підтримку звинувачень на адресу Дональда Трампа.

І на додаток, варто зауважити проблему, що супроводжувала Зеленського всю конференцію і цілком здатна призвести до проблем у майбутньому. Президент знає англійську на рівні, далекому від вільного спілкування. Та попри це, він дуже часто переходив на англійську та припускався помилок, здатних надати його словам протилежного значення.

Цього разу, схоже, обійшлося. Але як зробити, щоб Зе-команда переконала свого лідера надалі говорити з пресою українською принаймні з чутливих питань та віддати переклад професійним перекладачам?..

Про Меркель та Макрона

Кілька разів президента спитали про його стосунки із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель після того, як Білий дім оприлюднив стенограму розмови Трампа із Зеленським. Як відомо, у цих телефонних переговорах Трамп критикував ЄС і Меркель, стверджуючи, що "Німеччина майже нічого не робить", а Зеленський охоче з ним погоджувався.

Раніше у Берліні вже робили заяву, що не змінять ставлення до Києва попри цю критику. Зеленський у четвер підтвердив це.

"Ми знайшли порозуміння з пані Меркель. Мені здається, всі розуміють, чому так сталося, що відбулося. Мені не соромно за жодне слово, яке я сказав, тому що будь-який настрій будь-якої розмови і будь-яке слово – воно народжене через щось. І я мав це "щось", щоби формат розмови був таким, який ви читали. І я нікого там не ображав. Тому я не бачу проблем в результаті цієї розмови", – запевнив Зеленський.

Президент окремо зауважив, що розраховує на підтримку Німеччини у Нормандському форматі. Ба більше, Зеленський натякнув, що він в очах канцлерки став кращим за Порошенка, бо той критикує формулу Штайнмаєра, а він – ні: "Ми говорили з пані Меркель, вона дійсно не очікувала такої жорсткої реакції деяких колишніх лідерів нашої країни на формулу Штайнмаєра, бо багато разів це питання піднімалося у її переговорах (із цими людьми), і підтримувалося українською стороною".

(До слова, часом складалося враження, що неофіційна "конкуренція" з попередником важлива для Зеленського, хоч він і намагається позиціонувати себе як відмінного, зовсім не схожого на Порошенка політика.)

А от щодо твердості підтримки Франції Зеленський висловлювався значно менш переконливо. Ба більше, він прямо заявив, що Еммануель Макрон часом діяв всупереч домовленостям із ним. Приміром, коли почав переговори про повернення Росії до "великої вісімки". "Ми тоді передали по всіх каналах, що ми не розуміємо (що відбувається)", – пригадував президент.

"Ми відчуваємо в цьому послаблення наших відносин і зближення Франції з Росією. Я хотів би бачити більшу підтримку Францією української сторони, ніж російської. Я гадаю, що ми є пріоритетом", – пояснив він.

"Корона не впаде"

А от відносини з іншими партнерами, як відчувається, не є у фокусі уваги українського президента. Їх він коментував переважно розмито. Навіть щодо Польщі, про яку Зеленського спитали щонайменше тричі, у його відповідях не прозвучало жодної новини.

У відповідь на запитання польського журналіста про те, хто є найкращим стратегічним партнером України у ЄС, Зеленський також обережно "з’їхав" (і, до слова, правильно зробив, щоби нікого не образити). "З Польщею мають бути міцні відносини, нам їх треба розвивати. Це один з найліпших партнерів. Але виділяти (нікого не буду), дуже багато країн до нас дуже добре налаштовані", – пояснив він.

Інший важливий підсумок пресмарафону: жодних сентиментів на адресу Росії у відповідях не відчувалося. Війна, за його словами, з Росією. Саме з нею, а не з ватажками бойовиків, Зеленський вважає за необхідне вести переговори, пояснюючи, що ті підконтрольні Москві і нікому іншому. А те, що відбувається у Мінську в Тристоронній контактній групі, де бойовики присутні, але не є сторонами переговорів, він називає "театром".

Та поза тим, у питанні переговорів з РФ підхід Зеленського справді суттєво відрізняється від підходу Порошенка.

Він, зокрема, готовий до переговорів із Путіним і навіть прагне їх.

"Зустрічатися можна у двох форматах: у Нормандському форматі і моя пряма зустріч із Путіним... Чи вона (зустріч із Путіним) можлива? Я не знаю. Але я знаю, що колись вона повинна бути, якщо ми хочемо закінчити війну", – пояснив президент. Зеленський, до слова, розповів, що саме він ініціював свої телефонні контакти з володарем Кремля: "Усі дзвінки (Путіну) робив я, корона не впаде. У мене її і немає", – пояснював він, відповідаючи на запитання російської журналістки.

Хоча кидалося у вічі: те, чого Володимир Зеленський чекає від Путіна як підтвердження готовності того до подальшого діалогу, майже напевно не станеться.

"Треба припинити говорити "нас там немає", "це ваш внутрішній конфлікт, вирішуйте самі". Так результату досягти буде складно", – переконував він росіянку. Хоча, здавалося б, є очевидним, що така політика Путіна – не помилка і не випадковість, і відмовлятися від неї Кремль навряд чи збирається.

Звісно, можливо, що це "нерозуміння" є просто тактикою нової влади, і Банкова чудово розуміє позицію Кремля. Однак ясності щодо цього питання пресмарафон Зеленського не вніс.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua