Парламент на карантине: как управляют государствами, где коронавирус уже добрался до политиков

Среда, 18 марта 2020, 09:45 — , Европейская правда
Президент Європейської ради Шарль Мішель під час "відеосаміту ЄС" 10 березня. Фото Європейської ради

Один з народних депутатів України хворий на коронавірус, заявили у МОЗ. Сам депутат, Сергій Шахов, підтвердив цю інформацію.

Якщо повторний тест на вірус також дасть позитивний результат, повноцінна робота парламенту украй ускладниться. 12 березня Шахов був на засіданні комітету, контактував з іншими парламентарями, спілкувався з помічниками тощо, а ті в свою чергу спілкувалися з іншими – а отже, тепер значна частина нардепів та співробітників Ради мають самоізолюватися. 

Але український парламент – не перший, що стикнувся із таким викликом.

Нещодавно президент Європарламенту Давід Сассолі оголосив, що йде у двотижневу самоізоляцію, бо, не подумавши, відвідав Італію – епіцентр епідемії коронавірусу в Європі.

Хворі депутати і міністри, перехід цілих урядів у "режим ізоляції" вже став реальністю.

Україні варто бути готовою і до такого розвитку подій.

Є й інші зміни через коронавірус, які вже зачепили Україну. Під загрозою зриву – кілька дійсно доленосних візитів.

Зважаючи на те, що епідемія за останніми прогнозами може затягнутися на два роки і може зачепити більшість населення континенту, високопосадовці в усіх країнах час від часу можуть випадати з активної роботи.  Тому в Європі вже зараз шукають та знаходять нові механізми проведення зустрічей, самітів, засідань, які виключають взаємне зараження посадовців.

Їхній досвід може стати в пригоді й нашій державі.

Парламент без присутності

У вівторок пообіді іспанський Сенат – верхня палата тамтешнього парламенту – прибрав перепону для розширення Північноатлантичного альянсу. Іспанія стала останньою державою, яка ратифікувала протокол про приєднання до НАТО Північної Македонії, а отже, невдовзі ця балканська держава офіційно стане 30-м членом Альянсу.

За таке рішення віддали свої голоси 243 депутатів, ще 21 утримався. Але якщо проглянути відео голосування, то в залі засідань ви не нарахуєте понад дві з половиною сотні людей.

Із зали голосували... лише п’ятеро сенаторів! Усі інші вирішували долю Північної Македонії, сидячи вдома або в офісі.

Така процедура для Іспанії є винятковою, вона ще ніколи не застосовувалася, але тепер має стати доволі звичною. Адже до парламенту депутатам нині бажано не ходити. Або, принаймні, не всім.

Ультраправа іспанська партія VOX, яка представлена в обох палатах парламенту, стала епіцентром поширення коронавірусу в іспанській політичній еліті. Його діагностували у як мінімум трьох парламентарів, в тому числі у лідера та генсека, тому всі партійці оголосили про самоізоляцію. А ще на COVID-19 захворіло двоє членів іспанського уряду, тому весь кабмін пішов на карантин.

Але зупинитися держава не може.

Тому і в уряді, і в парламенті змушені віднайти нові методи роботи, для яких політикам не потрібно збиратися у одному приміщенні. Голоси за рішення можна зібрати наперед, або ж організувати електронне голосування прямо під час такого незвичного "віддаленого засідання".

Чому Іспанія?

І дійсно, чому Іспанія стала першою державою, якій довелося вдаватися аж до таких заходів?

Через те, що вона рекордно "проспала" початок епідемії.

Ще у лютому, коли Європа лише починала стежити за розгортанням епідемії на італійській півночі і вважала, що саме там проживають усі європейські хворі, в Іспанії хвороба вирувала повним ходом, просто не діагностувалася.

Перший європеєць також помер від коронавірусу не в Італії, як вважалося досі, а в іспанській Валенсії, і сталося це ще 13 лютого(!). Однак про те, що він хворів на коронавірус, стало відомо лише в березні, коли у пошуках джерела зараження іспанська влада провела кілька ексгумацій.

Хто став "нульовим пацієнтом", тобто привіз хворобу – невідомо, та й це геть не має значення, адже зараз нею охоплена уся країна. Кількість діагностованих хворих перевищила 11 тисяч, кількість померлих майже сягнула 500, причому вибухове зростання сталося саме зараз - шість днів тому було відомо лише про 48 жертв.

Але чи означає це, що для інших держав іспанський досвід не є показовим?

Навпаки! На жаль, цей досвід, швидше за все, стане у пригоді більшості держав світу. Просто Іспанія прийшла до цього етапу "в турборежимі", а інші ще мають час підготуватися. Адже посадовці, депутати, міністри – такі самі люди, що так само мають шанс підхопити інфекцію.

І тому нічого дивного, що у Франції, ще одному епіцентрі вірусної кризи, вже 18 депутатів парламенту заразилися коронавірусом.

Одного дня хвороба може з’явитися і в українському, угорському, словацькому парламентах та/або урядах. А отже, усім європейським державам, в тому числі Україні, краще наперед бути готовими до такого розвитку подій.

Брюссельська реакція

Європейські органи влади опинилися під загрозою від початку кризи.

Система управління ЄС виявилася вразливою до пандемії у Європі – яка б держава не виявилася її епіцентром, а Брюссель все одно не може перервати із нею зв'язки. Тішити може хіба що те, що подібні спалахи хвороб стаються украй рідко (власне, COVID-19 став першим таким випадком).

Звісно, політичний центр Європи намагався цьому протидіяти. Тому ще 24 лютого, коли в Італії ідентифікували перші 200 випадків зараження, Європарламент випустив спеціальну інструкцію для своїх співробітників: тим, хто останнім часом відвідував Італію, наказали працювати з дому. "Якщо ж ваша робота не дає змоги працювати віддалено (teleworking), сконтактуйте зі своїм керівником і погодьте, чим ви зможете зайнятися", - йдеться в листі, розісланому всім співробітникам ЄП.

І навіть тим, хто відбув карантин, можна було повертатися в офіс лише після дозволу керівника.

Але навіть такі заходи не були здатні врятувати усіх євродепутатів від контактів із імовірними носіями вірусу, а тому чимало з них у березні перебували "у карантині", на чолі із вже згаданим президентом Європарламенту Давідом Сассолі. Була ідея долучити їх до проведення засідання через відеоконференцію, але знайти рішення поки не вдалося.

У підсумку березневу сесію ЄП суттєво скоротили і перенесли із небезпечного Страсбурга до Брюсселя, де її засідання проходили у практично порожній залі. Так само планують скоротити і наступну, квітневу сесію.

Не багато сумнів, що рано чи пізно і Європарламенту необхідно буде шукати альтернативні шляхи засідання – на кшталт іспанського.

Тим часом виконавча влада та лідери ЄС ці методи вже знайшли.

Головним механізмом для переговорів, робочих нарад та зустрічей стали відеоконференції.

У європейських посадовців просто не лишилося іншого варіанта. Не йти ж на двотижневий карантин після кожної зустрічі з італійською делегацією?

А зараз, коли влада багатьох європейських держав (так само, як і України) у намаганнях зупинити поширення вірусу закрила свої аеропорти, "переговори по скайпу" стали практично безальтернативним методом спілкування посадовців з різних країн.

Адже є переговори, які не вийде відкласти зі словами "давайте вже після епідемії". Наприклад, ті, що стосуються власне коронавірусу. Або інший приклад – переговори з Британією про нову торговельну угоду, які сторони зобов’язані завершити до 31 грудня. Їхні наступні раунди готуються проводити по відеозв’язку.

Місце для лідерів

У міжнародних відносинах є такий термін, як "хімія" - він означає особливий персональний контакт, особисті довірливі відносини. У діалозі лідерів держав наявність "хімії" важить дуже і дуже багато. Але вона може встановитися лише за особистої зустрічі між політиками.

"Скайпом" хімія не передається.

Втім, зараз інших варіантів немає, а керівникам держав треба якнайшвидше ухвалювати спільні рішення.

 

На цьому фото ви бачите саміт Європейського Союзу – один з кількох, що відбувся останнім часом через надзвичайну ситуацію в Європі. У кожного з лідерів на цьому саміті було своє фото, не схоже на інших. Кожен сидів у себе вдома.

Причому скаржитися на брак ефективності таких віддалених самітів не доводиться. Навпаки, вони виявилися дуже ефективними.

Так, брюссельське видання Politico зазначає: ще до жорсткого обмеження подорожей міністри охорони здоров’я всіх держав ЄС двічі прилітали на особисті зустрічі до Брюсселя, намагаючись домовитися про спільні дії.

І все було марно, доки їхні керівники, лідери держави, не провели відеоконференцію – там компроміс знайшовся. Так само без особливих дискусій на ще одному "відеосаміті ЄС" затвердили майже повну заборону на в’їзд іноземців, в тому числі тих, хто подорожує за безвізом.

Навіть лідери G7, яким в останні роки було все складніше знайти спільну мову, проводять успішні переговори цими днями.

Але із цього правила є виняток.

І якраз він стосується України.

Це – діалог з Угорщиною та розв’язання нашої давньої суперечки з угорським керівництвом щодо відносин України-НАТО.

Останнім часом тут з’явився шанс на зміни, ЄвроПравда детально про це писала. 26 березня мав відбутися візит української делегації до Будапешта, а далі, на кінець квітня, Віктор Орбан планував приїхати до Києва для першої особистої зустрічі із Зеленським.

Головна надія на цій зустрічі була саме на "хімію", про яку згадано вище. На те, що лідери зможуть порозумітися, повірити один одному. І якщо підготовчі переговори, ті, що мали бути в березні, в принципі, можна провести по відеозв’язку, то для Зеленського і Орбана така віддалена зустріч просто не має сенсу. 

А отже, "потепління" у відносинах з Угорщиною, швидше за все, відкладається на період після піку пандемії.

Але у міжнародній політиці можливі й добрі новини через пандемію. Передусім – за лінією США.

Не секрет, що зараз Білий дім знову шукає можливості вдарити по головному конкуренту Трампа, Джо Байдену. Для цього чинному президентові США була би дуже корисною допомога президента України.

Домовлятися із Зеленським телефоном Трамп точно не зважиться – після скандалів, який викликали їхні попередні розмови, це було би надто небезпечно. А для особистої зустрічі Зеленський має поїхати з візитом до Вашингтона. До президентських виборів від такої поїздки варто було б утриматися. Бо вона може виявитися надто небезпечною.

Але як відповісти "ні" на запрошення Трампа?

Пандемія дає Банковій такі аргументи. Треба ними просто скористатися. Це – приклад того, що кожна криза – не лише виклики, а й можливості. І коронавірусна криза – не виняток.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua