Реформы ценой 600 млн евро: что пообещал в Брюсселе премьер Денис Шмыгаль

Пятница, 24 июля 2020, 09:30 — , Брюссель, Европейская правда
У візиті до Брюсселя Денису Шмигалю довелося не лише налагоджувати персональні контакти (праворуч - Валдіс Домбровскіс), а й запевняти європейців, що Україна не руйнуватиме Угоду про асоціацію. Фото автора.

Ця поїздка була запланована ще давно, але лишалася під питанням аж останнього дня перед вильотом.

Задачі візиту постійно змінювалися. Від початку місяця ваги набула потреба переконати європейців, що уряд не обмежуватиме незалежність Нацбанку. А за тиждень "проблема №1" знову стала іншою: Верховна Рада ухвалила рішення, яке взагалі ставить під питання подальше поглиблення відносин з ЄС.

Наразі прем’єр-міністрові вдалося нехай не подолати, але принаймні приглушити цю кризу.

Перший закордонний візит Дениса Шмигаля завершився для нього вельми позитивно. ЄС підписав із Україною угоду про надання "довгого" кредиту під практично нульові відсотки, запевнив у підтримці, припустив розширення співпраці. Але є кілька "але".

"Європейська правда" у Брюсселі спостерігала за поїздкою, з’ясувала умови, за яких ми зможемо отримати ці гроші, а також переконалася, що ЄС не готовий закривати очі на нові порушення Угоди про асоціацію.

Дешеві гроші

У четвер Україна та ЄС офіційно схвалили домовленість про макрофінансову допомогу (МФД) – кредит на суму 1,2 млрд євро. Зважаючи на те, що від 2014 року наша держава вже отримала понад 3,8 млрд євро за цією програмою, загальна сума кредитування може перевищити 5 млрд євро. Ми станемо першою державою за межами ЄС, що отримала МФД на таку суму.

Гроші чималі, але у порівнянні, скажімо, із кредитом МВФ це не так і багато. То чому до них прикута настільки значна увага?

І чому ці кредитні кошти прийнято називати "допомогою"?

Річ у тім, що умови їх надання є привабливішими за будь-які інші позики, які теоретично могла би отримати наша держава. "Макрофін" надається на 15 років (для порівняння, остання кредитна програма МВФ передбачає п’ятирічний кредит). Відсотки за користування європейськими грошима є плаваючим, вони залежать від ставки EURIBOR, але є практично нульовими – у документах уряду до нинішнього візиту, які бачила ЄП, йшлося про те, що нині ефективна ставка складає 0,125% річних.

Втім, як і у випадку з МВФ, таке пільгове кредитування передбачає іншу "оплату". Половину коштів Брюссель погодився перерахувати відразу, а от для отримання наступних 600 млн Україна має провести низку реформ. "Європейська правда" мала змогу прочитати документ із їх переліком.

Нова судова реформа

Джерела ЄП в уряді запевняють, що умови надання європейських коштів є "цілком реальними" – за словами співрозмовників, всі вони були погоджені із профільними міністерствами. Втім, є сфера, де наперед можна передбачити складнощі – це судова реформа.

Вона перетворилася на вразливу точку офіційного Києва. Адже кожна влада, включно із нинішньою, обіцяла провести зміни – але віз і нині там. 

За даними "ЄвроПравди", про проблеми української системи правосуддя говорили усі без винятку європейські топ-політики, з якими Шмигаль зустрівся у Брюсселі.  

Щоби отримати 600 млн євро, Україна має зробити революційні зміни.

При цьому західні партнери мають намір контролювати проведення цих реформ "зсередини".

Перше зобов’язання – це повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відбір її членів має проводитися спеціально створеною конкурсною комісією із міжнародною участю.

По-друге, у судовій системі має бути створена Комісія з питань доброчесності та етики, завданням якої є перезавантаження Вищої ради правосуддя. У складі комісії також мають бути міжнародники. Щоби не відбулося небажаних змін, у меморандумі про макрофінансову допомогу прописали також її повноваження. Комісія має "здійснювати одноразову оцінку доброчесності та етичності членів Вищої ради правосуддя та (якщо вважатиме за необхідне) рекомендувати їх звільнення", а також має "створити перелік попередньо відібраних (доброчесних) кандидатів у ВРП", з числа яких повноважні українські органи будуть фінально відбирати членів ВРП.

Окрім цього, Україна має завершити атестацію прокурорів на регіональному рівні та розпочати процес атестації на місцевому рівні, а також завершити та запустити в роботу автономний реєстр справ, які розслідуються НАБУ/САП.

Управління державою та бізнес-клімат

На відміну від "судового блоку", всі наступні пункти – у повноваженнях уряду, тому за бажання Шмигаль може забезпечити їхнє виконання.

Перш за все, уряд має завершити практику "коронавірусних конкурсів", за якої на посади вищого рівня призначали без відбору, та заповнити всі "тимчасово призначені" посади, частина з яких (як-то у МОЗі) викликали обурення у суспільстві.

Також уряд має реформувати податкову та митну адміністрацію. Має відбутися повноцінний конкурсний відбір керівників митниці та податкової, а також структурні зміни у цих службах, включаючи вдосконалення системи моніторингу ПДВ, впровадження електронних касових реєстраторів тощо.

Кабінет Міністрів має ухвалити рішення про ліквідацію податкової міліції. Натомість Рада має ухвалити закон про створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів із чітким розмежуванням його компетенції з СБУ та національною поліцією (йдеться про Бюро фінансових розслідувань або його аналог). Для розблокування коштів буде достатньо ухвалити цей закон принаймні у першому читанні; на початку року монобільшість завалила його ухвалення.

Не забули в ЄС і про Коломойського та Приватбанк, які не названі напряму, але натяки на них читаються.  

Україна має продовжити "докладати зусиль для відновлення активів у державних банках, використовуючи усі існуючі інструменти для врегулювання проблемних активів, у тому числі шляхом проведення дій через суди та кримінального переслідування, де це необхідно", йдеться у документі.

Конкретних індикаторів у цьому блоці немає – а отже, Єврокомісія сама буде оцінювати, чи Україна доброчесно повертає виведені з "Привату" активи.

Реформи для економії

Деякі зміни, що їх зобов’язалася провести Україна, мають призвести до швидкої економії коштів держбюджету.

Так, у відповідності до меморандуму, МОЗ має передати усі централізовані закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та індивідуальних засобів захисту у новостворене ДП "Медичні закупівлі України" (за винятком закупівель, що проводяться через спеціалізовані міжнародні закупівельні організації).

Кабмін має продовжувати реформувати систему корпоративного управління держпідприємств відповідно до принципів ОЕСР. У тому числі мають бути створені наглядові ради на професійних засадах та призначене за конкурсом вище керівництво 10 найбільших державних підприємств. Денис Шмигаль вважає, що виконання цього пункту не буде особливо складним, адже частина держпідприємств з цього списку вже корпоратизовані.

Перелік реформ, виконання яких дозволить отримати всю суму "макрофіну" – чималий, але в уряді вважають, що виконати їх реально.

Ба більше, йдеться про швидке виконання. Угода дає на це лише 1 рік.

Відлік часу почнеться після завершення ратифікації угоди Україною – це може статися на початку осені або у останні дні літа. Втім, і в уряді, і в Єврокомісії вважають, що вкластися у цей термін – реально.

Денис Шмигаль у розмові з журналістами в Брюсселі припустив, що може йтися про початок 2021 року і наголосив, що домовленості з ЄС дозволяють отримати гроші раніше, ніж настане крайній термін. За даними джерел ЄП, Шмигаль отримав запевнення профільних міністрів у тому, що ці вимоги будуть виконані.

Брюссель ще оптимістичніший – там вважають, що Київ може виконати вимоги отримання 600 млн євро вже до кінця року.

Втім на цьому шляху може виникнути ще одна проблема.

Довіра на мільйони

У дипломатії символи мають значення, часом навіть вирішальне, тому команда українського прем’єра при підготовці візиту приділила їм більше ніж достатньо уваги. Це і захисна маска Шмигаля із кримськотатарською символікою на ній; і постійне підкреслення того, що поїздка до Брюсселя стала першим закордонним візитом Шмигаля на посаді прем’єра.

Втім, під час підготовки цього візиту не бракувало і негативних сигналів з українського боку.

Це почалося з відставки голови НБУ Якова Смолія, яка не на жарт схвилювала Захід. До візиту напругу вдалося дещо знизити, але, за інформацією ЄП, два віцепрезиденти ЄК все одно підняли це питання на переговорах.

Але головним, що посіяло в ЄС зневіру стосовно України, стало ухвалення Радою законопроєкту про локалізацію державних закупівель, який очевидно суперечить Угоді про асоціацію. Оливи у багаття додало те, що уряд деякий час утримувався від критики цього проєкту, і там самим створював враження його підтримки, хоча згодом визнав: проблема є реальною.

Джерела ЄП кажуть, що може йтися навіть про призупинення "макрофіну", попри відсутність такого критерію у переліку, хоча наразі це видається не надто реальним.

Втім і без того йдеться про тектонічні наслідки.

Уряд вже отримав сигнали від ЄС (поки що – неофіційні) про те, що перегляд Угоди про асоціацію, якого так прагне Київ, стає малореальним, якщо Україна вдасться до порушення чинних положень УА. 

Також, оскільки йдеться про продукцію машинобудування, це "точно вплине" на прогрес у переговорах про так званий "промисловий безвіз", попереджають у Брюсселі.

Примітно, що ці пункти мали стати головними темами переговорів цьогорічного саміту Україна-ЄС за участю президента Зеленського – але тепер опиняються під великим питанням.

Втім, катастрофи поки що не сталося. Віцепрезидент ЄК Валдіс Домбровскіс запевнив "Європейську правду" у тому, що під час візиту Шмигаль пообіцяв йому не допустити ухвалення закону у нинішньому вигляді. Ідеальним для вирішення конфлікту було би відхилення закону в принципі, але є питання про те, чи готова на такий крок Рада – адже майже всі фракції, від "Слуги народу" до ОПЗЖ та "Євросолідарності" дали голоси на ухалення закону в першому читанні.

Як одну з альтернатив Київ розглядає можливість ухвалити урядову постанову про тимчасовий порядок надання пільг українським машинобудівникам у держзакупівлях. Євросоюз, за даними ЄП, погодився провести експертизу проєкту такої постанови на відповідність Угоді про асоціацію. Перша її редакція, представлена урядом, схоже, також не відповідає угоді. В уряді сподіваються, що запуск таких пільг постановою дозволить переконати депутатів не ухвалювати закон, а також дозволить перевірити, чи є взагалі зацікавленість бізнесу в отриманні пільг.

До слова, зважаючи, що підтвердження "локалізації" буде непростим процесом, європейські джерела ЄП не виключають, що ця ідея, яка викликала такі проблеми, виявиться не робочою і вигідною лише кільком великим компаніям, а середньому українському бізнесу лише зашкодить.  

Так чи інакше, зміни до закону про держазакупівлі завели Україну у дуже непростий процес. Вихід з нього без суттєвої шкоди для двосторонніх відносин стає одним із головних завдань уряду у відносинах з ЄС.

А переговори під час візиту до Брюсселя, поза сумнівом, додали прем’єрові аргументів про те, наскільки масштабною є проблема.

Автор: Сергій Сидоренко,

"Європейська правда", Брюссель-Київ

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua