Клуб друзей Nord Stream-2: что показали дебаты в Бундестаге

Понедельник, 21 сентября 2020, 14:10 — , для Европейской правды
Фото AFP/East News
Будівництво "точки входу" Nord Stream 2 на північному сході Німеччини

Дебати щодо спорудження газопроводу "Північний потік-2" тривають у Німеччині вже не перший рік.

Впродовж тривалого часу складалося враження, що позицію уряду ФРН про те, що газогін є "винятково бізнесовим проєктом", не в змозі похитнути жодні суперечності у відносинах з РФ.

Однак здавалося, що після того, як 2 вересня, коли лабораторія Бундесверу підтвердила наявність отруйної речовини класу "Новічок" в організмі російського опозиціонера Алексєя Навального, питання побудови "Північного потоку 2" досягло чергового "поворотного пункту".

До заморожування проєкту Nord Stream-2 федеральний уряд почали закликати як провідні німецькі ЗМІ, так і низка авторитетних політиків.

Проте, як показали нещодавні дебати у Бундестазі, не все так просто.

Два погляди на Nord Stream-2

На порядку денному засідання Бундестагу 18 вересня стояли два проєкти постанов.

Перший - від фракції "Союз 90/Зелені" з вимогою до федерального уряду "негайно дистанціюватися від газопроводу Nord Stream-2 та вжити необхідних заходів задля недопущення його добудови".

Альтернативний проєкт постанови, вже про підтримку газогону, внесла фракція "Альтернативи для Німеччини" (AfD).

Читайте также
Токсичная Россия: как немцы меняют мнение о Nord Stream-2 после отравления Навального

В ньому, зокрема, вказувалося, що добудова газопроводу сприятиме підвищенню рівня енергетичної безпеки Німеччини та Європи й реалізації цілей із захисту клімату, а також містився заклик до федерального кабінету "однозначно висловитися на користь реалізації Nord Stream-2  та сприяти його швидкій добудові всіма доступними засобами на національному, європейському та міжнародному рівнях".

Презентуючи власний проєкт постанови, депутатка від "Союзу90/Зелених" Анналєна Бербок вимагала від "великої коаліції" продемонструвати чітку позицію в справі отруєння Навального.

Такою демонстрацією, на думку фракції Зелених, мало б стати припинення спорудження Nord Stream-2. На переконання співголови "Союзу90/Зелених", газопровід "розділяє Європу" та "просувається всупереч принципам солідарності на енергетичному ринку ЄС та інтересам східних сусідів Німеччини".

До того ж Бербок вказала на те, що "підтримка "Газпрому" мільярдами" через спорудження Nord Stream-2 суперечить санкціям, впровадженим проти РФ за її агресію в Україні, та занепокоєності федерального уряду через події в Білорусі, воєнні дії в Сирії й переслідування опозиції в самій Росії.

Обговорення вказаних двох проєктів виявило незвичну єдність поглядів між фракціями урядової "великої коаліції" (блоком ХДС/ХСС та СДПН), правопопулістською AfD й лівопопулістською партією "Ліві".

Адже всі промовці від названих політичних сил доводили безальтернативну необхідність добудови газопроводу.

Їхня аргументація будувалася переважно навколо наступних аргументів.

По-перше, у зв’язку із запланованою на 2022 рік остаточною зупинкою атомних електростанцій та ймовірною відмовою від використання вугілля в енергетиці в 2038 році Німеччина потребує "перехідної технології".

І саме такою технологією є природний газ, обсяги споживання якого зростуть після припинення експлуатації АЕС та буровугільних ТЕС.

По-друге, реалізацію Nord Stream-2 складно зупинити, адже проєкт отримав усі необхідні дозволи та здійснюється з дотриманням усіх чинних норм.

Ба більше, припинення будівництва означатиме виплату з коштів платників податків компенсацій компаніям-учасникам консорціуму, що будує газогін. Адже в його спорудження було інвестовано 10 млрд євро.

По-третє, зважаючи на те, що побудовано майже 97% газопроводу, за словами депутата від ХДС Єнса Кьоппена, не можна "лишити все це гнити на дні Балтійського моря".

І, по-четверте, якщо виходити з тез про порушення прав людини й переслідування опозиції в Росії, то в такому разі Берлін має відмовлятися від взаємодії з КНР, Саудівською Аравією та Іраном, де так само порушуються основоположні права і свободи.

"Зміцнення довіри" з РФ

Втім, чи не найбільшими прихильниками добудови Nord Stream-2 виявилися німецькі соціал-демократи.

В дебатах стосовно майбутнього газопроводу їх представляли прем’єрка землі Мекленбург - Передня Померанія Мануела Швезіг та депутат Йоханнес Заатхоф.

Очільниця регіону, в якому знаходиться точка входження Nord Stream 2 до газотранспортної системи ФРН, апелювала до того, що цей газогін та його потенційне обслуговування створює робочі місця у федеральній землі, котра має найнижчий в Німеччині середній дохід на душу населення.

Водночас у відповідь на запитання представників "Зелених" про те, що витрати на спорудження продовження Nord Stream 2 на суходолі – газопроводу EUGAL – частково ляжуть на плечі споживачів у землях Мекленбург - Передня Померанія та Бранденбург, Швезіг звинуватила "Союз90/Зелених" в лобіюванні постачання американського сланцевого газу на німецький ринок.

Натомість, на її переконання, саме соціал-демократи подбали про забезпечення навантаження на українську ГТС, адже сприяли укладенню контрактів між Україною та "Газпромом" до 2025 року.

Депутат Заатхоф пішов ще далі, окресливши спорудження Nord Stream-2 як "захід зі зміцнення довіри" між Німеччиною та РФ.

На його думку, німецька влада має не ставити під сумнів існуючі зв’язки з РФ, а "споруджувати мости, які пов’язують народи".

Попередні висновки

За підсумками дебатів, обидва проєкти постанови були відправлені на опрацювання до комітету Бундестагу з питань економіки.

Втім, незалежно від того, яке рішення буде прийняте, вже зараз можна підбити певні підсумки.

По-перше, навіть попри жорстку риторику німецького уряду на отруєння Навального та хвилю закликів у ЗМІ й у політичних колах про потребу зупинити спорудження Nord Stream-2 у відповідь на цей злочин, німецька влада навряд чи зважиться на відмову від реалізації проєкту.

Нині єдиним дієвим механізмом, який здатен принаймні призупинити цей процес, є подальше посилення санкційного режиму з боку Сполучених Штатів.

По-друге, волею-неволею дебати стосовно Nord Stream-2 стали демонстрацією того, що стратегія "парламентської ізоляції" AfD в Бундестазі дає збій.

Адже в питанні газопроводу партії "великої коаліції", а також "Ліві" послуговувалися тією ж риторикою, що й "Альтернатива для Німеччини".

Також, на відміну від засідань з іншої тематики, з боку інших фракцій, за винятком "Зелених", практично не лунали критичні зауваження на адресу AfD, а коаліціянти та "Ліві" не соромилися аплодувати разом з "Альтернативою".

По-третє, заклики до зупинки Nord Stream-2 у провідних німецьких виданнях навряд чи знаходять відгук у німецькому суспільстві, адже, за даними Civey, станом на початок вересня понад 55% опитаних німців підтримували завершення реалізації проєкту.

Що в такому разі лишається українській стороні?

По-перше, треба приділяти вагому увагу міжпарламентським контактам з Бундестагом, доносячи німецьким парламентаріям інформацію про Україну та її зовнішньополітичні інтереси.

По-друге, необхідно посилити взаємодію із Польщею, Румунією та країнами Балтії, щоби порушити питання про майбутнє Nord Stream-2 на рівні Ради ЄС.

По-третє, після завершення кампанії на місцевих виборах в Україні слід було б приділити увагу зв’язкам між українськими регіонами та східними землями ФРН, як для реалізації спільних проєктів, так і заради підвищення обізнаності про Україну в цих регіонах.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua