Первая вице: как изменило и как изменит США избрание Камалы Харрис

Среда, 11 ноября 2020, 09:40 — , Европейская правда
Фото: Carlos Osorio/Associated Press/East News

"Джо вистачило нахабства зламати один із найістотніших бар'єрів, які існують в нашій країні, і вибрати жінку віцепрезидентом.

Хоча я і буду першою жінкою на цій посаді, я не стану останньою. Тому що кожна маленька дівчинка, яка дивиться на нас сьогодні, знає, що це країна можливостей".

Ці слова Камала Гарріс промовила 7 листопада, коли підтвердилося, що вона та обраний президент Джо Байден у наступні чотири роки керуватимуть країною. 

Ім’я майбутньої віцепрезидентки, дотепер сенаторки від штату Каліфорнія, не є широко відомим в Україні, проте у США її обрання багато хто вважає історичним. Кількість слів "перша", які вживають поруч з її прізвищем, вражає. 

Перша жінка, перша темношкіра, перша американка південноазійського походження – на посаді майбутнього віцепрезидента США.

Для України важливо, що Гарріс послідовно засуджує російську агресію і публічно обіцяє протистояти Путіну.

А з огляду на поважний вік Джо Байдена, не виключено, що колись вона може обійняти і посаду президента. 

"Жіноча версія Обами"

Камала Гарріс, генпрокурор штату Каліфорнія, вийшла на велику сцену чотири роки тому, в ніч, коли президентом обрали Дональда Трампа. 

Гарріс стала політиком, буквально розгромивши на виборах до Сенату Лоретту Санчез, конгресвумен із 20-річним досвідом.

За два роки до цього вона отримала широке схвалення від топ-політиків демократичного табору. Тоді Гарріс тільки висунула свою кандидатуру в сенатори. Таку підтримку можна пояснити тим, що у майбутньої віцепрезидентки – давні міцні зв’язки з колишнім президентом Бараком Обамою. 

Вони сягають ще 2004 року, коли Гарріс підтримала кандидатуру Обами, який тоді сам обирався сенатором. Згодом політики не раз публічно підтримували одне одного у різних виборчих перегонах. 

Тож нічого дивного в тому, що вибір Байдена впав на Гарріс – і Обама це схвалив. 

"Я давно знаю сенатора Гарріс. Вона більш ніж підготовлена ​​до цієї роботи. Усю свою кар’єру вона захищала нашу Конституцію і боролася за людей, яким потрібна справедливість", – прокоментував 44-й президент США.

Якийсь час у пресі Гарріс називали "жіночою версією Обами" – юридична освіта, обоє демократи, змішаної раси. Але Гарріс ці порівняння не подобались. Вона наполягала – має власні, вагомі досягнення. 

І не лише досягнення, але й амбіції. 

У 2019 році сенаторка Гарріс заявила, що змагатиметься за крісло президента в наступному році.

Втім, її кампанія протривала недовго і згасла, в основному через неоднозначну позицію щодо охорони здоров’я і фінансові проблеми. Тим не менше, кампанія Гарріс встигла подарувала яскравий момент, який їй люблять пригадувати дотепер.

Під час дебатів Демократичної партії у червні 2019-го Гарріс обрала своїм опонентом… Джо Байдена. У вкрай агресивній формі вона засудила його за роботу із законодавцями, які підтримували сегрегацію, та критикувала їх через опозицію до політики підвезення темношкірих дітей у райони благополучних "білих" шкіл. Свого часу Гарріс сама була такою дитиною.

Словесна атака була особливо болючою для Байдена, адже Гарріс була близькою подругою його сина Бо, який помер від раку в 2015 році. 

Конфлікт на дебатах, зрештою, не завадив Байдену обрати Гарріс своєю партнеркою. "Бо дуже, дуже високо цінував її. Вони були справжніми друзями. І понад усе Джо цінував судження Бо", – пояснював рішення Байдена його радник.

Донька іммігрантів

Камала Гарріс – четверта за рахунком жінка, яка боролася за топ-посаду в Білому домі. Але перша, кому це нарешті вдалося. 

Гарріс 56 років. Вона народилась у родині темношкірого вихідця з Ямайки, професора економіки Дональда Гарріса, та емігрантки з Індії, дослідниці раку молочної залози Шьямали Гопалан. 

За деякими оцінками, через чверть століття білі люди вже не будуть становити більшість у Сполучених Штатах. Тому віцепрезидентка з різноманітним расовим бекграундом цілком відповідає духу змін, що приходять. 

Тим більше, що Гарріс на власному досвіді це спостерігала, адже зростала у етнічно-культурному різноманітті. Наприклад, дитиною вона ходила і до церкви чорних баптистів, і в індуїстський храм.

А ще Гарріс в буквальному сенсі зростала на акціях протесту.

Її батьки були активістами руху за громадянські права і після народження доньки брали малу на демонстрації у візочку. 

Батьки розлучилися, коли Гарріс було сім років, і вони разом з сестрою Маєю жили з матір’ю. У своїй автобіографії Гарріс пояснювала, що мати була для неї взірцем, навчаючи замість скаржитись на обставини бути діяльною. Свою першу демонстрацію Гарріс із сестрою провела у 13 років, перед їхнім будинком. Дівчатка протестували через заборону гратися на галявині. 

Отримавши "войовниче виховання", Гарріс вирішила вивчати політичні науки та економіку у "історично чорному" Говардському університеті Вашингтона, а згодом здобула юридичну освіту в Каліфорнії.

"Найкрасивіший генпрокурор"

Прокурорська кар’єра Гарріс, що протривала загалом 26 років, почалася з помічниці окружного прокурора в Окленді. Там вона займалася питаннями сексуальних злочинів. 

Згодом молода прокурорка прийшла на роботу в офіс окружного прокурора Сан-Франциско, де боролася з підлітковою проституцією. Гарріс запропонувала розглядати молодих повій як жертв, а не злочинниць.

У 2003-му вона стала прокурором Сан-Франциско, у 2010-му –  генеральним прокурором Каліфорнії.

У Сан-Франциско Гарріс запам’яталась як жорсткий прокурор. Протягом перших трьох років її роботи рівень засуджень зріс з 52% до 67%.

Одна із її найсуперечливіших ініціатив – покарання для батьків, через яких діти прогулюють школу. Водночас офіс прокурора приймав і м’які рішення – перестав вимагати ув’язнення для обвинувачених у зберіганні марихуани.

У Сан-Франциско в Гарріс виникли конфлікти з поліцейськими, оскільки вона відмовилася вимагати смертну кару для вбивці місцевого полісмена. Балотуючись у прокурори, Гарріс обіцяла не вимагати найсуворішого покарання навіть для найтяжчих злочинців. 

Водночас вже на посаді генпрокурора Каліфорнії їй довелося бути більш жорсткою і навіть відходити від власних принципів. Так, Гарріс відмовилась підтримати дві законодавчі ініціативи, які визнавали смертну кару неконституційною. Це викликало звинувачення на її адресу у непослідовності в суперечливих питаннях.

На додачу деякі критики стверджували, що Гарріс докладала занадто мало зусиль для боротьби з жорстокістю поліції.  

Втім, чи не найбільшу увагу ЗМІ до прокурора Гарріс привернули не її рішення, а не зовсім вдалий коментар її друга Барака Обами.

У 2013 році він назвав Гарріс "найкрасивішим генеральним прокурором" – формулювання, яке багато хто вважав сексистським. Після шквалу критики президент вибачився, запевнивши, що жодним чином не хотів применшити професійні досягнення генпрокурора.

Жорстка позиція щодо Росії 

У США віцепрезиденти нерідко відіграють значну роль у міжнародній політиці. Джо Байден за президентства Обами був цьому яскравим підтвердженням. 

Чи матиме Камала Гарріс вагомі повноваження на міжнародному напрямку, поки не відомо. Та все ж варто пригадати, якою є її позиція щодо України та Росії.

Будучи членом сенатського розвідувального комітету, Гарріс не має сумніву, що Росія втручалася в американські вибори 2016 року. Вона засуджує незаконну анексію Криму Росією, російську підтримку бойовиків на Донбасі та російські кібератаки.

У Сенаті Гарріс підтримала Закон про протистояння противникам Америки за допомогою санкцій 2017 року (CAATSA), завдяки якому США ввели санкції проти Росії, КНДР та Ірану.

"На відміну від нинішнього господаря Білого дому, я послідовно виступатиму проти Путіна на захист демократичних цінностей, прав людини і міжнародного верховенства права",

заявляла Гарріс під час своєї спроби походу у президентство.

Щодо відносин з Україною підхід у неї дзеркальний до Байденового. Підтримувати суверенітет і територіальну цілісність, допомагати зміцнювати Збройні сили, боротися з корупцією.

Як і обраний президент, Гарріс прихильна міжнародним альянсам, тож у відносинах з Україною значну роль матимуть взаємини з ЄС, ООН, НАТО та іншими міжнародними організаціями. 

Як сенаторка Гарріс запам’яталась особливо активною участю у розслідуванні російського втручання у вибори-2016. 

Її допит генпрокурора Джеффа Сешнса під час сенатських слухань став вірусним. Після трьох з половиною хвилин пресингу з боку Гарріс, чиє прокурорське минуле добре навчило її ставити правильні запитання, глава Мін’юсту поскаржився, що не може відповідати так швидко і нервує.

Аналогічну тактику вона застосувала до заступника Сешнса Рода Розенштейна.

Президентські амбіції

І на завершення – про перспективу першої жінки-президента в історії США.

20 січня, у день інавгурації нових президента та віцепрезидента, Джо Байдену буде 78 років, і він стане найстарішим політиком, що обирався у США на цю посаду. Камалі Гарріс буде 56. 

Поважний вік Байдена спричинив появу спекуляцій щодо того, що йому може не вдатися відбути повний президентський термін. 

Тоді, за американським законодавством, посада президента повинна перейти до віцепрезидента. 

Навіть якщо цього не трапиться, у Гарріс все одно залишається шанс залишитись у Білому домі у вищому статусі.

Через той самий фактор віку Байден може не балотуватися на другий термін. А пост віцепрезидента є одним із найкращих трамплінів до найвищої посади країни. 

Тож не виключено, що саме тоді Америка може побачити свою першу жінку у кріслі президента.

Автор: Христина Бондарєва, 

журналістка "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: