"Четкая проевропейская" коалиция или "друзья Путина": куда заведет Италию политический кризис

Среда, 27 января 2021, 10:26 — , для Европейской правды
Фото Cecilia Fabiano/LaPresse/Associated Press/East News
Політична криза дала шанс на повернення до влади Маттео Сальвіні (на фото), відомому своїми симпатіями до Путіна

Італія вкотре доводить, що не всі домовленості є остаточними. 

Після успішного голосування в обох палатах італійського парламенту прем’єр-міністр Джузеппе Конте все ж подав у відставку, втягнувши країну в іще запекліші політичні ігрища. 

Дострокові вибори дають усі шанси на перемогу правій коаліції на чолі з проросійським Маттео Сальвіні. 

І хоча у проєвропейських сил є всі підстави боротися за збереження коаліції, їхні амбіції можуть запустити сценарій дострокових виборів.  

Коли парламенту було замало

Ще кілька днів тому здавалося, що Італія уникла політичної кризи, коли прем'єр Джузеппе Конте зумів здобути підтримку парламенту.

Це мало захистити уряд від розпаду після того, як колишній прем'єр та лідер партії "Італія віва" Маттео Ренці вивів трьох своїх міністрів з правлячої коаліції, поставивши під загрозу її існування. 

Читайте также
Ссора из-за 209 миллиардов: почему коронавирусная помощь ЕС усугубила кризис власти в Италии

Маттео Ренці критикував діяльність минулого уряду у зв’язку із неналежним подоланням наслідків коронакризи, пропозиціями до бюджету та планом відновлення економіки Італії. Він не раз говорив про свої амбітні плани знову повернутися до великої політичної гри, і схоже на те, що цього разу для нього це стало частково успішним кроком. 

Голосування у Сенаті, однак, підтвердило існування більшості, хоч і надто "крихкої". За третю каденцію Конте 19 січня проголосувало 156 сенаторів, проти – 140.

Втім, політичні баталії не вщухали – і, як наслідок, рівно за тиждень прем'єр-міністру Джузеппе Конте довелося поступитися наполегливому тиску, який вказував на його відставку як єдиний спосіб уникнути суперечок серед політичних сил.

"Я дякую всій урядовій команді, кожному окремому міністру за кожен день цих місяців разом", – сказав Конте. А потім додав у фейсбуці: "Моя відставка служить цій можливості – формуванню нового уряду, який пропонує перспективу національного порятунку. Нам потрібен союз із чіткою проєвропейською позицією, здатною реалізувати рішення, що вимагають затвердження пропорційної виборчої реформи, інституційних змін та конституційних реформ, що гарантує плюралізм представництва разом із більшою стабільністю політичної системи".

Отже, прем’єр оголосив про свою відставку та повідомив про це президента Республіки Серджо Маттареллу. Той ще розмірковує, чи прийняти її, і наразі попросив уряд тимчасово продовжити свою каденцію для ведення поточних справ. 

Проте досі незрозуміло, яким шляхом цього разу піде Італія.

Відповідно до своїх конституційних повноважень президент Маттарелла може передати парламенту політичні важелі формування нового уряду або оголосити про розпуск палат парламенту і тільки тоді оголосити дату всенародних виборів не пізніше ніж за 70 днів з дня розпуску парламенту.

Наразі президент Італії обрав третій шлях – проведення консультацій з усіма політичними силами, щоби перевірити, чи може інша особа чи навіть сам Конте набрати більшість у парламенті.

До цих консультацій приєднаються колишній президент республіки (95-річний Джорджо Наполітано), спікери обох палат парламенту та представники політичних сил. Уже відомо, що консультації триватимуть аж до п'ятниці. 

Хаос можливостей

Якими є позиції провідних партій Італії?

Правляча Демократична партія прагне уникнути позачергових виборів, адже на них цілком може поступитися своїм ключовим критикам – партії "Ліга" Маттео Сальвіні (20,1% проти 23,7%). 

Натомість шанси збільшити представництво у парламенті отримують ультраправа партія "Брати Італії" (16,4%), за якою йдуть "Рух 5 зірок" (14,1%) та "Вперед, Італіє" Сільвіо Берлусконі (7,5%). 

Іронія долі, але партія колишнього прем'єра Ренці "Італія віва", яка дала початок нинішній кризі, наразі дещо втратила підтримку – у разі дострокових виборів за неї проголосують лише 4% виборців. 

Цікаво і те, що за умови створення власної партії чинний голова уряду Джузеппе Конте мав би одразу більше 9,1% прихильників і створив би серйозну конкуренцію практично усім політичним силам. 

За таких розкладів за результатами дострокових виборів найбільш імовірним видається створення правої коаліції з нині опозиційними "Лігою", "Братами Італії", "Вперед, Італіє", де посаду прем'єра може отримати Маттео Сальвіні. 

Сам лідер "Ліги" після проведення зустрічі з усіма правоцентристськими партіями заявив: "Ми (правоцентристи) єдині і підемо з єдиною позицією до президента Республіки. Ми віримо у подальший вибір італійців". Правоцентристи наголосили на необхідності "швидкого формування уряду з міцною та широкою підтримкою парламенту". 

Чи зможуть партії, що наразі формують коаліцію, домовитися та уникнути позачергових виборів?

Значною мірою це залежатиме від кандидатури нового прем'єра. 

Президент Маттарелла може запропонувати Конте ще один мандат та спробу сформувати оновлений уряд за підтримки тих самих чи різних партій. Проте навіть представники демократів у Сенаті ще остаточно не визначилися, чи підтримуватимуть Конте як кандидата на його третю каденцію, чи шукатимуть когось іншого.

В кулуарах вже лунають імена колишнього прем'єра Паоло Джентілоні та голови Європейського центробанку Маріо Драгі. 

Але найголовніше – все залежить від того, чи захочуть політичні сили створювати міноритарний уряд або ж просуватимуть ідею так званого "уряду національної єдності".

Тим часом у цьому хаосі можливостей Єврокомісія дуже прискіпливо дивитиметься на початок наступного тижня, коли розпочинається термін погодження та затвердження Італією так званого Recovery Plan.

Саме він став однією з причин розпаду уряду Конте, бо італійські можновладці не можуть між собою погодити, як правильно і на що розподілити 209 мільярдів євро. 

І виклик, що постає наразі перед усіма італійськими політиками, такий: чи буде майбутній уряд справді компромісним єднанням усіх політсил, чи ситуативним союзом, спрямованим на "правильне" управління великими грошима від ЄС.


Автор: Вікторія Вдовиченко,

кандидат історичних наук,

асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua