Реформы, зе-ошибки, война и вода для Крыма: решение Европарламента об Украине

Пятница, 12 февраля 2021, 10:28

Європейський парламент схвалив резолюцію щодо прогресу реформ в Україні.

Такого детального публічного документа про стан справ у нашій державі в ЄС ще ніколи не ухвалювали. Достатньо оцінити обсяг: pdf-файл із рішенням забирає 42 сторінки! Втім, через неймовірний обсяг більша частина цього документа, який Європарламент (ЄП) готував у співпраці з іншими органами ЄС, не потрапила до новин – з нього, як правило, цитували лише тези про потребу боротися з корупцією. 

Хоча цікавого у ньому значно більше.

"Європейська правда" проаналізувала документ та підготувала для вас скорочений коментований переклад цього рішення, залишивши найцікавіші моменти. Серед них – оцінка стану реформ, вельми жорсткі заяви ЄП щодо дій Росії, визнання РФ державою-окупантом тощо.

Варто зауважити, що Європарламент – це чи не найприхильніший до України орган Євросоюзу. Зокрема, він офіційно визнає перспективу нашого членства у ЄС. Однак критиків Києва у ньому також не бракує – зокрема, представники Угорщини у ЄП знайшли шлях для тиску на Київ і у цьому рішенні.

ЗВІТ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ

про виконання Угоди про асоціацію з Україною

Враховуючи, що:

- Угода про асоціацію (УА) є наріжним каменем відносин Європейського Союзу та України і являє собою дорожню карту для реформ, повне впровадження яких веде до поступової інтеграції України у внутрішній ринок ЄС;

- Україна має європейську перспективу та може подати заявку на членство в ЄС за умови дотримання всіх Копенгагенських критеріїв та принципів демократії, дотримання основних свобод, прав людини та меншин і верховенства права;

На відміну від багатьох урядів ЄС, Європарламент публічно визнає європейську перспективу, причому це підтримують євродепутати навіть зі "скептичних" країн.

- у другій половині 2019 року, для швидкого проведення реформ, темпи законодавчої діяльності були особливо високими... часом на шкоду якості законодавства;

- хоча Україна досягла значного прогресу у виконанні Угоди, кілька реформ потребують завершення, зокрема у сферах верховенства права, належного управління та боротьби з корупцією; адже, попри помітний прогрес, корупція продовжує стримувати реформи, а триваюча конституційна криза становить загрозу здатності президента та Верховної Ради впроваджувати реформи, а олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив;

- ...реформи також підважуються інституційною нестабільністю в Україні, відсутністю чітких орієнтирів, слабким потенціалом, обмеженими ресурсами та зовнішніми факторами на кшталт пандемії COVID-19, а також відсутністю політичної волі для забезпечення повної незалежності судових та економічних органів та уникнення вибіркового правосуддя;

- Спільна заява Комісії Україна-НАТО від 31 жовтня 2019 року закликає Україну виконувати міжнародні зобов’язання та свої обіцянки поважати права людини та меншин і повністю виконувати рекомендації та висновки Венеційської комісії щодо Закону про освіту;

Європарламент майже ніколи не посилається на документи НАТО у своїх висновках про інші держави, адже це – інший блок, та й не всі держави ЄС є членами Альянсу. Та цю виняткову згадку пролобіювали угорські депутати.

У документі НАТО є пункт, який ще ніколи не потрапляв до рішень ЄС – про те, що від України чекають виконання не лише "рекомендацій", а й "висновків" Венеційської комісії щодо закону про освіту. Річ у тім, що серед "висновків" є пункти, які Київ категорично відмовляється виконувати, у тому числі щодо статусу російської мови.

Втім, рішення ЄП є рекомендаційним і саме по собі не змусить Україну до жодних дій.

Враховуючи, що:

- в останній доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини наголошується на відсутності прогресу у кримінальних провадженнях щодо серйозних порушень прав людини, які нібито вчинені представниками українських (збройних) сил, а також затримках та недостатньому прогресі у розслідуванні злочинів, пов’язаних з Майданом;

...

- пандемія COVID-19 загострила проблеми української системи охорони здоров’я, а норма про безкоштовну охорону здоров’я – це не те, що бачать громадяни країни, через необґрунтовано затяжні дії МОЗ у здійсненні реформи;

...

- незалежність, суверенітет та територіальна цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, а також її здатність здійснювати необхідні економічні та соціальні реформи все ще сильно підриваються цілеспрямованими кампаніями дезінформації, кібератаками та іншими гібридними загрозами, а також невирішеним конфліктом на Сході України, спричиненим триваючою російською військовою агресією та окупацією великих частин Донецької та Луганської областей, а також безперервною незаконною окупацією та анексією Росією Криму та Севастополя, що погіршує ситуацію з правами людини та є бар'єром для процвітання, стабільності та зростання країни;

- з початку війни на сході України було вбито близько 13 тис. осіб; приблизно 1,5 млн українців змушені були покинути свої домівки через збройний конфлікт із підтриманими Росією збройними формуваннями; а сотні українців були ув'язнені Росією та її довіреними особами;

Європарламент не вперше називає дії Росії своїми іменами. Це – військова агресія РФ, тому Донбас та Крим – окуповані.

- судовий процес за участю чотирьох головних підозрюваних у збитті літака MH17 "Малайзійських авіаліній", здійснений завдяки співпраці України, розпочався відповідно до нідерландського законодавства 9 березня 2020 року;

- Росія чинила тиск на Україну з метою включення п'ятої особи, Володимира Цемаха, до обміну полоненими; послідовно перешкоджала всім зусиллям, спрямованим на притягнення винних осіб до відповідальності; а 15 жовтня 2020 року Росія в односторонньому порядку припинила свою участь у тристоронніх консультаціях з Австралією та Нідерландами щодо встановлення істини;

Цікаво, що відповідальність за видачу Цемаха Європарламент покладає на Росію, а не на Україну. Нідерландські депутати також підтримали резолюцію.

...

Європейський парламент дійшов таких висновків:

Спільні цінності та загальні принципи

1. Угода про асоціацію відображає спільні амбіції ЄС та України рухатись до політичної асоціації та економічної інтеграції.

Європарламент наполегливо закликає владу надавати пріоритетного зазначення імплементації Угоди, незважаючи на виклики, пов'язані з COVID-19; наголошує, що допомога ЄС Україні суворо залежить від виконання умов, і повторює, що Україна має знову продемонструвати відданість реформам.

ЄП нагадує про необхідність оновлення УА з урахуванням розвитку нормативно-правової бази, потреб економічного розвитку та посилення механізмів моніторингу;

Ідея оновлення, осучаснення УА – один із пріоритетів Києва. В Єврокомісії її підтримують не всі.

2. Вітає безпрецедентні пакети допомоги Україні для подолання наслідків COVID-19, але закликає українську владу створити сприятливий інвестиційний клімат та швидко виконати узгоджені умови для надання макрофінансової допомоги ЄС у 1,2 млрд євро, визначені в Меморандумі про взаєморозуміння.

ЄП нагадує уряду України, що виплата без попередніх умов першого траншу, 600 млн євро, була одноразовим винятком і не повинна бути використана для відступу від узгоджених реформ;

3-5. Висловлює задоволення тим, що спостережні місії оцінили президентські та парламентські вибори 2019 року загалом як конкурентні.

Вітає Виборчий кодекс, прийнятий у грудні 2019 року, включаючи його положення про права внутрішньо переміщених осіб, та наполягає, що Виборчий кодекс має бути вдосконалений для вирішення таких питань, як агітація в соцмережах, прозорість видатків на передвиборчу кампанію та доступ незалежних кандидатів до виборчого процесу, усунення бюрократичних бар'єрів для реєстрації виборців з числа внутрішньо переміщених осіб;

8. Рекомендує зосередитись на обмеженій кількості пріоритетів (євроінтеграції. - Ред.). ЄП підтримує посилення секторальної співпраці між Україною та ЄС у пріоритетних сферах, таких як цифрова економіка, енергетика, зміни клімату та торгівля; вітає амбіції України наблизитись до єдиного цифрового ринку ЄС та політики "Зеленого курсу";

10-12. Підтримує всебічний перегляд Угоди про асоціацію; закликає модернізувати "забуті" частини УА у таких сферах, як гендерні питання та вирішення криз у галузі охорони здоров'я; закликає Єврокомісію підтримувати інвестиції в такі сектори, як стабільна енергетика та клімат, єдиний цифровий ринок, кібербезпека та транспорт;

13. Вітає прогрес, досягнутий Україною у виконанні зобов'язань, закріплених в Угоди про асоціацію, зокрема у галузі сільського господарства, енергетики, банківської справи, децентралізації, цифрової економіки, навколишнього середовища та виборчих процедур; однак зазначає, що згідно з механізмом оцінки виконання Угоди про асоціацію лише 37% завдань, пов’язаних із її імплементацією, були виконані в 2019 році (порівняно з 52% у 2018 році).

ЄП віддає належне спробам пришвидшити темпи реформ, але закликає українські інституції не надавати перевагу швидкості над якістю законодавства;

Європарламент кілька разів згадав про те, що "турборежим" 2019 року негативно вплинув на якість законів, і закликав уникати цього надалі.

16. Вітає прогрес України в реформуванні сфери державного управління та наголошує на важливості переходу від тимчасових призначень у період COVID-19 до процедур конкурсного добору;

17-18. Вітає досягнення реформи децентралізації, яка наразі виявилася однією з найуспішніших реформ, закликає Україну завершити реформу децентралізації в діалозі з місцевими органами самоврядування та їх об'єднаннями;

19. Вітає організацію першого туру місцевих виборів 25 жовтня 2020 року з явкою, що перевищує 36%, який був вільним та справедливим, але поєднаним з публічним опитуванням, що створило невиправдану політичну перевагу (для партії влади. – Ред.) та розмитість поділу держави та партії;

У Брюсселі вважають, що "5 питань" Зеленського мали на меті створити перевагу для "Слуги народу".

Співпраця у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки

23. Вітає посилену співпрацю між українською владою та європейським державним та приватним секторами для боротьби з гібридними загрозами, насамперед з боку Росії, метою яких є, серед іншого, поширення неправдивої інформації, підбурювання до насильства та просування антиурядових та антиєвропейських настроїв;

У рішенні ЄП є чимало згадок про те, що російська система дезінформації є частиною гібридної війни, тож з нею треба боротися (ми лишили тільки частину подібних пунктів). Втім, Європарламент утримався від прямої характеристики подій навколо "каналів Медведчука".

Суверенітет та територіальна цілісність України

24. Європарламент повторює непохитну підтримку та відданість ЄС незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та підтримку міжнародно скоординованих санкцій проти російського уряду та його агентів, які підривають суверенітет і територіальну цілісність країни, до виконання всіх умов для скасування санкцій, включаючи повне виконання Мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах;

25. Продовжує засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя та фактичну окупацію окремих частин Донецької та Луганської областей;

26. Підкреслює, що будь-які домовленості з РФ повинні відповідати повному виконанню Мінських домовленостей та виконанню резолюцій ООН про статус Криму та повазі Російською Федерацією територіальної цілісності України;

Наразі в ЄП вважають "Мінські домовленості" безальтернативними.

27. Вітає відновлення мирних переговорів у форматі "нормандської четвірки"; закликає всі сторони дотримуватися угоди про припинення вогню; наголошує на важливості визначення додаткових районів розведення, діяльності з розмінування та відкриття контрольно-пропускних пунктів через лінію зіткнення; та закликає Росію використовувати свій вирішальний вплив на збройні формування, які вона підтримує, для дотримання та повного виконання зобов'язань, взятих на себе Росією;

Наголошує, що місцеві вибори в окупованих частинах східної України повинні проводитися відповідно до українського законодавства та під наглядом ОБСЄ;

підкреслює, що зараз немає умови для вільних та чесних виборів у Донецьку та Луганську;

Не може навіть йтися про вибори у ОРДЛО вже ближчим часом, наголосили у ЄП.

вітає відмову від включення підтримуваних Росією сепаратистів як учасників переговорів Тристоронньої контактної групи;

шкодує з приводу коментарів високопосадовців української делегації у Тристоронній контактній групі, які заперечують військову участь Росії у конфлікті на Донбасі;

Неприпустимі заяви Вітольда Фокіна почули і в Брюсселі.

32. Підтверджує свій заклик створити міжнародний формат переговорів для деокупації Кримського півострова за активної участі ЄС; закликає Високого представника ЄС та держави-члени надати усію підтримку для заснування міжнародної Кримської платформи;

33. Нагадує, що відповідно до міжнародного гуманітарного права Російська Федерація як держава-окупант несе повну відповідальність за задоволення потреб населення тимчасово окупованого Криму, включаючи забезпечення водопостачання; крім того, зазначає, що відповідно до Четвертої Женевської конвенції, учасницею якої є Росія, держава-окупант не може примушувати жителів окупованої території служити в її збройних або допоміжних силах;

Ідея подати дніпровську воду до Криму суперечить міжнародному праву. Водопостачання – завдання окупанта.

34. Засуджує Російську Федерацію за переселення російських громадян до окупованого Криму та на території Донецької та Луганської областей, а також триваючу видачу російських паспортів жителям тимчасово окупованих територій України;

36. Закликає Україну допомогти центральному уряду Молдови у його спробах відновити контроль над Придністров’ям, базуючись на територіальній цілісності Молдови;

ЄП не уточнює, як саме Україна може допомогти звільнити Придністров’я, бо спершу подібні пропозиції мають прозвучати від Молдови.

Юстиція, свобода, безпека та боротьба з корупцією

38. Європарламент повторює, що досягнення відчутних результатів у боротьбі з корупцією є важливим для підтримки громадянами процесу реформ, для поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій;

39. Проте висловлює занепокоєння результатами рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року, яке створило правову прогалину в українській антикорупційній архітектурі та серйозно послабило НАЗК;

ЄП визнає активні зусилля Зеленського та політичних суб’єктів для відновлення законодавчої бази та довіри до української антикорупційної архітектури;

наполегливо закликає українську владу продовжити зусилля з відновлення інституційної архітектури для боротьби з корупцією; підкреслює, що повноважна НАЗК відіграє вирішальну роль у цьому контексті, а рішення Конституційного суду не слід використовувати як привід для її послаблення;

Цікаво, що ЄП не погодився із критикою дій Зеленського у період конституційної кризи, а навпаки, привітав їх. Наголосимо: попри заяви окремих українських політиків, в рішенні ЄП немає тез, які критикують антикризові дії влади та ініціативи, що послаблюють КС.

висловлює свою найбільшу стурбованість очевидними спробами підірвати досягнення країни у боротьбі з корупцією та демократичні реформи, зокрема через відвоювання політичної ваги деякими українськими олігархами;

40. Наголошує на важливості забезпечення незалежності Вищого антикорупційного суду та інших антикорупційних інституцій;

41-42. Висловлює задоволення роботою НАБУ, яке, мабуть, є найефективнішою антикорупційною інституцією країни; надалі наголошує на необхідності зміцнення незалежності НАБУ; тому висловлює жаль з приводу спроб нападу та підриву антикорупційних інституцій членами Верховної Ради, зокрема спроб звільнити директора НАБУ та непрозорого процесу відбору директора САП;

Відзначає брак захисту активістів неурядових організацій та журналістів, які розкривають та піддають гласності корупцію, та закликає до ефективної імплементації нового закону про захист викривачів, який набрав чинності в січні 2020 року;

45. Шкодує, що судова влада все ще є однією з гілок влади, що має найменшу довіру в Україні, і серйозно стурбований станом, в якому вона перебуває;

наполягає на якнайшвидшому відновленні незалежної Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС); наполягає на перевірці доброчесності нереформованої Вищої ради юстиції (ВРЮ); закликає українську владу продовжувати та прискорити реформу судової системи, щоб не підривати роботу новостворених антикорупційних інституцій, утримуватися від політично вмотивованих судових процесів та використання судової влади проти політичних опонентів, а також завершити створення законодавчої бази для боротьби з організованою злочинністю;

...

Права людини та основні свободи

...

62. Бере до відома закон про підтримку функціонування української мови як державної та просить українську владу впроваджувати закон відповідно до своїх міжнародних зобов'язань та відповідно до рекомендацій Венеційської комісії поважати право громад розвивати та повною мірою користуватися власною мовою;

63. Закликає Україну надати Уповноваженому з питань захисту офіційної мови або іншому органу повноваження контролювати дотримання законодавчих положень щодо використання мов меншин;

...

Торговельно-економічне співробітництво та інше

79. Вітає значне збільшення торгового обороту між ЄС та Україною, внаслідок чого Євросоюз на сьогодні є найбільшим торговим партнером України; проте шкодує щодо відносно низького обсягу прямих іноземних інвестицій, які надходять у країну;

83. Відзначає, що була впроваджена низка реформ, які призвели до дерегуляції економіки, більшої прозорості державних фінансів та вдосконалення нормативних актів про концесії та державно-приватне партнерство, надаючи нові можливості як місцевим, так і іноземним інвесторам;

84. Однак зазначає, що жодних видимих наслідків у деолігархізації країни не досягнуто – олігархи все ще мають сильний вплив на українську економіку та політику;

86. Закликає Україну та ЄС активізувати співпрацю щодо подальшої лібералізації двосторонньої торгівлі, включаючи укладення угоди ACAA, а також співпрацю щодо санітарних та фітосанітарних заходів та митної справи...; крім того, закликає до розширення співпраці та поступової галузевої інтеграції України в Енергетичний союз, Транспортне співтовариство та Єдиний цифровий ринок ЄС;

87. Закликає Україну відкрити авіаційний ринок для європейських компаній, включаючи лоукост-авіакомпанії, та підтримує якнайшвидше підписання угоди про спільний авіаційний простір;

Підписання цієї угоди зараз гальмується самим Євросоюзом; в Єврокомісії кажуть, що причина технічна, втім, за даними ЄП, проблема може бути серйознішою.

88. Вітає прогрес, досягнутий у співпраці у цифровій сфері, та заохочує подальше поглиблення такої співпраці, спрямованої на надання один одному режиму внутрішнього ринку;

89. Закликає Єврокомісію та Європейську службу зовнішніх дій провести оцінку потреб регіону Донбасу для вироблення стратегії його соціально-економічного відновлення та пропонує створити міжнародні засади відбудови Донбасу;

Цю ідею просувала в ЄС ще попередня влада і підтримує нинішня; втім, поки вона не перейшла у практичну площину. Можливо, підтримка Європарламенту допоможе її зрушити.

93. Закликає Україну боротися з наявною корупцією в секторі охорони здоров’я, особливо в Міністерстві охорони здоров’я, та ефективно розслідувати будь-яку корупційну діяльність, зокрема спроби закупівлі медичного обладнання та непропорційно дорогих вакцин від COVID-19;

Європарламент кілька разів, у різних частинах рішення, критикує роботу МОЗ за його чинного керівництва.

95. Вітає прогрес у наближенні українського законодавства до законодавства ЄС та схвалення в листопаді 2019 року санітарної та фітосанітарної стратегії, яка включає понад 200 нормативних актів Союзу, які мають бути впроваджені в українське законодавство;

96. Із занепокоєнням відзначає відсутність достатнього прогресу у наближенні до стандартів ЄС щодо добробуту тварин;

97. Вітає ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який повинен сприяти розкриттю величезного потенціалу України в аграрному секторі, а також закону про вдосконалення механізмів банківської діяльності, що зміцнить банківську систему та унеможливить поверненню ПриватБанку колишнім власникам;

99. Закликає Україну дотримуватися майбутніх рішень Арбітражної комісії щодо мораторію на експорт необробленої деревини, одночасно забезпечуючи вдосконалення управління в лісовому секторі;

У ЄС не готові забути Україні порушення Угоди про асоціацію щодо лісу-кругляка. Важливо: ЄС не проти заборони на вирубку Карпат, але ж цієї заборони з боку України не було, а натомість було обмеження торгівлі. Київ програв суперечку з ЄС у арбітражі і тепер має виправити проблему через "вдосконалення управління в лісовому секторі".

108. Визнає зростання мобільності робочої сили між Україною та ЄС із рівнем еміграції, що сягнув 2,2-2,7 млн осіб, що еквівалентно від 13% до 16% загальної зайнятості в Україні, що, з одного боку, сприяє зменшенню пропозиції робочої сили в Україні та дефіциту робочої сили у певних професіях, а з іншого боку - є одним із факторів, що сприяє зростанню заробітної плати для робітників, які залишаються в країні, і створює приплив грошових переказів від мігрантів, що має помітний вплив на українську економіку через надходження коштів, еквівалентне понад 8% ВВП;

Рішення ЄП містить детальну оцінку масштабів трудової міграції. Цікаво, що воно не пов’язує трудову міграцію та безвіз.

Знову наголошує на необхідності вирішити проблему "відтоку мізків" з України шляхом сприяння якісній та інклюзивній програмі освіти та навчання та створенню можливостей для працевлаштування з метою забезпечення соціально-економічних перспектив для молоді та сімей у їхніх місцевих громадах;

Енергетика, довкілля та кліматичні зміни

112. Вітає завершення розукрупнення НАК "Нафтогаз України" у 2019 році та створення юридично незалежного оператора газотранспортної системи, що відповідає Третьому енергетичному пакету ЄС; проте висловлює занепокоєння щодо останніх випадів проти керівництва "Нафтогазу", включаючи наглядову раду компанії, які підривають її незалежність та прогрес реформ у цій галузі;

113. Підкреслює роль України як стратегічної країни для транзиту газу; висловлює занепокоєння з приводу будівництва газопроводу "Північний потік-2" і повторює його довгострокові основні політичні, економічні та безпекові ризики; зазначає, що трубопровід посилює залежність ЄС від російського газу, загрожує внутрішньому ринку ЄС, суперечить енергетичній політиці ЄС та його стратегічним інтересам і може мати негативні наслідки для зруйнованої війною України; тому, відповідно до своїх попередніх позицій, закликає всі зацікавлені сторони, і, зокрема, держави-члени та Європу, скористатися наявними юридичними механізмами, щоб зупинити цей проєкт;

Європарламент напряму підтримує зупинку добудови "Північного потоку-2".

114. Просить Єврокомісію перевірити дотримання Україною вимог ЄС в енергетичній сфері з метою подальшої інтеграції енергетичних ринків; повністю підтримує інтеграцію України до європейської континентальної енергетичної мережі (ENTSO-E);

Кінцева інтеграція в ENTSO-E означатиме від’єднання України від російської енергосистеми і синхронізацію з європейською.

115. Засуджує видобуток Росією газу з українського шельфу в ексклюзивній економічній зоні України та заявляє, що ЄС не визнає захоплення Російською Федерацією газових родовищ в Азовському та Чорному морях і повинен підтримати юридичні дії української влади щодо припинення незаконного видобутку;

116. Шкодує, що оптовий ринок електроенергії в Україні досі не є конкурентним за стандартами ЄС; тому закликає Україну завершити реформу та покращити рівень дотримання законодавства ЄС, насамперед шляхом посилення незалежності "Укренерго" та уникнення перехресного субсидування; закликає Україну модернізувати існуючі електростанції, щоб відповідати суворим європейським стандартам екології та безпеки.

...

Європейський парламент,

11 лютого 2021 року

Повний текст резолюції англійською читайте на сайті Європарламенту

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua