Попытка №3: почему Болгария никак не может сформировать коалицию и к каким последствиям это ведет

Среда, 15 сентября 2021, 13:00 — , для Европейской правды
Фото: AFP/East News
Минулорічні протести у Болгарії призвели до втрати влади партією ГЕРБ, але не привели до влади опозицію. На фото - антикорупційні протести у Софії, 9 липня 2020 року

Болгарія ніяк не може вийти з глибокої політичної кризи. І схоже, з кожним новим кроком ще більше заглиблюється у безвихідь. 

Вже другі дострокові парламентські – і треті цьогоріч – вибори у цій країні відбудуться 14 листопада, одночасно із президентськими.

За словами президента Румена Радева, подібний крок дозволить заощадити гроші казни та час людей.

Логіка в цьому рішенні є, але ймовірність ще одних, а може й не одних, позачергових виборів майже не викликає заперечень. 

Але є й інший бік медалі. Криза законодавчого органу посилює чинного президента Радева. Він не лише суттєво збільшує шанси на переобрання, але й зберігає за собою право особисто формувати тимчасовий уряд. 

І це однозначно грає на руку РФ, з якою у Радева налагоджена цілком добра співпраця. 

Дива не сталося

7 вересня Болгарська соціалістична партія (БСП) повернула президенту мандат на формування уряду. БСП стала третьою політичною силою, якій президент Радев дав можливість створити власний кабінет і яка відмовилась від цієї честі.

Першою це зробила партія "Є такий народ" (Има такъв народ, ИТН), другою – колишня партія влади ГЕРБ.

І все через просту причину – відсутність порозуміння між політичними гравцями робила формування однопартійного уряду безперспективним.

Про нові дострокові вибори почали говорити відразу ж після того, як стали відомі результати голосування 11 липня.

На цих виборах партія "Є такий народ" шоумена Славі Трифонова стала переможцем і отримала 65 місць у парламенті. А разом "протестні партії" – ИТН, "Демократична Болгарія" та блок "Вставай, Болгаріє! Ми йдемо!" (на квітневих виборах мав назву "Вставай! Мафію геть!") мають 112 мандатів з 240.

До більшості не вистачає зовсім трохи.

В такій ситуації, щоб отримати більшість і мати уряд, протестним партіям була конче потрібна підтримка якоїсь з партій-старожилів – це або партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЕРБ) експрем'єра Бойко Борисова, або Болгарська соціалістична партія, або політсила турецької меншини "Рух за права і свободи" (ДПС). 

З цього переліку однозначно виключався ГЕРБ, який отримав другу за чисельністю фракцію. Адже ИТН та дві інші протестні партії стали популярними саме завдяки критиці режиму Борисова та корупції і піднялися на хвилі протесту влітку 2020 року.

Натомість ДПС натякала, що не може підтримати уряд ИТН, намагаючись тим самим зіграти свою традиційну роль формального та неформального партнера по коаліції. Втім, цей варіант теж не виглядав прийнятним для переможців виборів. 

Річ у тім, що наявність стабільного електорату гарантує ДПС потрапляння до парламенту, де вона завжди прагнула увійти до коаліції, обмінявши лояльність на певні бонуси. 

Така практика зробила ДПС своєрідним уособленням болгарської політичної корупції – звичайно, що коаліція з такою політичною силою явно не відповідала інтересам "антикорупційних сил".

Щоправда, тимчасовий уряд, сформований президентом Болгарії, який запрацював після оголошення дострокових виборів, вже встиг дошкулити ДПС. Особливе невдоволення викликала діяльність двох тимчасових міністрів – міністра економіки Кирила Петкова та фінансів Асена Василева.

Але основна перешкода полягала у тому, що потенційні союзники ИТН з протестних партій вимагали гарантій, що ДПС буде усунено від влади. А не отримавши таких гарантій – відмовились підтримувати уряд ИТН.

Болгарські соціалісти також не надали підтримки, оскільки їх не влаштовувала кандидатура міністра внутрішніх справ.

У відповідь Славі Трифонов у телезверненні заявив, що не буде ставити на голосування запропонований партією кабінет на чолі з Пламеном Ніколовим і звинуватив у зраді протестні партії.

У недавній партії влади ГЕРБ не приховували задоволення.

"Потрібно зрозуміти, що без ГЕРБ-СДС і без переговорів із нами неможливо рухатись уперед", – відверто заявив кандидат у прем'єр-міністри від ГЕРБ Даніїл Мітов, повертаючи президенту другий мандат на формування уряду.

На цьому тлі рішення соціалістів було цілком прогнозоване.

Без особливих сподівань

Але найгірше полягає у тому, що вихід із політичної кризи так і не став ближчим.

Якщо у травні можна було говорити, що від дострокових виборів виграє ИТН, яка має шанс обійти ГЕРБ і набрати більше голосів, то "чергові позачергові" такої впевненості не дають.

Дехто каже, що саме ИТН та Славі Трифонов з їхньою незрозумілою позицією є головною перешкодою на шляху до демонтажу корумпованої системи. Інші всерйоз очікують появи нової політичної сили, на чолі з тимчасовими міністрами Петковим та Василевим.

Очевидно одне: головним вигодоотримувачем у ситуації є президент Радев.

Він вже отримав підтримку з боку соціалістів та "Є такий народ!" і має всі шанси посилити свою кампанію антиГЕРБівськими гаслами. В нього зберігається інструмент впливу у вигляді сформованого ним тимчасового уряду, і можна не сумніватися, що він скористається цим, щоб послабити позиції ГЕРБ та ДПС.

І головне – незрозуміло, хто буде його опонентом. Лідери ГЕРБ Борисов та Мітов не збираються балотуватися. Натомість гуляє інформація, що ймовірним кандидатом від правих може стати кандидат від партнера ГЕРБ – Союзу демократичних сил Петр Стоянов, який вже був президентом Болгарії у 1997-2002 роках.

На додачу передвиборна кампанія розгортатиметься на тлі складної економічної ситуації і пандемії COVID-19.

Болгарія займає одне з останніх місць у Європі за темпами щеплення – наразі вакциновано лише близько 20% громадян. Причина цього певною мірою політична – відсутність суспільної підтримки.

При цьому політики, втягнуті у передвиборчий процес, який триває вже кілька місяців поспіль, утримуються від якихось заяв з цього приводу, побоюючись зачепити почуття виборців.

На тлі зростання захворюваності Болгарія готується до впровадження нових обмежень – ресторани і бари будуть зачинятися о 23:00, кінотеатри та театри прийматимуть лише 50% відвідувачів.

Власники ресторанів та інші підприємці, що постраждали від урядових обмежень, вийшли на протест із гаслом "Ми хочемо працювати", вимагаючи відставки тимчасового міністра охорони здоров'я Стойчо Кацарова.

В подібній ситуації кожен із гравців розраховує на певні бонуси.

В той час як ИТН мріє закріпити успіх, ГЕРБ сподівається на те, що втомлені від політичного безвладдя і розчаровані безпорадністю протестних партій співгромадяни згадають старі часи стабільності. Схожі очікування є і у соціалістів.

Насправді ж впевненості в тому, що ще одні дострокові парламентські вибори виведуть країну з глухого кута, ні в кого немає.

* * * * *

Щоправда, у нинішньої ситуації є ще один бенефіціар – Росія.

Президент Румен Радев відомий своєю прихильністю до Москви і критикою антиросійських санкцій. А відповідно, РФ зацікавлена у якнайдовшому збереженні статус-кво. 

Це не означає, що у разі перемоги Радев буде намагатися зробити все заради їх скасування. Взагалі зовнішньополітичні питання, якщо не рахувати відносини із Північною Македонією, поки не стоять на порядку денному.

Проте безлад у парламенті і відсутність противаг можуть посилити позиції як Радева, так і тих сил, які виступають за скасування санкцій.

А за таких умов Болгарія може перетворитися на ще одну "слабку ланку" Євросоюзу.

Автор: Артем Филипенко,

експерт Національного інституту стратегічних досліджень

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua