Тяжелые компромиссы для членства в ЕС: что происходит на Балканах и при чем здесь РФ

Четверг, 7 июля 2022, 16:07 — , Европейская правда
Фото: AFP/East News
Протестувальник кидає яйце в будівлю парламенту Північної Македонії. Скоп’є, 6 липня 2022 року

47 постраждалих поліцейських, з них двоє – з тяжкими ушкодженнями. 11 затриманих, включаючи неповнолітніх.

Все це – результати мітингу, що відбувся 5 липня у Скоп'є, столиці Північної Македонії. Мітингувальники виступали проти планів уряду схвалити так звані французькі пропозиції – компроміс, який має зняти вето Болгарії та дозволити Північній Македонії нарешті розпочати роботу зі вступу до ЄС.

Цей компроміс вкрай болісно був сприйнятий македонцями – попри запевнення уряду, що найбільш суперечливих вимог Болгарії вдалося уникнути.

Проте одночасно цей конфлікт дає шанс "друзям РФ" - як зазначається, сутички з поліцією та атаки на будівлю парламенту (її закидали камінням та коктейлями Молотова) організувала партія "Левиця", яку неодноразово звинувачували у прямому фінансуванні з РФ.

 

Болгарське вето

Північна Македонія подала заявку на вступ до ЄС ще в 2004 році. Якщо не рахувати Туреччину, заявка якої де-факто заморожена, це найдовший шлях до ЄС в історії.

Довгий час шлях до членства Македонії у ЄС блокувала Греція. Цю перешкоду вдалося зняти у 2018 році шляхом болючого компромісу – країна була змушена змінити свою назву на Північна Македонія.

Цей компроміс дозволив балканській країні оперативно здобути членство у НАТО, проте з ЄС це не вдалося.

Несподівано на переговори було накладено інше вето – тепер Болгарією.

Софія звинувачує сусідню країну в дискримінації болгарської меншини, а також висуває низку претензій до її історичної політики.

Доходить до того, що однією з вимог Болгарії стає відмова від назви македонської мови (там її вважають альтернативним варіантом писемності болгарської). Замість цього в документах ЄС пропонується використовувати конструкцію на кшталт "офіційна мова Північної Македонії" або ставити зірочку після назви мови з таким уточненням.

Детальніше про ці вимоги ЄвроПравда писала у статті Євроінтеграція в обмін на ідентичність: куди веде конфлікт болгар та македонців.

Для Північної Македонії такі вимоги є абсолютно неприйнятними.

Країна, яка за свою недовгу історію вже двічі погоджувалася на складні компроміси (окрім Преспанської угоди з Грецією, це також Охридська угода 2001 року, яка де-факто визнала албанців другим державотворчим етносом), була вимушена йти на нові, не менш складні поступки.

Тож для багатьох македонців пропозиції Болгарії виглядають як початок повної відмови від своєї національної ідентичності.

Разом із Північною Македонією заручником болгарського вето стала й Албанія, чиї заявки ЄС об'єднав у один пакет.

Не дивно, що на останньому саміті "ЄС – Західні Балкани" албанський прем’єр Еді Рама був вкрай різким та критичним до ЄС.

"Це ганьба з боку Болгарії, яка взяла в заручники дві держави НАТО, Албанію і Північну Македонію, у розпал війни на задвірку Європи, а 27 країн сидять нерухомо в страшному прояві імпотенції", – заявив він.

Ситуація додатково ускладнилася з наданням статусу кандидатів у члени ЄС Україні та Молдові. Для низки членів ЄС неприйнятно, що в даному випадку Брюссель взяв турбошвидкість, тоді як для Західних Балкан ситуація не змінюється вже багато років.

Тим більше, що відсутність євроінтеграційного прогресу на Балканах явно грає на руку РФ.

Останніми роками Москва суттєво посилила свої позиції у цьому регіоні.

Тож у Євросоюзу нарешті дійшли руки взятися за цю проблему. Втім, перші спроби виявилися не дуже вдалими.

Французька пропозиція 2.0

Ще до саміту "ЄС – Західні Балкани" стало відомо, що Франція, на той момент - країна, що головувала у ЄС, направила Болгарії та Північній Македонії свої пропозиції щодо вирішення суперечки та зняття вето.

При цьому Франція не планувала тиснути на Болгарію, щоб вона відмовилася від своїх одіозних вимог. Навпаки, французький план виглядав не дуже приємними саме для Північної Македонії.

В обмін на зняття Болгарією вето її вимоги мали бути внесені в процес підготовки Північної Македонії до членства, причому Скоп’є мало гарантувати, що ухвалить усі болгарські вимоги, які будуть підтримані ЄС.

Цілком очікувано, що ця пропозиція була визнана цілком прийнятною в Софії (окрім деяких популістів, її сприйняли як "найкраще, на що можна реально сподіватися"), проте була відкинута Скоп’є (проти неї виступила не лише опозиція, а й частина коаліції).

Тоді, вже після саміту, Франція направила оновлені пропозиції, які мали бути більш прийнятними для Північної Македонії.

Ключових відмінностей декілька.

По-перше, для розблокування шляху до ЄС не потрібно терміново вносити зміни до конституції. Пропонується, що для цього достатньо буде лише рішення уряду, тоді як зміни до основного закону можуть бути прийняті в процесі переговорів про вступ.

По-друге, пом’якшуються вимоги щодо суті цих конституційних правок. Від початку Болгарія вимагала внести зміни не лише в преамбулу, але й у тіло конституції.

Натомість французька пропозиція передбачає внесення змін лише в преамбулу – в ній болгари мають бути згадані серед етносів, що населяють країну.

Варто зазначити, що македонська конституція вже зараз згадує низку етносів, окрім державотворчих - це і серби, і босняки, і роми. Ця згадка дає цим меншинам можливість претендувати на бюджетне фінансування на підтримку своєї національної культури.

Свого часу відмову включати в цей список болгар пов’язували як із незначною чисельністю цієї меншини, так і з курсом Болгарії на невизнання македонського етносу.

Вже відомо, що в македонському уряді планують, щоби поступки Болгарії виглядали не такими значними, разом із ними згадати в преамбулі конституції також і чорногорців та хорватів.

Це суттєво спрощує досягнення компромісу. Проте з іншими вимогами Болгарії ясності набагато менше.

Французький план передбачає, що положення двосторонньої болгарсько-македонської угоди (вона має бути підписана в процесі підготовки до вступу до ЄС) будуть включені в перелік вимог ЄС до Північної Македонії.

Проте якими будуть ці вимоги – невідомо.

В уряді Північної Македонії запевняють, що там не буде жодних вимог, які можуть бути розцінені як атака на національну ідентичність.

В опозиції в цьому сумніваються – жодних гарантій того, що Болгарія відмовиться від своїх вимог, у французькому плані немає.

Шанс для друзів РФ

Відмова ЄС натиснути на Болгарію, щоб добитися офіційної відмови від одіозних вимог – вкрай тривожний сигнал.

Причому не лише для Північної Македонії, яка на своєму шляху до Євросоюзу може стикнутися з вимогами нових і нових поступок.

Включення історичних питань у перелік вимог для вступу до ЄС створює прецедент, який може мати негативні наслідки й для інших країн-кандидатів. Зокрема, і для України.

Виконати ці вимоги македонському уряду буде вкрай непросто. Адже хоч він і має парламентську більшість, проте зміни до конституції вимагають більшості конституційної.

Це означає, що цей компроміс має підтримати частина опозиції, яка наразі виступає проти таких поступок. Це можливо – зокрема, опозиційні партії, що представляють албанську меншину, не мають таких сентиментів щодо захисту македонської ідентичності та можуть підтримати ці зміни заради членства у ЄС.

Також не виключена більш конструктивна позиція найбільшої опозиційної сили – партії ВМРО-ДПМНЄ. Вона також підтримує членство у ЄС і вже погодилася брати участь у парламентських консультаціях щодо французьких пропозицій.

Тим більше, можливості потримати паузу та дочекатися ще більш вигідних пропозицій у Скоп'є немає.

Про це напряму заявив під час візиту до Албанії нідерландський прем’єр Марк Рютте. За його словами, Північна Македонія має право прийняти будь-яке рішення щодо запропонованого компромісу, проте у разі відмови Албанія буде "відкріплена" та зможе самостійно вести переговори про вступ до ЄС.

Однак ключова проблема в тому, що нові поступки вкрай негативно сприймаються македонським суспільством. І протести проти французьких пропозицій тривають вже біля тижня. Зокрема, багатотисячний мітинг пройшов і 6 липня.

Тож, партії, що займуть непохитну позицію, мають шанси суттєво наростити популярність.

Мітинг 5 липня був організований ВМРО-ДПМНЄ, проте атака на парламент та бійки з поліцією стали справою рук опозиційної партії "Левиця". Це єдина відверто проросійська парія у македонському парламенті.

Цю політсилу складно назвати впливовою – вона має лише два мандати. Проте нинішня криза дає їй (а разом – і її російським кураторам) шанс посилити свій вплив.

А якщо вийде - заблокувати шлях Північної Македонії до ЄС, що матиме негативні наслідки і для регіону Західних Балкан, і для ЄС. І навіть для України.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.